К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Неможливість стягнення витрат, пов’язаних з проведенням поминальних обідів, які проводяться після поховання

    Витрати, пов’язані з проведенням поминальних обідів, які проводяться після поховання, не належать до витрат на поховання та не підлягають стягненню в порядку відшкодування матеріальної шкоди.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Службова недбалість (стаття 367)

    Співвідношення матеріальної шкоди і складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК

    Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який за ч. 2 ст. 367 КК визнається закінченим із моменту спричинення тяжких наслідків. Настання тяжких наслідків від службової недбалості є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку. Висновки місцевого суду є суперечливими якщо він визнає доведеним обвинувачення, пред’явлене особі, й засудить її за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони якого є наявність тяжких наслідків у вигляді спричинення державним інтересам матеріальних збитків, проте, при вирішенні цивільного позову представника потерпілого, одночасно встановить, що діями обвинуваченого не була заподіяна дійсна шкода потерпілому (акціонерному товариству), чим фактично поставить під сумнів наявність в діянні засудженого об’єктивної сторони, як елементу складу вчиненого ним кримінального правопорушення.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні (стаття 129)

    Співвідношення матеріальної шкоди і складу кримінального правопорушення в діях нотаріуса, передбаченого ч. 2 ст.367 КК

    Якщо саме недбалі дії засудженої-приватного нотаріуса призвели до відповідних наслідків, при цьому відомостей про визнання договору купівлі-продажу квартири підробленим документом, який став правовою підставою для реєстрації правочину, матеріали кримінального провадження не містять, то висновки місцевого суду стосовно підстав відмови у задоволенні цивільного позову потерпілої є передчасними, оскільки це суперечить обставинам справи, а також не узгоджується з точним змістом ч. 2 ст. 27 Закону «Про нотаріат».

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Підтвердження виконання засудженим трудових функцій в день вчинення кримінального правопорушення у ході встановлення належного відповідача

    На підтвердження факту перебування обвинуваченого в трудових відносинах з підприємством на день вчинення автопригоди суд у вироку послався на копію дорожнього листа службового автомобіля, виданого у цей день підприємством, де водієм зазначено обвинуваченого, цей лист підписано механіком, яким дозволено виїзд, і диспетчером. Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що в день ДТП автомобіль був закріплений саме за обвинуваченим і перебував у його користуванні.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Зазначені в товаро-транспортній накладній відомості як неналежне підтвердження існування трудових відносин між перевізником та водієм, який вчинив кримінальне правопорушення

    Відомості, які зазначені в товаро-транспортній накладній щодо водія, не можуть бути доказом існування трудових відносин між водієм та перевізником, так як відповідно до Наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України», заповнення товаро-транспортної накладної покладається на вантажовідправника, а не на перевізника. Відповідальність за правильність заповнення такої накладної також лежить на вантажовідправнику.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Військовослужбовець як належний відповідач у разі вчинення під час несення служби кримінального правопорушення через неприязні відносини з потерпілим

    Відповідно до Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», військовослужбовці – це особи, які проходять військову службу. Відтак військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. З урахуванням положень статей 1172, 1174 ЦК, для покладення на юридичну особу цивільної відповідальності за наслідками вчинення кримінального правопорушення необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності, так і спеціальних. У випадку завдання шкоди працівником юридичної особи діями, які не пов’язані з виконання ним своїх службових обов’язків, у юридичної особи не виникає обов’язку та цивільної відповідальності по відшкодуванню шкоди завданої цим працівником. Судами першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено, що засуджений спричинив смерть потерпілому хоча і під час несення служби, однак не у зв’язку з виконанням своїх службових обов’язків, а через неприязні відносини з потерпілим і в такому випадку саме він має нести цивільну відповідальність за завдану моральну та матеріальну шкоду. За таких обставин цивільно-правова відповідальність ТЦК та СП як юридичної особи виключається.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Цивільна відповідальність закладу охорони здоров’я у разі вчинення його працівником кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК

    Відшкодування витрат закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого, понесених медичним закладом, від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК, вчиненого медичним працівником цього закладу, здійснюється не юридичною особою, з якою винна особа перебуває у трудових відносинах, а винятково самою особою, яка вчинила кримінальне правопорушення.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Визначення цивільного відповідача у разі вчинення злочинів службовою особою іноземної держави при виконанні нею своїх службових обов’язків

    Відповідальність держави за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, має іншу юридичну природу, ніж відповідальність особи, визнаної безпосередньо винною у вчиненні кримінального правопорушення. Вона ґрунтується на принципі відповідальності держави за дії чи бездіяльність її органів або посадових осіб під час виконання владних повноважень. У разі вчинення злочинів службовою особою іноземної держави при виконанні нею своїх службових обов’язків, суд, розглядаючи цивільний позов у кримінальному провадженні, зобов’язаний належним чином мотивувати своє рішення щодо визначення цивільного відповідача (безпосередньо обвинуваченого чи державу, яку він представляв), з урахуванням положень цивільного судочинства, що регулюють відповідні правовідносини. Відсутність належного обґрунтування у вироку щодо визначення цивільним відповідачем безпосередньо обвинуваченого, а не держави, інтереси якої він представляв при вчиненні злочину, є підставою для скасування судового рішення в частині вирішення цивільного позову.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Суперечність меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності у разі покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі

    Покладання обов’язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, а також не відповідає вимогам Закону № 1961-ІV.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Висновок експертизи як допустимий доказ при визначенні розміру страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у випадку фізичного знищення автомобіля

    При визначенні розміру страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у випадку фізичного знищення автомобіля суд обґрунтовано керувався висновком судової експертизи, а не аварійним сертифікатом, складеним на замовлення страхової компанії. Аварійний сертифікат не може вважатися допустимим доказом, якщо аварійний комісар не попереджався про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку та про те, що висновок готується для подання до суду.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Врахування в діях всіх учасників події ознак неправомірної поведінки під час керування транспортним засобом та зв’язку між такою поведінкою та завданням шкоди

    При вирішенні питання про встановлення осіб, які мають відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП потерпілим шкоду, суди мають виходити не лише з наявності особи, яка обвинувачується за ст. 286 КК, а й з наявності в діях всіх учасників події ознак неправомірної поведінки під час керування транспортним засобом та зв’язку між такою поведінкою та завданням шкоди. Якщо місцевим судом було встановлено, що засуджений, грубо порушуючи вимоги підпунктів 1.5., 2.3. б), 11.4., 12.1. ПДР та вимоги розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1. ПДР, яку було заборонено перетинати, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де допустив зіткнення з автомобілем під керування іншого водія (цивільно-правова відповідальність якого застрахована цивільним відповідачем) на смузі руху останнього, однак у вироку не зазначено, що водій іншого автомобіля також порушував вимоги ПДР та його дії перебували у причинно-наслідковому зв’язку з ДТП, то висновки судів про необхідність стягнення із цивільного відповідача – страхової компанії, у якій була застрахована цивільно-правова відповідальність автомобіля під керуванням іншого водія, є передчасними.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Відшкодування МТСБУ моральної шкоди у кримінальному провадженні

    Моральна шкода відшкодовується МТСБУ виключно у випадках, визначених підпунктами «г» і «ґ» п. 41.1 та пп. «в» п. 41.2 ст. 41 Закону № 1961-VI. Стягнення з МТСБУ моральної шкоди в інших випадках суперечить положенням ст. 26-1 цього Закону.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Відсутність у винуваватої особи договору обов’язкового страхування як обставина за якої у МТСБУ існує обов’язок по відшкодуванню шкоди

    У МТСБУ існує обов’язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної транспортному засобу, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, в разі відсутності у винної особи договору обов’язкового страхування, тільки водію транспортного засобу, який є забезпеченим в розумінні п. 1.7 ст. 1 Закону № 1961-IV, тобто має поліс (договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відсутність доказів того, що транспортний засіб був забезпечений відповідно до приписів п.1.7ст.1 Закону № 1961-IV, вказує на необґрунтованість висновків суду щодо наявності підстав для виплати МТСБУ шкоди, пов’язаної з евакуацією даного транспортного засобу відповідно до п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Умови відшкодування МТСБУ шкоди у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій державі, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка»

    МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, зареєстрованим в іншій державі, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території держав – членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Особа, якій страховиком відшкодовуються витрати, пов’язані з лікуванням потерпілої особи у кримінальному провадженні

    Передбачені ст. 24 Закону № 1961-VI витрати, пов’язані з лікуванням потерпілого, відшкодовуються страховиком тільки потерпілому, відповідно до положень п.1.3 ст. 1 розділу 1 цього Закону, якими є особи, життю та здоров’ю яких заподіяна шкода внаслідок ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Враховуючи зазначене суд відмовляє цивільному позивачеві (дочці загиблої особи) у відшкодуванні зі страхової компанії витрат, які вона понесла на лікування її покійної матері, потерпілої від ДТП. У такому випадку право вимоги на їх відшкодування настає відповідно до статей 23, 1166 ЦК до особи, заподіювача шкоди, з чим також погодився і касаційний суд.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Відшкодування шкоди у разі економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу

    У випадку економічної необґрунтованості ремонту транспортного засобу він вважається фізично знищеним, а відшкодування завданої позивачу шкоди має відбуватися в порядку, визначеному у ст. 30 Закону № 1961-IV, згідно якого позивач має передати залишки транспортного засобу відповідачу як особі, яка відповідає за завдану шкоду, чим набути право отримати від останнього відшкодування шкоди в розмірі, що відповідає вартості транспортного засобу додорожньо-транспортної пригоди.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Розгляд цивільного позову про відшкодування шкоди лише в межах заявлених до обвинуваченого вимог

    Якщо цивільні позови в межах кримінального провадження пред’явлено саме до конкретного обвинуваченого, суд першої інстанції, розглядає кримінальне провадження в межах пред’явленого йому обвинувачення та ухвалює щодо нього обвинувальний вирок, оцінює обґрунтованість цивільних позовів у межах заявлених позивачами вимог саме до нього з урахуванням положень статей128, 129 КПК. За змістом ч. 1 ст. 614 ЦК вина як підстава відповідальності за порушення зобов’язання – це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис ч. 2 ст. 1188 ЦК застосовний не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню такої шкоди), а тоді, коли поведінка кожного з власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв’язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов’язку з відшкодування шкоди. Суд у кримінальному провадженні проводить судовий розгляд лише щодо обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення і не вирішує питання стосовно неправомірності діяння іншого учасника ДТП, якщо матеріали відносно якого було виділено в окреме провадження під час досудового розслідування.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Цивільний позов у кримінальному провадженні (стаття 128)

    Цивільна відповідальність осіб, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди у кримінальному провадженні

    Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК. У разі, коли цивільний позов заявлено до кількох відповідачів, але матеріали щодо частини з них виділено в окреме провадження у зв’язку з їх перебуванням у розшуку, суд вирішує питання про стягнення шкоди солідарно з тих обвинувачених, щодо яких здійснюється судовий розгляд. При цьому особи, які відшкодували заподіяну шкоду, набувають права зворотної вимоги (регресу) до інших співучасників.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Відшкодування у кримінальному провадженні шкоди, завданої діями неосудної особи над якою не встановлена опіка

    Якщо особа вчинила суспільно небезпечні діяння у стані неосудності, що призвели до смерті потерпілих або заподіяння тілесних ушкоджень, суд може прийняти рішення про стягнення на користь потерпілих відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок майна недієздатної особи відповідно до ч. 2 ст. 1184 ЦК, навіть якщо на момент розгляду справи опіка над особою не була встановлена. При наявності доказів, що підтверджують належність особі певного майна, саме це майно може бути використане для відшкодування заподіяної шкоди.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому (стаття 127)

    Відшкодування у кримінальному провадженні шкоди, завданої діями неосудної особи

    Якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв’язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді (ч. 2 ст. 1186 ЦК). Правила цієї норми передбачають вимоги, яким повинні відповідати такі особи на момент завдання шкоди: а) бути повнолітніми; б) проживати разом з цією особою; в) знати про її психічний розлад або недоумство. Тобто під час вирішення питання про стягнення шкоди з батьків особи, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв’язку з психічним розладом або недоумством, обов’язковому установленню судом підлягають обставини, які достовірно вказують на те, чи знали батьки такої особи про її психічний розлад та чи вжили заходів для запобігання шкоди.

    Позиция опубликована 18.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.