Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 70 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Члени кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури відносяться до суб`єктів декларування
До переліку осіб, які в силу вимог статей 45, 49 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закон - № 1700-VII) відносяться до суб`єктів декларування входять, зокрема інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України «Про державну службу», Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій) та які не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII. Обов`язковою умовою для всіх, визначених вказаною нормою осіб, що віднесені до суб`єктів декларування є прирівняння їх до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є такою, що створена відповідно до статті 50 Закону № 5076-VI та забезпечує допуск до адвокатської професії, а також позбавлення такого права шляхом прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Ключовими ознаками осіб, які для цілей Закону № 1700-VII прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за правилами підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, є те, що такі особи: 1) входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій; 2) такі комісії утворені відповідно до інших законів; 3) не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VII.Отже, положення статті 50 Закону № 5076-VI у поєднанні з позицією Верховного Суду щодо правового статусу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури дають підстави стверджувати, що члени таких комісій відповідають ознакам, визначеним у підпункті «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII, оскільки відповідні комісії утворюються відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто відповідно до «інших законів».
- Дело № 380/9317/21 Постанова 15.03.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про триваючі правопорушення в контексті Закону України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
Закон України № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить поняття "триваюче правопорушення", проте триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 9 серпня 2019 року у справі № 1540/4358/18.
- Дело № 420/32072/23 Постанова 25.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 560/2845/19 Постанова 13.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відповідність елементу іспиту «виконання практичного завдання» законодавчо визначеній дефініції «тестування особи»
В частині третій статті 21 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII), як форму кваліфікаційного іспиту, визначено «тестування особи» без конкретизації виду випробування, яке особа має пройти для підтвердження своєї кваліфікації. Виходячи з мети кваліфікаційного іспиту - визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, - проведення іспиту, у тому числі шляхом виконання практичного завдання, повністю відповідає застосованому у статті 21 Закону №1403-VIII поняттю «тестування особи».
- Дело № 826/3658/17 Постанова 18.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Передумови притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності
Підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконання або неналежне виконанні своїх обов`язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, вина повністю арбітражного керуючого доведена, встановлені обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до дисциплінарної відповідальності невмотивованим та необґрунтованим.
- Дело № 2040/6254/18 Постанова 25.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про необхідність встановлення грубого порушення у поєднанні з його наслідками з метою накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення
З аналізу частини другої статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та пункту 7.1. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих №1284/5 видно, що підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута). З цього вбачається, що перевіркою має бути встановлено як факт грубого порушення позивачем законодавства під час виконання своїх повноважень, так і наслідки таких його дій - грубе порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника.
- Дело № 2040/6254/18 Постанова 25.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про межі судової оцінки рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Правову оцінку рішенню Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.
- Дело № 826/13972/18 Постанова 23.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про реалізацію повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, визначених у статті 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»
Повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, визначені у статті 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» жодним чином не можуть нівелювати норми спеціального законодавства, тобто Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 776/97-ВР, в якому передбачений вичерпний перелік підстав для звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до суду. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом щодо оскарження нормативно-правового акта.
- Дело № 640/4083/21 Постанова 22.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про порядок зарахування стажу роботи в галузі права для цілей Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI
Стаж роботи до здобуття освітнього рівня «Магістр» не зараховується до стажу роботи в галузі права для цілей Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI.
- Дело № 240/8633/19 Постанова 28.04.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про обов’язок приватного виконавця перевірити проставлення підпису відповідального виконавця уповноваженого банку та відбитку штампа уповноваженого банку у випадках самостійного подання ним платіжної вимоги до банку
Приватний виконавця у разі самостійного подання ним платіжної вимоги безпосередньо до уповноваженого банку, у якому відкрито рахунок клієнта - боржника/коррахунок банку – боржника, зобов’язаний перевірити проставлення підпису відповідального виконавця та відбитку штампа уповноваженого банку.
- Дело № 420/2431/20 Постанова 02.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про перелік вимог, які ставляться до особи, яка претендує бути нотаріусом
Конструкція частини 2 статті 3 Закону України «Про нотаріат», має декілька обов`язкових вимог до нотаріуса, зокрема, 1) громадянин України; 2) ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра; 3) володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4) має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки; 5) склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 6) Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною. Аналіз статті 3 Закону дає Суду підстави для висновку, що приписи вказаної норми містять перелік вимог, які ставляться до особи, яка претендує бути нотаріусом, у тому числі й підтвердження стажу особи, яка має намір скласти іспит для отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та освіти під час роботи помічником нотаріуса.
- Дело № 520/2325/21 Постанова 10.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності
Аналіз статей 38, 40, 41 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" дає підстави для висновку, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, яким вважається, зокрема, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.
