К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Непризначення обов’язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна за ч. 4 ст. 190 КК є неправильним застосуванням кримінального закону

    Непризначення судом додаткового покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією норми, закріпленої у ч. 4 ст. 190 КК, є неправильним застосуванням кримінального закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Відмежування шахрайства від грабежу. Момент закінчення грабежу та шахрайства. Кваліфікація утримання майна, одержаного шляхом шахрайства, після викриття обману потерпілим

    Основною ознакою об'єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна. Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно. Тобто, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи право на нього. При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього. Подальші ненасильницькі дії (наприклад, втеча), які вчиняються винним вже після добровільної передачі потерпілим майна чи права на нього та фактичного одержання винним майна чи права на нього (закінчення шахрайства), з метою утримання майна потерпілого, який викрив обман, не свідчать про переростання шахрайства у відкрите викрадення чужого майна і не впливають на кваліфікацію цього суспільно небезпечного діяння.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Обман не власника, а особи, уповноваженої на вчинення юридично значущих дій щодо майна, як спосіб вчинення шахрайства (ст. 190 КК)

    Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов’язковості передачі їй майна або права на нього. Обов’язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього. Те, що в кримінальному провадженні спосіб обману та заволодіння майном не є типовим (реєстрація у державного реєстратора за допомогою підроблених документів права на квартиру, що належала померлій) не виключає злочинності цього діяння, яке прямо передбачене у кримінальному законі. Крім того, слід зауважити, що, розглядаючи також «нетипову» справу про вчинення шахрайства, Верховний Суд України у своїй постанові від 24 листопада 2016 року (справа № 5-250кс(15)16) висловив правову позицію що «до суб’єктів обману при вчиненні шахрайства належать не лише власники, а й інші особи, уповноважені на вчинення юридично значущих дій стосовно майна. Введення таких осіб в оману дає підстави говорити про опосередковане вчинення шахрайства. Оскільки ст. 190 КК не вимагає, щоб особа, яка вводиться в оману при вчиненні шахрайства, і потерпілий від цього злочину (тобто той, кому заподіюється майнова шкода) збігались».

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Шахрайство (стаття 190)

    Ознаки, які вказують на відсутність шахрайства (ст. 190 КК) у діях позичальника при отриманні кредиту

    У разі здійснення позичальником (поручителем) принаймні часткового повернення коштів за кредитним договором, передачі в заставу майна з подальшим зверненням стягнення на нього, і за відсутності доказів про намір позичальника (поручителя) не виконувати своїх зобов’язань ще в момент отримання кредиту, підстав для притягнення до кримінальної відповідальності немає, оскільки у діях позичальника (поручителя) відсутні об’єктивна і суб’єктивна сторона шахрайства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним як ознаки насильства, небезпечного для життя і здоров’я потерпілого при розбої (ст. 187 КК)

    Заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а так само вчинення насильницьких дій, які не призвели до наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров’я потерпілого в момент їх заподіяння внаслідок застосування спеціально пристосованих предметів, зв’язування потерпілого та залишення його зв’язаним у зачиненому ззовні неопалюваному приміщенні узимку є насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, а заволодіння майном із застосуванням такого насильства має бути кваліфіковано за ст. 187 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Вимагання (стаття 189)

    Відмежування розбою, вчиненого з погрозою застосування насильства (ст. 187 КК) від вимагання (ст. 189 КК)

    Відмежовуючи вимагання від розбою, слід виходити з того, що під час розбою насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування, а під час вимагання такі дії спрямовані на одержання майна в майбутньому.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Кваліфікація нападу на потерпілого, поєднаного із заподіянням легкого тілесного ушкодження, яке не потягло короткочасного розладу здоров’я, якщо він втратив свідомість одразу після нападу

    При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб. Якщо потерпілому, внаслідок вчиненого нападу, заподіяно легкі тілесні ушкодження, які не потягли короткочасного розладу здоров’я, але він втратив свідомість одразу після вчиненого нападу на нього – це свідчить про те, що застосоване до нього насильство було небезпечним для його життя чи здоров’я.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій

    При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини КК не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. 187 КК за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за ч. 2 ст. 186 цього Кодексу є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Критерій реальності погрози застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого, при розбої (ст. 187 КК)

    Погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що, якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів (зіпсованої зброї або й макета тощо), які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погрози, якщо потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 КК не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Відмежування грабежу від розбою при використанні газового балончика під час заволодіння майном

    Використання газового балончика під час заволодіння чужим майном створює склад розбійного нападу не в будь-якому випадку, а лише тоді, коли таке застосування газової речовини або погроза її застосування під час вчинення злочину було чи могло бути небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого. Таким чином, для правильної кваліфікації дій особи та розмежування грабежу від розбою суду слід з’ясувати, чи була речовина, яка містилася в газовому балончику, за своїм хімічним складом та властивостями небезпечною для життя чи здоров’я потерпілого та чи потягло або могло потягнути такі наслідки для потерпілого її застосування під час злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Насильство, небезпечне для життя в момент заподіяння як ознака розбою (ст. 187 КК). Здушування шиї потерпілої як ознака такого насильства.

    До фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить насильство, яке реально не спричинило шкоди життю, але було небезпечним для життя потерпілого в момент заподіяння, тобто в момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого. Такою реальною загрозою для життя потерпілої було здушування її шиї. При цьому оцінка небезпечності насильства проводиться з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така загроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винної особи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Непогашена судимість за злочин проти власності, що вплинула на кваліфікацію дій як повторних, не враховується при призначенні покарання

    Якщо наявна у винного судимість за злочин проти власності, потягла за собою наслідки у виді кваліфікації його дій за такою кваліфікуючою ознакою, як повторність, то зазначену обставину не може бути враховано при призначенні йому покарання як таку, що його обтяжує або вимагає призначення реального покарання у виді позбавлення волі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Відмежування крадіжки від грабежу у випадку відвернення винним уваги сторонніх осіб під час відкритого заволодіння майном

    Якщо винний усвідомлює, що протиправне заволодіння майном відбувається відкрито (в присутності інших осіб), вжиття ним заходів для відвернення на короткий час уваги сторонніх осіб не свідчить про таємне заволодіння майном, оскільки такі дії спрямовані лише на полегшення вчинення злочину та усунення перешкод для заволодіння чужим майном.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Добровільна відмова при незакінченому кримінальному правопорушенні (стаття 17)

    Відмова від повторної спроби заволодіти майном є замахом на злочин (ст. 15 КК), а не добровільною відмовою від нього (ст. 17 КК)

    Якщо перша спроба протиправно заволодіти майном виявилась невдалою і особа відмовляється від повторної спроби заволодіння цим майном, то такі дії утворюють замах на злочин, а не добровільну відмову від його вчинення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Стадії вчинення умисного кримінального правопорушення (статті 13, 14, 15, 16)

    Визначення моменту, з якого грабіж (ст. 186 КК) є закінченим злочином

    Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо). Якщо особа, яка протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати як замах на грабіж.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Поняття та класифікація кримінальних правопорушень (статті 11, 12)

    Малозначне діяння (ч. 2 ст. 11 КК) та грабіж (ст. 186 КК)

    Визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести. Хоча для такого злочину як грабіж не встановлено нижньої межі шкоди, яка може бути завдана власнику майна, проте ця обставина лише свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього злочину. А тому вчинене обвинуваченим діяння характеризується всіма ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, становить притаманну злочину суспільну небезпеку, що виключає малозначність цього діяння в розумінні ч. 2 ст. 11 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Поняття та класифікація кримінальних правопорушень (статті 11, 12)

    Ознаки малозначного діяння особи (ч. 2 ст. 11 КК). Істотна шкода у контексті ч. 2 ст. 11 КК

    Специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов’язковій сукупності трьох умов: 1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченого КК, тобто всіх тих передбачених у законі об’єктивних і суб’єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частини КК характеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним. Якщо істотність матеріальної (майнової чи фізичної) шкоди визначена безпосередньо в кримінальному законі шляхом закріплення конкретного розміру шкоди, яка має бути завдана при вчиненні відповідного злочину, то недосягнення цього рівня шкоди свідчить про відсутність у діях особи кримінальної протиправності, що унеможливлює звернення до ч. 2 ст. 11 КК; 2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду; 3) малозначне діяння не повинно бути суб’єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди. Якщо існує невідповідність між фактично вчиненим малозначним діянням і умислом, спрямованим на заподіяння істотної шкоди, має наставати кримінальна відповідальність за замах на той злочин, який особа бажала вчинити. Поняття істотної шкоди у контексті ч. 2 ст. 11 КК має оціночний характер, його зміст визначається оцінкою правозастосовними органами всіх конкретних обставин справи. Про оціночний характер шкоди можна говорити лише в тому випадку, коли законодавець у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК використовує загальні оціночні поняття: тяжкі наслідки, інші тяжкі наслідки (відносно визначені правові норми). Якщо істотність шкоди знаходить своє чітке відображення у визначенні об’єктивних ознак того чи іншого складу злочину, тобто характер шкоди є фіксованим і не може оцінюватись на розсуд правозастосувача (абсолютно визначені правові норми), застосування кримінально-правової норми про малозначність виключається.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Кваліфікація доступу до майна шляхом обману або зловживання довірою з подальшим таємним заволодіння цим майном (ст. 185 КК)

    Якщо обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося таємно, то такі дії слід кваліфікувати як крадіжку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Усвідомлення потерпілим факту заволодіння майном як розмежувальна ознака крадіжки і грабежу

    Відповідно до положень ч. 1 ст. 185 КК крадіжкою є таємне викрадення чужого майна. При цьому основною умовою є те, що, здійснюючи викрадення, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 186 КК грабежем є відкрите викрадення чужого майна, а саме викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка, у свою чергу, усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. При цьому, розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв’язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп’яніння). Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж. Втеча засудженого лише з метою уникнення затримання не може бути підставою для кваліфікації дій засудженого за ознаками відкритого викрадення чужого майна.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Грабіж (стаття 186)

    Відмежування крадіжки від грабежу, якщо особу, яка намагалась заволодіти майном, виявлено на місці злочину та затримано при спробі втечі

    Якщо особа, вчиняючи таємне викрадення чужого майна, залишила майно, яким намагалася заволодіти, на місці вчинення кримінального правопорушення після її виявлення свідком, не маючи наміру на відкрите викрадення майна, та під час спроби втечі була затримана – її дії слід кваліфікувати як незакінчений замах на крадіжку (ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT