К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 250 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Изменено Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Щодо особливостей обчислення позовної давності при стягненні коштів за нікчемним правочином

    При стягненні коштів, сплачених на виконання нікчемного правочину, застосовується позовна давність, на відміну від вимог про визнання нікчемного правочину недійсним. Перебіг позовної давності починається з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, при цьому позивач повинен довести не лише факт, що він не знав про порушення права, але й те, що він об'єктивно не міг про це дізнатися раніше. Існує презумпція можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав. 02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС відступив від згаданого висновку, викладеного у постанові від 31 травня 2023 року у справі № 464/1961/20 (провадження № 61-9031св22), зазначивши, що позовна давність за вимогою про застосування наслідків нікчемного правочину обчислюється з моменту виконання такого правочину, а не з моменту прийняття спадщини. Спадкування не перериває та не поновлює позовної давності, спадкуванням є лише перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), тому закріплений у ч. 3 ст. 261 ЦК України особливий початок перебігу позовної давності до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину, поширюється не тільки на сторони нікчемного правочину, а й на їхніх правонаступників.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС Изменено Договір банківського вкладу

    Щодо вимог до підтвердження укладення договору банківського вкладу

    Для підтвердження укладення договору банківського вкладу необхідна відповідність копії договору встановленим банком шаблонам та умовам депозитних договорів, а також підтвердження внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок. Розписка керівника відділення банку про прийняття коштів без належного оформлення договору та відкриття рахунку не є достатнім доказом укладення договору банківського вкладу. 02 червня 2025 року ВС у складі ОП КЦС у справі № 306/44/22 відступив від висновків щодо застосування статей 1058, 1059, 1064, 1065 ЦК України, викладених в постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у справі № 306/1119/21, зазначивши, що недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу. Передача коштів уповноваженій особі банку за письмовим договором створює зобов'язання банку перед клієнтом, відсутність обліку коштів та банківського рахунку свідчить про неналежне виконання банком своїх обов'язків, а не про відсутність договірних відносин.

    Позиция опубликована 22.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Визнання договору дарування недійсним

    Щодо впливу попереднього договору купівлі-продажу на дійсність договору дарування

    Укладення дарувальником попереднього договору купівлі-продажу з третьою особою не є підставою для визнання договору дарування удаваним правочином, оскільки обов'язок укласти основний договір купівлі-продажу виникає виключно між сторонами попереднього договору і не поширюється на обдаровану особу.

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Розірвання договору довічного утримання

    Щодо підстав для розірвання договору довічного утримання

    Підстави застосування ч. 1 (неналежне виконання набувачем своїх обов'язків) та ч. 2 (неможливість подальшого виконання набувачем своїх обов'язків з підстав, що мають істотне значення) ст. 756 ЦК України є взаємовиключними. Сам факт проходження набувачем військової служби, яка здійснювалася і до введення воєнного стану, без надання інших доказів не є достатньою підставою для розірвання договору довічного утримання за ч. 2 ст. 756 ЦК України

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Стягнення страхового відшкодування

    Щодо покладення на страхову компанію обов’язку з відшкодування потерпілому шкоди у зв`язку із стійкою втратою працездатності внаслідок ДТП

    Необхідною умовою для покладення на страхову компанію обов`язку з відшкодування шкоди, у зв`язку із стійкою втратою працездатності, є одержання офіційних доходів потерпілим на час настання страхового випадку (ДТП). У цій справі суд установив, що потерпілий на час ДТП не працював, доходів не отримував, тому дійшов обґрунтованого висновку, що шкоду у зв’язку із стійкою втратою працездатності йому повинна відшкодовувати підприємство, з яким винуватець ДТП перебував у трудових відносинах.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Належне виконання зобов’язання за умови, якщо правова підстава його виникнення не відпала, виключає наявність кондиційного зобов’язання між сторонами та застосування норм глави 83 ЦК України

    За наявності рішення суду, на підставі якого визначено розмір і спосіб компенсації моральної шкоди, яке не скасовано і не змінено, належне виконання зобов'язання про компенсацію моральної шкоди у вигляді сплати боржником визначеної у рішенні суду суми відшкодування, не свідчить про виникнення кондиційного зобов’язання між сторонами. У зв’язку з цим відсутні підстави для застосування до відносин сторін норм глави 83 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Ознаки зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню

    Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб’єкти, чиї права безпосередньо пов’язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб’єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Щодо права сторони договору вимагати від іншої сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі статті 1212 ЦК України

    Якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом відмовилася від договору, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Визнання договору дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили

    Тлумачення статті 220 ЦК України свідчить, що рішення суду про визнання договору дійсним при недодержанні сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору «зцілює» тільки таку ваду як відсутність нотаріального посвідчення договору. І, відповідно, не виключається визнання договору недійсним, який був визнаний дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення, як такого, що вчинений на шкоду кредитору (фраудаторний договір). Приватно-правовий інструментарій (зокрема, визнання договору дійсним внаслідок відсутності його нотаріального посвідчення) не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Визнання договору фінансового лізингу недійсним

    Щодо застосування наслідків недійсності договору фінансового лізингу

    Такий спосіб застосування наслідків недійсності правочину як обчислення позивачем за зустрічним позовом різниці вартості автомобіля на час передачі його відповідачу за зустрічним позовом та станом на час отримання автомобіля від відповідача за зустрічним позовом застосуванню не підлягає, оскільки в порядку застосування реституції відповідач за зустрічним позовом несе обов`язок повернути майно, яке він отримав за нікчемним договором, а вина лізингоодержувача, який приєднався до публічного договору, запропонованого лізингодавцем, у заподіянні шкоди при експлуатації автомобіля не доведена.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Нікчемність правочину (його частини), яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне невиконання або неналежне виконання зобов’язання

    Правочин, яким скасовується або обмежується відповідальність за умисне невиконання або неналежне виконання зобов’язання, є нікчемним. З урахуванням правил, закріплених в статті 217 ЦК, нікчемною буде лише та частина договору (його пункти), в якій передбачено про скасування або обмеження відповідальності. При цьому, це не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо буде встановлено, що договір був би укладений сторонами і без включення до нього умов про скасування або обмеження відповідальності за умисне порушення зобов’язання. У справі, яка переглядається договір добровільного страхування наземного транспорту сторони обумовили, що у разі вирішення питання про стягнення грошових коштів з винної сторони за даним договором в судовому порядку нарахування пені на час розгляду судової справи не здійснюється. Тлумачення відповідного пункту договору добровільного страхування наземного транспорту свідчить, що цей пункт договору охоплює собою й випадки скасування відповідальності за умисну не сплату страхового відшкодування, тобто спрямований на скасування відповідальності на час розгляду судової справи, обмеження відповідальності за умисне порушення зобов'язання. Тому цей пункт договору добровільного страхування наземного транспорту в частині скасування відповідальності на час розгляду судової справи за умисну не сплату страхового відшкодування є нікчемним на підставі частини третьої статті 614 ЦК України. За таких обставин суд апеляційної інстанції неправильно визначив період нарахування пені.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Визнання договору купівлі-продажу недійсним

    Щодо визнання недійсним договору, укладеного представником власника майна з перевищенням повноважень

    Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником власника майна з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що представник такої особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе позивач. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Початок перебігу позовної давності для вимог про застосування наслідків нікчемного правочину

    Для вимог про застосування наслідків нікчемного правочину перебіг позовної давності починається від дня, коли почалося виконання цього правочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Початок перебігу позовної давності за вимогами про визнання правочину недійсним

    Тлумачення частини першої та п'ятої статті 261 ЦК свідчить, що потрібно розрізняти початок перебігу позовної давності залежно від виду позовних вимог. Вимога про визнання правочину недійсним відрізняється від вимоги про виконання зобов'язання не лише по суті, а й моментом виникнення права на захист. Для вимоги про визнання правочину недійсним перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про вчинення цього правочину. Натомість для вимоги про виконання зобов'язання початок перебігу позовної давності обумовлюється виникненням у кредитора права на вимогу від боржника виконання зобов'язання. Тому положення частини п'ятої статті 261 ЦК застосовуються до вимог про виконання зобов'язання, а не до вимог про визнання правочину недійсним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Перекваліфікація договору в межах спору, що стосується такого договору

    Аналіз цивільного законодавства свідчить, що перекваліфікація відповідного договору може мати місце, зокрема, при: (а) недійсності договору (зокрема, удаваності договору); (б) тлумаченні змісту договору. Перекваліфікація договору можлива тільки в тих випадках, коли вона відбувається в межах спору, що стосується такого договору. Саме такий висновок зумовлений тим, що по своїй суті перекваліфікація направлена на з`ясуванні справжньої волі сторін договору, який перекваліфіковується в інший. А це, відповідно, можливо зробити тільки в рамках спору щодо такого договору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Умови для визнання правочину недійсним на підставі частини першої статті 233 ЦК України

    Як свідчить тлумачення частини першої статті 233 ЦК України умовами, існування яких надає підстави особі звертатися до суду, а суду - виносити рішення про визнання правочину недійсним є: а) наявність тяжкої обставини, що «змусила» особу вчинити правочин; б) те, що цей правочин було вчинено на вкрай невигідних умовах. Тобто для визнання правочину недійсним, на підставі частини першої статті 233 ЦК України, необхідна сукупність вказаних умов. Такий висновок підтверджується вживанням законодавцем в частині першій статті 233 ЦК України сполучника «і», за допомогою якого відбувається поєднання вказаних умов.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Тлумачення сумнівів щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину)

    З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС Відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

    Щодо розміру моральної шкоди, завданої потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути відшкодована страховиком

    Статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю. Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суди не врахували, що статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, а не від ліміту відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров'ю. При цьому згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

    Порядок відшкодування завданої шкоди у випадку, якщо вартість матеріального збитку перевищує виплачений потерпілому розмір страхового відшкодування

    Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України) Якщо вартість матеріального збитку, завданого потерпілому пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, з відповідача, як із винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та здійсненим страховим відшкодуванням.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Стягнення страхового відшкодування

    Відшкодування шкоди власнику транспортного засобу, що вважається знищеним внаслідок ДТП

    Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT