К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що стосуються питань процесуального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 505 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Касаційне провадження

    Межі касаційного перегляду судових рішень у частині відстрочення їх виконання

    Згідно з ч. 6 ст. 238 та ч. 7 ст. 331 ГПК України питання відстрочення / розстрочення виконання судового рішення вирішується шляхом постановлення ухвали, яка може бути оскаржена. Утім, норми ГПК України не містять заборони щодо включення питання про відстрочення / розстрочення виконання рішення безпосередньо до рішення суду за результатами розгляду справи по суті. Пункт 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України передбачає право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції, зазначених у п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції щодо відстрочення / розстрочення виконання рішення після її перегляду в апеляційному порядку не може бути оскаржена в касаційному порядку, оскільки не включена до переліку, визначеного ст. 287 ГПК України. Водночас для забезпечення права на доступ до правосуддя та дотримання принципу рівності сторін можливість касаційного перегляду такої ухвали виникає лише тоді, коли апеляційний суд вирішив це питання вперше, без попереднього розгляду судом першої інстанції.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Касаційне провадження

    Наявність у суду касаційної інстанції повноважень щодо самостійної правової кваліфікації спірних правовідносин без направлення справи на новий розгляд

    У разі, якщо суди попередніх інстанцій під час розгляду справи дотрималися вимог процесуального права щодо зібрання та дослідження доказів, і такі докази є допустимими, та на підставі цих доказів встановлені обставини справи, але судами надано неправильну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, наслідком чого стало неправильне застосування норм матеріального права, тоді суд касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, наділений правом самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, і використати свої повноваження, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, з метою дотримання принципів стабільності, остаточності судових рішень і розумних строків судового провадження.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за наказом суду з відміткою про набрання чинності

    Коли виконавець, діючи відповідно до вимог законодавства та Інструкції з організації примусового виконання рішень, відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що належним чином спростовують таку вказівку, то він у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі немає.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Учасники судового процесу

    Щодо процесуального правонаступництва при переході права вимоги за результатами аукціону в процедурі банкрутства

    У вирішенні питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом, шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та виникає за умови підтвердженого переходу прав первісного кредитора до іншої особи; придбання права вимоги на дебіторську заборгованість за результатами електронного аукціону в процедурі банкрутства є підставою для заміни позивача у справі відповідно до ст. 52 ГПК України.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Зловживання процесуальними правами

    Щодо подання декількох позовів з аналогічним предметом і підставами, як зловживання процесуальними правами

    Подання кількох позовів із тотожним або аналогічним предметом і підставами може свідчити про зловживання процесуальними правами, якщо окремі позови фактично стосуються одного правового конфлікту, а відмінність між ними має формальний характер. Для цього не потрібно окремо доводити намір позивача маніпулювати автоматизованим розподілом справ.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Залишення позовної заяви без розгляду

    Щодо відсутності обов’язку суду з’ясовувати мотиви та обставини справи при залишенні позову без розгляду за заявою позивача

    За змістом ст. 226 ГПК України залишення позову без розгляду – це форма закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення у зв’язку з виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Відповідно до п. 5 ч. 1 згаданої статті Кодексу суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Тобто право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду гарантоване законом. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов’язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи, і суд не зобов’язаний при вирішенні відповідного питання з’ясовувати обставини, які стосуються суті справи, або мотиви, у зв’язку з якими подана така заява.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Перебування у складі ЗСУ представника або керівника юридичної особи не є підставою для зупинення провадження

    На підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Водночас тлумачення змісту п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у взаємозв’язку з положеннями ч. 1—3 ст. 56 ГПК України із застосуванням філологічного та логічного способів їх інтерпретації свідчить, що закріплена законодавцем у ст. 227 цього Кодексу норма щодо обов’язку суду зупинити провадження у справі стосується та може бути застосована фактично щодо фізичних осіб, оскільки інститут представництва юридичної особи в суді надає можливість її участі в судовому процесі через уповноваженого представника.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Існування кримінального провадження щодо сторони спору на стадії досудового розслідування не є підставою для зупинення провадження у справі

    Системне тлумачення змісту п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, статей 314, 317 КПК України свідчить, що обов’язок суду щодо зупинення провадження у справі пов’язується із наявністю саме судового провадження, яке завершується ухваленням відповідного судового рішення, а проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за своєю правовою природою таким провадженням не являється та під дію статей 227, 229 ГПК України не підпадає. Отже, існування кримінального провадження на стадії досудового розслідування, не є підставою для зупинення провадження у цій справі, а наявність в подальшому вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 320 ГПК України буде підставою для перегляду судового рішення у справі, яка переглядається, за нововиявленими обставинами.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Процесуальні наслідки проведення сторонами медіації під час розгляду справи в суді

    За змістом ч. 7 ст. 46 ГПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. За приписами п. 3-1 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 3-1 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу – на час проведення медіації, але не більше дев’яноста днів з дня постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі. Отже, з огляду на положення п. 3-1 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку звернення сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв’язку з проведенням медіації.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Обставини, які підлягають з’ясуванню судом при вирішенні питання про зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України

    Для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з’ясувати: - чи існує вмотивований зв’язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; - чим обумовлюється об’єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі. Реалізація судом обов’язку зупинити провадження у справі у випадках, передбачених ч. 1 ст. 227 ГПК України має відбуватись у межах, встановленими ч. 3 ст. 195 Кодексу.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС Зупинення провадження у справі

    Вплив адміністративного спору про чинність нормативно-правового акта на провадження у господарській справі

    Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права підлягає вирішенню судом у порядку ч. 6 ст. 11 ГПК України, оскільки жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування, та не є фактами, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акта не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов’язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності до статей 2 та 11 ГПК України.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС Закриття провадження у справі

    Закриття касаційним судом провадження у справі у разі смерті або припинення сторони без правонаступництва

    За приписами п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Частини 1, 3 ст. 313 ГПК України диференціюють наслідки касаційного провадження у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, залежно від висновків касаційного суду стосовно законності й обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, то смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи — сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для застосування положення ч. 1 цієї статті. Отже, питання про закриття провадження у справі через смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, підлягає вирішенню за результатами касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Підписання електронного примірника судового рішення іншою особою при неможливості накладення КЕП суддею, який його ухвалив

    Згідно із ч. 8 ст. 233 ГПК України всі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням ЄСІКС шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів у порядку, визначеному Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному згаданим Положенням та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП) судді (у разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії). Електронний примірник судового рішення має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі, підписаного КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду — КЕП всіх суддів, які входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної п. 2 р. III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Порядок), та надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр) у день його виготовлення засобами автоматизованої системи документообігу суду. Зміст положень п. 2 р. ІІІ Порядку вказують, якщо суддя / судді на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення втратив / втратили можливість його підписання власним КЕП, зокрема внаслідок перебування у відпустці, голова відповідного суду може замість судді, який не може накласти КЕП особисто, підписати електронний примірник такого судового рішення власним КЕП або уповноважити відповідним наказом іншу особу на вчинення таких дій, за винятком випадків, коли судові рішення ухвалені судами, що перебувають (перебували) в процесі припинення (ліквідації).

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Незалежність права суду на постановлення окремої ухвали від волевиявлення учасників судового процесу

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Окрема ухвала суду у розумінні положень зазначеної статті Кодексу є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов’язку яких відноситься усунення виявлених порушень. Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов’язком суду, яке він може реалізувати у разі виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства. Чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторони у справі. Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Забезпечення позову

    Обов'язкові елементи оцінки заяви про забезпечення позову

    Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. А тому господарський суд повинен враховувати ризики неможливості виконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім цього, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Правові наслідки належного забезпечення позову для учасників справи

    Обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Забезпечення позову

    Критерії оцінки підстав забезпечення немайнового позову

    Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у цьому) залежить від фактичних обставин конкретного господарського спору. Розглядаючи заяву про забезпечення позову в кожному випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, суд має досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі

    Обранням належного відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співставлення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку з застосуванням відповідних заходів забезпечення позову. Водночас приписами ст. 137 ГПК України не передбачено накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    Допустимість забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення

    Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Частиною 1 ст. 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов’язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). А тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням процесуальних норм. У разі існування обґрунтованих ризиків настання для відповідача негативних наслідків від застосування судом забезпечувальних заходів скаржник не позбавлений права ініціювати перед судом питання щодо застосування зустрічного забезпечення.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Забезпечення позову

    Право відповідача на клопотання про зустрічне забезпечення після постановлення первинної ухвали

    Зважаючи на положення ч. 4 ст. 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника права звернутися до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову.

    Позиция опубликована 11.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT