Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 291 позиция
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Щодо наслідків відсутності працівника на робочому місці через неможливість дістатися до місця роботи
Якщо працівник при укладенні трудового договору погодився на робоче місце, територіально віддалене від місця проживання, без додаткового узгодження з роботодавцем обов'язку щодо організації транспортування, відсутність працівника на роботі з підстав неможливості самостійно дістатися до робочого місця не є поважною причиною прогулу у розумінні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
- Дело № 624/480/24 Постанова 17.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо кваліфікації невиходу працівника на роботу в умовах воєнного стану та виконання дистанційної роботи
Невихід працівника на роботу внаслідок обставин, пов’язаних із бойовими діями, або через небезпеку для життя і здоров’я, не може бути кваліфікований як прогул без поважних причин. Якщо працівник за дозволом роботодавця виконував роботу дистанційно, його відсутність в офісі вважається обґрунтованою до моменту належного ознайомлення з наказом про зміну форми організації праці та узгодження засобів електронної комунікації для взаємодії
- Дело № 367/569/23 Постанова 06.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо кваліфікації відсутності працівника через потребу збереження життя та здоров’я у прифронтових зонах
Недосягнення згоди між працівником і роботодавцем щодо підстав надання відпустки без збереження заробітної плати в умовах воєнного стану саме по собі не може бути підставою для звільнення за прогул, якщо відсутність працівника зумовлена об’єктивними обставинами, пов’язаними із збереженням життя та здоров’я
- Дело № 201/4863/24 Постанова 14.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо звільнення за прогул працівника об'єкта критичної інфраструктури, який перебуває за кордоном
Сама по собі обставина введення воєнного стану не є автоматичною поважною причиною для неявки на роботу. Перебування працівника об'єкта критичної інфраструктури за кордоном без належного оформлення відпустки та без доведення обставин, що перешкоджали поверненню, є прогулом, а дата звільнення не може передувати даті видання наказу про звільнення.
- Дело № 565/83/24 Постанова 09.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 552/7015/22 Постанова 27.11.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо поважності причин відсутності працівника на роботі у зв'язку з перебуванням на території активних бойових дій
Перебування працівника у зоні активних бойових дій (зокрема у м. Маріуполі) за умови реальної небезпеки для життя та здоров’я є поважною причиною відсутності на роботі, що виключає можливість звільнення за прогул відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
- Дело № 760/14237/22 Постанова 10.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо права роботодавця об'єкта критичної інфраструктури відмовити у наданні відпустки під час воєнного стану та кваліфікація невиходу на роботу як прогулу
Роботодавець об'єкта критичної інфраструктури під час дії воєнного стану має право відмовити працівнику, зокрема особі з інвалідністю, у наданні будь-якого виду відпустки. Перебування працівника за кордоном без погодженої відпустки та невихід на роботу після отримання відмови у її наданні є прогулом без поважних причин, що є підставою для звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
- Дело № 398/1096/24 Постанова 17.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 27.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Самовільне використання відпустки без належного погодження як підстава для звільнення за прогул
Самовільне використання працівником відпустки без письмового погодження з роботодавцем є прогулом у розумінні пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Усний порядок погодження відпусток законодавством не передбачений, а відсутність на підприємстві затвердженого графіка відпусток не надає працівникові права погоджувати відпустку в усній формі.
- Дело № 761/30428/23 Постанова 18.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність погодження роботодавцем заяви працівника на дистанційну роботу як підстава для визнання відсутності на робочому місці прогулом
Працівник, який направив заяву про дистанційну роботу, але не отримав погодження роботодавця до початку такої роботи відповідно до встановленого локальним актом порядку, та не з'явився на робоче місце, вважається таким, що був відсутній на роботі без поважних причин. Розпорядчі акти роботодавця не передбачають обов'язку керівника безумовно погоджувати дистанційну роботу працівнику, тому самовільний перехід на дистанційний режим роботи без належного оформлення не може вважатися правомірним.
- Дело № 757/35540/24-ц Постанова 11.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо оцінки наказу про запровадження дистанційної роботи при вирішенні спору про звільнення за прогул
Порушення правил реєстрації та обліку наказів на підприємстві саме по собі не може бути підставою для визнання наказу про запровадження дистанційної роботи неналежним та недопустимим доказом. За наявності доказів фактичної роботи працівника у дистанційному режимі висновки про наявність прогулу є помилковими, оскільки визначальним для вирішення питання законності звільнення за прогул є не лише встановлення факту відсутності працівника на робочому місці, а й встановлення поважності причин такої відсутності.
- Дело № 757/42840/23-ц Постанова 22.01.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо відсутності поважних причин невиходу на роботу протягом усього робочого дня у разі короткочасного візиту до лікаря
Перебування працівника на прийомі у сімейного лікаря протягом короткого часу (зокрема 15 хвилин) за відсутності потреби у лікарняному не є поважною причиною відсутності на роботі протягом усього дня. Недотримання встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку та відсутність доказів їх зміни є підставою для звільнення за прогул згідно з п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
- Дело № 761/40281/20 Постанова 03.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо обов'язку роботодавця належно повідомити працівника про поновлення на роботі як умова законності подальшого звільнення за прогул
Необізнаність працівника про поновлення на посаді, яку він займав до звільнення, є поважною причиною відсутності на роботі, що виключає звільнення за прогул. Рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним лише за умови видання наказу, фактичного допуску працівника до виконання обов’язків та його належного інформування
- Дело № 947/3496/23 Постанова 26.03.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо самовільного залишення педагогічним працівником учнів без нагляду як прогулу без поважних причин
Самовільне залишення вчителем учнів без нагляду та непроведення запланованих уроків вважається прогулом без поважних причин, незалежно від того, що тривалість такої відсутності була меншою за три години, оскільки це є грубим порушенням обов’язків педагогічного працівника та створює загрозу для життя і здоров’я дітей
- Дело № 398/3043/23 Постанова 02.12.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Поняття прогулу та робочого місця працівника для цілей звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
Прогулом є відсутність працівника саме на роботі, а не лише на фіксованому робочому місці. Відсутність працівника на фіксованому робочому місці за умови виконання ним трудових функцій на території підприємства або в межах іншого територіального простору, який використовується для виконання трудових обов'язків, не є підставою для звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
- Дело № 191/3186/23 Постанова 05.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 483/1647/21 Постанова 22.01.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Доведеність прогулу працівника за відсутності підтвердження виконання трудових обов'язків поза робочим місцем
Встановлення факту відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин та недоведеність виконання ним у цей час трудових функцій поза межами робочого місця є підставою для звільнення за прогул відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України
- Дело № 686/14032/20 Постанова 08.12.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 23.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Критерії розмежування трудових та цивільно-правових відносин
Встановлення факту трудових відносин вимагає доведення виконання працівником трудових функцій, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, забезпечення умов праці та виплати винагороди. Цивільно-правовий договір спрямований на отримання конкретного результату, а не на процес організації праці. Відсутність доказів волевиявлення на укладення трудового договору, зайняття посади іншими особами та встановлення судами цивільно-правового характеру відносин виключає визнання трудових правовідносин
- Дело № 570/4554/23 Постанова 01.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 16.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо призупинення виплат за колективним договором під час воєнного стану
Роботодавець не може призупинити виплати, передбачені колективним договором, посилаючись на закон, якщо такі рішення були ухвалені до дати набрання законом чинності. Таке призупинення виплат в односторонньому порядку без дотримання процедури внесення змін до колективного договору є порушенням прав працівника
- Дело № 333/9082/24 Постанова 18.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 02.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Утримання коштів із заробітної плати за добровільною заявою працівника не є порушенням трудових прав
Утримання роботодавцем частини заробітної плати працівника на підставі його особистої письмової заяви є правомірним та відповідає законодавству про оплату праці. За відсутності доказів психологічного чи економічного тиску на працівника, такі утримання здійснюються за волевиявленням працівника. Працівник, який не оскаржував наказ про утримання коштів своєчасно, не може вимагати їх повернення, якщо не доведе примусовий характер написання заяви. Відсутність порушення трудових прав виключає підстави для стягнення моральної шкоди.
- Дело № 344/16999/24 Постанова 25.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 25.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Щодо неможливості звільнення мобілізованого працівника за строковим контрактом у зв'язку із закінченням його дії
Гарантії збереження місця роботи та посади, передбачені статтею 119 КЗпП України та Законом про військовий обов'язок, поширюються на всіх мобілізованих працівників незалежно від виду трудового договору. Звільнення мобілізованого працівника за закінченням строку контракту є незаконним та порушує його трудові права.
- Дело № 752/13502/22 Постанова 08.10.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Пріоритет спеціальної норми щодо збереження заробітку педагогічним працівникам в умовах воєнного стану
Стаття 57-1 Закону України «Про освіту» є спеціальною нормою щодо статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та має пріоритет у регулюванні правовідносин щодо відшкодування середнього заробітку працівникам закладів освіти за час призупинення трудового договору, оскільки держава гарантувала збереження середнього заробітку педагогічним працівникам.
- Дело № 644/368/23 Постанова 13.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 10.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відшкодування шкоди службовою особою за незаконне звільнення працівника
Службова особа зобов’язана відшкодувати в повному обсязі шкоду, заподіяну підприємству незаконним звільненням працівника, зокрема суму середнього заробітку, виплаченого за час вимушеного прогулу. Водночас сума єдиного соціального внеску не вважається шкодою, оскільки обов’язок його сплати покладається на роботодавця як на платника внеску за працівника. Тому підстав для покладення на службову особу відповідальності за відшкодування цієї суми як шкоди заподіяної підприємству, немає
- Дело № 301/3082/23 Постанова 18.02.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 02.03.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.