К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)

    Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК. Відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 265 КК

    Ознакою об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 265 КК, є незаконність поводження з радіоактивними матеріалами, зокрема із джерелами іонізуючого випромінювання, тобто поводження без передбаченого законом дозволу. Дії з демонтажу – зняття з літальних апаратів датчиків обледеніння, за якого саму іонізуючу речовину, герметично вмонтовану в цей виріб, не вилучали, не вважається використанням радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання), що перебувають у виробі без установленого законом дозволу, що свідчить про відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 265 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Кримінальні правопорушення, що посягають на безпеку поведінки із загальнонебезпечними предметами (статті 262–270)

    Необов’язковість доведення наміру обвинуваченого використовувати вогнепальну зброю при кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 263 КК

    Для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 263 КК як незаконне зберігання вогнепальної зброї необов’язковою є наявність доказів, які б свідчили про те, що обвинувачений мав намір використовувати цю зброю.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Кримінальні правопорушення терористичної спрямованості (статті 258–258-5, 259, 266)

    Обов’язковість встановлення мети при кваліфікації дій особи за ст. 258 КК. Мета вчинення терористичного акту

    Мета є обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 258 КК та потребує обов’язкового встановлення під час кваліфікації дій особи за цією статтею. Терористичний акт вважається вчиненим з метою привертання уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного та з метою впливу на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, у разі вчинення винуватим протиправних дій, спрямованих на зрив заходів військових комісаріатів з військової мобілізації, графіків постачання силам антитерористичної операції паливних матеріалів та військової техніки, що знаходилися на складських приміщеннях та залізничних станціях, зрив збору приватною установою гуманітарної допомоги.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Відсутність складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, у разі оформлення на роботу особи без дотримання певних вимог трудового законодавства. Відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.

    Саме по собі оформлення на роботу особи без дотримання певних вимог трудового законодавства, є за визначених законом умов підставою для дисциплінарної відповідальності та само по собі не утворює складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК. Затвердження роботодавцем табелів обліку робочого часу стосовно працівника, який за домовленістю з ним виконував основну роботу вдома з дотриманням норм чинного законодавства, не містить складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК з огляду на відсутність заборони трудовим законодавством такого виду роботи, передбачену можливість для працівників, які працюють на дому, розподіляти робочий час на свій розсуд, здійснювати роботодавцем оплати праці за фактично виконану роботу без необхідності ведення ним табелю обліку робочого часу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Умови притягнення до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК)

    Необхідною і достатньою складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) є усвідомлення суб’єктом кримінального правопорушення того факту, що предмет кримінального правопорушення є чужим для нього, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не зі встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Для кваліфікації дій обвинуваченого як шахрайства необов’язково встановлювати, чи усвідомлював він, кому саме та з яких підстав належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману власника цього майна чи іншу особу, у фактичному володінні якої воно перебуває, крім випадків, коли йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 1 ст. 190 КК. Для кваліфікації за ст. 190 КК не вимагається, щоб збігалися особа, яка вводиться винним в оману, та потерпілий від цього кримінального правопорушення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Торгівля людьми (стаття 149)

    Кваліфікація дій особи як торгівлі людьми (ст. 149 КК). Обставини, що свідчать про перебування потерпілого в уразливому стані

    Торгівля людьми (ст. 149 КК) має місце у діях обвинуваченого, який, скориставшись уразливим станом потерпілого, застосовуючи фізичне насильство та погрози його застосування, завербував останнього з метою експлуатації, утримував у підневільному стані, переміщував і примушував його до жебракування, обмежував у вільному пересуванні по місцевості шляхом постійного пильного нагляду для запобігання можливості втечі, особисто переміщував потерпілого до місць жебракування на території двох міст, здійснюючи систематичний контроль за ним під час жебракування, забирав в останнього гроші, випрошені у сторонніх осіб, та по завершенню переміщував знову до квартири, в якій вони проживали. Якщо потерпілий, інвалід третьої групи, не мав можливість чинити опір незаконним діям засудженого через вади, перебував в тяжких обставинах, які характеризуються наявністю надзвичайно скрутної ситуації, що була викликана відсутністю у нього постійного місця роботи, житла та будь-яких коштів для існування, свідчить про те, що потерпілий перебував в уразливому стані.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Умисел і його види (стаття 24)

    Кваліфікація дій особи, яка вчиняє кримінальне правопорушення з неконкретизованим умислом. Обставини, що свідчать про наявність неконкретизованого умислу.

    Якщо особа вчиняє кримінальне правопорушення з неконкретизованим умислом, то її дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, в якій передбачається відповідальність за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно. Про наявність неконкретизованого умислу в обвинуваченої на спричинення шкоди здоров’ю потерпілого свідчить, зокрема, наявність конфлікту. Такі обставини свідчать про те, що обвинувачена розраховувала на особливо вразливу дію пневматичної зброї і такі можливі неконкретизовані наслідки, як поранення потерпілого, від якого його здоров’ю буде спричинена шкода, і хоча не бажала, але свідомо припускала такі наслідки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Вбивство через необережність (cтаття 119)

    Кваліфікація дій особи як спричинення смерті через необережність (ч. 1 ст. 119 КК)

    Дії особи, яка завдала одного удару потерпілій, внаслідок чого вона впала на підлогу, вдарилася головою об кухонну стінку та померла від отриманих тілесних ушкоджень, слід кваліфікувати як спричинення смерті через необережність (ч. 1 ст. 119 КК). При цьому у діях обвинуваченого вбачається необережна форма вини у вигляді злочинної недбалості. Обвинувачений, завдаючи під час конфлікту потерпілій одного удару долонею по обличчю, хоча і не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (падіння потерпілої з подальшим ударом головою та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала її смерть), однак повинен був і міг їх передбачити та діяти з більшою обережністю.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Потерпілий (стаття 55)

    Врахування судами факту спричинення пішоходом небезпеки для руху під час обрання заходів кримінально-правового впливу засудженому

    Той факт, що небезпеку для руху, а саме – перебування пішохода в стані алкогольного сп’яніння на проїжджій частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог Правил дорожнього руху, однак така обставина повинна бути врахована судами під час обрання заходів кримінально-правового впливу, зокрема звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, у сукупності із іншими обставинами та даними про особу засудженого.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (стаття 69)

    Обставини, за яких ст. 69 КК не може бути застосовано до засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК

    Якщо засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, не визнав вину, заперечував факт причетності до дорожньо-транспортної пригоди, не відшкодував у добровільному порядку шкоду, заподіяну потерпілій особі, не розкаявся у вчиненому, то застосування положень ст. 69 КК не ґрунтується на вимогах закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Підтвердження стану алкогольного сп’яніння. Допустимість як доказу висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння

    Вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп’яніння може бути підтверджено висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який долучений до матеріалів провадження в оригіналі. На достовірність і допустимість як доказу не впливає відсутність підпису на одному з трьох примірників висновку, складеного в закладі охорони здоров’я, що відповідно до законодавства мав бути виданий під підпис поліцейському, який доставив обвинуваченого на огляд, оскільки цей документ містить всю необхідну інформацію про освідування обвинуваченого на стан сп’яніння, підписаний лікарем, скріплений його особистою печаткою та штампом медичної установи. Недолучення до матеріалів кримінального провадження копії сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, який використовувався у медичному закладі під час медичного огляду обвинуваченого з метою виявлення у нього стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, не тягне визнання акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів недопустимим доказом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Призначення покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією

    Призначення основного покарання у виді позбавлення волі засудженому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, у розмірі, наближеному до мінімального, передбаченого санкцією зазначеної частини статті, не є м’яким з урахуванням, зокрема, конкретних обставин події та посткримінальної поведінки обвинуваченого, а саме беззастережне визнання ним своєї вини, надання зізнавальних показань, подання клопотання про дослідження доказів під час судового розгляду у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК, неодноразове вибачення перед потерпілими та їх родичами, добровільне часткове відшкодування шкоди, завданої потерпілим внаслідок вчиненого злочину тощо. Окрім того, судом хоча й було обґрунтовано визнано обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння, однак згідно зі встановленими судом даними вміст у його крові алкоголю відповідав незначному, легкому ступеню сп’яніння, а потерпілим було відомо, що вони з дітьми, у кількості, яка переважає дозволену кількість пасажирів у цьому транспортному засобі, сідають в автомобіль до водія, який вживав алкогольні напої.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування (статті 85–87)

    Відсутність підстав для застосування Закону України «Про амністію у 2011 році» до матері, якій було пред’явлено підозру у незаконному переправленні через державний кордон України своєї малолітньої дитини

    Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» матері, якій було пред’явлено підозру у незаконному переправленні через державний кордон України своєї малолітньої дитини з використанням підробленого дозволу батька на право виїзду дитини за кордон у супроводі матері, без з’ясування питання про те, чи посягає вчинене нею правопорушення на охоронювані інтереси малолітньої дитини, не ґрунтується на вимогах закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Кваліфікація дій за ч. 2 ст. 121 КК за відсутності спільних узгоджених дій групи осіб щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому

    Кваліфікуючи дії декількох осіб, учасників бійки, за ч. 2 ст. 121 як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, необхідно встановити, що ці особи діяли спільно з метою спричинення єдиного злочинного результату. Якщо учасники бійки не вчиняли спільних узгоджених дій стосовно потерпілого, а спричинили йому окремими розрізненими діями різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то їх дії необхідно кваліфікувати за спричинення потерпілому тих тілесних ушкоджень, які кожен з них безпосередньо заподіяв.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень у стані необхідної оборони

    Обвинувачений, який у відповідь на насильство, що було застосоване потерпілим до його дружини, наніс останньому удар, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження, перебував у стані необхідної оборони з огляду на поведінку потерпілого, який не реагував на зауваження сусідів та землевпорядника і безпричинно застосував фізичну силу до дружини обвинуваченого, що давало підстави останньому реально сприймати його поведінку як таку, що загрожує здоров’ю його близької людини, миттєва реакція обвинуваченого на ситуацію та завдання потерпілому удару відразу після протиправних дій останнього, наявність в обвинуваченого мети захистити свою дружину, яка зазнала фізичного впливу від потерпілого, а не помститися йому через неприязні стосунки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Встановлення судами обставин, які підтверджують або спростовують те, що дії обвинуваченого були спрямовані на відвернення насильницького протиправного вторгнення в його житло

    Якщо обвинувачений після конфлікту з потерпілим, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть після того, як потерпілий вночі проник в його будинок та почав застосовувати насильство, то судам належить встановлювати обставини, які підтверджують або спростовують те, що дії обвинуваченого були спрямовані на відвернення насильницького протиправного вторгнення в його житло. Вказаний аспект є ключовим для належного вирішення питання про те, чи перебували його дії в межах необхідної оборони як обставини, яка виключає кримінальну протиправність діяння, або виходили за її межі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Відсутність підстав для зупинення або переривання перебігу строку давності, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 49 КК, у разі ненадання обвинуваченим документального підтвердження причин неявки на одне із судових засідань

    Ненадання обвинуваченим документального підтвердження причин неявки на одне із судових засідань суду апеляційної інстанції не може свідчити про його систематичне та цілеспрямоване ухилення від суду та служити підставами для зупинення або переривання перебігу строку давності, які передбачені частинами 2 і 3 ст. 49 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Кримінальні правопорушення щодо недотримання встановленого законодавством порядку обігу та використання документів, печаток, штампів, бланків, спеціальних технічних засобів отримання інформації та ліній зв’язку (статті 357–360)

    Відсутність ознак офіційного документа та складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК

    Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складена окремим громадянином, котрий не займається професійною чи службовою діяльністю, щоб вимагало складання (видання чи посвідчення) ним такого документа, та яка не видається чи посвідчується повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, не містить ознак офіційного документа. Використання завідомо підробленого документа, який не містить ознак офіційного, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Заподіяння у стані необхідної оборони тяжких тілесних ушкоджень одному з учасників групи під час нападу

    Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одному з учасників групи під час нападу з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої за обставин, коли така поведінка особи мала захисний характер і спровокована небажанням групи осіб протягом всього часу конфлікту припинити протиправні дії, свідчить про стан необхідної оборони у особи в момент нападу та є підставою для закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю в діянні такої особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Спричинення у стані необхідної оборони смерті озброєній особі, яка нападала на території домоволодіння особи, яка захищалась. Умисний характер дій особи у стані необхідної оборони

    Спричинення особою шляхом пострілу з мисливської рушниці смерті озброєному нападнику з метою недопущення повторного насильства з його боку, який наближався до особи на території її домоволодіння, не тягне за собою кримінальну відповідальність з огляду на положення ч. 5 ст. 36 КК. Хоча дії особи у стані необхідної оборони і носять умисний характер, оскільки особа передбачає настання наслідку (у цьому випадку – смерті) і бажає або свідомо припускає їх настання, однак вони не визнаються законом суспільно небезпечними, що виключає протиправність діяння.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT