К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Застосування ст. 290, ч. 5 ст.301 КПК

    Виконання стороною обвинувачення після завершення досудового розслідування проступку (дізнання) правил, передбачених ст. 290 КПК, які, серед інших, забезпечують реалізацію права на захист від обвинувачення у вчиненні злочину, а не тих, що встановлені з цією метою в ч. 5 ст. 301 КПК за обвинуваченням у скоєнні найменш суспільно небезпечного кримінального правопорушення – проступку, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки забезпечує належне ознайомлення сторони захисту із матеріалами дізнання, що становить дієве підґрунтя до належної реалізації права на захист від висунутого обвинувачення.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Необхідність повторного роз'яснення обвинуваченому правових наслідків застосування положень ст. 46 КК якщо через погану якість звуку під час відеоконференцзв’язку обвинувачений не все зрозумів про своє звільнення від кримінальної відповідальності

    Якщо обвинувачений під час участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку повідомив, що через погану якість звуку не все зрозумів про своє звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим, то суд повинен вжити заходів для повторного роз'яснення обвинуваченому правових наслідків застосування положень ст. 46 КК і переконатися в тому, що ці наслідки йому зрозумілі і він усвідомлено погодився на таке звільнення від кримінальної відповідальності з подальшим закриттям кримінального провадження.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Обшук (стаття 234)

    Невідкладність обшуку у разі необхідності врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. Підстава відмови в легалізації такого обшуку

    Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема з метою врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати. У контексті ч. 3 ст. 233 КПК про невідкладність такого випадку свідчать дані про реальну загрозу знищення, втрати майна. У клопотанні про надання дозволу на обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК, наданих на його обґрунтування матеріалах, в ухвалі слідчого судді, постановленій ех post factum, має бути вказано, які саме обставини на момент проникнення свідчили, що зволікання може спричинити знищення речових доказів, що відомості про загрозу їх знищення, втрати давали підстави сприймати її як реальну. В аспекті реалізації правил ч. 3 ст. 233 КПК, недотримання вказаних вище приписів закону, невиконання вимоги про невідкладне звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку, за відсутності об`єктивних перешкод звернутися з відповідним клопотанням якнайшвидше після закінчення проведення слідчої розшукової дії, є підставою до відмови слідчим суддею в легалізації обшуку ех post factum.

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Розгляд клопотання про проведення обшуку без повної технічної фіксації засідання

    Частина 4 ст. 234 КПК визначає, що клопотання про обшук розглядається за участю слідчого або прокурора і у такому разі вимагає здійснення обов’язкового фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час його розгляду слідчим суддею. Винесення за таких обставин ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання тягне за собою відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК визнання доказів, що були отримані під час виконання такої ухвали, недопустимими

    Позиция опубликована 23.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Склад суду (стаття 31)

    Законність складу суду при розгляді справи судом присяжних

    Якщо клопотання про здійснення судового розгляду судом присяжних було заявлено обвинуваченим на стадії підготовчого судового провадження, коли вже було визначено колегію суддів місцевого суду у складі трьох суддів, а подальший судовий розгляд здійснювався судом присяжних, такий склад суду є законним.

    Позиция опубликована 20.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Усунення присяжного (стаття 390 КПК)

    Відсутність заборони на роботу присяжних

    Робота суду присяжних за межами робочого часу з розгляду даного кримінального провадження не може свідчити про упередженість такого суду, а її слід оцінювати як прагнення суду направлені на якнайшвидший розгляд справи в розумні строки.

    Позиция опубликована 20.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Порядок наради і голосування в суді присяжних (стаття 391)

    Ухвалення рішення судом присяжних

    Кримінальний процесуальний закон не передбачає ухвалення присяжними власного рішення, а усі питання пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого ч. 3 ст. 331 КПК, судді і присяжні вирішують спільно. Ухвалення судом присяжних вироку в нарадчій кімнаті, про що свідчать підписи як суддів, так і всіх присяжних, вказує на відсутність порушень вимог КПК.

    Позиция опубликована 20.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Склад суду (стаття 31)

    Колегіальний розгляд злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, в умовах воєнного стану

    Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, якщо обвинувальний акт надійшов до суду після набрання чинності ч. 10 ст. 615 КПК у редакції Закону від 14.04.2022 № 2201-IX, крім випадків, коли до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

    Позиция опубликована 20.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Право на суд присяжних з урахуванням санкції статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність на момент вчинення злочину

    Право на розгляд кримінального провадження судом присяжних у обвинуваченого не виникає якщо на момент вчинення кримінально караного діяння санкція статті (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність не передбачала покарання у виді довічного позбавлення волі. Подальше посилення законодавцем покарання за вчинене обвинуваченим діяння до довічного позбавлення волі не спростовує цього висновку через заборону зворотної дії закону, що посилює покарання.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Порядок провадження в суді присяжних (стаття 383)

    Умови розгляду кримінального провадження судом присяжних

    Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції. Розгляд кримінального провадження судом присяжних проводиться за сукупності таких умов: 1) обвинувальний акт щодо особи передано на розгляд суду першої інстанції; 2) злочин, у вчиненні якого обвинувачується особа, передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі; 3) під час підготовчого судового засідання обвинувачений заявив клопотання про розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Відсутність у суду обов’язку письмового роз’яснення права на суд присяжних

    Суд не зобов’язаний роз’яснювати обвинуваченому право на суд присяжних саме у письмовій формі, оскільки положеннями ст. 384 КПК обов’язок щодо письмового роз’яснення покладається лише на прокурора, а не на суд.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Роз'яснення права на суд присяжних (стаття 384)

    Фіксація на технічному носії запису судових засідань нероз'яснення обвинуваченим права на суд присяжних

    Відсутність на технічному носії запису судових засідань даних про те, що місцевий суд роз'яснив обвинуваченим можливості та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних свідчить про не виконання вимог ч. 1 ст. 384 КПК.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Відбір присяжних у суді (стаття 387)

    Утворення суду присяжних

    Суд присяжних утворений відповідно до вимог законодавства України якщо рішенням районної ради на підставі подання територіального управління Державної судової адміністрації України з посиланням на норми КПК і Закон № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», було затверджено новий список присяжних у кількості 15 осіб, серед яких був новий присяжний, та продовжено термін повноважень попередніх присяжних, затверджених рішенням районної ради у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого, до моменту завершення судового розгляду цього провадження.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Відбір присяжних у суді (стаття 387)

    Неістотність порушення КПК за незмінності складу суду і відсутності запасного присяжного в окремих судових засіданнях

    Постійне перебування запасного присяжного під час судового розгляду на відведеному йому місці є гарантією забезпечення права на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону, де за умови вибуття основних присяжних, в КПК встановлений порядок їх заміни запасними. За незмінності складу суду та відсутності підстав для заміни основного присяжного. Відсутність запасного присяжного в окремих судових засіданнях у ході розгляду кримінального провадження не є тим істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке вплинуло на правильність ухваленого судового рішення, його законність та обґрунтованість, та не є підставою для скасування оскаржених рішень.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Виклик присяжних (стаття 385)

    Виклик і відбір присяжних

    Виклик (попередній відбір) присяжних згідно з положеннями ст. 385 КПК здійснюється на підставі розпорядження головуючого секретарю судового засідання, яке є підставою для визначення присяжних в кількості семи осіб автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. А вже під час відбору присяжних за правилами ч. 5 ст. 387 КПК виключно ухвалою суду у складі двох суддів вирішуються питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних. Про дотримання вимог ст. ст. 385, 387 КПК свідчить вирішення судом питання про відведення відповідно до ч. 5 ст. 387 КПК присяжних з числа тих осіб, які були визначені згідно з ч. 1 ст. 385 КПК автоматизованою системою документообігу суду за новим списком присяжних, затвердженого рішенням міської ради, а не за тим списком присяжних який на момент означеної процесуальної дії був змінений.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Права і обов’язки присяжного (стаття 386)

    Відсутність підстав для відводу запасного присяжного у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату

    Запасний присяжний не позбавляється можливості виконувати свої обов’язки, передбачені ст. 386 КПК, у разі перебування ним у родинних відносинах з керівником апарату (який не входив до складу суду, яким здійснювався розгляд цього кримінального провадження).

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Відбір присяжних у суді (стаття 387)

    Притягнення присяжного до відповідальності не виключає його участі у судовому розгляді разом з іншим суддею

    Відсутні підстави вважати, що присяжний, який постановою місцевого суду (під час судового розгляду кримінального провадження щодо засуджених) був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 195-2 КУпАП, був упереджений чи мав конфлікт інтересів під час розгляду кримінального провадження, якщо суддя, який притягнув присяжного до адміністративної відповідальності, не брав разом з присяжним участі у судовому розгляді кримінального провадження/

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Відбір присяжних у суді (стаття 387)

    Особа, яка в минулому була працівником правоохоронного органу може бути присяжним

    Та обставина, що присяжний раніше працював слідчим, є підставою для відводу присяжного, який не є працівником правоохоронного органу з 2010 року та не був слідчим у цьому кримінальному провадженні, а під час з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, у ході відбору присяжних в судовому засіданні від учасників провадження будь-яких заяв та клопотань про звільнення присяжного від виконання його обов’язків не надходило.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відбір присяжних у суді (стаття 387)

    Відсутність заборони бути присяжним працівників правоохоронного органу які вийшли на пенсію або у відставку

    Закон України «Про судоустрій і статус суддів» не містить заборони включення до списку присяжних працівників правоохоронних органів, які вийшли на пенсію або у відставку.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Порядок наради і голосування в суді присяжних (стаття 391)

    Належне функціонування суду присяжних та оцінка аргументів про вплив на присяжних

    Факт перебування присяжних у нарадчій кімнаті разом із суддями під час ухвалення вироку відповідає вимогам ст. 391 КПК та не свідчить про залежність присяжних від позиції суддів. Висновки про винуватість особи, зроблені одностайним рішенням суддів та присяжних, є належним підтвердженням незалежності присяжних. Розбіжності між суддями та присяжними щодо пом'якшуючих обставин, відображені у вироку, також вказують на автономність думок присяжних. Припущення про незгоду присяжних з вироком не може бути прийнято до уваги, якщо вирок належно підписаний всіма присяжними без окремих думок та відсутні докази щодо неправомірного впливу на них.

    Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT