К содержанию

Кассационный уголовный суд

Відмежування законного розслідування від провокації злочину у справах про збут наркотичних засобів

Позиция опубликована 07.08.2026

Застосування спеціальних методів розслідування, зокрема оперативних закупок, не є провокацією злочину, якщо відсутні ознаки послідовного цілеспрямованого схиляння до правопорушення. Провокація не підтверджується, коли особа самостійно здійснювала збут наркотиків не тільки свідку, а й іншим особам, на що вказував, зокрема, зміст його телефонних розмов, оскільки останньому неодноразово телефонували невстановлені особи, які вели з ним зашифровані розмови і домовлялися про зустрічі.

Також на відсутність провокації вказує те, що свідок і обвинувачений були раніше знайомі, він і раніше купляв у обвинуваченого наркотичні засоби. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що допитаний у справі свідок обмовив обвинуваченого у вчиненні злочинів, у матеріалах справи немає. Судом також не встановлено, що вказаний свідок мав особисту зацікавленість у результаті розслідування чи якимось чином був у прямій залежності від працівників органу досудового розслідування. Також у судовому засіданні свідок показав, що добровільно дав згоду на проведення оперативних закупок у обвинуваченого.

Саме по собі застосування спеціальних методів розслідування, зокрема легендованих операцій, не є провокацією злочину, а використання судом доказів, одержаних у такий спосіб, автоматично не свідчить про порушення права на справедливий судовий розгляд. Вплив поліції на хід подій з використанням «моделі симуляції злочинної поведінки», коли поліція приєднується до протиправної діяльності, а не ініціює її, розцінюється судом не як провокація, а як таємна робота, що не містить ознак зловживань з огляду на обов’язок правоохоронних органів протидіяти злочинам. Виходячи з правових орієнтирів, не є провокацією пропозиція особи, котра співпрацює з правоохоронними органами, вчинити злочин, на яку винний одразу погоджується. За відсутності ознак послідовного цілеспрямованого схиляння до кримінального правопорушення та наявності інформації про самостійну попередню підготовку винного до його вчинення (придбання чи виготовлення та зберігання предмета, знарядь злочину тощо) сам по собі факт відповідної пропозиції не дає достатніх підстав для висновку, що звернення конкретної особи мало вирішальний вплив на формування злочинного наміру та що в іншому випадку злочин не було би вчинено.

Поделиться

Как сослаться на позицию

Правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 345/4537/18.

Готовая ссылка для процессуального документа, на украинском языке. Перед ссылкой прочитайте само постановление.

Решения, из которых взята позиция

Другие позиции раздела «Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)»

Для вашего ИИ-ассистента

Практика Верховного Суда в вашем Claude или ChatGPT

MCP-сервер Merit даёт ассистенту правовые позиции, постановления из ЕГРСР, кодексы в редакции на нужную дату и данные реестров. Каждый ответ — с источником.