Кодекс адміністративного судочинства
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кодекс адміністративного судочинства», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 527 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Про скасування судового рішення у випадку невиконання судом приписів статті 264 КАС України
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України. Встановлена цією статтею спеціальна процедура повідомлення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акту обумовлена необхідністю повідомлення про факт оскарження нормативно-правового акту всіх заінтересованих осіб.
- Дело № 640/17408/19 Постанова 31.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про обов`язок суду щодо встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності
Встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи
- Дело № 813/2950/16 Постанова 10.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про порядок надання безоплатної правової допомоги
Відсутність чіткої відповіді на поставлене питання у зверненні про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» від 02 червня 2011 року №3460-VI свідчить про протиправну бездіяльність відповідача як суб`єкта владних повноважень стосовно його розгляду, а також про те, що відповідач не надав правової допомоги з правових питань
- Дело № 420/2752/20 Постанова 23.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відсутність підстав для прийняття рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду після відкриття апеляційного провадження
Суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження не має правових підстав для застосування за аналогією закону частини четвертої статті 123 КАС України і залишення апеляційної скарги без розгляду.
- Дело № 420/6218/20 Постанова 24.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування витрат на правову допомогу
При зменшенні розміру витрат на правничу допомогу суди мають наводити навів мотиви свого рішення та обґрунтування саме такого розміру витрат. Відмова суду у відшкодуванні інших витрат платника податків на правову допомогу має ґрунтуватися на дослідженні акта приймання-передачі наданих послуг на предмет виду й обсягу правової допомоги, витраченого виконавцем часу чи на спростуванні вартості однієї години послуги, установленої актом приймання-передачі тощо.
- Дело № 640/22250/19 Постанова 16.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про підстави застосування заходів забезпечення позову
Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
- Дело № 500/5548/24 Постанова 12.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 916/938/24 Постанова 26.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 560/6068/20 Постанова 31.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про визначення юрисдикції у спорах щодо процесуальних рішень, а також дії (бездіяльність) суду під час розгляду справи, і реєстрація процесуальних документів відповідно до частини 2 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України
Прийняття (неприйняття) процесуальних рішень, а також дії (бездіяльність) суду під час розгляду справи, в тому числі і реєстрація процесуальних документів відповідно до частини другої статті 35 Кримінального процесуального кодексу України, належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України в межах провадження відповідної справи.
- Дело № 460/9271/20 Постанова 26.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Особливості відшкодування обсягу витрат на правову допомогу
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів і обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
- Дело № 2040/6747/18 Рішення 11.12.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про перевірку законності рішень суб’єкта владних повноважень в адміністративному провадженні на предмет дотримання процедури їхнього прийняття
За нормами КАС України предметом перевірки судами в адміністративних спорах є насамперед дотримання субєктом владних повноважень процедури прийняття адміністративного акту і вжиття, відповідно, правових наслідків у разі недотримання таких вимог. Водночас вилучення зброї, в якості доказу, під час розслідування кримінальної справи жодним чином не впливає на вирішення такого спору, з огляду на те, що зазначена процесуальна дія регулюється нормами КПК України та перебуває поза межами правового регулювання КАС України, а вилучення обєкта винагороди, як речового доказу, у кримінальному провадженні не впливає на перевірку законності рішень субєкта владних повноважень в адміністративному провадженні на предмет дотримання процедури їхнього прийняття. Ураховуючи те, що вилучення зброї, в якості доказу, у межах кримінальної справи, має автономний правовий режим, який не спростовує та не змінює обов’язку суду в адміністративному процесі встановити виключно наявність чи відсутність порушень процедурної складової (formalities) при прийнятті оскаржуваного адміністративного акта, то апеляційне провадження у цій справі зупиненню не підлягало.
- Дело № 160/20122/24 Постанова 22.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 30.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про порядок розгляду апеляційної скарги у разі наявності клопотання сторони брати участь у судовому засіданні
Якщо в матеріалах справи наявне клопотання учасника про розгляд справи за його участі, апеляційний суд не вправі розглядати справу в порядку письмового провадження без надання мотивованої відповіді на таке клопотання. Надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (як-от з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності й через призму принципів адміністративного судочинства.
- Дело № 340/5780/24 Постанова 22.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 30.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про визначення початку перебігу строку звернення до суду у справах щодо виплати грошового забезпечення військовослужбовцю
Чинне законодавство не передбачає форми документа, що відображає фактичні суми нарахувань та виплат, а також способу його доведення військовослужбовцю. Водночас такими документами можуть бути розрахункові листи, відомості про нараховане і виплачене грошове забезпечення, фінансові повідомлення або інші документи, які б розкривали зміст виплати грошового забезпечення (складові, їх розміри, утримання), які роботодавець зобов`язаний надати під час виплати грошового забезпечення та з яких працівник (військовослужбовець) може об’єктивно встановити розмір виплаченої йому суми, її складові та можливу неповноту виплат. Саме з моменту ознайомлення з відповідним документом у військовослужбовця виникає реальна можливість і об’єктивна необхідність оцінити правильність здійснених нарахувань, виявити допущені порушення, що і буде усвідомленим сприйняттям особи наявності/відсутності порушеного права щодо належних виплат. Законодавство не встановлює форму інформування роботодавцем працівника про складові нарахованих і виплачених сум заробітної плати, а тому суд, при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду, повинен, крім іншого, з’ясовувати таку форму повідомлення, що буде відповідати дотриманню принципу офіційності в адміністративному судочинстві.
- Дело № 340/525/25 Постанова 25.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 420/26951/24 Постанова 22.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 30.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про право особи, яка не брала участі у розгляді справи, на апеляційне оскарження
Встановлення чи вирішувались оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка звернулась з апеляційною скаргою, має відбуватися після відкриття апеляційного провадження та не може бути окремою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Саме під час апеляційного розгляду особа, яка не є учасником справи, повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору, зокрема, те, що у мотивувальній чи резолютивній частині судового рішення визначаються права та/або обов`язки цієї особи, а суд апеляційної інстанції встановити чи вирішувались оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка звернулась з апеляційною скаргою. У випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, суд апеляційної інстанції має закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
- Дело № 380/7447/23 Постанова 22.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 30.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про скасування штрафу, накладеного у порядку статті 382 КАС України
Ухвала про накладення штрафу за неподання звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду є процесуальним рішенням з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 КАС України. Відповідно ухвала суду першої інстанції про скасування штрафу, накладеного раніше у порядку статті 382 КАС України, також відноситься до ухвал з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах і може бути оскаржена в апеляційному порядку.
- Дело № 520/5896/21 Постанова 23.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 826/17947/17 Постанова 18.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 30.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про повноважень представника суб'єкта владних повноважень у судовому процесі
Сама по собі можливість особи подати процесуальний документ від імені суб'єкта владних повноважень не впливає на обов'язок такої особи підтвердити свої повноваження діяти в судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або довіреності, зокрема обсяг цих повноважень.
- Дело № 640/21001/21 Постанова 11.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.01.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про визначення предметної підсудності у справах за позовами прокурорів
Для визначення предметної підсудності справ за позовами прокурора важливо встановити статус прокурора у справі — позивач чи представник сторони. Якщо прокурор є позивачем у справі, то такі справи відповідно до ч.2 ст.18 КАС України підсудні окружним адміністративним судам, оскільки позивачем у справі є посадова особа органу державної влади. Якщо прокурор звернувся до суду як законний представник, то предметну підсудність таких справ необхідно визначати з урахуванням статусу особи, яку він представляє.
- Дело № 810/2509/17 Постанова 26.01.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про розмежування юрисдикції судів у спорах пов’язаних з відмовою у державній реєстрації прав на нерухоме майно
При визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором основним критерієм є предмет спору, а тому якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду заяви державну реєстрацію прав у контексті статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
- Дело № 808/772/18 Постанова 27.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про розмежування юрисдикції судів у спорах, пов’язаних з оскарженням дій щодо демонтажу самочинно встановлених об’єктів
Спори щодо оскарження дій органів у сфері благоустрою населеного пункту, яким законодавством делеговані повноваження щодо демонтажу самочинно встановлених об’єктів за наявних у них визначальних ознак суб’єкта владних повноважень, є публічно-правовими і підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
- Дело № 465/7008/17 Постанова 27.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про важливість дотримання принципу правової визначеності під час розгляду судами заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
Якщо рішення у справі впливає на захист важливого суспільного інтересу, зокрема, відновлення законності при вирішенні соціально значущого питання щодо планування, забудови та розвитку території на місцевому рівні, то перегляд рішення у такій справі, яке набуло законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема, у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначив, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
- Дело № 815/6834/15 Постанова 20.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про спір адміністративної юрисдикції
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору. При цьому участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене суб’єктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
- Дело № 826/1934/17 Постанова 04.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про підтвердження повноважень прокурора на захист інтересів держави
Необхідність судового захисту інтересів держави саме прокурором від імені суб’єкта владних повноважень має бути обґрунтована і підтверджена належними доказами. За відсутності належних підстав для звернення прокурора до суду скарга підлягає поверненню.
- Дело № 822/1169/17 Ухвала 19.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.