К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Об'єднана палата, палата

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Об'єднана палата, палата», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 136 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Можливість ознайомлення представників цивільного позивача з матеріалами кримінального провадження після завершення виконання вимог ст. 290 КПК

    Ознайомлення представників цивільного позивача з матеріалами кримінального провадження в частині, що стосується вчиненого кримінального правопорушення та завданої матеріальної шкоди може відбуватися і після завершення виконання вимог ст. 290 КПК, що не суперечить вимогам КПК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Зміст вироку (стаття 374)

    Обов’язок апеляційного суду вирішити цивільний позов у разі скасування виправдувального вироку місцевого суду і ухвалення нового вироку

    Фактично перегляд апеляційним судом виправдувального вироку місцевого суду зумовлює вирішення ним усіх тих питань, які повинен був би вирішити місцевий суд у випадку постановлення обвинувального вироку. Такому твердженню кореспондує і норма п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, згідно з якою у мотивувальній частині вироку суду апеляційної інстанції, у разі визнання особи винуватою, у тому числі зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому. Скасування виправдувального вироку суду першої інстанції з подальшим ухваленням апеляційним судом обвинувального вироку у всіх випадках тягне за собою необхідність вирішення апеляційним судом цивільного позову, заявленого у порядку ст. 128 КПК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Обчислення строку досудового розслідування у разі надання доступу до матеріалів

    Проміжок у часі між повідомленням про завершення досудового розслідування та наданням фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування не може свідчити про те, що строк досудового розслідування має рахуватися аж до моменту реального забезпечення доступу до матеріалів розслідування, оскільки можуть існувати ситуації, коли уповноважені суб’єкти об’єктивно не можуть негайно надати фактичний доступ до вказаних матеріалів. До того ж приписи КПК не містять вимоги «невідкладності» щодо забезпечення доступу до матеріалів розслідування після здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Обов’язок дотримання строків досудового розслідування саме для сторони обвинувачення, у розпорядженні якої перебувають матеріали досудового розслідування

    В ході виконання вимог ст. 290 КПК саме сторона обвинувачення надає стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Натомість сторона захисту не наділена повноваженнями збирати матеріали досудового розслідування, а за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді (ч. 6 ст. 290 КПК). Таким чином, кримінальний процесуальний закон регулює порядок дотримання строків досудового розслідування саме для сторони обвинувачення, у розпорядженні якої перебувають матеріали досудового розслідування.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Обов’язки потерпілого (стаття 57)

    Статус потерпілого у кримінальному провадженні. Права та обов’язки потерпілого на стадії досудового розслідування

    Кримінально-процесуальний статус потерпілого, залежно від конкретної стадії кримінального провадження, відрізняється колом його прав та специфікою їх реалізації. Проте, потерпілий на будь-якій стадії кримінального провадження залишається самостійним учасником кримінального провадження, а зміна його процесуального статусу характеризується лише колом його прав, які визначені для різних стадій кримінального провадження, відповідно до ст. 56 КПК. Згідно п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК, стороною кримінального провадження – з боку обвинувачення є слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом. Отже, потерпілий є учасником кримінального та судового провадження, однак, на загальних підставах, але до жодної із сторін кримінального провадження не належить. Лише у випадку, коли прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення в суді, а потерпілий погодився підтримувати обвинувачення в суді, то такий потерпілий користується усіма правами сторони обвинувачення під час судового розгляду (частини 2 та 4 ст. 340 КПК). Потерпілий на стадії досудового розслідування правами сторони обвинувачення не наділений та, відповідно, не користується, а перелік його прав та обов’язків передбачено у статтях 56-57 КПК.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Форма підтвердження надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження. Встановлення слідчим суддею строку на ознайомлення з матеріалами провадження у разі зволікання при ознайомленні

    Закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов’язки і не порушила прав учасників кримінального провадження. Водночас, ч. 10 ст. 290 КПК регламентовано спеціальний порядок встановлення факту надання протилежній стороні доступу до матеріалів кримінального провадження. Так, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Таким чином, обмеження строку для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ у порядку ст. 290 КПК, допускається лише на підставі ухвали слідчого судді, якою встановлюється певний строк для такого ознайомлення.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Глава 7. Процесуальні строки (статті 113–117)

    Особливості визначення початку перебігу строку досудового розслідування та винятки з загального правила

    Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Повідомлення про завершення досудового розслідування

    Повідомлення про завершення досудового є офіційним підтвердженням стороною обвинувачення завершення досудового розслідування, що унеможливлює здійснення будь-якої процесуальної діяльності щодо розслідування обставин вчиненого кримінального правопорушення. В іншому випадку кримінальна процесуальна діяльність органів досудового розслідування має визнаватися незаконною, а отримані докази – недопустимими.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Неврахування строку ознайомлення сторонами кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, у строк досудового розслідування.

    Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14.04.2022 року) не включається у строк досудового розслідування, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. День направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Момент закінчення досудовогорозслідування

    Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду, тобто направленням його до суду засобами поштового зв`язку або передачі відповідальній особі канцелярії суду. Виходячи з положень статей 115, 219 КПК при обчисленні двомісячного строку досудового розслідування, день коли особу було повідомлено про підозру, не береться до уваги як день, від якого починається вказаний строк.

    Позиция опубликована 25.04.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Щодо належного відповідача у разі встановлення судом наявності підстав для відшкодування шкоди, передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК

    У разі, якщо суд встановив для відшкодування шкоди наявність підстав, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК, належним відповідачем є юридична або фізична особа - роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів (стаття 305)

    Момент закінчення контрабанди прекурсорів, вчиненої шляхом приховування від митного контролю (ст. 305 КК)

    Контрабанда, вчинена шляхом приховування від митного контролю, вважається закінченим кримінальним правопорушенням з моменту виявлення предмета контрабанди під час митного контролю або після його завершення, незалежно від факту перетину митного кордону та напрямку такого переміщення.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (стаття 379)

    Порядок оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні (ст. 379 КПК)

    Оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення або ж відмову у їх внесенні має здійснюватися в тому ж порядку, як і судового рішення щодо якого вирішувалось питання про виправлення. Під час вирішення цього питання мають бути враховані обмеження права на оскарження судового рішення, передбачені КПК.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (стаття 49)

    Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого сплив

    У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.

    Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Щодо можливості спеціальної конфіскації майна, що перебуває у спільній власності (статті 96-1, 96-2 КК)

    Відповідно до статей 96-1, 96-2 КК майно, що перебуває у спільній власності, підлягає спеціальній конфіскації, якщо співвласник, який є правопорушником, використав його як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення. Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і воно було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, який вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях.

    Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Роз’яснення судового рішення (стаття 380)

    Роз’яснення судових рішень, порядок розгляду заяв про роз’яснення судових рішень та оскарження рішення, постановленого за результатами розгляду заяви

    Роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду. Заяви про роз’яснення таких рішень суд повинен розглянути в окремому судовому засіданні після повідомлення особи, яка звернулася із такою заявою, й учасників судового провадження та за результатами судового розгляду постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову в його роз’ясненні. Якщо ж заявник просить роз’яснити судове рішення, яке не було результатом судового провадження і не становило предмет його розгляду, то суд за результатами розгляду такої заяви повинен постановити ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні без призначення судового засідання. Питання про те, чи є судове рішення таким, що прийняте за результатами судового провадження, тобто чи становило воно предмет розгляду, суд вирішує з урахуванням підстав відкриття та здійснення конкретного провадження. Якщо заявник просив роз’яснити судове рішення, яке не є самостійним предметом роз’яснення за процедурою, визначеною ст. 380 КПК, оскільки не є результатом судового розгляду, то суд апеляційної інстанції вправі відмовити у відкритті провадження або закрити апеляційне провадження в разі, якщо воно було відкрите за апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду за підсумком розгляду такої заяви.

    Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування (стаття 307)

    Виключна компетенція сторони обвинувачення на відновлення досудове розслідування. Визначення, що постанова слідчого, дізнавача або прокурора не є процесуальною дією, яка відновлює строк досудового розслідування

    Ухвала суду про зобов’язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити певну дію під час досудового розслідування, постановлена після повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування, не відновлює досудове розслідування та перебіг його строку. Відновлення досудового розслідування після його завершення у зв’язку з необхідністю проведення процесуальних дій належить до виключної компетенції сторони обвинувачення, яка приймає відповідне рішення з огляду, серед іншого, на достатність строку, визначеного ст. 219 КПК, для вчинення відповідних дій. Ухвалення слідчим, дізнавачем або прокурором постанови про відмову в проведенні слідчої дії не є процесуальною дією, яка відновлює перебіг строку досудового розслідування.

    Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Изменено Строки досудового розслідування (стаття 219)

    Продовження строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати

    Продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», і які були об’єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати. Приписи п. 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК. Кримінальні процесуальні відносини щодо продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, відповідного клопотання або з моменту безпосереднього звернення із таким клопотанням до повноважного суб’єкта у зв’язку з юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК

    Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією метою в ч. 5 ст. 301 КПК за обвинуваченням у скоєнні найменш суспільно небезпечного кримінального правопорушення – проступку, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки забезпечує належне ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання, що становить дієве підґрунтя до належної реалізації права на захист від висунутого обвинувачення.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Невідкладність обшуку у разі необхідності врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. Підстава відмови в легалізації такого обшуку

    Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. У контексті ч. 3 ст. 233 КПК про невідкладність такого випадку свідчать дані про реальну загрозу знищення, втрати майна. У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, наданих на його обґрунтування матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій ех post factum, має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну. В аспекті реалізації правил ч. 3 ст. 233 КПК, недотримання вказаних вище приписів закону, невиконання вимоги про невідкладне звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, за відсутності об`єктивних перешкод звернутися з відповідним клопотанням якнайшвидше після закінчення проведення слідчої розшукової дії, є підставою до відмови слідчим суддею в легалізації обшуку ех post factum.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT