Skip to content
Supreme Court · legal positions

Касаційний кримінальний суд

The legal positions of the Supreme Court in the section «Касаційний кримінальний суд», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 3,242 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. CrCC SC Підстави проведення експертизи (стаття 242)

    Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням

    Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).

    On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Забезпечення права на захист (стаття 20)

    Обставини провадження, що враховуються судом при вирішенні питання про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката

    Рішення про проведення розгляду повністю або частково за відсутності адвоката суд приймає, виходячи з усіх обставин провадження: складності обставин справи або правових питань, наявності викладених раніше позицій, наявності інших адвокатів, пояснення обвинуваченої особи. У разі проведення розгляду без адвоката, суд має максимально компенсувати його відсутність іншими процесуальними засобами.

    Published August 4, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Право на апеляційне оскарження (стаття 393)

    Щодо відсутності у органів або установ виконання покарань права на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку

    Органи або установи виконання покарань не наділені правом на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції, прийнятих за результатами розгляду їхнього клопотання (подання), яке стосується питань виконання вироку.

    Published August 4, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Departs Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Щодо можливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК) до так званих «двооб’єктних» кримінальних правопорушень

    Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним.

    Published August 4, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Неможливість ухвалення рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів

    Під час апеляційного перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Допустимість як доказу протоколу слідчого експерименту у разі заперечення обвинуваченим відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту. Наслідки проведення слідчого експерименту у неналежній формі.

    Заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які були перевірені під час слідчого експерименту за його участю, не може автоматично свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту. Проведення слідчого експерименту у формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, належить розцінювати як допит, що не має в суді доказового значення з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Departs Грабіж (стаття 186)

    Корисливий мотив не є обов'язковим для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном

    Для визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 186, 187 КК і іншими положеннями, що передбачають відповідальність за заволодіння чужим майном, корисливий мотив не є обов`язковим. Ключовим є доведення прямого умислу на протиправне і безповоротне заволодіння чужим майном з метою отримати можливість розпорядитися ним на власний розсуд. Мотиви, які спонукали особу до таких дій, на їх кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані при призначенні покарання і застосуванні інших норм кримінального закону.

    Published August 4, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Апеляційний розгляд. Межі перегляду судом апеляційної інстанції (статті 404–405)

    Можливість повторного дослідження обставин справи апеляційним судом, безвідносно до того чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, за наявності доводів про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження

    Суд апеляційної інстанції має право повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, незалежно від того, чи заявлено клопотання про повторне дослідження доказів, якщо в апеляційній скарзі прокурора, потерпілого чи його представника порушується питання про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Особливості апеляційного оскарження окремих судових рішень (стаття 394)

    Право «іншої особи» на апеляційне оскарження вироку, ухваленого на підставі угоди (п. 10 ч. 1 ст. 393, ч. 4 ст. 394 КПК)

    Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Прокурор, його призначення та заміна (статті 36–37)

    Наслідки недотримання вимог до форми рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва

    Рішення про призначення прокурора (групи прокурорів) для здійснення процесуального керівництва у конкретному кримінальному провадженні повинно прийматись у формі постанови та відповідати вимогам ст. 110 КПК, тобто така постанова має міститись у матеріалах досудового розслідування та бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (групи прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Обов’язок судів роз’яснити особі про наявність правових підстав звільнення її від кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК.

    Суди першої та апеляційної інстанцій зобов’язані роз’яснити особі, яка притягається до кримінальної відповідальності, що у разі, якщо на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, то це є правовою підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення має наслідком закриття кримінального провадження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. Крім того, цій особі має бути роз’яснено право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цих мотивів та наслідки такого заперечення. Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку ст. 440 КПК за таких умов: 1) на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції закінчилися строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; 2) ця особа не подавала до апеляційного суду відповідного клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, і суд апеляційної інстанції не роз’яснив особі явності зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з’ясував її думки щодо згоди чи незгоди з таким звільненням; 3) така особа висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (стаття 47)

    Неможливість передачі особи на поруки підприємству, установі чи організації, з якими особа не перебуває у трудових відносинах або на навчанні, та, відповідно, не перебуває під їх постійним контролем

    Процесуальною умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу цієї особи на поруки, в якому має бути зазначено мотивоване прохання загальних зборів колективу за місцем роботи або навчання обвинуваченої особи звільнити її від кримінальної відповідальності, зобов’язання проводити з нею відповідну виховну роботу, поручительство колективу про те, що ця особа не допустить надалі суспільно небезпечної поведінки. Отже, колектив підприємства, установи чи організації утворюють особи, які своєю працею чи навчанням беруть участь у його діяльності. Особа не може бути передана на поруки громадській організації, якщо не перебуває з нею у трудових відносинах і не знаходиться під її постійним контролем.

    On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами (стаття 464)

    Відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді та рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал. Повноваження суду щодо перевірки наявності підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами

    Згідно з ч. 1 ст. 459 КПК перегляд за нововиявленими обставинами можливий лише щодо тих рішень, які набрали законної сили та яким завершено розгляд кримінального провадження, а тому ухвали слідчого судді, а також рішення суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал за цим правилом оскарженню не підлягають. Положення ч. 2 ст. 464 КПК слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Службове підроблення (стаття 366)

    Недопустимість висновку судово-почеркознавчої експертизи у разі недослідження вільних зразків підпису обвинуваченого

    Висновок експерта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 366 КК без дослідження вільних зразків підпису обвинуваченого, є недопустимим доказом.

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (стаття 45)

    Визначення особи, яка вперше вчинила кримінальне правопорушення

    Особою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, що раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, яке вже втратило правове значення.

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Обставини, які свідчать про дійове каяття (ст. 46 КК)

    Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Активним сприянням розкриттю злочину необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Щире каяття як обставина, що пом’якшує покарання. Недостатність щирого каяття для звільнення особи від кримінальної відповідальності

    Щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. При цьому щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом’якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов’язково тягне за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності.

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Щире каяття та розкаяння

    Щире каяття засвідчує критичну оцінку винним вчиненого ним кримінального правопорушення, співчуття до потерпілих, прагнення зменшити негативні наслідки його протиправної поведінки. Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочинних дій, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися у визнанні негативних наслідків злочину для потерпілої особи, намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (стаття 46)

    Умови застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК

    Для застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим потрібно встановити наявність лише тих умов і підстав, які безпосередньо зазначені у ст. 46 КК. Адже саме законодавець чітко визначив у диспозиції ст. 46 КК їх вичерпний перелік і висловив бачення держави щодо можливості такого примирення, конкретизувавши категорії складів кримінальних правопорушень, в яких це можливо, та чітко вказавши на винятки із правила, коли таке примирення на підставі цієї статті не допускається. Встановлення інших додаткових вимог як передумови для застосування положень цієї статті є неправильним. У ст. 46 КК не вказано про неможливість застосування її положень у разі вчинення «двооб’єктних» кримінальних правопорушень. Водночас чітко і недвозначно встановлено заборону застосування ст. 46 КК лише у двох випадках: 1) у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, 2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. ККС послідовно зазначає про можливість застосування ст. 46 КК до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 цього Кодексу, за наявності підстав для такого застосування.

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Кваліфікація за ст.110 КК дій депутатів державної думи федеральних зборів рф, які вчинили дії, що свідчать про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України

    Дії депутатів державної думи федеральних зборів рф, які за попередньою змовою групою осіб проголосували за акти, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків, підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 110 КК/

    Published October 5, 2026 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.