К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Спори, що стосуються питань процесуального права

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 505 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КХС ВС Подання апеляційної скарги

    Співвідношення гарантій ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з обмеженнями права на повторний апеляційний перегляд справи за ст. 272 ГПК України

    Згідно із ч. 5 ст. 272 ГПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо встановить тотожність аргументів нової апеляційної скарги доводам, що вже були розглянуті судом або містилися в первісній апеляційній скарзі. Тотожність висновків, викладених у первісній постанові суду апеляційної інстанції, мотивам, наведеним апелянтом за ст. 272 ГПК України, визначається шляхом логічного зіставлення відповідних аргументів та їх змістовного збігу. Під час аналізу та зіставлення доводів скарги слід враховувати міжнародні зобов’язання України, зокрема вимоги ст. 6 Конвенції, яка передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata) та виключає скасування рішення за скаргою, поданою в порядку ст. 272 ГПК України, якщо наведені в ній аргументи не є істотними для суті спору.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КХС ВС Спори, пов'язані з виконанням судових рішень

    Критерії визначення дефектів форми чи змісту виконавчого документа помилкою, допущеною при його видачі

    Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Помилка, допущена при видачі виконавчого документа, може стосуватися дефектів його форми чи змісту, зокрема: суд неправильно зазначив інформацію про стягувача чи боржника; резолютивну частину судового рішення перенесено до виконавчого листа з помилками, внаслідок чого обсяг обов’язків, покладених на боржника, зменшено чи збільшено або й зовсім змінено; немає всіх необхідних реквізитів виконавчого документа. При цьому суд наділений компетенцією виправити таку помилку за заявою стягувача або боржника, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КХС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги

    Визначення процесуальної дієздатності іноземної особи в суді та наслідки її неналежного підтвердження

    Згідно зі ст. 365 ГПК України та ст. 74 Закону України «Про міжнародне приватне право» процесуальна правоздатність і дієздатність іноземної юридичної особи в суді визначаються відповідно до права України, яке гарантує іноземним особам такий самий обсяг процесуальних прав та обов’язків, що й українським юридичним особам. Вона виникає з моменту належного заснування (реєстрації) компанії за її національним законом, проте для реалізації в господарському процесі потребує обов'язкового документального підтвердження. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, є дійсними та набувають статусу письмових доказів у господарському процесі України виключно за умови їх належної легалізації (дипломатичної або консульської). Звільнення від обов’язкової легалізації допускається лише у випадках, прямо передбачених законами України або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (ст. 13 згаданого Закону та ч. 8 ст. 91 ГПК України). Відсутність належного підтвердження процесуальної дієздатності іноземної юридичної особи, яка подала апеляційну скаргу на судове рішення, зокрема надання документів без обов’язкової легалізації або їх неподання взагалі, є підставою для повернення апеляційної скарги. У такому разі суд апеляційної інстанції не приймає скаргу до розгляду та повертає її скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України як таку, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КХС ВС Судовий збір

    Процесуальні обмеження щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення недоплаченого судового збору після завершення розгляду справи по суті

    Суд першої, апеляційної чи касаційної інстанцій у разі виявлення обставин неправильного розрахунку або недоплати судового збору позивачем після закінчення відповідного провадження (у суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій), тобто після ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, ані за заявою учасника справи, ані з власної ініціативи не має права стягувати до Державного бюджету України несплачений (недоплачений) заявником судовий збір за подання відповідного процесуального документа (позовної заяви, апеляційної чи касаційної скарг тощо), вже розглянутого по суті, у тому числі й шляхом ухвалення додаткового рішення.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КХС ВС Судовий збір

    Припинення обов’язку з доплати судового збору при виявленні недоплати після ухвалення рішення по суті

    У випадку якщо позивач не сплатив судового збору у повному обсязі, а суд першої інстанції виявив недоплату судового збору вже після ухвалення рішення по суті спору, то процесуальний обов’язок позивача сплатити судовий збір слід вважати припиненим, оскільки презюмується, що суд, не здійснивши перерахунку судового збору відповідно до реальної ціни позову, визначив остаточний розмір судового збору.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КХС ВС Судовий збір

    Процесуальні підстави для примусового стягнення недоплаченого позивачем судового збору

    У статтях 174, 176 та 163 ГПК України передбачено вичерпний перелік механізмів контролю суду за сплатою судового збору в установленому законом розмірі, серед яких визначено лише один винятковий спосіб – стягнення (достягнення) судом в дохід Державного бюджету України недоплаченого позивачем судового збору в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 163 ГПК України. Таке примусове стягнення (достягнення) суд може реалізувати і шляхом ухвалення додаткового рішення, однак виключно за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 163 ГПК України, тобто в разі коли розмір судового збору попередньо визначає суд через очевидну невідповідність вказаної позивачем ціни позову дійсній вартості спірного майна або неможливість встановлення точної його ціни на момент пред’явлення позову.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КХС ВС Спори, що стосуються питань процесуального права

    Щодо процесуального статусу телефонограми при поданні заяв і клопотань

    Системний аналіз положень ст. 169 ГПК України свідчить, що законодавець обмежив перелік форм, у яких учасники справи можуть викладати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань. Такими формами є заяви та клопотання, заперечення проти заяв і клопотань. Процесуальний закон передбачає подання документів у письмовій або усній формі, причому в окремих випадках, визначених Кодексом або за вимогою суду, письмова форма є обов'язковою. Оскільки порядок подання та розгляду заяв визначається безпосередньо нормами ГПК України, будь-який інший спосіб комунікації із судом, не встановлений у законі, не може вважатися належним. З огляду на те, що чинне процесуальне законодавство не передбачає такої форми звернення до суду, як телефонограма, вона не є допустимим способом подання заяви чи клопотання. Відповідно, учасник справи або його представник не можуть подати телефонограмою клопотання про відкладення розгляду справи.

    Позиция опубликована 27.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КХС ВС Процесуальні строки

    Поважність причин пропуску позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів

    Пропущення позивачем як акціонером строку позовної давності за вимогами про стягнення дивідендів вважається поважним у разі встановлення судом відсутності в матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів належного повідомлення позивача як акціонера АТ згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у відповідній редакції про проведення загальних зборів АТ, їх порядок денний, про результати прийнятих на них рішень, в тому числі щодо порядку, розміру та строків виплати дивідендів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КХС ВС Процесуальні строки

    Застосування загальної позовної давності до вимог про визнання недійсним рішення, ухваленого особою, яка не є акціонером

    За своєю правовою суттю рішення, прийняте особою, яка на час його ухвалення не була акціонером АТ, не є рішенням акціонера, і до визнання його недійсним не застосовується встановлений ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» строк звернення до суду. До зазначених вимог застосовується загальна позовна давність у три роки.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КХС ВС Процесуальні строки

    Щодо застосування позовної давності, передбаченої ч. 1 ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» (ч. 1 ст. 61 нового Закону України «Про акціонерні товариства»)

    Визначений ст. 50 Закону України «Про акціонерні товариства» тримісячний строк для оскарження акціонером рішення загальних зборів або порядку прийняття такого рішення є за своєю правовою природою спеціальною (скороченою) позовною давністю. Водночас ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону передбачено інший початок перебігу позовної давності, ніж загальний порядок, встановлений ч. 1 ст. 261 ЦК України, а саме: перебіг позовної давності починається з дати прийняття рішення загальних зборів, яке оскаржується.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КХС ВС С отступлением Докази та доказування

    Щодо доведення порушення податкового зобов`язання

    Обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов`язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору. ОП КГС уточнив висновки КГС ВС, викладені у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками, а також про те, що рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КХС ВС С отступлением Закриття провадження у справі

    Закриття провадження у справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у разі, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі

    У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Водночас, якщо при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що воно підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. ОП КГС відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019 у справі № 916/144/18 про те, що закриття апеляційним судом провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України може бути здійснено, якщо предмет спору припинив існування після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі.

    Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КХС ВС Забезпечення позову

    Забезпечення позову шляхом заборони дій експертного центру у сфері державної реєстрації лікарського засобу

    Видача висновків та рекомендацій експертним центром щодо державної реєстрації лікарського засобу фактично є частиною загальної процедури введення лікарського засобу в цивільний обіг та передумовою здійснення реєстрації лікарського засобу, а отже, існує конкретний зв'язок між цими заходами і предметом позову; ці заходи забезпечення позову спрямовані на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об'єкт інтелектуальної власності, по захист яких він і звернувся до суду. Передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження експертного центру, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог), при цьому невжиття відповідних заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КХС ВС Забезпечення позову

    Неспівмірності арешту нерухомого майна товариства як заходу забезпечення позову у спорі про повернення (витребування) частки у статутному капіталі

    Якщо спір стосується повернення частки в статутному капіталі, накладення арешту на нерухоме майно не перебуває у безпосередньому зв’язку зі спором, що розглядається (про визнання недійсним акта приймання-передачі частки в статутному капіталі, визнання недійсними рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації, витребування з володіння частки в статутному капіталі). А отже, такий захід забезпечення позову не є співмірним з предметом спору.

    Позиция опубликована 19.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КХС ВС Забезпечення позову

    Неспівмірність арешту майна як заходу забезпечення позову за немайновими вимогами у корпоративному спорі

    Такий спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема з такою вимогою майнового характеру, як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову. Оскільки позовні вимоги (розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсними актів та договору дарування, скасування державної реєстрації, визнання права власності) є вимогами немайнового характеру, то такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не є співмірним з предметом спору в цій справі.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення одноосібного учасника товариства про звільнення керівника та заборони реєстраційних дій на його виконання

    При вирішенні питання про забезпечення позову до його пред’явлення, шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення одноосібного учасника Товариства та заборони державному реєстратору вчиняти дії на його виконання суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог. Вжиті заходи забезпечення не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи та мають бути співмірними з предметом позову. Зупинення дії рішення про звільнення керівника товариства та заборона державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо юридичної особи є втручанням у волю товариства та його учасників, що не узгоджується з предметом позову про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КХС ВС Забезпечення позову

    Застосування заборони вчинення реєстраційних дій як ефективного способу забезпечення позову задля запобігання повторному порушенню корпоративних прав позивача

    Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, подавши позов у цій справі. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь- якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття такого заходу забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КХС ВС Забезпечення позову

    Про заборону проведення загальних зборів або прийняття ними рішень з усіх питань порядку денного як заходу забезпечення позову, що фактично означає вирішення спору по суті

    При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення з предметом позову та не допускати вжиття заходів, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог. Якщо предметом позову є визнання недійсним рішення ради торгово-промислової палати щодо порядку скликання загальних зборів, то забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного фактично означає вирішення спору по суті до ухвалення рішення в справі, що суперечить ч.11 ст. 137 ГПК України. У спорах, що виникають з корпоративних відносин, не допускається забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори та приймати рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КХС ВС Забезпечення позову

    Про відповідність критеріям співмірності заходів забезпечення позову у вигляді арешту часток та заборони вчинення реєстраційних дій у спорах про визначення розміру статутного капіталі ТОВ

    У майнових позовах про витребування на користь позивача із чужого незаконного володіння 50 % частки статутного капіталу ТОВ та про переведення на нього прав та обов’язків покупця інших 50 % часток в статутному капіталі ТОВ за договором купівлі-продажу, які мають вартісний, грошовий вираз, вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ відповідає вимогам ст. 136, 137 ГПК України, зокрема в частині співмірності із заявленими позивачем вимогами. Вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) в статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу ТОВ кореспондуються у цьому разі з позовними вимогами про визначення розміру статутного капіталу ТОВ та розміру часток учасників у статутному капіталі, і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить ст. 137 ГПК України.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КХС ВС Забезпечення позову

    Недопустимість скасування заходів забезпечення позову, спрямованих на збереження існуючого становища до вирішення спору по суті

    Заходи забезпечення, що спрямовані виключно на збереження існуючого становища (наприклад, зупинення дії рішення), не можуть бути скасовані, оскільки вони необхідні для ефективного захисту прав та інтересів заявника у випадку задоволення позову.

    Позиция опубликована 08.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT