Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 250 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо використання позову про стягнення боргу для унеможливлення поділу спільного майна подружжя
Якщо пов’язані або афілійовані особи, до яких належать і родичі, ініціюють судовий розгляд, зокрема щодо стягнення боргу, з метою ускладнення чи унеможливлення поділу спільного майна подружжя, формування пасиву або виключення майна з поділу, то такі учасники судового процесу діють недобросовісно і зловживають правами. Вони використовують приватноправові механізми не для захисту власних прав та інтересів, а для того, щоб завдати шкоди правам та інтересам іншого з подружжя чи осіб, які проживали разом, але не перебували в шлюбі. Судове рішення в такому випадку має бути ухвалене з урахуванням наявності зловживання правами
- Дело № 759/11754/23 Постанова 19.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 05.05.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо належного способу захисту при оспоренні факту укладення правочину через відсутність волевиявлення
Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Визнання договору недійсним є неналежним способом захисту у випадку оспорювання самого факту укладення правочину через відсутність волевиявлення (підробку підпису). Такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права шляхом визнання обов'язку боржника за договором відсутнім
- Дело № 554/11260/21 Постанова 05.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 05.05.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди
Для задоволення цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов’язковим.
- Дело № 374/131/16-ц Постанова 06.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для застосування норм матеріального права, що регулюють деліктні правовідносини, у зв’язку з невиконанням умов договору банківського вкладу
Відносини із відшкодування шкоди й, відповідно, відповідальність за завдану шкоду може мати місце, як правило, лише за відсутності договірних правовідносин, а за їх наявності має йтися про договірну відповідальність. Вирішуючи позовні вимоги про стягнення нарахованих на вклад процентів, які передбачені умовами договорів вкладу, судам слід враховувати, що ці правовідносини випливають із договірних, а тому відповідальність за невиконання умов договору несе особа, з якою було укладено ці договори, тобто банк чи кредитна спілка, що передбачено статтею 1058 ЦК України. Вказане стосується й застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а тому суми процентів та інфляційних втрат, нарахованих на суму вкладів і обумовлених невиконанням умов договорів вкладу, не можуть бути стягнуті у порядку делікту.
- Дело № 569/7619/16-ц Постанова 31.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Факти, які підлягають встановленню судом у справі щодо визнання правочину удаваним
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином. Оскільки згідно із частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін на укладення правочину, а також з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.
- Дело № 654/5481/13-ц Постанова 28.07.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відповідальність банку перед клієнтами, які уклали договір банківського вкладу (депозит), не залежить від місця розташування його філій
Фінансова установа (банк) як юридична особа несе відповідальність перед клієнтами, які уклали договір банківського вкладу (депозит), незалежно від місця розташування її філій, зокрема тих, які розміщені на тимчасово окупованій території.
- Дело № 757/38720/14 Постанова 01.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право заінтересованої особи, яка не є стороною правочину, на його оскарження
Правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як «заінтересовані особи». Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
- Дело № 640/18223/15-ц Постанова 03.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Право потерпілого на повне відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала
Потерпілий вправі одержати повне відшкодування завданої шкоди від особи, яка її завдала в рамках деліктного зобов’язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоду. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
- Дело № 553/219/16-ц Постанова 06.02.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду (грошові кошти), завдану її працівником, з урахуванням установленого індексу інфляції
Під шкодою, що завдана майну позивача у справі про незаконне привласнення працівником банку коштів, які належать позивачу на праві власності, необхідно розуміти шкоду, яка полягає у втраті купівельної спроможності грошей в умовах інфляції, оскільки гроші, які позивач внесла як вклад за договором банківського вкладу з моменту їх внесення і на час вирішення спору судом при рівній номінальній вартості мають різну купівельну спроможність. До спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1192 ЦК України, оскільки частиною другою цієї статті передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, а іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв'язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.
- Дело № 662/658/15-ц Постанова 16.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підстави для виплати страхового відшкодування спадкоємцю страхувальника
Для проведення страхової виплати спадкоємцю не є обов’язковим надання свідоцтва про право на спадщину, оскільки матеріальний закон пов'язує набуття статусу спадкоємця не з отриманням свідоцтва, а з подачею заяви про прийняття спадщини.
- Дело № 287/1/16-ц Постанова 12.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зарахування зустрічних однорідних вимог
Потрібно розмежовувати зарахування зустрічних однорідних вимог та заяву про таке зарахування. Сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.
-
Застосування позовної давності. Презумпція можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав
Презумпція можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав оначає, що доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
- Дело № 200/19766/16-ц Постанова 15.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визнання недійсним правочину щодо розпорядження спільним майном у зв’язку з відсутністю згоди іншого співвласника на його вчинення
Відсутність згоди одного із співвласників - колишнього подружжя - на розпорядження майном є підставою визнання цього правочину недійсним.
- Дело № 200/19766/16-ц Постанова 15.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Наявність правових підстав для визнання правочину недійсним у момент його вчинення
Наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Розірвання сторонами такого правочину, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання його недійсним.
- Дело № 757/24352/17-ц Постанова 12.02.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Врахування добросовісності сторін правочину, укладеного без згоди одного із співвласників, при вирішенні питання про визнання його недійсним
Відсутність згоди одного із співвласників є підставою визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним. При цьому закон не пов`язує наявність чи відсутність згоди усіх співвласників на укладення договору ні з добросовісністю того з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, ні третьої особи - контрагента за таким договором і не ставить питання оскарження договору в залежність від добросовісності сторін договору.
- Дело № 430/1281/14-ц Постанова 15.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Необхідна умова для тлумачення правочину
Необхідною умовою для тлумачення правочину відповідно до статті 213 ЦК України є незрозумілі слова, поняття, терміни, які не дають змоги з’ясувати дійсні наміри сторін при підписанні договору.
- Дело № 126/746/17 Постанова 06.05.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Вимоги до змісту договору про надання правової допомоги
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не вимагає зазначення у договорі про надання правової допомоги відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво інтересів особи.
- Дело № 264/6635/18 Постанова 15.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Підтвердження факту укладення договору зберігання у письмовій формі
При розгляді спорів щодо стягнення коштів за договором зберігання поклажодавцем або його представником в судовому засіданні має бути доведено, що договір зберігання між зберігачем та поклажодавцем був укладений в письмовій формі, підтвердженням укладення такого договору може бути розписка, квитанція або інший документ, що видається зберігачем власнику для засвідчення факту передачі певної речі (речей) на схоронність.
- Дело № 2209/2626/12 Постанова 11.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для нарахування процентів від суми позики після настання строку її повернення
Після настання строку повернення позики позикодавець не має права на нарахування та стягнення процентів від суми позики, а лише на стягнення з позичальника сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
-
Визнання недійсним договору, укладеного представником на підставі довіреності, у зв'язку зі скасуванням довіреності
Договір купівлі-продажу, укладений представником на підставі довіреності, яка була скасована довірителем, не може бути визнаний недійсним, якщо факт повідомлення представника про припинення дії відповідної довіреності є недоведеним.
- Дело № 552/856/18 Постанова 03.06.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.