Кримінальний кодекс України
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 1 404 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Умисел на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб при використанні приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку у приватному секторі серед помешкань інших людей
Використання приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку у приватному секторі серед помешкань інших людей свідчить про спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
- Дело № 382/514/23 Постанова 02.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Проникнення до житла як ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК
Проникнення до житла, що є ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК, слід розуміти як проникнення до приміщення, призначеного для постійного чи тимчасового проживання людей, або до його частини, де може зберігатися майно, незалежно від призначення приміщення та правового статусу, яке знаходиться у фактичному володінні особи та пристосоване для постійного чи тимчасового проживання в ньому фізичних осіб. Викрадення чужого майна з кімнати, розташованої на другому поверсі приміщення магазину, де фактично мешкала потерпіла, є проникненням до житла та ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК.
- Дело № 354/1478/24 Постанова 13.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Нетотожність діянь у разі забруднення і псування (засмічення) земель (ст. 239 КК)
Забруднення і псування (засмічення) земель є самостійними, нетотожними діяннями у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 239 КК. Визнаючи особу винною лише в одному з цих діянь, суд зобов'язаний встановити розмір шкоди і окремо оцінити, чи становить така шкода тяжкі наслідки як кваліфікуючу ознаку.
- Дело № 688/580/22 Постанова 01.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відповідальність за незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (ст.240 КК) лише за наявності видобутої копалини в переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженому Кабінетом Міністрів України
Для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 240 КК як незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення необхідно, щоб видобута копалина була прямо зазначена в переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженому Кабінетом Міністрів України, у редакції, чинній на момент вчинення діяння. Встановлення експертизою найменування копалини, яке не відповідає зазначеному переліку, виключає наявність обов'язкового елемента об'єктивної сторони цього злочину – незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.
- Дело № 343/1072/23 Постанова 28.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу, а не сам по собі факт перебування особи у певному статусі в злочинному середовищі.
- Дело № 676/1013/23 Постанова 02.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Тротуар, що прилягає до паркової зони, як громадське місце у розумінні ст. 296 КК
Тротуар є частиною вулично-дорожньої мережі, вільною для необмеженого кола осіб, тобто громадським місцем у розумінні ст. 296 КК. Вчинення хуліганських дій на тротуарі, що прилягає до паркової зони, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та фізичним насильством стосовно потерпілих, підлягає кваліфікації за ст. 296 КК.
- Дело № 706/1201/18 Постанова 10.03.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Тривалість кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК, є триваючим, оскільки починається з моменту самовільного залишення військової частини чи місця служби або ж нез’явлення вчасно без поважних причин на службу, і триває безперервно аж до моменту його припинення. У разі зміни в період самовільного залишення військової частини кримінального закону застосовується закон про кримінальну відповідальність, який був чинним на момент його закінчення.
- Дело № 159/140/24 Постанова 28.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Обов’язок комбатанта дотримуватися норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту (ст. 438 КК)
Обвинувачений, який на час вчинення інкримінованих йому діянь входив до керівного складу збройних сил рф, є комбатантом, а тому не може нести індивідуальну кримінальну відповідальність лише за факт участі в збройному конфлікті. Водночас він як комбатант був зобов’язаний дотримуватися норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту, а тому жорстоке поводження з цивільним населенням, яке перебувало під захистом Женевської конвенції 1949 року, та інше порушення законів і звичаїв війни підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 438 КК.
- Дело № 939/1435/22 Постанова 07.04.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого сплив
У разі встановлення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, строк давності якого на час ухвалення вироку сплив, суд вироком призначає засудженій особі покарання згідно із загальними засадами, передбаченими ст. 65 КК, і одночасно звільняє її від цього покарання. Якщо строки давності спливли на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд, у разі залишення в силі вироку в частині засудження, має змінити вирок і звільнити засуджену особу від покарання, визначеного судом першої інстанції.
- Дело № 214/43/19 Постанова 18.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Відсутність перешкод щодо звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК особи, щодо якої суд розглядає обвинувальний акт про вчинення іншого кримінального правопорушення
Винуватість особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду. Тому перебування на розгляді в суді обвинувального акта щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК, за відсутності відповідного судового рішення, не вказує на доведеність вчинення іншого злочину, а тому не перешкоджає звільненню такої особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК.
- Дело № 462/9530/24 Постанова 06.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК) не зупиняється у разі зупинення кримінальне провадження на підставі ст. 335 КПК
Період, на який апеляційний суд зупиняє кримінальне провадження, зокрема, на підставі ст. 335 КПК у зв’язку з проходженням особою військової служби, не зупиняє перебігу строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
- Дело № 607/15056/21 Постанова 12.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливість призначення конфіскації майна (ст. 59 КК) як додаткового покарання у разі вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, не з корисливого мотиву
Якщо обвинуваченому не інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, з корисливого мотиву, це виключає застосування конфіскації майна як додаткового покарання.
- Дело № 161/1641/25 Постанова 28.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливість призначення вагітній обвинуваченій покарання у виді обмеження волі (ст. 61 КК)
Оскільки на момент ухвалення вироку обвинувачена була вагітною, то призначення їй покарання у виді обмеження волі суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 КК.
- Дело № 155/439/25 Постанова 06.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливість призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК
Кримінальним законом не передбачено можливості призначення покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачено однією частиною статті КК.
- Дело № 450/1952/18 Постанова 21.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неможливість звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК обвинуваченої, яка перебуває на службі в ЗСУ
Перебування на службі в ЗСУ обвинуваченої, яка має дитину віком до семи років, унеможливлює здійснення нею постійного догляду за дитиною та виключає можливість її звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 79 КК.
- Дело № 686/30843/21 Постанова 19.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Підтвердження добровільності участі громадянки України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території (ч. 5 ст. 111-1 КК)
Участь громадянки України у проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території за відсутності доказів примусу та за можливості відмови від участі в цих незаконних діях свідчить про її добровільну згоду і підлягає кваліфікації за ч. 5 ст. 111-1 КК.
- Дело № 766/8881/23 Постанова 07.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Доведеність публічного заперечення здійснення збройної агресії рф проти України як форма колабораційної діяльності за ч. 1 ст. 111-1 КК
Публічне заперечення здійснення збройної агресії рф проти України як форма колабораційної діяльності за ч. 1 ст. 111-1 КК може бути вчинене на території України, яка не є окупованою, і доводитися показаннями свідків незалежно від фіксації ними висловлювань аудіо- чи відеозаписами. Недоведеність часу вчинення діяння, яке охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого нормою, що набрала чинності після початку подій, виключає кримінальну відповідальність та є підставою для виправдання.
- Дело № 740/4456/22 Постанова 26.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Необов’язковість мети як суб’єктивної ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК, у формі незаконної торгівлі людьми
Будь-яка незаконна угода щодо дитини, зокрема її незаконна передача іншим особам, може тягнути кримінальну відповідальність незалежно від того, чи вона вчинена з метою експлуатації, чи без такої. Тобто суб’єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 149 КК, у формі торгівлі людьми характеризується прямим умислом, а мета не є обов’язковою ознакою.
- Дело № 686/15716/20 Постанова 12.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наявність дозвільної документації та дотримання будівельних норм і правил при будівництві не виключає відповідальності за спорудження нерухомого майна на самовільно зайнятій земельній ділянці прибережної захисної смуги (ст. 197-1 КК)
Дії особи, яка побудувала торговельні приміщення на підставі відповідних дозвільних документів без порушень будівельних норм і правил, однак частина їх була споруджена на земельній ділянці прибережної захисної смуги, яка не належала особі й не була відведена їй для цієї мети, охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 197-1 КК. Сама по собі наявність затвердженого проєкту та подана до контролюючих органів декларація про завершення будівництва не свідчать про відсутність у діях особи об’єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення.
- Дело № 581/871/23 Постанова 25.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
-
Суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК. Скасування постанови ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби як підстава неможливості визнання особи суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК
Суб’єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, може бути лише громадянин України віком від 18 до 60 років, визнаний придатним до військової служби за станом здоров’я, який не має права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Якщо рішенням адміністративного суду скасовано постанову ВЛК з висновком про придатність особи до військової служби, її не можна вважати такою, що підлягає мобілізації, а тому вона не є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 336 КК.
- Дело № 537/2092/24 Постанова 26.05.2026 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.