К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Опір представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, як кваліфікуюча ознака хуліганства (ч. 3 ст. 296 КК)

    Опір як кваліфікуюча ознака хуліганства (ч. 3 ст. 296 КК) виявляється в активній протидії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов’язок з охорони громадського порядку. При цьому опір має бути складовою частиною хуліганства, мати місце у період його вчинення. Якщо ж опір було вчинено після припинення хуліганських дій – як протидію затриманню, він не може бути кваліфікуючою ознакою хуліганства і відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 296 і 342 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Кваліфікація дій обвинуваченого, який вчинив протиправні дії щодо особи, яка припиняла його хуліганські дії (ч. 3 ст. 296 КК)

    Як хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю, пов’язане з опором іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 396 КК), належить кваліфікувати дії особи, яка вдень, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у громадському місці – біля річки, де була чимала кількість людей, у тому числі діти й жінки, ігноруючи елементарні правила поведінки і моралі, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно вчинила з потерпілим конфлікт, який перейшов у бійку, на численні зауваження свою поведінку не припинила, а навпаки вдарила іншого потерпілого, коли той втрутився та намагався припинити її протиправні дії.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Встановлення кваліфікуючих ознак у діях особи, яка вчинила хуліганство із застосуванням кастету

    Диспозиція ч. 4 ст. 296 КК передбачає відповідальність за вчинення хуліганства із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Кастет – це металева зброя ближнього бою, що надягається на пальці та затискається у долоні, з гладкою або шипованною бойовою частиною. Оскільки кастет призначений для ураження живої або іншої цілі за допомогою м’язової сили людини, кастет визнається холодною зброєю. У той же час предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, є будь-які речі, що не належать до зброї, які видозмінені чи спеціально знаходилися у винного з метою завдання тілесних ушкоджень під час хуліганства (металевий прут, камінь, розбита пляшка тощо).

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Визначення предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, при кваліфікації дій особи за ч.4 ст. 296 КК

    До заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень відносяться предмети, які не зазнавали якої-небудь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для тієї ж мети нанесення тілесних ушкоджень, наприклад, взяті раніше за часом. Це можуть бути ніж, який не відноситься до категорії холодної зброї (складаний, садовий, кухонний), предмети господарсько-побутового призначення та інші засоби, якими можливе заподіяння тілесних ушкоджень.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Визначення предметів, які є спеціально пристосованими чи заздалегідь заготовленими для заподіяння тілесних ушкоджень під час вчинення хуліганства (ч. 4 ст. 296 КК)

    Спеціально пристосованими для заподіяння тілесних ушкоджень необхідно визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій, а заздалегідь заготовленими - предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Виходячи з усталеної судової практики, вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст.296 КК), необхідно враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян. Дії особи, яка цілеспрямовано пішла додому, взяла револьвер, повернулася з ним і, продовжуючи свої хуліганські дії, направила його у бік присутніх, водночас погрожувала, що застрелить їх, і тим самим демонструвала серйозність своїх дій, чим також створювала реальну загрозу для життя та здоров’я оточуючих, належить кваліфікувати як вчинення хуліганства із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Значення тривалості хуліганських дій у разі застосування предметів, спеціально пристосованих або заздалегідь заготовлених для заподіяння тілесних ушкоджень

    Якщо обвинувачений намагається зірвати запобіжне кільце з гранати і кинути її в бік військовослужбовців, свідчить про створення реальної загрози для життя та здоров'я присутніх, оскільки, враховуючи невелику відстань між усіма учасниками події, руйнівна сила в разі вибуху може спричинити непередбачувані наслідки. Посилання особи на те, що конфлікт триває менше 10 хвилин, не впливає на кваліфікацію його дій, оскільки в будь-якому випадку під час вчинення хуліганських дій із застосуванням певних предметів, спеціально пристосованих або заздалегідь заготовлених для заподіяння тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК), їх тривалість не має значення.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Кваліфікація дій особи, яка під час вчинення хуліганства (ст. 296 КК) використала складний ніж, який не належить до холодної зброї

    Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, необхідно враховувати, що ця ознака має місце у тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження, або коли використання цих предметів під час вчинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян. Використання під час вчинення хуліганства складного ножа, який не належить до холодної зброї, також може бути підставою для кваліфікації дій винної особи за ч. 4 ст. 296 КК за наявності ознак того, що такий предмет спеціально пристосовувався для нанесення тілесних ушкоджень.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) та інших злочинів, що посягають на здоров’я, честь і гідність людини, її майно

    За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров’я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об’єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб’єктивної сторони злочину. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Таким чином для юридичної оцінки діяння за ст. 296 КК обов’язковим є поєднання ознак об’єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб’єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відмежування хуліганства (ст. 296 КК) від інших злочинів

    Хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо знайомих (членів сім’ї, родичів, сусідів та ін.), і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо. Наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Обов’язок суду перевірити наявність у діях обвинуваченого іншого менш тяжкого кримінального правопорушення у разі встановлення відсутності у нього умислу на порушення громадського порядку

    Якщо суд, розглядаючи кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчиненні хуліганства (ст. 296 КК), встановить відсутність у обвинуваченого умислу на порушення громадського порядку, а також те, що тілесні ушкодження, заподіяні потерпілій в громадському місці через тривалі неприязні відносини між нею і сім’єю обвинуваченого, то перш ніж закривати кримінальне провадження щодо обвинуваченого на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК суд повинен перевірити наявність у діях обвинуваченого іншого менш тяжкого кримінального правопорушення.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Єдине продовжуване хуліганство (ст. 296 КК), вчинене щодо декількох осіб

    Ініціювання конфлікту з дружиною потерпілого з незначного (нікчемного) приводу в публічному (громадському) місці, лайка і образливе чіпляння до неї, наздоганяння при спробі піти з місця конфлікту, а також та обставина, що у засудженого конфліктів з потерпілим не було, агресія засудженого була спрямована щодо дружини потерпілого, а останній підбіг до засудженого і відштовхнув його від дружини, у результаті чого вони впали на землю і засуджений завдав потерпілому один удар ножем в ділянку черевної порожнини, заподіявши тяжке тілесне ушкодження, свідчить про наявність єдиного протиправного наміру, притаманного продовжуваному кримінальному правопорушенню, щодо вчинення зазначених дій із хуліганським мотивом.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення (cтаття 118)

    Кваліфіковане хуліганство (ч. 4 ст. 296 КК) та перевищення меж необхідної оборони (ст. 118 КК)

    Вчинення засудженим за попередньою змовою з іншими особами нападу на двох потерпілих та інших присутніх у кафе осіб з підстав грубого порушення громадського поряду з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке виразилося в ігноруванні елементарних правил поведінки, моральності, добропристойності, нехтуванні загальнолюдськими правилами співжиття та нормами моралі, усвідомленням присутності інших відвідувачів та персоналу кафе і автомийки, використанні малозначного приводу та застосуванні вогнепальної зброї і заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, підлягає кваліфікації за ч. 4 ст. 296 КК. Особа, яка застосувала вогнепальну зброю і завдала шкоду, не може посилатися на стан необхідної оборони, якщо насильство, застосоване проти неї, було спровоковано нею ж самою, тобто було передбачуваним наслідком її хуліганських дій.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) і злочинів проти особи

    Спричинення легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень конкретному потерпілому у зв’язку із можливим існуванням боргу, яке мало місце на території громадського закладу, однак посягало не на громадський порядок чи моральність, а на здоров’я потерпілого, не свідчить про наявність бажання протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки і наявності в діях винуватих осіб хуліганства, а тому такі дії підлягають кваліфікації за статтями про злочини проти особи.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Умисне легке тілесне ушкодження (cтаття 125)

    Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) і легкого тілесного ушкодження (ст. 125 КК)

    Конфлікт, який переріс у бійку, стався через те, що потерпілий відмовився виконувати вимогу обвинуваченого переставити свій автомобіль, так як вважав, що немає перешкод для виїзду його автомобіля із зони для паркування, вказує на відсутність у діях засудженого хуліганського мотиву та умислу на грубе порушення громадського порядку, оскільки застосування ним насильства до потерпілого було зумовлено раптово виниклою неприязню через відмову останнього виконати, як він вважав, його правомірну вимогу переставити свій автомобіль в інше місце. Поведінка засудженого у вказаній ситуації свідчить про те, що ці дії були зумовлені наміром умисно завдати шкоди здоров'ю потерпілого і безпосередньо спрямовані на досягнення такого результату, що вказує на наявність у його діях ознак об’єктивної та суб'єктивної сторін злочину проти особи (ч. 2 ст. 125 КК), а не хуліганства.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Відсутність в діях особи кваліфікуючої ознаки хуліганства – застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК)

    У разі коли дії особи були кваліфіковані стороною обвинувачення за ч. 4 ст. 296 КК як хуліганські дії із застосуванням пристрою, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, однак формулювання обвинувачення та встановлені судами обставини не свідчать, що засуджений своїми хуліганськими діями із застосуванням пристрою, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, заподіяв чи намагався заподіяти будь-якій особі тілесні ушкодження або створював реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян або конкретній особі, він повинен нести відповідати фактично лише за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) і злочину проти особи з урахуванням формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

    Висновок про відсутність у діях засудженого мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов’язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 КК, правильний якщо у формулюванні обвинувачення відсутні будь-які конкретні обставини, які б свідчили про порушення цим засудженим громадського порядку, а його поведінка була зумовлена особистою неприязню до потерпілих, яка виникла раптово через сварку у відповідь на агресивні дії останніх, прагненням помститися їм, а не бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Водночас такі дії містять об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину проти особи і підлягають кваліфікації за наслідками як умисне спричинення трьом потерпілим тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК). Разом з цим кваліфікація дій засуджених за ознакою хуліганства, вчиненого групою осіб, означає, що вони діяли з єдиним умислом, обумовленим хуліганським мотивом. Виключення цієї ознаки з кваліфікації дій одного із засуджених виключає аналогічну кваліфікацію дій іншого. Крім того, у разі коли саме формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, вказує на те, що причиною завдання іншим засудженим двох ударів потерпілому, був словесний конфлікт, який виник між ними, і сторони провадження не заперечували факту заподіяння цим засудженим умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому, то такі дії підлягають перекваліфікації на ч. 1 ст. 125 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) і умисного вбивства з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК)

    Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи ознак хуліганства, поєднаного із заподіянням потерпілому фізичної шкоди, слід ураховувати, що в тих випадках, коли винний за допомогою ножа заподіяв тілесні ушкодження під час вчинення хуліганських дій заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень є предмети, які не піддавались будь-якому попередньому обробленню, але були спеціально підготовлені винним для вказаної цілі та об’єктивно можуть бути використані для нанесення тілесних ушкоджень, а спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Розмежування хуліганства (ч. 2 ст. 296 КК) та кримінального правопорушення проти здоров’я особи

    Завдання засудженими ударів потерпілому з мотивів особистої неприязні (через ревнощі до дівчини) і відсутність даних про грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, вказує на передчасність висновку суду про наявність у діях засуджених складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Розмежування хуліганства (ст. 296 КК) і кримінальних правопорушень проти особи

    Конфлікт між засудженим і потерпілим, з яким вони раніше не були знайомі, який виник в громадському місці раптово, як зухвала реакція на поведінку останнього, котрий попрохав закурити, а отримавши відмову в цьому, став витягувати його з автомобіля, свідчить про прагнення засудженого показати зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб. Грубе порушення громадського порядку супроводжувалось насильством із заподіянням потерпілим тілесних ушкоджень указує на наявність у діях засудженого такої обов’язкової ознаки хуліганства, як особлива зухвалість. Також застосована засудженим граната указує на спрямованість його умислу на порушення громадського порядку з мотивів особистої зневаги та явної неповаги до суспільних норм поведінки. Крім того, про те, що у свідомості засудженого мало місце переконання про його домінування та можливість такої протиправної поведінки, свідчить його непропорційна реакція на дії потерпілого, а відсутність особистого мотиву посягання на потерпілих свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення саме проти життя та здоров’я, але в повній мірі відповідає диспозиції ст. 296 КК.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Хуліганство (стаття 296)

    Розмежування кримінального караного хуліганства (ст. 296 КК) і дрібного хуліганства за ст. 173 КУпАП

    Якщо грубе порушення громадського порядку не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП. За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла. Вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров’я громадян.

    Позиция опубликована 09.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT