Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 250 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Кваліфікація договору купівлі-продажу заставної як договору факторингу
Заставна по своїй суті є ордерним цінним папером. Цивільний оборот заставної як цінного папера відбувається тільки внаслідок її передачі шляхом виконання на ній передавального напису та передачі оригіналу заставної. При цьому індосатом може бути будь-який учасник цивільних відносин. Тому договір купівлі-продажу заставної, який за своєю сутністю регулює внутрішні відносини між індосантом та індосатом, не може бути кваліфікований як договір факторингу, оскільки перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної.
- Дело № 754/5554/16-ц Постанова 26.01.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови, необхідні для визнання правочину дійсним у судовому порядку на підставі ст. 220 ЦК України
Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата другою стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість.
- Дело № 2-323/2009 Постанова 28.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 2-4783/07 Постанова 17.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Належний спосіб захисту у випадку порушення переважного права наймача на придбання житла, яке було предметом договору найму
У статті 822 ЦК України передбачено, що у разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне перед іншими особами право на його придбання. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Ефективним способом захисту, який забезпечуватиме відновлення порушеного переважного права, є позов про переведення прав та обов`язків покупця, який потрібно застосовувати за аналогією закону (статті 8, 362 ЦК України).
- Дело № 727/4168/17 Постанова 21.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про обов'язок наймача перевірити у присутності наймодавця справність речі
Аналіз частини третьої статті 767 ЦК України дозволяє стверджувати, що на наймача при передачі речі покладено обов`язок перевірити у присутності наймодавця справність речі. У тому разі якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, вона вважається такою, що передана йому в належному стані. Тобто встановлюється презумпція належного стану речі, за умови, що наймач не перевірить її справність.
- Дело № 548/1269/18 Ухвала 06.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає
Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Тлумачення частини шостої статті 762 ЦК України свідчить, що звільнення наймача від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним поширюється тільки на ті випадки, за яких зовсім неможливо користуватися предметом найму. Саме тому закріплюється звільнення від виконання обов’язку за весь час. Обставини, за які не відповідає наймач, повинні охоплювати собою ті ситуації, за яких користування річчю неможливе або можливе тільки певною мірою внаслідок недоліків майна чи дій (бездіяльності) наймодавця.
- Дело № 548/1269/18 Ухвала 06.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо вимог до особи боржника за договором факторингу
Тлумачення глави 73 ЦК України свідчить, що за договором факторингу може відступатися право грошової вимоги до будь-якого боржника. Тобто, додаткових вимог щодо правового статусу боржника не закріплюється, а тому ним може бути будь-який учасник цивільних відносин.
- Дело № 757/44011/15-ц Постанова 24.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вимоги до змісту повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу
Тлумачення статті 1082 ЦК України дозволяє зробити висновок, що законодавець альтернативно визначає суб’єктів, що можуть направити повідомлення боржнику про відступлення права грошової вимоги. Таким суб’єктом може бути як клієнт, так і фактор. У повідомленні про відступлення права грошової вимоги має міститися визначення: (1) грошової вимоги, яка підлягає виконанню. У повідомленні потрібно вказати грошову вимогу, що була відступлена фактору і має бути виконана (зокрема, її розмір, на підставі якого договору виникла); (2) фактора, якому має бути здійснений платіж. В повідомленні має бути ідентифікований фактор, який набув грошову вимогу (зокрема, шляхом вказівки його найменування, місцезнаходження).
- Дело № 645/9648/14-ц Постанова 30.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про переведення боргу за договором позики
Як свідчить тлумачення статей 520, 521 ЦК України при заміні боржника первісний боржник вибуває із зобов'язання і замінюється новим боржником. Для породження переведенням боргу правових наслідків необхідним є існування двох складових: по-перше, вчинення двостороннього правочину між новим та первісним боржниками, причому такий правочин має вчинятися у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання; по-друге, надання кредитором згоди на переведення боргу. Тлумачення частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником. Відповідно для переведення боргу, з урахуванням суми позики, необхідним є укладення в письмовій формі договору між новим та первісним боржниками про переведення боргу.
- Дело № 667/933/14-ц Постанова 25.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про обов’язок повіреного щодо передачі усього одержаного у зв’язку з виконанням доручення
Тлумачення частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України дозволяє зробити висновок, що у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'являти вимогу про передачу одержаного у зв'язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України.
- Дело № 320/4274/16-ц Постанова 10.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про відповідальність зберігача (професійного зберігача) за втрату речі
Договір зберігання може укладатися із зберігачем чи професійним зберігачем. При цьому, правовий статус (зберігач чи професійний зберігач) впливає на ті обставини, які виключають відповідальність зберігача (професійного зберігача) за втрату речі. Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача є те, що особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності. Тобто така діяльність має здійснюватися особою, яка є підприємцем, систематично. За загальним правилом, за втрату речі, під час строку зберігання, зберігач відповідає, якщо: відбулося порушення обов’язку повернути поклажодавцеві у схоронності річ; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності); вини зберігача у настанні щодо речі негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи необережності зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов’язків. Натомість професійний зберігач має довести, що втрата речі сталася внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. У всіх інших випадках, навіть якщо вини професійного зберігача немає, він зобов’язаний відшкодувати збитки поклажодавцеві. У разі якщо зберігання здійснюється зберігачем після закінчення строку зберігання, то зберігач відповідає лише за наявності його умислу або грубої необережності. Розмір збитків завданих втратою речі зберігачем має доводитися поклажодавцем (кредитором).
- Дело № 643/14079/17 Постанова 15.04.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо встановлення наявності підстав для визнання договору недійсним на момент його укладення
Наявність підстав для визнання договору недійсним має встановлюватися судом на момент його укладення. Оскільки договір дарування було укладено у 2003 році, то спір про визнання договору недійсним має вирішуватися на підставі норм, які були чинними в момент його укладення, тобто ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладення договору дарування). Згідно частини першої статті 56 ЦК УРСР (в редакції, чинній на момент укладення договору дарування) угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 56 ЦК УРСР повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення.
- Дело № 125/171/17 Постанова 10.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання недійсним договору дарування, що порушує майнові інтереси кредитора та спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника
Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого розпочате судове провадження про стягнення боргу, та його мати (обдаровувана), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора. Оскільки укладають договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.
- Дело № 753/765/17 Постанова 26.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для визнання правочину недійсним відповідно до статті 229 ЦК України у випадку, якщо сторона правочину представлена кількома особами
Тлумачення статті 229 ЦК України свідчить, що помилятися повинна саме сторона правочину. У випадку, якщо сторона правочину представлена двома особами, то для визнання правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України, необхідно встановити, що ці особи як сторона правочину вчинили правочин під впливом помилки. У справі, що переглядається, сторона дарувальника в оспорюваному договорі від 05 серпня 2014 була представлена двома особами - позивачем та її чоловіком, який помер після укладення цього договору. Чоловік позивача за життя не оспорював договір дарування, тому відсутні підстави вважати, що при вчиненні оспорюваного договору дарування цього правочину він діяв під впливом помилки.
- Дело № 389/1809/16-ц Постанова 26.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Належність дарунка на праві власності обдарованому (збереженість дарунка) як необхідна умова для розірвання договору дарування на підставі статті 727 ЦК України
Системний аналіз статті 727 ЦК України, дає підстави дійти висновку про те, що предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника. За таких обставин слід дійти висновку про те, що якщо річ була відчужена третій особі, її повернення не є можливим. Дарувальник може вимагати розірвання договору дарування лише у тому разі, коли дарунок на момент пред'явлення вимоги є збереженим, тобто знаходиться у власності обдаровуваного і його стан відповідає його призначенню. Наявність у обдаровуваного права власності на предмет дарунку є невід'ємною складовою збереженості дарунку на момент пред'явлення дарувальником вимоги про розірвання договору. Збереженість дарунка передбачає знаходження дарунка у власності саме обдаровуваного, а не лише його фізична наявність як речі - предмета матеріального світу. Відсутність дарунка у власності обдаровуваного не відповідатиме критерію збереженості дарунка (частина четверта стаття 727 ЦК України). Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок про те, що якщо обдаровуваному не належить дарунок на праві власності на момент розірвання договору дарування, то за відсутністю речі (збереженості майна) правові наслідки, для повернення дарунку в натурі на підставі частини першої статті 727 ЦК України не виникають.
- Дело № 357/10458/18 Постанова 21.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 464/1509/17 Постанова 26.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наслідки прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів»
Тлумачення абзацу 1 частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить, що цей абзац застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав. Відповідно прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
- Дело № 587/823/19 Постанова 27.08.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про право покупця на витребування у продавця речі, визначеної індивідуальними ознаками, на підставі статті 620 ЦК України
Частиною другою статті 655 ЦК України встановлено, що якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 ЦК України. Тлумачення статті 620 ЦК України дає підстави для висновку, що вимагати примусового виконання обов`язку боржника передати кредитору річ як наслідок порушенням зобов`язання можливо лише стосовно індивідуально визначеного майна. Тому такий спосіб захисту прав кредитора не може застосовуватись стосовно речей, визначених родовими ознаками, або у разі встановлення відсутності у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками.
- Дело № 127/23781/17 Постанова 07.10.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про правочин щодо відступлення права вимоги
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК).
- Дело № 2-682/11 Постанова 05.03.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо права покупця вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 678 ЦК України свідчить, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми лише за умови, якщо він відмовився від договору.
- Дело № 164/882/15-ц Постанова 30.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо встановлення ціни в договорі купівлі-продажу
По своїй юридичній суті договір купівлі-продажу є імперативно оплатним. Сторони договору купівлі-продажу можуть домовитися про ціну або про спосіб її визначення, або ж буде застосовуватися механізм передбачений статтею 632 ЦК України.
- Дело № 757/5252/17-ц Постанова 02.09.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо пріоритету норм ЦК України в регулюванні договору роздрібної купівлі-продажу
Тлумачення статті частини 3 статті 698 ЦК України дозволяє зробити висновок, що: законодавець встановив пріоритет ЦК України в регулюванні договору роздрібної купівлі-продажу; у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
- Дело № 362/2159/15-ц Постанова 10.10.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.