К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 291 позиция

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Щодо анулювання домовленості про припинення трудового договору за угодою сторін

    Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України), працівник не має права в односторонньому порядку відкликати свою заяву про звільнення. Анулювання такої домовленості можливе виключно за взаємною згодою власника або уповноваженого ним органу і працівника. Подальша зміна рішення працівником без згоди роботодавця не впливає на чинність досягнутої домовленості про припинення трудових відносин.

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС Припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Щодо зміни дати звільнення за угодою сторін при непрацездатності працівника

    У разі звільнення працівника за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України) в період його тимчасової непрацездатності, датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення періоду непрацездатності. При цьому зміна дати звільнення не є підставою для виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки працівник має право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності відповідно до законодавства

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з систематичним невиконання працівником обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП)

    Про правові підстави для звільнення працівника за систематичне невиконання трудових обов'язків

    Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання обов'язків після застосування до нього дисциплінарного стягнення. При цьому роботодавець зобов'язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов'язків після останнього дисциплінарного стягнення. Не можна вважати новим порушенням проступки, вчинені до накладення попереднього стягнення, а також у період перебування працівника у відпустці чи на лікарняному.

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Стягнення заборгованості із заробітної плати

    Щодо правового статусу премії з нагоди професійного свята

    Премію з нагоди професійного свята, що належить до заохочувальних виплат і не є імперативно передбаченою законодавством, може бути відтерміновано роботодавцем у межах його адміністративних повноважень. Така премія має разовий характер, застосовується як захід заохочення працівника та не є гарантованою для працівника виплатою

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Поновлення на роботі

    Припинення ліквідації підприємства як підстава для поновлення строку звернення до суду за захистом трудових прав

    Скасування ліквідації підприємства після звільнення працівника за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є поважною причиною пропуску строку звернення до суду за захистом трудових прав, оскільки лише з моменту припинення ліквідаційної процедури працівник об'єктивно дізнається про порушення свого права на працю та набуває реальної можливості на його захист

    Позиция опубликована 15.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації

    Щодо дотримання передбаченого статтею 233 КЗпП України строку для звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної працівником шкоди

    При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, завданої діями працівника, суди повинні перевіряти, чи додержався власник або уповноважений ним орган установленого статтею 233 КЗпП України річного строку з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення до суду з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, завданої працівником.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Розмір моральної шкоди

    Щодо розміру моральної шкоди, спричиненої порушенням прав у сфері трудових відносин

    Моральна шкода, спричинена порушенням прав у сфері трудових відносин, підлягає відшкодуванню у розмірі, який є необхідним та достатнім з огляду на принципи розумності і справедливості

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Інші спори, пов’язані з призначенням на посаду

    Правове регулювання відповідальності особи, яка працює за строковим трудовим договором і заміщає у мирний час окрему військову посаду у Збройних Силах України

    Особа, яка працює за строковим трудовим договором, укладеним відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і заміщає у мирний час окрему військову посаду у Збройних Силах України, несе відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП):

    Щодо відсутності у роботодавця права розірвати трудовий договір з інших підстав, у разі його незгоди звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України

    У разі незгоди роботодавця звільнити працівника із підстав, передбачених частиною третьою статті 38 КЗпП України, останній може відмовити у розірванні трудового договору, але не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.116, 117 КЗпП)

    Щодо визначення розміру відшкодування, яке підлягає виплаті працівнику за час затримки розрахунку при його звільненні

    Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 КЗпП України, якою визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю (ч. 3 ст. 38 КЗпП)

    Щодо неможливості самостійної зміни роботодавцем правової підстави розірвання трудового договору з частини третьої на частину першу статті 38 КЗпП України

    Якщо вказані працівником у заяві причини звільнення - порушення роботодавцем трудового законодавства (частина третя статті 38 КЗпП України) не підтверджені, або роботодавцем не визнаються, роботодавець не має права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору з частини третьої на частину першу статті 38 КЗпП України. Відповідний наказ про звільнення на підставі частини першої статті 38 КЗпП України слід визнати незаконним і скасувати його. У зв`язку із скасуванням наказу про припинення трудового договору (контракту), працівник не вважається таким, що припинив трудові відносини з відповідачем. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення невиплаченої вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки виплати вихідної допомоги, заміну формулювання звільнення не підлягають задоволенню.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, 39 КЗпП України)

    Щодо стягнення на користь роботодавця грошового відшкодування у зв’язку з достроковим припиненням дії трудового договору (контракту) з ініціативи працівника

    Дострокове припинення дії трудового договору (контракту) з ініціативи працівника має наслідком його обов’язок щодо сплати роботодавцю грошового відшкодування, якщо це обумовлено та погоджено сторонами договору. Зазначене грошове відшкодування не є штрафом у розумінні статті 549 ЦК України, а є збитками, яких роботодавець зазнав у зв’язку із достроковим розірванням трудового договору.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин

    Порядок вирішення спору між працівником і підприємством щодо зміни колективного трудового договору

    Спір між найманим працівником і підприємством, предметом якого є поновлення дії окремого пункту колективного договору, є колективним трудовим спором, до якого підлягає застосуванню примирно-третейський порядок вирішення відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. Відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

    Право на отримання особою страхових виплат незалежно від її перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи та звернення до органів соціального страхування на підконтрольній Україні території

    Ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та незвернення цієї особи до виконавчих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підконтрольній Україні території із заявою про нарахування виплат не є підставою для невиплати страхових платежів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (ст.116, 117 КЗпП)

    Порядок обчислення середнього заробітку при затримці розрахунку під час звільнення

    При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (відпускні, відрядження тощо). Роботодавець звільняється від відповідальності за невиплату заробітної плати лише за відсутності його вини, що має бути ним доведено. Тимчасова окупація території не є підставою для звільнення від відповідальності за невиплату заробітної плати після деокупації.

    Позиция опубликована 19.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС судові витрати

    Про порядок розподілу судового збору у трудових спорах при частковому звільненні від його сплати

    У трудових спорах щодо стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивач звільняється від сплати судового збору в усіх судових інстанціях. При наявності інших вимог, не пов'язаних зі стягненням заробітної плати та поновленням на роботі (наприклад, відшкодування моральної шкоди), судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах. У разі сплати судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, надмірно сплачена сума підлягає поверненню за клопотанням особи.

    Позиция опубликована 19.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС Розмір вихідної допомоги при звільненні (ст. 44 КЗпП)

    Підстави виплати вихідної допомоги у випадку звільнення особи за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (у випадку припинення повноважень посадових осіб) з одночасним призначенням на цю саму посаду і на цьому самому підприємстві

    Звільнення за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (у випадку припинення повноважень посадових осіб) з одночасним призначенням на цю саму посаду і на цьому самому підприємстві не є підставою для виплати вихідної допомоги, передбаченої нормами ст. 44 КЗпП України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з винними діями працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП)

    Звільнення за втрату довір'я

    Звільнення з підстави втрати довір’я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я. Основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які, зокрема, одержують їх під звіт. До посадових обов'язків головного бухгалтера не входить безпосереднє обслуговування грошових та товарних цінностей, тому вона не належить до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, що унеможливлює звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Порядок перегляду строкових трудових договорів педагогічних працівників після визнання неконституційними обмежень щодо їх укладення

    Керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти починаючи з 07 лютого 2023 року зобов’язані укладати з педагогічними працівниками, яким виплачується пенсія за віком, безстроковий трудовий договір, оскільки норма, яка передбачала роботу таких працівників за строковим трудовим договором, втратила чинність відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-5/2020 (118/20). Звільнення таких працівників після цієї дати у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору є незаконним

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Дисциплінарна відповідальність

    Відповідальність директора школи за забезпечення оприлюднення статуту закладу на вебсайті

    Невжиття керівником освітнього закладу достатніх заходів для організації роботи щодо своєчасного наповнення офіційного вебсайту ліцею інформацією, яка стосується діяльності ліцею, а саме неоприлюднення статуту закладу, свідчить про неналежне виконання директором своїх посадових обов’язків і правомірність застосування роботодавцем дисциплінарного стягнення щодо директора у вигляді догани

    Позиция опубликована 12.06.2025 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.