К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 404 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Поняття та класифікація кримінальних правопорушень (статті 11, 12)

    Корисливий мотив як обов’язкова умова призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК

    Якщо ні досудовим слідством, ні судом не встановлено наявності у обвинуваченого корисливого мотиву при незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичного засобу - застосування додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 305 КК у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов'язкове, є безпідставним.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Звільнення апеляційним судом від покарання особи, до якої не можуть бути застосовані покарання, призначені судом першої інстанції (ч. 2 ст. 57 КК)

    Відповідно до ч. 2 ст. 57 КК виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли 16 років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, приватних виконавців, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування. Стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого ст. 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов'язані з обігом товарно-матеріальних цінностей

    Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене лише у тих випадках, коли вчинення злочину було пов'язане зі службовим становищем підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю. Призначаючи це покарання, суд має чітко вказати у вироку ті конкретні посади, право обіймати які позбавляється засуджений, або конкретний вид діяльності, права займатися якою він позбавляється. Призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов'язані з обігом товарно-матеріальних цінностей, має на меті недопущення вчинення засудженим злочинів з використанням посад, пов'язаних, у тому числі, з повною матеріальною відповідальністю.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Обставини, які обтяжують покарання (стаття 67)

    Підстави для суддівського розсуду при призначенні покарання

    Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно визначені (якими встановлюються межі покарання) та альтернативні (якими передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб’єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом’якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб’єкта.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Застосування презумпції призначення більш м’якого покарання при вирішенні питання про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням

    Презумпція призначення більш м’якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання (ч. 2 ст. 65 КК) має застосовуватись і при вирішенні питання про порядок відбування покарання, зокрема, про можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням. Обов’язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Альтернативність додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, передбаченого у санкції ч. 2 ст. 286 КК

    Санкція ч. 2 ст. 286 КК, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, так і не застосовувати таке покарання до особи, оскільки це покарання у санкції носить альтернативний характер і не є обов'язковим для застосування судом.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Звільнення неповнолітніх від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру (стаття 105)

    Застосування примусового заходу виховного характеру у виді застереження

    Застереження як примусовий захід виховного характеру, визначений п. 1 ч. 2 ст. 105 КК, полягає у роз’ясненні судом неповнолітньому наслідків його дій – шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину. Примусові заходи виховного характеру застосовуються не лише за умови вчинення особою, яка після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, а і якщо під час постановлення ухвали про застосування таких заходів, особа була неповнолітньою.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Вимагання (стаття 189)

    Відмежування примушування до виконання чи невиконання цивільно-правового зобов’язання (ст. 355 КК) від вимагання (ст. 189 КК)

    Вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК, має місце, коли особу, яка взяла на себе цивільно-правові зобов'язання, примушують виконати їх чи відмовитись від виконання. Якщо потерпілий не має ніяких цивільно-правових зобов'язань, а його примушують, зокрема, передати майно чи права на нього або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, має місце злочин, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 189 «Вимагання» КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Спеціальна конфіскація (статті 96-1, 96-2)

    Застосування спеціальної конфіскації (статті 96-1, 96-2 КК) у випадках, коли з врахуванням вартості майна, такий захід є суворішим, ніж призначення покарання

    Можливість застосування спеціальної конфіскації навіть у тих випадках, коли конфіскація майна, з огляду на його вартість, виглядає набагато суворішим заходом, ніж призначене покарання, в цілому, не виключається, однак, суд має навести належні аргументи, які обґрунтовують, з урахуванням обставин конкретної справи, що такий захід не порушуватиме стандарти ЄСПЛ (до уваги можуть братися: вартість майна, що підлягає конфіскації, законність чи незаконність його походження; тяжкість і характер вчиненого злочину; наявність, розмір і характер завданої шкоди або шкоди, яка потенційно могла бути завдана злочином; вид і розмір призначеного покарання, тощо).

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Проникнення відсутнє. Момент виникнення умислу на викрадення майна (ст. 185 КК)

    Кваліфікуюча ознака «проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища» відсутня, якщо умисел на викрадення майна виник вже під час перебування у зазначених приміщеннях.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти власності, поєднані з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище

    Проникнення відсутнє. Територія, огорожа якої встановлює лише її видимі межі.

    Територія, огорожа якої встановлює лише її видимі межі, не є сховищем.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Небезпечне для життя чи здоров’я насильство, що застосовується при розбої. Момент закінчення розбою (ст. 187 КК)

    Обов'язковою ознакою розбійного нападу є небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, насильство. При цьому фізичне насильство полягає у силовому впливові на потерпілого, який призводить до заподіяння йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також в інших насильницьких діях, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх заподіяння. В останньому випадку винна особа повинна усвідомлювати можливість заподіяння таких тілесних ушкоджень. Розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, заволодів майном злочинець чи ні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Розбій (стаття 187)

    Проникнення під час розбою (у відкритому приміщенні з місця з обмеженим доступом)

    Дії особи, яка шляхом вільного доступу потрапила до приміщення та вчинила дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, що зберігається в місці з обмеженим доступом, охоплюються ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Кримінальні правопорушення проти власності, поєднані з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище

    Проникнення у під’їзд багатоквартирного будинку, обладнаного дверима із замком, з метою вчинення крадіжки, грабежу чи розбою

    Під приміщенням, в тому числі, треба розуміти внутрішню частину будівлі, споруди або багатоповерхового будинку, які належать колективу, організації, державі чи приватній особі. А дії особи, направлені на проникнення до під'їзду багатоквартирного будинку, доступ до якого є обмеженим шляхом використання охорони, замків (кодованих, електронних тощо) та замикання дверей з метою перешкоди та заборони для вільного доступу у це приміщення стороннім особам, якщо такі дії вчинені з метою крадіжки, грабежу чи розбою, необхідно кваліфікувати за відповідною нормою кримінального закону з кваліфікуючою ознакою, як вчинення таких дій з проникненням у приміщення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Крадіжка з проникненням (ч. 3 ст. 185 КК) у випадку потрапляння до приміщення з обмеженим доступом з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи

    Для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 185 КК важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу крадіжки характерним є наявність у особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому така кваліфікуюча ознака, як «проникнення», має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом (наприклад, з дозволу чи за запрошенням уповноваженої особи), при цьому способом доступу до майна обрала обман чи зловживання довірою, з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати як крадіжка, поєднана із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище (ч. 3 ст. 185 КК).

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Проникнення у сховище (ч. 3 ст. 185 КК)

    Проникненням особи до сховища є незаконне вторгнення до нього будь-яким способом, у тому числі й без подолання засобів захисту сховища.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Умисне знищення або пошкодження майна (стаття 194)

    Тлумачення словосполучення «те саме діяння» в контексті ч. 2 ст. 194 «Умисне знищення або пошкодження майна» КК

    Словосполучення «те саме діяння», яке використовується в диспозиції ч. 2 ст.194 КК, указує на те, що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода у великих розмірах є наслідком, який виступає криміноутворюючою ознакою лише для ч.1 ст.194 КК і не є необхідною для кваліфікації за ч.2 цієї статті. При кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч.2 ст.194 КК) не має правового значення розмір спричиненої майнової шкоди.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191)

    Форма об’єктивної сторони та суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 191 КК (шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем)

    З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка привласнення та розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб’єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою. Обов’язковими суб’єктивними ознаками розтрати майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив – спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета – збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винний.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відмежування від інших правопорушень

    Розмежування складів злочинів, передбачених статтями 191 та 364 КК, залежно від розкрадання чужого майна чи набуття іншої вигоди

    У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов’язано з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Крадіжка (стаття 185)

    Не повернення майна, добровільно переданого потерпілим, не є крадіжкою

    Не може бути кваліфіковано як крадіжка неповернення винним майна, яке було добровільно передане йому потерпілим (наприклад, під реалізацію) і перебувало у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT