Кримінальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 404 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Щодо необхідності зарахування у строк покарання, строку перебування обвинуваченого в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги на підставі ч. 4 ст. 84, ч. 3 ст. 515 КПК
Строк застосування до особи примусових заходів медичного характеру не підлягає зарахуванню у строк призначеного покарання за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК (у редакції «Закону Савченко»), з огляду на те, що вказана норма стосується виключно ситуацій, коли у строк покарання зараховується строк попереднього ув’язнення, а саме перебування особи в установі, яка призначена для утримування осіб, щодо яких було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту на будь-якій стадії кримінального судочинства (слідчий ізолятор), а не строк перебування особи в психіатричному закладі, в якому застосовують примусові заходи медичного характеру. У такому разі строк перебування обвинуваченого в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги слід зарахувати в строк покарання на підставі ч. 4 ст. 84, ч. 3 ст. 515 КПК з розрахунку один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі.
- Дело № 596/638/17 Постанова 28.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану, як обставина, яка обтяжує покарання
Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану в населеному пункті, в якому фактично не велися активні бойові дії, є обставиною, яка обтяжує покарання (ст. 67 КК).
- Дело № 725/2953/22 Постанова 27.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Оцінка дій працівника поліції у контексті затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК)
Здійснюючи кваліфікацію дій працівника поліції, який прибувши на місце вчинення адміністративного правопорушення у складі групи реагування, заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження двом потерпілим, один з яких стояв на колінах з піднятими догори руками після його зупинення іншим працівником поліції з використанням табельної зброї, а інший перебував на місці події, судам слід звернути увагу на те, у зв’язку з чим було заподіяно ці тілесні ушкодження, а також перевірити наявність у діях працівника поліції ознак затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК). Суди першої та апеляційної інстанції допустили суперечність у своїх рішеннях, вказуючи на те, що працівник поліції, заподіюючи тілесні ушкодження двом потерпілим, діяв як з особистих неприязних мотивів, так і перевищив свою владу та службові повноваження. Під час оцінки дій працівника поліції у контексті затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38 КК), судам належить урахувати вирок суду апеляційної інстанції в іншому кримінальному провадженні, який набрав законної сили, що стосується того ж самого часу, місця, що і в цьому кримінальному провадженні, за участі одних і тих же осіб, однак у іншому статусі, яким протиправні дії обвинувачених, що були вчинені стосовно іншого працівника поліції, який входив у цю ж групу реагування, кваліфіковано за ч. 2 ст. 342; ч. 1 ст. 343 та за: ч. 2 ст. 342; ч. 1 ст. 125 КК.
- Дело № 165/300/18 Постанова 11.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність у діях службової особи умислу на вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 211 КК
Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 211 КК, є нормативно-правові акти, які зменшують надходження бюджету, що передбачає необхідність установлення під час кваліфікації властивості самого нормативно-правового акта, а не наслідків його застосування. Якщо зі змісту такого нормативно-правового акта неможливо визначити, чи зменшує він надходження бюджету в розмірі, необхідному для настання кримінальної відповідальності за ст. 211 КК, то в діях службової особи відсутній склад цього кримінального правопорушення. Кримінальна відповідальність за ст. 211 КК виключається в разі, якщо зібраними у кримінальному провадженні доказами не встановлено порушень бюджетного законодавства під час видання службовою особою нормативно правового акта, що зменшує надходження бюджету. У діях службової особи, яка видала нормативно-правовий акт, яким затверджено застосування зниженого коефіцієнта до ставок усіх видів портових зборів, крім маякового, відсутній умисел на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 211 КК, з огляду, зокрема, на те, що видання цього акта відбулося на виконання політики Уряду та у зв’язку з довготривалим політичним процесом, під час якого проводилися неодноразові зустрічі й конференції з представниками українського та міжнародного бізнесу і здійснювався розгляд їхніх звернень, зокрема на спільних нарадах із представниками Кабінету Міністрів України порушувалося питання щодо оптимізації ставок портових зборів.
- Дело № 991/9129/20 Постанова 28.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій особи за ч. 1, 2 ст. 200 КК, як незаконне використання електронних грошей
Дії особи, яка, не маючи ліцензії Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та не будучи комерційним агентом з розрахунків у сфері використання електронних грошей, всупереч вимогам чинного законодавства здійснює обмін електронних грошей на готівку з отриманням відсотків залежно від суми обміну шляхом розміщення оголошення на інтернет-дошці оголошень про надання таких послуг, підлягають кваліфікації як незаконне використання електронних грошей (ст. 200 КК).
- Дело № 750/14427/19 Постанова 22.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо кваліфікації дій як незакінчений замах на зґвалтування, вчинений групою осіб (ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК)
Незакінчений замах на зґвалтування, вчинений групою осіб, має місце у разі, коли співучасники заподіяли потерпілій особі тілесні ушкодження та погрожували застосувати до неї насильство, маючи намір вступити з потерпілою в статеві зносини, однак не довели злочин до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі.
- Дело № 305/1573/16-к Постанова 01.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для зміни апеляційним судом порядку призначення покарання за сукупністю вироків, у разі відбуття особою покарання призначеного за попереднім вироком на момент апеляційного розгляду
Якщо на момент апеляційного розгляду особа відбула покарання, призначене за попереднім вироком, то ця обставина не дає апеляційному суду підстав для зміни порядку призначення покарання за сукупністю вироків, визначеного КК. Таке відбуття покарання не нівелює факту вчинення особою кримінального правопорушення на момент наявності в нього невідбутого покарання за попереднім вироком.
- Дело № 197/319/22 Постанова 15.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність правових підстав для врахування такої обтяжуючої обставини, як вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини у випадку настання її смерті внаслідок ДТП, при призначенні засудженому покарання за ч. 3 ст. 286 КК
Якщо в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть малолітньої дитини, то при призначенні засудженому покарання за ч. 3 ст. 286 КК не повинна враховуватися така обставина, що його обтяжує, як вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
- Дело № 570/32/18 Постанова 02.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами при призначенні покарання за ч. 1 ст. 286 КК (у ред. Закону України № 2617-VIII)
Тлумачення санкції ч. 1 ст. 286 КК (у ред. Закону України № 2617-VIII), в якій перераховано основні альтернативні покарання у виді штрафу, виправних робіт, арешту, обмеження волі, а також вказано додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, перед яким стоїть такий знак пунктуації, як кома, вказує на те, що таке додаткове покарання є обов’язковим щодо призначення будь-якого з альтернативних основних покарань, зазначених у санкції ч. 1 ст. 286 КК. Незастосування такого виду покарання є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
- Дело № 727/6826/22 Постанова 31.05.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 404/7774/21 Постанова 15.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Рапорт командира дорожньо-патрульної служби, покладений в основну протоколу про адміністративне правопорушення, як предмет складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК
Рапорт командира дорожньо-патрульної служби, в якому зафіксовано порушення водіями Правил дорожнього руху, що було покладено в основну протоколу про адміністративне правопорушення, скерованого до суду для прийняття рішення, є офіційним документом та предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК.
- Дело № 761/18548/18 03.12.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 760/14696/15-к 22.05.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 760/14696/15-к Постанова 16.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація умисного вбивства, вчиненого з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (п. 14 ч. 2 ст. 115 КК)
Здійснюючи перекваліфікацію дій обвинуваченого з п. 14 ч. 2 ст. 115 на ч. 1 ст. 115 КК, суди першої та апеляційної інстанцій, які виходили з того, що у діях обвинуваченого, який вчинив вбивство потерпілого, відсутній мотив расової, національної чи релігійної нетерпимості, не взяли до уваги, що обвинувачений прагнув продемонструвати людську неповноцінність потерпілого через його належність до конкретної національності та внаслідок цього виявив своє упереджене ставлення до нього, поєднане з національною нетерпимістю. Апеляційний суд під час нового судового розгляду повинен, зокрема, врахувати, що вбивство супроводжувалося відкритим приниженням та образами потерпілого саме як особи іншої національності та носило демонстративний характер.
- Дело № 278/1904/17 Постанова 14.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави, за яких суд може не призначати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, визначене санкцією ч. 3 ст. 286 КК
Якщо додаткове покарання передбачається в санкції статті Особливої частини КК як обов’язкове, то суд може його не призначити лише за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 69 КК. Оскільки у санкції ч. 3 ст. 286 КК передбачається призначення обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, то суд зобов’язаний призначити засудженому це додаткове покарання, якщо відсутні підстави для призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.
- Дело № 748/479/20 Постанова 16.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Дії особи, які підлягають кваліфікації, як крадіжка вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК)
Дії особи, яка розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, усвідомлюючи, що вільного доступу до приміщення автозаправної станції немає, скористалась тим, що внаслідок воєнних дій приміщення пошкоджено, проникла всередину, де в подальшому незаконно заволоділа грошима з платіжного терміналу, підлягають кваліфікації, як крадіжка вчинена в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 185 КК). Сам факт відсутності підтверджень того, що саме засуджений пошкодив платіжний термінал та відкрив сейф, у якому знаходився стек з грошима, не впливає на доведеність його винуватості у вчиненні крадіжки.
- Дело № 477/378/22 Постанова 02.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для визнання кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК, таким, що належить до справ у формі приватного обвинувачення
Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем (ч. 4 ст. 191 КК), вчинене головним лікарем центру первинної медико-санітарної допомоги, що спричинило матеріальну шкоду у великому розмірі цьому комунальному закладу, не належить до справ приватного обвинувачення з огляду на те, що потерпілим у цьому кримінальному провадженні є відповідний комунальний заклад, який не має повноважень щодо призначення головного лікаря на посаду або його звільнення, а тому останній не є найманим працівником щодо цього закладу.
- Дело № 528/79/19 Постанова 26.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Дії службової особи, яка займає відповідальне становище, що свідчать про одержання нею неправомірної вигоди за невчинення дій з використанням службового становища (ч. 3 ст. 368 КК)
Якщо начальник районного відділу державної виконавчої служби управління Міністерства юстиції України, державний службовець категорії «Б» (службова особа, яка займає відповідальне становище), який відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» наділений повноваженнями щодо витребування виконавчого провадження для перевірки, передання його іншому державному виконавцю, прийняття до свого провадження, маючи детальну інформацію про виконавче провадження, що перебувало на виконанні районного відділу державної виконавчої служби, який він очолював, одержав неправомірну вигоду від боржника у цьому провадженні, за нестягнення заборгованості, то його дії потрібно кваліфікувати за ч. 3 ст. 368 КК.
- Дело № 532/1020/20 Постанова 26.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави для звільнення від відбування покарання за хворобою, якщо особа захворіла на тяжку хворобу після вчинення злочину
Якщо особа захворіла на тяжку хворобу після вчинення злочину, що підтверджується висновком експертизи, то ця обставина не повинна братись до уваги судом під час вирішення питання про звільнення цієї особи від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК), а може бути підставою для звільнення її від подальшого відбування покарання за хворобою (ст. 84 КК)
- Дело № 334/11730/23 Постанова 13.02.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 309/3456/18 Постанова 17.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженої до позбавлення волі на певний строк особи, через потребу у лікуванні останньою хронічних захворювань
Наявність хронічних захворювань в особи, засудженої до позбавлення волі на певний строк, не є перешкодою для реального відбування нею цього покарання та саме по собі не може бути підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням (ст. 75 КК). Засудженому, який має хронічні захворювання та якому судом призначено реальне відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, медичними частинами установ виконання покарань повинна надаватися медична допомога (консультування, обстеження, лікування) в амбулаторних умовах.
- Дело № 639/4689/20 Постанова 11.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 686/7636/22 Постанова 18.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки помилково визначеного апеляційним судом строку невідбутої частини покарання, при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків
Зарахування апеляційним судом при ухваленні нового вироку до остаточного покарання за сукупністю вироків невідбутої частини покарання за попереднім вироком шляхом її часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, без урахування ухвали місцевого суду, якою було задоволено клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк відбування покарання за попереднім вироком на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» (день за два)», свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
- Дело № 585/902/21 Постанова 31.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо встановлення кримінальної відповідальністі за незаконне видобування корисних копалин (ч. 2 ст. 240 КК)
Незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення є закінченим складом кримінального правопорушення з моменту початку видобування таких корисних копалин незалежно від кількості добутих корисних копалин, а видобування таких копалин передбачає вчинення дій, що полягають у вилученні їх з родовищ будь-яким способом. Диспозиція ч. 2 ст. 240 КК є бланкетною та передбачає, зокрема, для встановлення того, що незаконно видобуті корисні копалини мають загальнодержавне, а не місцеве значення, звертатися до регулятивного законодавства, а саме до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1370), Національного класифікатора України ДК 008:2007 «Класифікатор корисних копалин», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 12.12.2007 № 357
- Дело № 723/5055/21 Постанова 18.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування положень ст. 15 КК у взаємозв’язку з ч. 3 ст. 503 КПК при розгляді кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру
Під час розгляду кримінального провадження про застосування примусових заходів медичного характеру кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого в стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинених дій. При цьому суд повинен виходити із об’єкта посягання та об’єктивної сторони вчиненого діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, з урахуванням всіх фактичних обставин і зовнішнього прояву дій особи, з огляду на те, що встановлення будь-якої форми вини у діях неосудної особи об’єктивно є неможливим. Юридична оцінка такого діяння за наявності до того підстав може здійснюватися із застосуванням ст. 15 КК
- Дело № 727/2059/25 Постанова 17.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 473/4739/21 Постанова 21.05.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 761/37225/20 Постанова 16.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.