Кримінальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 404 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Кваліфікація дій за ст. 257 КК
Банда – це озброєна організована група або злочинна організація, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки. У разі, якщо бандою є озброєна організована група, то для кваліфікації за ст. 257 КК достатньо встановити, що така група створена з метою вчинення одного такого нападу. Ретельна та довготривала підготовка обвинувачених до вбивства потерпілого, що виявилася у розробленні ними спільного плану злочинних дій та виконання відповідних функцій згідно з цим планом, знищення засобів учинення злочину, свідчить про те, що обвинувачені усвідомлювали факт створення банди та участі в її діяльності.
- Дело № 727/7987/20 Постанова 26.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій за ст. 161 КК. Непряме обмеження прав громадян за ознакою політичних переконань
Однією з форм суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 161 КК, є непряме обмеження прав громадян за ознакою політичних переконань. У разі інкримінування особі вчинення вказаного кримінального правопорушення у цій формі, судам слід визначати, які саме політичні переконання мали потерпіла та обвинувачена особи. Про наявність різних політичних переконань у потерпілого та обвинуваченого може свідчити встановлення політичного протистояння між обвинуваченою особою та потерпілою особою. Про таке політичне протистояння може свідчити, зокрема, дослідження програм політичних партій, до яких належали потерпіла особа та обвинувачена особа, з якого вбачається розбіжність у цілях діяльності цих політичних партій, а також у способах їх реалізації, а також характер питань, з приводу яких мало місце різне голосування потерпілого та обвинуваченого на сесіях міської ради.
- Дело № 576/2972/18 Постанова 19.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, які передбачені частинами 1, 4 ст. 70 КК
Правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, які передбачені частинами 1, 4 ст. 70 КК, застосовуються у випадках самостійної кваліфікації цих правопорушень як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті цього Кодексу, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень та які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності, які утворюють повторність та відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), що кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, покарання не призначається.
- Дело № 519/691/19 Постанова 20.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Встановлення судом наявності чи відсутності у діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК
Кримінально-правові приписи ст. 203-2 КК у редакції, яка діяла до 13.08.2020 (набрання чинності Законом України від 14.07.2020 № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»), стосувалися заборони на здійснення грального бізнесу як виду господарської діяльності. Після набрання чинності вказаним Законом відбулося обмеження цієї заборони шляхом конкретизації в бік звуження форми вчинення кримінального правопорушення, а не декриміналізація, оскільки приписи зміненої редакції ст. 203-2 КК стосуються законодавчої заборони на незаконну діяльність з організації або проведення азартних ігор без отримання відповідної ліцензії, випуск та проведення лотерей не оператором лотерей, організації та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей в мережі Інтернет. У кожному конкретному кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК у редакції до 13.08.2020 року, суду необхідно оцінювати пред’явлене особі органом досудового розслідування обвинувачення та встановлені обставини в судовому провадженні на наявність або відсутність у діях особи ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 КК в редакції Закону № 768-IX, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК.
- Дело № 592/6796/17 Постанова 22.09.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 554/3311/20 Постанова 25.07.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Апеляційне оскарження ухвали місцевого суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Наслідки відкриття апеляційного провадження за скаргою на таку ухвалу
Не може бути предметом окремого апеляційного оскарження ухвала місцевого суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Якщо апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу захисника та скасував ухвалу місцевого суду, звільнивши обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, то таке рішення не відповідає вимогам кримінального процесуального закону і виходить за межі повноважень апеляційного суду. Якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд повинен постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
- Дело № 641/2699/17 Постанова 16.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Необов’язковість згоди потерпілої на звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. Невідкладність розгляду клопотання, наданого в підготовчому судовому засіданні, про звільнення від кримінальної відповідальності
У разі звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) та закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, згода потерпілої особи на таке звільнення необов’язкова, а цивільний позов не підлягає вирішенню по суті. Закриття провадження не звільняє особу від обов’язку відшкодувати шкоду, заподіяну діями обвинуваченого, а вимоги потерпілої особи в такому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства. Якщо клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого було надано в підготовчому судовому засіданні, то суд повинен розглянути це клопотання невідкладно. Дослідження доказів при цьому не є обов’язковим.
- Дело № 204/2626/21 Постанова 23.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Цивільний відповідач у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 414 КК (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, що спричинило смерть потерпілого)
Належним цивільним відповідачем у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 414 КК (порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, що спричинило смерть потерпілого) є військовослужбовець, який такі правила порушив, а не військова частина, в якій він проходив військову службу, з огляду на те, що військовослужбовець був обізнаний із технічними властивостями зброї, неодноразово проходив інструктаж щодо її використання та застосування, права на отримання зброї, з якої було здійснено постріл, він не мав, під час події він перебував у тій частині сховища складу озброєння і боєприпасів військової частини, куди не мав права заходити.
- Дело № 367/274/19 Постанова 02.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки (ст. 197-1 КК) у разі несвоєчасного повернення або неповернення тимчасово займаних земель, наданих на підставі договору в тимчасове користування
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво» КК відсутній у тому разі, коли земельні ділянки були надані в оренду сільськогосподарському підприємству з підстав і в порядку, передбачених законодавством України, однак після закінчення строку цього договору підприємство, яке на момент вчинення кримінального правопорушення очолювала інша особа, продовжило використовувати ці земельні ділянки та сплачувало за них орендну плату, а держава не вживала жодних заходів щодо повернення цих земельних ділянок. Несвоєчасне повернення або неповернення тимчасово займаних земель, наданих на підставі договору в тимчасове (короткострокове або довгострокове) користування, не вважається злочином (ст. 197-1 КК), а є адміністративним правопорушенням (ст. 54 КУпАП).
- Дело № 400/122/18 Постанова 16.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обставини, що враховуються при ухваленні рішення щодо винуватості чи невинуватості особи, яка приймала пологи, у результаті яких новонародженому було спричинено тяжкі наслідки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК
Ухвалюючи рішення про винуватість чи невинуватість завідувачки акушерсько-гінекологічного відділення, яка приймала пологи, у результаті яких новонародженому було спричинено тяжкі наслідки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, суду варто брати до уваги, серед іншого, посадові обов’язки завідувачки акушерсько-гінекологічного відділення, рішення засідання комісії обласної державної адміністрації щодо випадку пологів, відповідно до якого диспансерний нагляд за породіллею здійснювався лікарем із порушенням наказів МОЗ, а під час самих пологів не було вжито заходів щодо своєчасного надання медичної допомоги породіллі при виникненні ускладнень у пологах, а також те, що пологи проведено некваліфіковано з порушенням клінічних протоколів. Окрім того, суду належить врахувати й те, чи мала обвинувачена реальну можливість надати породіллі належну медичну допомогу та чи виключається її кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 140 КК у зв’язку з тим, що вона викликала більш досвідченого, ургентного лікаря, стаж роботи якого становить понад 20 років, і мала можливість викликати інших ургентних лікарів для консультування. Розглядаючи кримінальне провадження за обвинуваченням медичного працівника у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, суду слід ураховувати, зокрема, строки заповнення медичної документації лікарем, якого обвинувачують у вчиненні цього правопорушення. Якщо медична документація була заповнена вже наступного дня після проведення пологів, коли обвинуваченій були відомі їх наслідки, то неповне й неправильне заповнення документації є результатом її бажання уникнути відповідальності.
- Дело № 744/315/16-к Постанова 21.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій за ч. 1 ст. 140 КК. Недбале та несумлінне ставлення до своїх професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді внутрішньоутробної смерті плоду
Порушення акушером-гінекологом вимог клінічного протоколу з акушерської допомоги «Кесарів розтин», затвердженого наказом МОЗ від 27.12.2011 № 977, вагітній через недбале та несумлінне ставлення до своїх професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді внутрішньоутробної смерті плоду, причиною якої стала асфіксія, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 140 КК. З огляду на те, що плід в утробі матері в цьому випадку вважається частиною організму вагітної жінки, якій не надано медичної допомоги, спричинення тяжких наслідків неповнолітньому (новонародженій дитині) (ч. 2 ст. 140 КК) у цьому разі обвинуваченому не інкримінується. Якщо на час розгляду в суді кримінального провадження за ст. 140 КК змінився клінічний протокол надання медичної допомоги «Кесарів розтин», затверджений наказом МОЗ від 27.12.2011 № 977, яким передбачено продовження часу для надання медичної допомоги в подібних випадках із 15 до 30 хвилин, то це не впливає на висновок судів про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею з бланкетною диспозицією, з огляду на те, що обвинувачений на час події був зобов’язаний надавати медичну допомогу відповідно до правил, установлених на той момент.
- Дело № 718/933/20 Постанова 09.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Непоправність знівечення обличчя як ознака тяжкого тілесного ушкодження. Висновок щодо віднесення тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, до категорії тяжких за ознакою непоправності знівечення обличчя
Непоправне знівечення обличчя є однією з ознак тяжкого тілесного ушкодження. Знівечення обличчя вважається непоправним, якщо для усунення отриманих ушкоджень необхідне хірургічне втручання (косметична операція). Висновок щодо віднесення тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим, до категорії тяжких за ознакою непоправності знівечення обличчя повинен зробити орган досудового розслідування або суд на підставі висновку судового медичного експерта та з урахуванням загальноприйнятих уявлень про зовнішній вигляд людини.
- Дело № 161/8149/18 Постанова 27.11.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 161/1826/19 Постанова 08.11.2023 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 487/593/19 Постанова 02.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю особі, яка на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не провадить відповідну діяльність
Не є перешкодою для призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та обставина, що засуджений на момент ухвалення вироку не працює на певній посаді та не провадить діяльність, з використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення. Призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю повинно бути чітко сформульовано в резолютивній частині вироку, щоб не допустити довільного обмеження права засудженого на працю та щоб не виникало сумнівів під час виконання цього покарання.
- Дело № 171/869/21 Постанова 21.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій співучасників, кожен з яких виконав частину об’єктивної сторони крадіжки
У разі інкримінування співучасникам, кожен з яких виконав частину об’єктивної сторони крадіжки, такої кваліфікаційної ознаки, як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, не має значення технічний розподіл ролей між ними. Дії таких співучасників належить кваліфікувати лише за статтею Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК. Якщо обвинуваченим не інкримінується вчинення крадіжки, пов’язаної з вартістю викраденого майна, то розбіжності в переліку викраденого майна в обвинувальному акті та в судовому рішенні не впливають на доведеність винуватості особи у вчиненні цього кримінального правопорушення.
- Дело № 754/14360/20 Постанова 07.06.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування шкоди, завданої ДТП (ст. 286 КК)
Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов’язковий у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Обов’язок відшкодування шкоди, завданої ДТП, зокрема, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК, обумовлений не порушенням певного договірного зобов’язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров’ю та життю людини. Потерпіла внаслідок ДТП не зобов’язана звертатися безпосередньо до страховика з метою вирішення питання страхового відшкодування, що не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
- Дело № 389/807/20 Постанова 19.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб. Невизнання Україною вироків, постановлених судами Договірних Сторін, відповідно до Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах.
Розбій вважається таким, що вчинений за попередньою змовою групою осіб, а не організованою групою, якщо за матеріалами кримінального провадження неможливо встановити керівника групи, наявності централізованого підпорядкування в ній, єдиних правил поведінки співучасників, взаємозв’язку між діями всіх співучасників, керованості їхніми діями при вчиненні злочинів та їх планування, а також ознак здатності забезпечити стабільність і безпеку функціонування групи. Україна ратифікувала Протокол до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 28.03.1997, яким вказану Конвенцію було доповнено ст. 76-1 із застереженням про те, що Україна не бере на себе зобов’язання визнавати та враховувати вироки, винесені судами Договірних Сторін, при вирішенні питань про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про встановлення факту вчинення злочину повторно та порушення зобов’язань, пов’язаних з умовним звільненням, відстрочкою виконання вироку або умовно-достроковим звільненням. З огляду на це, якщо попередні злочини (крадіжка та шахрайство) було вчинено обвинуваченим на території російської федерації, судимості за які не зняті й не погашені, то суд правомірно не врахував при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 185 КК кваліфікуючу ознаку злочину – повторність.
- Дело № 404/352/16-к Постанова 26.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Зарахування строку тримання особи в слідчому ізоляторі чи в іншому місці попереднього ув’язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК в межах іншого кримінального провадження, аніж того, у якому до особи було застосовано попереднє ув’язнення
Строк тримання особи в слідчому ізоляторі чи в іншому місці попереднього ув’язнення може бути зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК лише в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув’язнення. Перебування засудженого в установі попереднього ув’язнення в межах іншого кримінального провадження не є підставою для зарахування йому зазначеного строку як попереднього ув’язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК у межах кримінального провадження, що переглядається.
- Дело № 523/11745/22 04.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 487/5073/18 Постанова 25.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
-
Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
Розгляд клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК) є обов’язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні. За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2–5 цієї статті, суд зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї.
- Дело № 761/28014/18 Постанова 02.09.2025 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 409/1465/16-к Постанова 29.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 345/2618/16-к Постанова 19.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 200/4664/14-к Постанова 24.05.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування процесуальних витрат, понесених органом досудового розслідування та пов’язаних з розслідуванням кримінального провадження, у разі примирення винного з потерпілим (ст.46 КК)
Примирення винного з потерпілим (ст. 46 КК) є нереабілітуючою підставою, яка дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
- Дело № 342/1560/20 Постанова 29.09.2021 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій військовослужбовця за ст. 413 КК у разі порушення правил зберігання військового майна (зброї), що призвело до втрати такого майна
Якщо військовослужбовець, на якого покладено обов’язок зберігання військового майна (зброї), порушив правила його зберігання, внаслідок чого таку зброю було втрачено, утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 413 «Втрата військового майна» КК, незалежно від того, чи був у нього час передати таку зброю іншому військовослужбовцю.
- Дело № 235/7397/15-к Постанова 26.02.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Кваліфікація дій за ст. 409 КК у разі симуляції військовослужбовцем хвороби з метою ухилення від військової служби
Якщо військовослужбовець удає наявність у нього хвороби, яка не підтверджується належними медичними документами, з метою ухилення від військової служби слід визнавати симуляцією хвороби та кваліфікувати відповідні дії за ст. 409 КК.
- Дело № 498/663/15-к Постанова 02.12.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.