- Дело № 120/832/21-а Постанова 09.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про підставу для поновлення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі- Закон №1404-VIII) визначено обов`язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. У свою чергу, статтею 35 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє здійснення виконавчих дій до розгляду питання по суті. Отже, законодавець встановив чітку підставу для поновлення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення, а саме - розгляд справи по суті.
- Дело № 160/9390/20 Постанова 28.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про процедуру проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця за скаргою учасника виконавчого провадження
Проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця за скаргою учасника виконавчого провадження породжує два види правовідносин: між скаржником і Міністерством юстиції України та між Міністерством юстиції України і приватним виконавцем. Отже, будь-які дії чи рішення, прийняті (вчинені) в межах одного виду правовідносин, прямо не впливають на виникнення прав чи звільнення від обов`язків у другій групі правовідносин.
- Дело № 640/8596/21 Постанова 28.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про підстави анулювання свідоцтва арбітражного керуючого
Анулювання свідоцтва арбітражного керуючого без накладення стягнення, яке може бути підставою для такого анулювання, суперечить приписам частини другої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ.
- Дело № 1.380.2019.005005 Постанова 11.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про підстави анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю
Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути анульоване Міністерством юстиції України у разі набранням законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії незалежно від того чи був нотаріус відповідачем у судових рішеннях, які набрали законної сили.
- Дело № 320/13134/24 Постанова 28.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 520/5993/21 Постанова 10.08.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність повноважень у ВКДКА на скасування рішень КДКА про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту адвоката
Відповідно до приписів статей 8 і 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості до ВКДКА або до суду можуть бути оскаржені рішення КДКА про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, тоді як оскарження рішень КДКА про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту цими нормами Закону не передбачено. Скасування ВКДКА рішень КДКА Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту більше ніж через вісім місяців після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є непропорційним втручанням у право позивача на приватне життя, що захищено статтею 8 ЄКПЛ.
- Дело № 140/7522/21 Постанова 14.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обов`язкова умова для правозастосування за підпунктом «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат»
Аналіз підпункту «з» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» дає підстави для висновку, що судовими рішеннями не обов`язково має бути конкретизовано яку норму права порушив нотаріус при вчиненні ним нотаріальної дії. Обов`язковою умовою для правозастосування підпункту «з» указаної норми, має бути саме рішення суду, яке набрало законної сили, з якого убачається порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії.
- Дело № 640/15026/20 Постанова 21.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Припис Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не є рішенням, на підставі якого в його адресата виникають певні суб`єктивні права чи охоронювані інтереси, що виключає можливість застосування при його оскарженні заходів забезпечення позову
Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про усунення порушень вимог законодавства про захист персональних даних. Припис не є рішенням, на підставі якого в його адресата виникають певні суб`єктивні права чи охоронювані інтереси, у збереженні яких адресат припису був би зацікавлений. Ці обставини виключають можливість застосування за аналогією висновків Конституційного Суду України, які стосувалися питання чинності ненормативних актів органів місцевого самоврядування і можливості органів місцевого самоврядування скасовувати свої ж рішення, на підставі яких у третіх осіб виникли права чи інтереси, щодо втрати яких ці особи заперечують. Припис є формою реагування відповідного суб`єкта владних повноважень на порушення у певній сфері суспільних відносин. Усунення особою порушень, зазначених у приписі, свідчить про досягнення мети і призначення припису, виключає настання негативних наслідків, пов`язаних з його невиконанням, проте не скасовує чинність припису та не позбавляє особу у випадку незгоди із зафіксованими у ньому порушеннями звернутися до суду з позовом про визнання його протиправним. Потенційна ймовірність застосування до посадових осіб позивача санкцій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, за невиконання припису у зазначений у ньому строк, також не дає підстави вважати, що відновлення порушеного таким чином інтересу позивача у випадку задоволення позову буде істотно ускладненим чи неможливим.
- Дело № 640/2521/20 Постанова 19.01.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Служба безпеки України є спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці
Служба безпеки України є спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці, до повноважень якої віднесено у тому числі надання громадянам України допуску до державної таємниці. Допуск надається на підставі документів, оформлених органами, де проходить службу особа, або органами, до сфери управління яких належить боржник. В окремих випадках, коли потреба в доступі не пов`язана зі службою/роботою, банкрутством, його оформлення здійснюється за поданням органу, який провадить діяльність, пов`язану з державною таємницею.
- Дело № 380/9317/20 Постанова 08.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вимоги до змісту рішень Міністерства юстиції України, якими до державних реєстраторів застосовуються заходи впливу
Законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.
- Дело № 640/18280/21 Постанова 23.02.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.