Кримінальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 404 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Вжиття судом заходів щодо повідомлення особі, обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК, та щодо якої було розпочато спеціальне досудове розслідування (in absentia), про день, час та місце розгляду справи
Суд першої інстанції вжив усіх необхідних заходів до повідомлення особі, яка підозрювалася у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК, та щодо якої було розпочато спеціальне досудове розслідування (in absentia), якщо повідомлення про підозру було розміщено на офіційному сайті Генеральної прокуратури, у газеті «Урядовий кур’єр», направлено на електронну адресу так званого Арбітражного суду Республіки Крим, спеціальне судове провадження здійснювалося з дотриманням вимог ст. 323 КПК, спочатку за участю одного захисника, а згодом – іншого з повідомленням обвинуваченої особи шляхом направлення їй повісток про виклик за останньою відомою адресою та публікації інформації про судові засідання в газеті «Урядовий кур’єр», крім цього, оголошення про виклик обвинуваченої особи до суду публікувалися на офіційному сайті вказаного засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а також на офіційних вебсайтах суду першої інстанції, а потім і апеляційного суду.
- Дело № 161/13136/23 Постанова 24.04.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 759/5737/17 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звернення заступника Генерального прокурора (керівника САП) до суду з клопотанням про дозвіл на проведення НСРД щодо судді, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 КК
Звернення заступника Генерального прокурора до суду з клопотанням про дозвіл на проведення НСРД щодо судді є однією з гарантій суддівської незалежності, визначеної ч. 9 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої з таким клопотанням може звертатися тільки прокурор, який займає посаду не нижче заступника керівника регіональної прокуратури. Такий обов’язок не може бути обмежений рішеннями про процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який у кримінальному провадженні за обвинуваченням судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 КК, ухвалив процесуальні рішення щодо проведення НСРД та звернувся з відповідними клопотаннями до слідчого судді, діяв у межах повноважень, визначених його посадою, із дотриманням приписів ч. 9 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а складені на виконання таких постанов протоколи не можуть вважатися недопустимими доказами.
- Дело № 758/1780/17 Постанова 02.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Надання слідчим суддею дозволу на проведення контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту в разі вчинення службовою особою продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК
Контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту в разі вчинення службовою особою продовжуваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК, а саме одержання неправомірної вигоди частинами, не потребує щоразу отримання нового дозволу слідчого судді на проведення цієї НСРД, оскільки такий дозвіл надається з метою розкриття продовжуваного кримінального правопорушення.
- Дело № 385/619/16 Постанова 07.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підслідність кримінальних правопорушень слідчим органів ДБР. Досудове розслідування за ч. 1 ст. 286 КК, в якому працівник правоохоронного органу є не суб’єктом вчинення цього кримінального правопорушення, а іншим учасником ДТП
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 216 КПК досудове розслідування здійснюється слідчими ДБР, якщо є достатні підстави вважати, що злочин, можливо, вчинив саме працівник правоохоронного органу, а не встановлено будь-яку іншу причетність такого працівника до події кримінального правопорушення. Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 286 КК слідчим Національної поліції відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства, в якому працівник правоохоронного органу є не суб’єктом вчинення відповідного кримінального правопорушення, а іншим учасником ДТП, відомості стосовно якої не вносилися до ЄРДР.
- Дело № 686/11795/17 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 407, 408 КК
Дезертирство (ст. 408 КК) та самовільне залишення військової служби або місця служби (ст. 407 КК) є суміжними складами кримінальних правопорушень, які розмежовуються, зокрема, за ознаками суб’єктивної сторони. Обов’язковою ознакою дезертирства є мета ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди. Водночас військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають). Фактичний строк відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати однієї доби, що має значення виключно для призначення покарання.
- Дело № 297/2178/21 Постанова 01.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 297 КК
Наруга як суспільно небезпечне діяння, передбачене ст. 297 КК, – це вияв неповаги до пам’яті покійного, глум над трупом, який може проявлятися, окрім іншого, у розчленуванні чи знищенні тіла (останків, праху) померлого. Знищення обвинуваченими трупа шляхом підпалу свідчить про їхнє байдуже ставлення до права людини на поховання її тіла, усвідомлення ними того, що своїми діями вони зневажають пам’ять про померлу особу, виявляють зневагу до суспільних та релігійних принципів і традицій у ритуальній сфері.
- Дело № 216/4652/17 Постанова 01.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність порушення принципу «non bis in idem» у разі відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо обвинуваченого за ст. 124 КУпАП.
Якщо в результаті порушення водієм ПДР сталася ДТП, унаслідок якої потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також пошкоджено автомобілі, що стало підставою для відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 286 КК, розгляду обвинувального акта і закриття постановою місцевого суду провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо обвинуваченого за ст. 124 КУпАП (порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів), то це не вважається порушенням принципу non bis in idem, оскільки кримінальне провадження стосується саме наслідків у вигляді спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не передбачені у ст. 124 КУпАП.
- Дело № 686/11795/17 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Місце вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК
Місцем вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, є конкретна ділянка дороги, на якій сталася ДТП. Умовна прив’язка цього місця на дорозі до певної адреси будинку, який розташований поруч, не змінює самого місця вчинення злочину, якщо така прив’язка здійснена в різних процесуальних документах щодо різних будинків, які розташовані біля місця ДТП.
- Дело № 387/987/20 Постанова 07.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, що свідчать про відсутність підстав для кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК
Причинний зв’язок між діянням засудженого та смертю потерпілого має місце в разі, коли діяння за своїм характером є головною умовою, без якої не можливе настання наслідку, воно передує йому в часі й породжує його, отже є необхідною і визначальною причиною щодо заподіяння смерті потерпілому. Між діями засудженого і смертю потерпілого вбачається причинний зв’язок, ускладнений особливими обставинами його розвитку, де колото-різане ушкодження м’яза серця спричинило швидку й суттєву крововтрату, що зумовило гіпоксичне ураження головного мозку і призвело до коми потерпілого, який протягом тривалого часу перебував у стані нерухомості та під час лікування якого виникли інші загрозливі для життя явища у вигляді запальних захворювань серця і легень, що в результаті призвело до настання смерті. Зазначене свідчить про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для кваліфікації дій засудженого за ч. 1 ст. 115 КК.
- Дело № 295/4942/20 Постанова 07.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення перевищення меж необхідної оборони. Кваліфікація дій щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, що спричинили його смерть, після припинення ним посягання
Стан необхідної оборони може виникнути з метою захисту від суспільно небезпечного посягання психічно хворої особи. При цьому для констатації перевищення меж необхідної оборони слід установити, що на момент вчинення захисних дій суспільно небезпечне посягання об’єктивно існувало, тобто вже розпочалося і ще не закінчилося. Право на необхідну оборону, яке виникло в засудженого з моменту нападу на нього потерпілого, тривало до падіння останнього та припинення будь-яких активних дій з його боку стосовно засудженого, тобто до моменту фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання. Заподіяння засудженим потерпілому, який припинив посягання, тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, свідчить не про перевищення меж необхідної оборони, а про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.
- Дело № 676/1214/21 Постанова 13.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій судді Апеляційного суду АРК, яка не була звільнена із цієї посади в порядку, встановленому законами України, та здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави (РФ)
Суддя Апеляційного суду АРК, яка не була звільнена із цієї посади в порядку, встановленому законами України, здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави (РФ), керуючись її матеріальним і процесуальним правом, була призначена на посаду «судді Верховного Суду Республіки Крим» та прийняла на себе повноваження судді іншої держави (РФ), яка окупувала й незаконно анексувала територію АРК, вважається такою, що порушила вимоги ст. 65 Конституції України, присяги судді, оскільки фактично забезпечувала становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом утворення і функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади цієї держави на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території АРК, а отже надання нею допомоги РФ у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України. Суддя Апеляційного суду АРК, яка, скориставшись переважним правом на заміщення посади судді в утвореному суді РФ – «Верховний Суд Республіки Крим», фактично отримала за законодавством РФ громадянство цієї держави як необхідну умову такої діяльності, на час ухвалення вироку місцевим судом, яким її було засуджено за ст. 111 КК, залишалася громадянкою України незалежно від місця її проживання, оскільки примусове автоматичне набуття нею як громадянкою України, яка проживає на тимчасово окупованій території, громадянства РФ не визнається Україною, отже не може бути підставою для втрати нею громадянства України. Набуття такою особою громадянства РФ не впливає на зміст її правових відносин з Україною, за якими вона визнається лише громадянкою України.
- Дело № 759/5737/17 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення поняття «підривна діяльність проти України» (ст. 111 КК)
Підривна діяльність проти України (ст. 111 КК) – це дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
- Дело № 759/5737/17 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування ст. 72 КК до остаточного покарання, а не до покарання за одне із кримінальних правопорушень, які входять в одне кримінальне провадження
Якщо суд у межах одного кримінального провадження призначає покарання засудженому за сукупністю злочинів, один з яких було вчинено під час чинності ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26.05.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання», а інший – після викладення в новій редакції ч. 5 ст. 72 КК відповідно до Закону України від 18.05.2017 № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення», за який було безпосередньо затримано особу й застосовано до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, то положення ст. 72 КК повинні застосовуватися до остаточно покарання, а не до покарання за одне із кримінальних правопорушень, які входять в одне кримінальне провадження.
- Дело № 348/2481/18 Постанова 27.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Прийняття судом рішення про включення інформації про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК)
Суд зобов’язаний у резолютивній частині вироку, яким особу засуджено за злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, прийняти рішення про включення інформації про обвинуваченого до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи (п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК). Вирішення цього питання апеляційним судом під час ухвалення нового обвинувального вироку не може залежати від наявності чи відсутності відповідного клопотання про це в апеляційній скарзі прокурора.
- Дело № 749/861/20 Постанова 03.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови визнання кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК, таким, що пов’язане з домашнім насильством
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 КК, вважається таким, що пов’язане з домашнім насильством, якщо згідно зі встановленими фактичними обставинами син заподіяв матері легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а відповідно до обвинувального акта обставиною, яка обтяжує покарання, було визнано вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах. У такому разі закриття кримінального провадження у зв’язку з відмовою потерпілої особи від обвинувачення не можливе.
- Дело № 496/4142/14-к 28.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 676/6199/19 Постанова 12.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Тягар доказування наявності провокації злочину. Встановлення наявності в діях працівників правоохоронних органів провокації злочину, передбаченого ст. 368 КК
Якщо сторона захисту заявила в суді першої інстанції та/або в апеляційній скарзі небезпідставні доводи про наявність провокації злочину з боку працівників правоохоронних органів, то тягар доказування того, чи мало місце підбурювання, покладається саме на сторону обвинувачення. Для з’ясування того, чи була в діях працівників правоохоронних органів провокація злочину, передбаченого ст. 368 КК, необхідно перевірити: хто був ініціатором зустрічей, чи були факти відмови з боку обвинуваченого на одержання неправомірної вигоди, чи мали місце наполегливі дії з боку свідка, чи було б вчинено злочин без втручання працівників правоохоронного органу.
- Дело № 686/14616/22 Постанова 28.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 149/745/14 Постанова 09.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 728/1614/17 Постанова 19.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 493/210/19 Постанова 03.10.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 146/1086/16-к 06.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 469/145/17 23.02.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Неподання заяви про страхове відшкодування протягом установлених строків як підстава для відмови у відшкодуванні шкоди. Встановлення КПК часових меж, визначених для подачі цивільного позову в кримінальному провадженні.
Неподання заяви про страхове відшкодування протягом установлених строків як підстава для відмови у відшкодуванні шкоди стосується випадків, коли потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації: не звертався ані до страховика, ані до суду. Якщо ж особа протягом цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Питання, яке стосується часових меж, визначених для подачі цивільного позову в кримінальному провадженні, чітко регламентовано КПК. Надання переваги положенням Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» під час вирішення питання про дотримання строку подачі цивільного позову до суду призвело б до нівелювання положень КПК і невиправданого звуження прав осіб, яким завдано майнової та/або моральної шкоди кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням, а фактичне подання цивільним позивачем позову залежало б від моменту закінчення досудового розслідування та звернення з обвинувальним актом до суду.
- Дело № 511/1653/20 Постанова 02.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення судом у межах кримінального провадження за ст. 286 КК обставин, що мають істотне значення й належать до предмета доказування
У межах кримінального провадження за ст. 286 КК факт, обставини ДТП, особа, винна в її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлює суд як обставини, що мають істотне значення для кримінальної справи й належать до предмета доказування. За таких обставин скаржник не може стверджувати про невстановлення наявності чи відсутності підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.
- Дело № 511/1653/20 Постанова 02.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Способи звернення потерпілого за захистом свого права на виплату страхового відшкодування у кримінальному провадженні за ст. 286 КК
Потерпілий у кримінальному провадженні за ст. 286 КК має право на виплату страхового відшкодування як за процедурою, передбаченою ст. 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так і шляхом звернення за відшкодуванням до суду з вимогою про відшкодування шкоди й ухвалення відповідного судового рішення. Протилежний підхід, який робив би залежним право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи незвернення із заявою про виплату страхового відшкодування, призвів би до істотного обмеження його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК.
- Дело № 511/1653/20 Постанова 02.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови, за яких власник автомобіля є неналежним цивільним відповідачем у кримінальному провадженні за ст. 286 КК
Якщо між обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК, та підприємством, установою чи організацією було укладено договір підряду (надання послуг з виконання функцій водія), відповідно до якого обвинувачений зобов’язувався надавати послуги з перевезення на автомобілі замовника, то такі відносини не є трудовими, а тому власник такого автомобіля є неналежним цивільним відповідачем у кримінальному провадженні.
- Дело № 686/12239/18 Постанова 24.11.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.