К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 250 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Стягнення страхового відшкодування

    Підстави для визнання транспортного засобу фізично знищеним

    Для визнання автомобіля фізично знищеним згода власника транспортного засобу фактично не потрібна, оскільки вказівку на це вилучено зі статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а пункт 30.3 – взагалі виключено. Передбачено лише дві підстави, коли транспортний засіб вважається фізично знищеним: у випадку, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС Відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

    Відсутність підстав для стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування у разі порушення власником транспортного засобу законодавства при передачі керування ним іншій особі, яка стала винуватцем ДТП

    Відповідно до пункту 1.4 статті 1 ЗУ ««Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при дорожньо-транспортній пригоді (далі – ДТП) страхується цивільна відповідальність власника або інших осіб, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Так, згідно із пунктом 2.2 статті 2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу може передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В даному випадку за кермом автомобіля перебувала п’яна особа, яка на момент ДТП вже була позбавлена судом прав керування транспортним засобом. Отже, власник передаючи кермо порушив законодавство, а винуватець ДТП володів автомобілем неправомірно, тому позов до страхової компанії безпідставний.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

    Щодо права потерпілого внаслідок ДТП вимагати відшкодування завданої шкоди від винної особи в межах деліктного зобов’язання або від страховика в межах договірного зобов’язання

    Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик. У разі якщо страховик відшкодував потерпілій особі суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, останній набуває права на звернення з вимогою до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та виплаченого страхового відшкодування на підставі статті 1194 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Стягнення страхового відшкодування

    Ненадання власником транспортного засобу технічного паспорту страховій компанії як підстава для відмови від здійснення страхової виплати

    Встановивши, що позивач мав право не надати страховій компанії свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) лише у разі викрадення транспортного засобу шляхом розбою, однак доказів вчинення розбою не надав, суд дійшов правильного висновку, що позивач не виконав вимоги укладеного між сторонами договору добровільного страхування, тому дії відповідача по відмові від здійснення страхової виплати узгоджуються з положеннями частини другої статті 991 ЦК України і не суперечать умовам договору страхування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Стягнення страхового відшкодування

    Визначення кола осіб, які є потерпілими відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»

    Визнання позивачів потерпілими у кримінальному процесі не може бути підставою для виплати страховиком моральної шкоди на підставі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі – це юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Таким чином, законодавцем встановлюється виключний перелік осіб, які є потерпілими, а саме: треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

    Відсутність обов’язкового досудового порядку врегулювання питання щодо виплати страхового відшкодування внаслідок ДТП

    У Законі України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов’язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Визнання договору довічного утримання недійсним

    Обставини, які підлягають доведенню у справі про визнання договору дарування недійсним на підставі ст. 229 ЦК України у зв’язку з наявністю наміру укласти договір довічного утримання

    Договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повну уяву не лише про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди. Ураховуючи наведене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення дійсно було і має істотне значення. Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарування дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати у спірному житловому будинку після укладення договору дарування. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 14 листопада 2012 року у справі № 6-133цс12, від 16 березня 2016 року у справі № 6-93цс16.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Стягнення грошових коштів з позичальника

    Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів

    За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Саме такий правовий висновок про застосування статей 1046, 1047 ЦК України міститься в постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 та від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Щодо припинення асоційованого членства в кооперативі та втрата майнових прав на об'єкти нерухомості

    Сплата лише частини пайового внеску за окремими інструктивними деклараціями при невиконанні зобов'язань за іншими деклараціями не призводить до набуття майнових прав на об'єкти нерухомості, якщо умовами персонального меморандуму передбачено, що такі права виникають виключно після повної оплати всіх грошових зобов'язань за всіма інструктивними деклараціями та прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Припинення асоційованого членства в кооперативі на підставі рішення загальних зборів через порушення строків сплати пайових внесків є правомірним, якщо така підстава припинення членства передбачена статутом та персональним меморандумом.

    Позиция опубликована 20.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Договір банківського вкладу

    Про відповідальність банку за видачу вкладу за підробленими документами

    Видача банком банківського вкладу за підробленими документами не свідчить про виконання ним умов укладеного депозитного договору, оскільки недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності не може покладати тягар відповідальності на сумлінного споживача фінансових послуг

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Визнання недійсним договору страхування

    Принцип добросовісності у правочинах: обмеження права на їх оспорювання

    Сторона оспорюваного правочину, дії якої засвідчують спрямування її волі на збереження дійсності правочину та його виконання, не може надалі оспорювати правочин з підстав, про які вона знала або повинна була знати під час виявлення цієї волі, що випливає із засад добросовісності, на яких ґрунтується зобов’язання

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Договір про надання послуг

    Відкріплення довірителя від об’єкта інвестування у фонді фінансування будівництва (ФФБ)

    Відкріплення довірителя від об’єкта інвестування у ФФБ у зв’язку з невиконанням позивачем умов договору та ігноруванням листа відповідача щодо проведення взаємозвірки на предмет надходження або ненадходження грошових коштів на рахунок ФФБ є законним у разі відсутності належних і допустимих доказів на підтвердження факту внесення коштів за об’єкт інвестування згідно з умовами договору про участь у ФФБ. Видача свідоцтва про участь у ФФБ та укладення договору про відступлення майнових прав не є підтвердженням внесення коштів на фінансування об’єкта інвестування відповідно до умов договору про участь у ФФБ

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Договір міни

    Визнання договору міни удаваним правочином при значній грошовій доплаті

    Договір міни частки квартири на ноутбук без будь-яких унікальних характеристик, які обумовлювали б зацікавленість відповідача в отриманні саме такого ноутбука, укладений зі значною доплатою, що дорівнює 96 % вартості обмінюваної частки квартири, є удаваним правочином та порушує переважне право другого співвласника квартири перед іншими особами щодо купівлі частки такої квартири

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС С отступлением Визнання договору купівлі-продажу недійсним

    ВІДСТУП! Укладення договору між представником однієї сторони та родичем представника не свідчить про зловмисну домовленість

    Укладення договору купівлі-продажу, коли від імені продавця діє його представник, а покупцем є родич цього представника, саме по собі не свідчить про наявність зловмисної домовленості між представником і покупцем або про умисел представника на укладення договору всупереч інтересам продавця. Неотримання продавцем коштів за таким договором також не є підставою для визнання його недійсним, оскільки невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, що виникли на підставі договору, не свідчить про його недійсність. ОП КЦС ВС відступила від висновку, викладеного у постанові КЦС ВС від 21 лютого 2020 року у справі № 182/3593/17 (провадження № 61-14937св19).

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Визнання договору дарування фіктивним

    Наявність у боржника іншого майна, достатнього для погашення боргу, виключає фраудаторність договору дарування

    Договір дарування не має ознак фраудаторності у випадку, коли боржник володіє іншим майном, яке дозволяє йому виконати зобов'язання перед кредитором, що забезпечує повний захист прав кредитора на погашення боргу

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС Изменено Визнання договору купівлі-продажу недійсним

    Недійсність договору купівлі-продажу через зловмисну домовленість представника з покупцем

    Договір купівлі-продажу, укладений представником за довіреністю з близьким родичем (чоловіком) представника, визнається недійсним на підставі статті 232 ЦК України, якщо довіритель зазначений правочин не схвалював, грошових коштів від продажу своєї квартири не отримував. ОП КЦС ВС у постанові від 24 лютого 2025 року у справі № 504/3085/20 (провадження № 61-17178сво23) відступила від зазначеного висновку.

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів

    Зміна характеристик об'єкта нерухомості після будівництва: права та обов'язки сторін

    Згідно із законодавством України остаточний розрахунок між управителем ФФБ та довірителем здійснюється на підставі фактичної площі об'єкта. У разі якщо під час технічної інвентаризації буде встановлено, що фактична площа об'єкта є меншою за проєктну, покупець має право на повернення надміру сплачених коштів, а не на вимогу щодо приведення об'єкта у відповідність до проєктних даних

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС С отступлением Визнання недійсним договору страхування

    Щодо введення в оману страховика при укладенні договору страхування

    Страховик, який погодився укласти договір страхування на підставі наданих страхувальником відомостей про транспортний засіб, не може посилатися на недостовірність цієї інформації після настання страхового випадку як на підставу для відмови у страховій виплаті, оскільки мав можливість перевірити надані відомості до укладення договору, але не зробив цього. У такому випадку немає правових підстав для визнання договору недійсним через введення в оману, оскільки умисел страхувальника щодо надання неправдивих відомостей не є доведеним.

    Позиция опубликована 05.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Визнання договору дарування удаваним

    Щодо позовної давності при оспорюванні удаваного правочину щодо спільного майна подружжя

    Строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання удаваним договору дарування та визнання укладеним договору купівлі-продажу починається з дати вчинення договору дарування. При цьому позивач має довести неможливість дізнатися про укладення удаваного правочину раніше. Перебування в шлюбі на момент подання позову не впливає на перебіг позовної давності щодо оспорювання правочину, вчиненого одним із подружжя.

    Позиция опубликована 05.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Визнання договору дарування недійсним

    Згода подружжя на відчуження спільного майна має бути чітко витлумачена судом з урахуванням усіх доказів у справі

    При вирішенні спору щодо дійсності правочину з відчуження спільного майна подружжя суд повинен здійснити тлумачення змісту згоди одного з подружжя на таке відчуження, враховуючи всі наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, а не обмежуватися лише висновком експертизи. Тлумачення має відбуватися з дотриманням принципів справедливості, рівності сторін та балансу їхніх інтересів.

    Позиция опубликована 07.05.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.