Спори, що стосуються питань процесуального права
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Спори, що стосуються питань процесуального права», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 505 позиций
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026
-
Визначення ставки судового збору в справі про банкрутство
Ставка судового збору в справі про банкрутство визначається відповідно до положень ст. 4 Закону за наслідками розмежування провадження у справі про банкрутство на розгляд основної справи та в її межах справ позовного провадження (відокремлене позовне провадження у межах справи про банкрутство)
- Дело № 5011-15/2045-2012(910/15777/21) Постанова 19.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення ставки судового збору за подання заяви про визнання правочину недійсним та зобов’язання повернути у ліквідаційну масу майно (грошові кошти) боржника за наслідком укладення недійсного правочину в процедурі банкрутства
Вимога про повернення майна боржника до ліквідаційної маси є за своєю правовою природою різновидом спростування попередніх майнових дій боржника у справі про банкрутство, а тому, звертаючись із позовом про витребування спірного рухомого майна з чужого незаконного володіння в межах справи про банкрутство, особа повинна сплатити судовий збір у розмірі, передбаченому у п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону.
- Дело № 905/1834/18 (905/132/20) Постанова 25.11.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 904/5934/17 Постанова 02.07.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки ненадання доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна станом на момент звернення з позовом до суду
У випадку якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна суд не має права зобов’язувати позивача доплачувати суму судового збору та постановляти ухвалу про залишення позову без руху. У такому випадку суд здійснює розгляд справи по суті та встановлює ціну позову при розгляді справи і розподіляє судові витрати за результатами такого розгляду (зокрема стягнувши недоплачений судовий збір), а не залишає позовну заяву без розгляду.
- Дело № 925/1421/20 Постанова 19.06.2026 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 756/16117/21 Постанова 11.04.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 522/12598/22 Постанова 20.03.2024 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/19980/20 Постанова 24.05.2022 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/15316/21 Постанова 28.04.2022 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення ставки судового збору за подання заяви кредиторів із грошовими вимогами до боржника
Ставка судового збору за подання заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника визначається у фіксованому розмірі відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону, а не пропорційно до визнаних судом вимог.
- Дело № 918/356/20 Постанова 19.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Мирова угода може передбачати розстрочення платежів на строк, що перевищує один рік
Мирова угода та розстрочення виконання судового рішення є різними правовими інститутами, що регулюються відповідно статтями 192 та 331 ГПК України. Встановлення у мировій угоді графіку платежів, у тому числі на строк, що перевищує один рік, не заборонено ГПК України, а є виявленням взаємоузгодженої волі сторін. Законодавчі обмеження щодо строку розстрочення виконання судового рішення (не більше одного року), встановлені ч. 5 ст. 331 ГПК України, не поширюються на умови мирової угоди. ОП КГС ВС відступила від висновку , викладеного в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 917/1291/23 про те, що мирова угода, яка передбачає умови щодо поетапного погашення заборгованості, не може підміняти собою судове рішення (ухвалу) про розстрочення виконання рішення суду.
- Дело № 917/141/24 Постанова 06.06.2025 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 08.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ставка судового збору за подання позовної заяви про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості
Позов про спонукання до виконання мирової угоди може мати як майновий, так і не майновий характер залежно від змісту умов мирової угоди. Позовна вимога про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення заборгованості носить майновий характер, оскільки з умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду, виникли зобов’язання зі сплати грошових коштів. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву майнового характеру
- Дело № 911/1070/20 Постанова 05.08.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення ставки судового збору за подання позовної заяви про обов’язок прийняти товар у рахунок погашення грошового зобов’язання
Позовна вимога про зобов’язання прийняти товар в рахунок погашення грошового зобов’язання має майновий характер, оскільки така вимога має грошовий еквівалент, а тому ставка судового збору за подання відповідної позовної заяви визначається як за позовну заяву майнового характеру.
- Дело № 910/7897/20 Постанова 02.03.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Судовий збір за розгляд позовної заяви про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану в оренду
Позовна вимога про зобов’язання повернути земельну ділянку, надану відповідачу в оренду, має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов’язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об’єктом вимоги є дія зобов’язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовну заяву немайнового характеру.
- Дело № 910/7250/18 Постанова 06.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 905/105/20 Постанова 02.12.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ставка судового збору за позовні вимоги про визнання припиненим права користування орендованою земельною ділянкою, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку для сплати судового збору
За результатами вирішення спору шляхом задоволення позову про визнання припиненим права користування земельною ділянкою, наданою в оренду, розірвання договору оренди та зобов’язання повернути земельну ділянку не відбувається зміна приналежності спірного майна, а захищаються інтереси власника землі, що проявляються щодо відповідача у зобов’язально-правовій формі, а саме у формі обов’язку орендаря повернути об’єкт оренди після розірвання договору. Тобто відповідний позов є немайновим, оскільки за своєю суттю позовна вимога не спрямована на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру.
- Дело № 910/7250/18 Постанова 06.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Визначення судового збору для позовної заяви про припинення речового права на нерухоме майно
Оскільки спір у цій справі не пов’язаний з підтвердженням права власності позивача на об’єкти нерухомого майна, то позовна вимога про припинення речового права у цьому випадку є немайновою, тобто за своєю суттю не спрямована на збільшення майна позивача, яке можна оцінити вартісно, не піддається грошовій (вартісній) оцінці, вирішення спору не призведе до переходу права власності на майно до іншої особи. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру.
- Дело № 916/1988/20 Постанова 10.11.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ставка судового збору за позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права на нерухоме майно як наслідок визнання правочинів боржника недійсними в межах справи про банкрутство
Позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення речового права на нерухоме майно є похідними вимогами від основних позовних вимог про визнання недійсними правочинів боржника в межах справи про банкрутство (на підставі ст. 42 КУзПБ) і не спрямовані на «збагачення» позивача, яке можна оцінити вартісно. Позивач не заявив вимоги про визнання за ним права власності на жоден із майнових об’єктів або витребування (повернення) майна на власну користь. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру.
- Дело № 908/3413/21 (908/2262/22) Постанова 07.09.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання договору та зобов’язання повернути об’єкт незавершеного будівництва в межах справи про банкрутство
Позовні вимоги про зобов’язання повернути позивачу об’єкт незавершеного будівництва, проектну і робочу документацію на цей об’єкт є похідними вимогами від основних позовних вимог про розірвання договору. Позивач не заявив вимоги про визнання за ним права власності на жоден із майнових об’єктів і повернення вказаного майна позивачу не призведе до визнання за позивачем права власності щодо цього майна, отже, за своєю правовою природою заявлені вимоги не спрямовані на отримання позивачем майна або майнових прав, які можна оцінити вартісно. У випадку задоволення таких позовних вимог до позивача повертаються права та обов’язки забудовника за договором. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру
- Дело № 910/17785/20 (910/8077/21) Постанова 18.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ставка судового збору за подання позовної заяви про зобов’язання внести зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів неплатоспроможного банку та затвердити зміни до такого реєстру
Позовні вимоги про зобов’язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію неплатоспроможного банку внести, а виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – затвердити зміни до акцептованого реєстру вимог кредиторів цього банку мають немайновий характер, оскільки об’єктом вимоги є саме дія зобов’язаної сторони, яка не піддається грошовій (вартісній) оцінці, адже вирішення такого спору не вплине на припинення кредиторських вимог до неплатоспроможного банку. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру.
- Дело № 910/21935/21 Постанова 19.04.2023 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про зобов’язання вчинити дії із включення певних активів до ліквідаційної маси банку
Позовна вимога про зобов’язання вчинити дії із включення певних активів до ліквідаційної маси банку не підлягає вартісній оцінці та належить до вимог немайнового характеру, оскільки спрямована на дотримання законної процедури ліквідації банку, позивач не вимагає стягнення на свою користь активів, ці активи є майновим правом банку, а не позивача. Майновий інтерес позивача як акціонера банку полягає в тому, що за умови включення всіх наявних активів до ліквідаційної маси банку цих активів вистачить для задоволення якомога більшої кількості кредиторських вимог, що виключить можливість претензій кредиторів і вкладників банку до позивача, а також забезпечить право позивача отримати частину активів банку після задоволення вимог кредиторів. Водночас вартість активів, які позивач може отримати (а може і не отримати) у майбутньому внаслідок реалізації своїх прав, є невідомою і не дорівнює вартості тих активів, які позивач вимагає включити до ліквідаційної маси. Отже, ставка судового збору за подання такої позовної заяви визначається як за позовні вимоги немайнового характеру.
- Дело № 910/16651/19 Постанова 16.03.2020 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки, якщо до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати судового збору
У ч. 10 ст. 174 ГПК України, ч. 9 ст. 185 ЦПК України встановлено спеціальні правові наслідки, якщо при прийнятті заяви (скарги, клопотання) до розгляду суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (правила цієї частини не застосовуються лише до заяв про забезпечення доказів або позову). Положення ч. 10 ст. 174 ГПК України, ч. 9 ст. 185 ЦПК України щодо залишення заяви без руху застосовуються як у випадку, коли суд перед прийняттям до розгляду заяви (скарги, клопотання) встановить, що відповідно до поданого платіжного документа сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (ч. 2 ст. 9 Закону), так і у випадку, коли до заяви (скарги, клопотання) взагалі не додані документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі.
- Дело № 910/5506/20 Постанова 27.05.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 920/949/19 Постанова 15.04.2021 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Неподання особою, яка сплатила судовий збір, документів на підтвердження зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам.
Тлумачення приписів ч. 2 ст. 9 Закону свідчить, що обов’язок перевірки факту зарахування судового збору перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) покладається на суд, який має сприяти учасникам справи в реалізації їхніх процесуальних прав із дотриманням принципу розумності та пропорційності задля уникнення надмірного формалізму, з додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на доступ до правосуддя.
- Дело № 904/4137/20(210/1218/20) Постанова 07.10.2021 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 910/3788/18 Постанова 19.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Про вжиття заходів забезпечення заяви розпорядника майна боржника про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство
Інститут забезпечення позову є застосовним до заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
- Дело № 907/935/21 15.08.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 07.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Наслідки звернення суб’єкта господарювання до АМКУ з позовною заявою, одна з вимог якої не підпадає під юрисдикцію господарських судів і загалом не підлягає судовому розгляду
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу про повернення позовної заяви та доданих до неї матеріалів заявнику без розгляду внаслідок порушення правил об’єднання позовних вимог і зазначаючи про те, що вимога про зобов’язання АМКУ надати офіційні роз’яснення з питань застосування законодавства про захист економічної конкуренції не спрямована на поновлення порушених прав позивача, не підпадає під юрисдикцію господарських судів і взагалі не підлягає судовому розгляду, неправильно застосував приписи п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у їх взаємопов’язаності із ч. 4 ст. 173 ГПК України та не врахував того, що за змістом ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
- Дело № 910/848/24 13.06.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Арешт корпоративних прав як спосіб забезпечення позову до їхнього бенефіціарного власника. Підняття корпоративної завіси
З огляду на складний комплекс відносин, що склалися в межах групи компаній Ferrexpo, до якої входили як резиденти, так і нерезиденти України і майно якої знаходилося як в Україні, так і за кордоном, та на те, що відповідач є громадянином України і має постійне місце проживання в Україні, відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом вважається право держави, громадянином якої він є. Статус відповідача як кінцевого бенефіціарного власника, контролера корпоративних прав, щодо яких він не є власником, вважається достатнім для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на такі корпоративні права. Підставами для застосування доктрини «підняття корпоративної завіси» можуть бути зловживання корпоративною структурою для уникнення виконання своїх зобов’язань, зокрема й щодо відшкодування завданої шкоди, фактичне управління активами групи компаній як власними.
- Дело № 910/268/23 Постанова 10.01.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
-
Забезпечення позову, спрямованого на відновлення права власності на частку у статутному капіталі підприємства, шляхом накладення на неї арешту, на належне підприємству нерухоме майно та заборони реєстраторам проводити реєстраційні дії
Накладення арешту на частку в статутному капіталі підприємства та на належне підприємству нерухоме майно жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність підприємства, адже не впливає на можливість укладання договорів з контрагентами, здійснення поточної господарської діяльності. Існування таких заходів дає реальну можливість поновлення порушених прав позивача, по захист яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є відновлення права власності на придбану частку в розмірі 100 % статутного капіталу підприємства.
- Дело № 910/9426/23 23.02.2024 Решение в ЕГРСР ↗
Позиция опубликована 04.07.2025 На сайте Верховного Суда ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.