К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 291 позиция

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з прогулом (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП)

    Щодо звільнення за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи

    Якщо умовами трудового договору про надомну роботу передбачено можливість одностороннього скасування роботодавцем такого режиму і працівника було належним чином повідомлено про скасування надомного режиму та необхідність виконання завдань за основним місцем роботи, відсутність працівника на робочому місці після такого скасування утворює склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Неодержання роботодавцем письмових пояснень від працівника не є самостійною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС Стягнення заборгованості із заробітної плати

    Щодо тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати

    Кошти, нараховані в порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовою заробітної плати, а тому вимоги про їх стягнення не обмежуються тримісячним строком звернення до суду.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Розслідування обставин, причин виникнення, облік нещасного випадку на виробництві /професійного захворювання

    Щодо обов'язку органу Держпраці розпочати спеціальне розслідування нещасного випадку незалежно від джерела повідомлення

    Отримання органом Держпраці інформації про нещасний випадок на виробництві (зокрема із смертельними наслідками) з будь-якого джерела, у тому числі від члена сім'ї загиблого працівника, є самостійною юридичною підставою для невідкладного утворення спеціальної комісії та організації проведення спеціального розслідування. Бездіяльність уповноваженого органу, мотивована відсутністю повідомлення від роботодавця або невідповідністю звернення певній формальній формі, є протиправною.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС у справах стягнення належної працівнику заробітної плати (ст. 233 КЗпП)

    Щодо строків звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати

    Визнання неконституційним тримісячного строку звернення до суду за стягненням заробітної плати, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, не скасовує спеціального строку у справах про виплату всіх сум, належних працівникові при звільненні, встановленого частиною другою цієї статті. Початок перебігу такого строку пов’язаний з отриманням працівником письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми. Тому відмова в позові через пропуск строку потребує встановлення факту й дати отримання цього повідомлення та врахування правил ЦК України щодо перебігу позовної давності під час воєнного стану, які діяли у відповідний період.

    Позиция опубликована 09.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Процесуальні питання

    Щодо визначення міжнародної підсудності та застосовного права у трудових спорах з іноземним роботодавцем

    У спорі про відшкодування шкоди здоров'ю, завданої під час виконання роботи за трудовим договором з іноземним роботодавцем, суд України зобов'язаний спочатку встановити наявність підстав міжнародної підсудності, передбачених Законом України «Про міжнародне приватне право» або міжнародним договором України. За відсутності обраного сторонами права до таких правовідносин застосовується законодавство держави, на території якої робота виконувалася або повинна була виконуватися.

    Позиция опубликована 25.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності

    У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення гарантії, передбаченої частиною третьою статті 40 КЗпП України, усувається судом шляхом зміни дати звільнення на перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, а не шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

    Позиция опубликована 21.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Зміна дати звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору в період тимчасової непрацездатності

    У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності порушення гарантії, передбаченої частиною третьою статті 40 КЗпП України, усувається судом шляхом зміни дати звільнення на перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, а не шляхом поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

    Позиция опубликована 17.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Докази/доказування

    Про розподіл тягаря доведення у трудових спорах

    У трудових спорах обов’язок доведення законності звільнення працівника за загальним правилом покладається на роботодавця, який має підтвердити належними та допустимими доказами наявність законних підстав і дотримання встановленого законом порядку звільнення. Статтею 4 Конвенції Міжнародної організації праці про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця передбачено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов'язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби. Тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Докази/доказування

    Щодо обов'язку роботодавця довести умови матеріальної відповідальності працівника

    У спорах про притягнення працівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству, роботодавець зобов'язаний довести наявність усіх умов матеріальної відповідальності, передбачених ст. 130 КЗпП України, зокрема причинний зв'язок між невиконанням або неналежним виконанням працівником трудових обов'язків та завданою шкодою, а також вину працівника. Недоведення цих обставин виключає матеріальну відповідальність працівника.

    Позиция опубликована 07.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС у справах стягнення належної працівнику заробітної плати (ст. 233 КЗпП)

    Щодо відсутності обмежень будь-яким строком для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору

    Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору, за своєю правовою природою є вимогою про виплату заробітної плати, а тому працівник має право звернутися до суду з таким позовом без обмеження будь-яким строком. Відповідно, суди не мають права відмовляти у задоволенні цієї вимоги з мотивів пропуску тримісячного строку звернення до суду. Водночас, оскільки вимога про стягнення середнього заробітку є похідною від вимоги про визнання наказів про призупинення незаконними (на оскарження яких тримісячний строк поширюється), у разі законної відмови у скасуванні наказів через пропуск строку позовна вимога про стягнення заробітку підлягає відмові по суті спору через відсутність підстав для її виплати

    Позиция опубликована 04.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з винними діями працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП)

    Щодо особливостей звільнення працівника у зв’язку з втратою довір’я та обов’язкової перевірки судом строків звернення у трудових спорах

    Звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України у зв’язку з втратою довір’я не є заходом дисциплінарного стягнення, тому на ці випадки не поширюються вимоги статті 149 КЗпП України щодо обов’язкового витребування письмових пояснень. Для обґрунтованості такого звільнення роботодавець має належним чином довести факт вчинення матеріально відповідальним працівником винних дій (умисних чи необережних), які об'єктивно викликають недовіру та створюють загрозу збереженню цінностей. Крім того, суди зобов'язані самостійно перевіряти дотримання позивачем встановлених законом строків звернення до суду за вирішенням трудового спору, незалежно від наявності відповідної заяви відповідача.

    Позиция опубликована 02.09.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. Стягнення невиплаченої заробітної плати, у тому числі у зв’язку з порушенням строків її виплати

    Щодо обов’язкового зазначення в судовому рішенні про стягнення заборгованості із заробітної плати з утриманням податків і зборів

    Присуджені до стягнення з роботодавця суми заборгованості із заробітної плати, компенсацій чи середнього заробітку обчислюються судом без віднімання податків і зборів. Водночас у резолютивній частині судового рішення має бути обов’язково зазначено про стягнення цих виплат «з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків та зборів». Роботодавець при виконанні рішення суду виступає податковим агентом і зобов’язаний утримати та перерахувати відповідні платежі до бюджету при фактичній виплаті коштів працівникові. Таке утримання не погіршує становище особи, оскільки ці ж податки та збори обов’язково відраховувалися б і в разі своєчасного отримання заробітної плати

    Позиция опубликована 31.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.116, 117 КЗпП)

    Щодо юрисдикції спорів спортсмена-професіонала з футбольним клубом за наявності арбітражного застереження та провадження у справі про банкрутство

    Наявність арбітражного застереження у контракті спортсмена-професіонала сама по собі не позбавляє його права на судовий захист у трудовому спорі. Водночас у разі відкриття провадження у справі про банкрутство футбольного клубу спір про стягнення заборгованості з такого клубу підлягає розгляду господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

    Позиция опубликована 24.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Розмір вихідної допомоги при звільненні (ст. 44 КЗпП)

    Щодо виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи незалежно від строку перебування на посаді

    Для виплати вихідної допомоги у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України закон не встановлює мінімального строку перебування на посаді як умови для такої виплати.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Припинення трудового договору у зв’язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Щодо звільнення за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у разі запровадження неповного робочого часу

    Звільнення працівника за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України є правомірним лише за наявності реальних змін в організації виробництва і праці, які безпосередньо зумовлюють зміну істотних умов праці саме для цього працівника. Запровадження неповного робочого часу щодо окремих працівників за однаковою посадою без підтвердженого розмежування їхніх трудових функцій не є належною підставою для такого звільнення.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС Строки звернення до суду

    Про початок перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення

    Для встановлення початку перебігу строку звернення до суду у справах про звільнення визначальним є факт вручення працівнику копії наказу про звільнення, а не момент, коли він дізнався про таке звільнення.

    Позиция опубликована 14.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС повернення безпідставно набутих коштів

    Щодо застосування статті 1215 ЦК України до виплачених працівнику грошових коштів

    Виплачений працівнику аванс у рахунок майбутньої заробітної плати як засіб до існування не підлягає поверненню на підставі статті 1215 ЦК України за відсутності рахункової помилки або недобросовісності набувача

    Позиция опубликована 12.06.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС Переведення / переміщення / зміни в організації виробництва і праці /зміна істотних умов праці

    Право працівника відкликати заяву про переведення на іншу роботу до видання наказу про переведення

    Переведення працівника на іншу роботу за його заявою є правомірним лише за наявності добровільного волевиявлення працівника на момент видання відповідного наказу. Якщо працівник відкликав свою заяву про переведення до видання наказу про переведення, роботодавець не має правових підстав для видання такого наказу, а здійснене переведення є незаконним незалежно від того, коли заява про відкликання була зареєстрована кадровою службою.

    Позиция опубликована 24.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Припинення трудового договору у зв’язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Зміна місця виконання трудового договору як зміна істотних умов праці в умовах воєнного стану

    Зміна роботодавцем місця виконання трудового договору з однієї місцевості до іншої є зміною істотних умов праці, а не переміщенням, незалежно від того, чи виконував працівник свої обов'язки дистанційно. Відмова працівника від продовження роботи у зв'язку з такою зміною є підставою для припинення трудового договору за п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України за умови дотримання роботодавцем порядку повідомлення, встановленого Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

    Позиция опубликована 23.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин

    Призупинення дії трудового договору за статтею 13 Закону № 2136-ІХ за умови часткового відновлення діяльності роботодавця в іншій місцевості

    Призупинення дії трудового договору на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є незаконним, якщо роботодавець частково відновив свою діяльність на підконтрольній Україні території та мав можливість надати працівнику роботу, зокрема шляхом переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством. Відмова працівника від такого переведення є підставою для припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України, а не для призупинення його дії.

    Позиция опубликована 23.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT