Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 250 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням переважного права співвласника на купівлю частки у праві спільної часткової власності
При визнанні недійсним договору купівлі продажу, який порушує переважне право, жодним чином не відновлюються інтереси особи, переважне право якої порушене. Переважне право за таких умов і не може бути захищеним, оскільки, визнання правочину недійсним вчиненого з порушенням переважного права не відновлює порушеного переважного права, тому що договір купівлі-продажу не завжди є наслідком реалізації переважного права і немає будь-яких передумов для зобов`язання співвласника для укладення договору. Також відсутні гарантії для покупця частки (депозит при переведенні прав та обов`язків) щодо отримання сплачених коштів.
- Дело № 362/3810/16-ц Постанова 29.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо переведення на кредитора прав та обов'язків співвласника-боржника на підставі ст. 366 ЦК України
Тлумачення статті 366 ЦК України свідчить, що тільки кредитор співвласника може заявляти вимоги про переведення прав та обов'язків співвласника-боржника. У разі, якщо відсутній правовий режим спільної власності стаття 366 ЦК України не застосовується.
- Дело № 766/12152/16-ц Постанова 21.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація)
Тлумачення частини другої статті 604, статті 1053 ЦК України свідчить, що під новацією необхідно розуміти одну з підстав припинення зобов`язання, яка представляє собою домовленість сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами. Борг, який виник із договору купівлі-продажу, договору найму (оренди) чи з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.
- Дело № 686/863/17 Постанова 04.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про нарахування пені за прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг
Тлумачення частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє стверджувати, що вона поширюється на договори підряду та договори про надання послуг. Відповідно прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
- Дело № 686/6910/16 Постанова 03.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо встановлення неустойки (штрафу чи пені) для забезпечення виконання зобов'язання
По своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов`язання», «порушення зобов'язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов`язання або односторонню відмову від договору».
- Дело № 591/3176/17 Постанова 11.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право сторін договору передбачити застереження про застосування умов договору до відносин між ними, які виникли до його укладення
Тлумачення частини третьої статті 631 ЦК України свідчить, що сторони в тому чи іншому договорі можуть передбачити застереження про застосування до відносин сторін, що виникли до укладення договору, умов договору, який укладається пізніше.
- Дело № 753/12832/15-ц Постанова 21.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право учасників цивільних правовідносин на укладення непонайменованих договорів
Тлумачення статті 6 ЦК України свідчить, що сторони мають право укладати договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, за умови, що вони відповідають загальним засадам цивільного законодавства. Такі договори є непонайменованими, оскільки не визначені в актах законодавствах. Свої відносини в непонайменованих договорах сторони врегульовують на власний розсуд.
- Дело № 761/11589/16-ц Постанова 21.03.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про недійсність правочину щодо відчуження майна, укладеного боржником після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості
Відчуження боржником майна після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості є недобросовісною дією та зловживанням правами, оскільки порушує майнові інтереси кредитора і направлені на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Перехід права власності на майно через незначний проміжок часу після відкриття провадження у справі про стягнення боргу за договором позики свідчить про мету приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів на підставі укладеного між сторонами договору позики, свідчить про недійсність правочину та порушує права позивача як позикодавця.
- Дело № 747/306/19 Постанова 16.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Про перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину
Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання (частина третя статті 261 ЦК України). Аналіз частини третьої статті 261 ЦК України свідчить, що перебіг позовної давності пов`язується саме з початком виконання нікчемного правочину, незалежно від того, чи був такий нікчемний правочин виконано повністю і яка зі сторін здійснила виконання. Причому такий початок перебігу стосується будь-яких наслідків нікчемного правочину.
- Дело № 405/1018/17 Постанова 24.02.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Часткове невиконання набувачем своїх обов’язків (в частині догляду) як підстава для розірвання договору довічного утримання
Тлумачення пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України свідчить, що договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду за умови доведення відчужувачем факту порушення набувачем своїх обов’язків за договором довічного утримання (догляду), що може проявлятися у вигляді неповного чи неналежного забезпечення доглядом, допомогою, харчуванням відчужувача або у вигляді повного невиконання вказаних дій. Сам лише факт сплати набувачем грошових коштів щомісячно на утримання відчужувача майна не може вважатися належним виконанням умов договору довічного утримання і є підставою для його розірвання, якщо умовами такого договору передбачено як майнове утримання відчужувача, так і здійснення догляду за ним.
- Дело № 645/3284/19 Постанова 18.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо презумпції належності виконання обов’язку боржником, передбаченої ч. 3 ст. 545 ЦК України
У частині третій статті 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. У контексті презумпції належності виконання обов`язку боржником потрібно акцентувати на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов`язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що не зважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов`язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належність виконання зобов`язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належності виконання розподіляє обов`язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов`язання, перерахованих у статті 545 ЦК України. Це пов`язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належність виконання боржником обов`язків, особливо у тих випадках, за яких кредитору не передавався борговий документ. Тобто й наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належність виконання боржником свого обов'язку.
- Дело № 266/5745/18 Постанова 01.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Суд може самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину
Тлумачення абзацу 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України свідчить, що суду надається можливість самостійно застосувати правові наслідки недійсності тільки нікчемного правочину, проте у статті 225 ЦК України не передбачено нікчемності правочину.
- Дело № 761/12901/13-ц Постанова 29.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відсутності обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном, право на користування яким мають діти, якщо власник не є одним із їх батьків або особою, яка їх замінює
Аналіз законодавства дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, у разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені неповнолітніх. Законодавством не передбачено обмежень при реалізації права власника на розпорядження майном залежно від того, чи мають право на користування ним інші особи, зокрема малолітні, якщо власник не є їх батьком (матір’ю) або ж особою, яка замінює останніх.
- Дело № 607/8145/18 Постанова 08.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 346/432/16-ц Постанова 06.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 695/2714/15-ц Постанова 19.06.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 639/5828/15-ц Постанова 06.05.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для визнання недійсним безвідплатного договору (договору дарування), вчиненого для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення
Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).
- Дело № 405/1820/17 Постанова 24.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Умови, за яких оспорюваний правочин може бути визнано судом недійсним
Для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
- Дело № 443/650/24 Постанова 16.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 537/3100/17 Постанова 23.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Невнесення інформації про страховий поліс до центральної бази даних МТСБУ не зумовлює його нікчемність
Законодавець не пов’язує нікчемність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з неподанням інформації страховиком про укладені договори до централізованої бази даних МТСБУ. Тобто невиконання страховиком свого обов’язку щодо подання інформації про укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.
- Дело № 759/24061/19 Постанова 28.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо підстав для розірвання у судовому порядку договору довічного утримання після смерті відчужувача
Для розірвання договору довічного утримання з підстав невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором достатньо встановлення факту неналежного виконання набувачами умов договору. Вина, тобто підстави з яких набувачі неналежним чином виконували умови вказаного договору значення не має. Якщо позов про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру за відчужувачем пред’явлено за його життя, факт смерті відчужувача до вирішення справи судом допускає правонаступництво у спірних правовідносинах, тому оспорюваний договір довічного утримання може бути розірвано.
- Дело № 310/5175/15-ц Постанова 30.06.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов’язання або односторонню відмову від договору є недопустимим
По своїй суті неустойка - це конструкція, яка є видом забезпечення виконання зобов`язання та правовим наслідком його порушення (мірою цивільно-правової відповідальності). У статті 549 та в § 2 глави 49 ЦК України регулювання неустойки відбувається тільки з позицій забезпечення виконання зобов`язання. Неустойка (штраф чи пеня) може бути передбачена для забезпечення виконання зобов`язання. При цьому навіть визначення неустойки дозволяє констатувати, що законодавець пов`язує її стягнення саме з порушенням зобов`язання. Це підтверджується застосуванням таких понять та словосполучень, як «забезпечення зобов`язання», «порушення зобов`язання». Тому недопустимим є встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов`язання або односторонню відмову від договору.
- Дело № 552/6997/19 Постанова 21.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відмежування правових наслідків недійсності правочину і правових наслідків виконання недійсного правочину
Слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Наприклад, особливим правовим наслідком недійсного заповіту при їх множинності може бути відновлення чинності попереднього заповіту (частина четверта статті 1254 ЦК України). Тобто законодавець лише в окремих випадках передбачає таку конструкцію як відновлення чинності правочину.
- Дело № 552/6997/19 Постанова 21.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо застосування тлумачення contra proferentem для з'ясування змісту умов договору
У разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).
- Дело № 753/11000/14-ц Постанова 18.04.2018 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.