Кримінальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 404 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Необов’язковість для суду висновку судово-економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні
Висновок судово-економічної експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, не є обов’язковим для суду і може бути ним відхилений з дотриманням вимог ч. 10 ст. 101 КПК, зокрема, з тих міркувань, що він суперечить фактичним обставинам справи та не спростовує висновків, що містяться в рішеннях адміністративних судів, які набрали законної сили, щодо правомірності застосування до ТОВ спеціального режиму оподаткування та які стосуються предмета доказування у справі й можуть бути використані судом для встановлення обов'язкових елементів складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 366 КК.
- Дело № 609/921/13-к Постанова 27.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Необізнаність особи у фіктивності господарської діяльності контрагентів та відсутність умислу на ухилення від сплати податків. Необґрунтованість обвинувачення особи у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК, виключно на рішенні адміністративного суду.
Оскільки кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків настає не за сам факт її несплати в установлений строк, а за умисне ухилення від їх сплати, суд має встановити, що особа мала намір не сплачувати податків, зборів, інших обов`язкових платежів у повному обсязі чи певної їх частини. Відсутність прямих доказів на підтвердження обізнаності обвинуваченого у фіктивності господарської діяльності своїх контрагентів спростовує доводи сторони обвинувачення про наявність у нього умислу на ухилення від сплати податків. У разі оскарження до суду платником податків рішення податкового органу, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на рішенні адміністративного суду про залишення в силі податкового повідомлення до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів.
- Дело № 320/2921/14-к Постанова 03.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, що вказують на наявність у заявника права на апеляційне оскарження вироку, яким затверджено угоду про визнання іншою особою винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК
Можливість ідентифікації особи з огляду на зазначення її посади та твердження про те, що ця особа керувала діями, спрямованими на ухилення від сплати податків, у вироку, яким затверджено угоду про визнання іншою особою винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК, вказує на наявність у заявника права на апеляційне оскарження зазначеного вироку.
- Дело № 757/57453/17-к Постанова 27.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК у разі, коли на час постановлення вироку з санкції ч. 1 ст. 203-2 КК виключено можливість конфіскації грального обладнання, а ст. 96-1 КК у редакції Закону № 1019-VIII не могла бути застосована (ч. 2 ст. 5 КК)
Якщо на момент вчинення кримінального правопорушення у ч. 1 ст. 203-2 КК була передбачена конфіскація грального обладнання, однак на час постановлення вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду санкція зазначеної норми вже не передбачала цього додаткового покарання, а ст. 96-1 КК у редакції Закону № 1019-VIII не могла бути застосована з огляду на положення ч. 2 ст. 5 КК у разі конфіскації грального обладнання, яке використовувалось як знаряддя злочину, застосуванню підлягає п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК.
- Дело № 649/1028/15-к Ухвала 29.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неможливість застосування спеціальної конфіскації у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) спеціальна конфіскація не застосовується. Тому відсутні правові підстави для вилучення у власність держави автомобіля, який використовувався зазначеною особою під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 204 КК.
- Дело № 138/2740/16-к Постанова 02.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, що свідчать про наявність у засудженого умислу на незаконне використання знака для товарів і послуг (ст. 229 КК)
Відсутність в особи дозволу на ввезення та реалізацію продукції конкретних торгових марок і наявність попередження про недопущення реалізації контрафактної продукції та використання знака для товарів і послуг у розумінні п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» спростовують доводи про відсутність у засудженого умислу на незаконне використання знака для товарів і послуг (ст. 229 КК).
- Дело № 726/2031/15-к Постанова 27.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення матеріальної шкоди при кваліфікації дій особи за ст. 229 КК. Фізична особа-підприємець, який керує колективом найманих працівників, як суб’єкт складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК.
Під час кваліфікації дій особи, яка виготовила та реалізувала спортивний одяг із використанням елементів товарного знака без спеціального дозволу його власника, за ст. 229 КК матеріальна шкода може бути визначена на підставі розрахунку прибутку, неотриманого власником відповідного товарного знака. Фізична особа – підприємець, яка керувала колективом найманих працівників, вважається такою, що виконує організаційно-розпорядчі функції в розумінні ч. 3 ст. 18 та ст. 364 КК, і є службовою особою, суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК.
- Дело № 715/2391/17 Постанова 12.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 686/17787/16-к Постанова 05.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Критерії розмежування злочинів, передбачених статтями 222 та 190 КК. Кваліфікація дій обвинуваченого за ст. 222 КК за наявності умислу, спрямованого лише на одержання кредиту шляхом надання недостовірної інформації.
Головними критеріями розмежування злочинів, передбачених статтями 222 та 190 КК, є спрямованість умислу та момент його виникнення. На відміну від шахрайства, у разі вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами умисел винного спрямований на тимчасове отримання кредитних коштів з їх подальшим поверненням. Шахрайство з фінансовими ресурсами є закінченим злочином з моменту надання завідомо неправдивої інформації незалежно від того, чи буде досягнуто мету такого діяння. Оскільки умисел обвинуваченого був спрямований лише на одержання кредиту, шляхом надання недостовірної інформації, у діях обвинуваченого наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222, а не ст. 190 КК.
- Дело № 509/1836/14-к Постанова 28.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій щодо надання завідомо неправдивої інформації банкам або іншим кредиторам з метою одержання кредитів, вчинене шляхом здійснення активних дій (ст. 222 КК)
Надання завідомо неправдивої інформації банкам або іншим кредиторам з метою одержання кредитів, вчинене шляхом здійснення активних дій, наприклад, обман кредиторів, який супроводжується використанням підроблених або сфальсифікованих документів, охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222 КК.
- Дело № 734/1007/20 Постанова 20.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Об’єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК. Відсутність ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 219 КК.
Доведення до банкрутства (ст. 219 КК) з об’єктивної сторони передбачає вчинення винуватим таких дій, які призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, що передують банкрутству цього суб’єкта. Факт відчуження обладнання сам по собі не може свідчити про наявність ознак складу злочину, передбаченого ст. 219 КК.
- Дело № 464/134/17 Постанова 08.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Врахування кількості речей, вилучених в обвинуваченого, при кваліфікації дій за ч. 1 ст. 213 КК
Кількість речей загальною вагою 800 кг, вилучених в обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК, спростовують доводи обвинуваченого про те, що прийом у населення та сортування металобрухту за його видами проводились для власних потреб.
- Дело № 746/470/17 Постанова 07.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій щодо незаконного переміщення товарів через митний кордон України з метою ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів. Суб'єкт злочину, передбаченого ст. 212 КК.
Незаконне переміщення товарів через митний кордон України з метою ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів необхідно кваліфікувати за ст. 212 КК. Суб'єктами злочину, який кваліфікується як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, можуть бути будь-які особи, зобов'язані утримувати та/або сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі.
- Дело № 359/7282/14-к Постанова 26.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення судом часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК, та розміру заподіяних збитків. Відсутність у вироку вказівки з урахуванням ст. 5 КК на редакцію, в якій застосовано положення ч. 2 ст. 53 КК та ч. 3 ст. 212 КК.
Час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК, та розмір заподіяних збитків за відповідні періоди мають суттєве значення в ході визначення ознак об’єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення та призначення покарання у виді штрафу. Невстановлення судом цих обставин й незазначення у вироку з урахуванням положень ст. 5 КК того, в якій редакції застосовано ст. 53 і ч. 3 ст. 212 КК, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
- Дело № 718/287/13-к Постанова 20.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Дії суду апеляційної інстанції за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК. Умови скасування виправдувального вироку суду першої інстанції, яким особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК
Суд апеляційної інстанції за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК, повинен скасувати судові рішення, які мають виключно обвинувальний характер, зокрема обвинувальний вирок суду першої інстанції. Виправдувальний вирок суду першої інстанції, яким особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК, у зв’язку з тим, що докази, надані стороною обвинувачення, не доводять поза розумним сумнівом наявності в його діях складу цього кримінального правопорушення, а не через скасування кримінальної відповідальності за правопорушення, яке йому інкримінувалося органом досудового розслідування, може бути скасований судом апеляційної інстанції лише з підстав, що обумовили ухвалення вироку. У такому разі суд не може закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК.
- Дело № 332/2858/14-к Постанова 25.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Необхідність доведення наявності в особи прямого умислу на ухилення від виконання обов’язку щодо сплати податку у певному розмірі при кваліфікації дій за ст. 212 КК
Несплата податку або сплата його в меншому розмірі, ніж передбачено відповідними законодавчими положеннями, сама по собі не є достатньою підставою для визнання особи винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК, якщо стороною обвинувачення не доведено наявності в особи прямого умислу свідомо не виконувати обов’язок сплатити податок у певному розмірі шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов’язку. Якщо сторона обвинувачення не спростувала версії сторони захисту про те, що обвинувачені особи діяли добросовісно в податкових взаємовідносинах і не вчиняли жодних дій, спрямованих на умисне введення в оману податкових органів щодо своїх зобов’язань зі сплати податку, то за таких обставин не можна вважати, що сторона обвинувачення довела поза розумним сумнівом умисел осіб на ухилення від сплати податків. Якщо на момент розгляду кримінального провадження за ст. 212 КК існує невирішений правовий спір про наявність у суб’єкта підприємницької діяльності обов’язку сплатити податок та про розмір цього податку, то це не дає підстав поза розумним сумнівом констатувати наявність суспільно небезпечного діяння (ухилення від сплати податків) та суспільно небезпечних наслідків (фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих або особливо великих розмірах), а, отже, ознак кримінального правопорушення, передбаченого за цією статтею.
- Дело № 711/1481/20 Постанова 18.01.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обов’язкова ознака кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК. Суб’єкт злочину, передбаченого ст. 191 КК.
Обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК, є спеціальна мета легалізації майна – надання правомірного вигляду володінню, користуванню і розпорядженню предметами, визначеними ст. 209 КК. Невстановлення цієї ознаки свідчить про відсутність події злочину, передбаченого ст. 209 КК. Якщо обсяг повноважень засновника приватного підприємства відповідно до його статуту свідчить про здійснення засновником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, притаманних службовій особі, така особа є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 191 КК.
- Дело № 667/5470/14-к Постанова 13.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 209 КК. Вирішення судом питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Формальне дотримання вимог цивільного (господарського) законодавства під час укладення правочинів не виключає злочинного умислу або злочинності дій, а укладення господарських чи цивільних договорів може бути проявом об’єктивної сторони злочину, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), або мати на меті надання тим чи іншим протиправним діям вигляду законності. Судове рішення має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження, лише у випадках, визначених статтею ст. 90 КПК. У ході вирішення питання про наявність у діях обвинувачених ознак кримінальних правопорушень, у тому числі легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК), суд повинен не обмежуватися посиланням на рішення судів інших юрисдикцій, а надати їм оцінку з урахуванням усіх обставин кримінального провадження та всієї сукупності наданих сторонами доказів.
- Дело № 390/934/13-к Постанова 04.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Предмет злочину, передбаченого ст. 204 КК. Встановлення, чи є відповідний алкогольний напій предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК.
Положення ст. 204 КК у системному зв'язку з приписами ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» указують на те, що предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, можуть бути алкогольні напої, виготовлені незаконно з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця із самовільним використанням його імені (частини 1, 2 ст. 204 КК), у тому числі алкогольні напої, виготовлені незаконно з недоброякісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей (ч. 3 ст. 204 КК). Для встановлення того, чи є відповідний алкогольний напій предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК, необхідно з’ясувати чи належить він до категорії підакцизних товарів згідно з положеннями ст. 215 ПК. Фактична наявність чи відсутність у складі ціни вказаних товарів акцизного податку не впливає на кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки об’єктом його посягання можуть бути як відносини у сфері захисту від недобросовісної конкуренції, так і відносини у сфері оподаткування.
- Дело № 750/3335/16-к Постанова 14.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Доказування приналежності продукту до підакцизного товару під час кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК. Відсутність у діях особи ознак незаконного виготовлення тютюнових виробів шляхом відкриття підпільного цеху.
Придбання предметів, які відповідно до обвинувачення розглядаються як сировина для незаконного виготовлення підакцизного товару, у законний спосіб, шляхом оформлення договору купівлі-продажу, довіреностей та документів на вантаж, у сукупності з іншими обставинами свідчить про відсутність прямого умислу на здійснення незаконних дій з підакцизними товарами, що є обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК. Обставиною, яка підлягає доказуванню під час кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК, є приналежність продукту до підакцизного товару. Якщо продукт (товар) за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак продукції, на які ПК встановлено ставки акцизного податку, то такий продукт не може визнаватись предметом злочину, передбаченого ст. 204 КК. Відсутність доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на вчинення дій технологічного характеру, за результатами чого із придбаної сировини було отримано продукцію, що підпадає під ознаки підакцизного товару, спростовує твердження про наявність у діях підсудного ознак незаконного виготовлення тютюнових виробів шляхом відкриття підпільного цеху.
- Дело № 707/2006/13-к Ухвала 17.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів (ст. 204 КК). Обставини, що не свідчать про незаконне виготовлення підакцизних товарів, а лише про їх розлив (ч. 2 ст. 204 КК).
Виготовлення підакцизних товарів шляхом відкриття підпільних цехів охоплює наявність визначеного місця, приміщення чи споруди, спеціально пристосованих для незаконного виготовлення підакцизних товарів, встановлення спеціального обладнання, облаштування робочих місць для працівників, розміщення комплектів, що використовуються під час виготовлення підакцизних товарів. Тобто виготовлення підакцизних товарів – це діяльність, пов’язана з усіма стадіями технологічного процесу, при цьому його ознакою є надання товару такого вигляду, який не дозволяє без застосування особливих знань та приладів установити його відмінність від продукції, виготовленої легально. Наявність наповнених і напівнаповнених бочок, порожніх пляшок не вказує про незаконне виготовлення підакцизних товарів, а лише про їх розлив, що не доводить поза розумним сумнівом винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК.
- Дело № 138/618/19 Постанова 23.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.