К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Кримінальний процесуальний кодекс України

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Кримінальний процесуальний кодекс України», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 1 986 позиций

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026

  1. ККС ВС Роз’яснення судового рішення (стаття 380)

    Апеляційне оскарження ухвали суду про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні

    Ухвала слідчого судді, постановлена за результатами розгляду заяви про роз’яснення судового рішення, якщо предметом розгляду було судове рішення, яке підлягає роз’ясненню в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 380 КПК (за винятком рішення слідчого судді апеляційного суду, ухваленого в порядку, передбаченому главою 21 КПК, що не підлягає роз’ясненню), може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 4 ст. 380 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність ознак провокації. Загальний абстрактний вираз готовності таємного агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотичні засоби

    Контроль за вчиненням злочинів у формі оперативної закупки наркотичних засобів не є провокацією злочинів, якщо пропозиція таємного агента була лише загальним абстрактним виразом готовності цього агента заплатити певну суму грошей за поставлені наркотичні засоби, а засуджений після цього добровільно продовжує спілкуватися з таємним агентом, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» купувати наркотичні засоби.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Обов’язкова участь захисника (стаття 52)

    Необов’язковість участі захисника у випадку перебування обвинуваченого на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»

    У кримінальних провадженнях щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів проти здоров’я населення, факти перебування вказаних осіб на спеціальних обліках і на стаціонарному лікуванні з діагнозом «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» не можуть автоматично свідчити про нездатність обвинуваченого (засудженого) через фізичні чи психічні вади повною мірою реалізувати свої права, а отже, і про обов’язковість участі захисника (п. 3 ч. 2 ст. 52 КПК). При здійсненні судового провадження питання про залучення захисника необхідно вирішувати, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням установленого характеру розладів, психічного або соматичного стану здоров’я особи, особливостей її поведінки, стилю комунікації з оточуючими тощо.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність ознак провокації. Пасивна поведінка працівників правоохоронних органів під час проведення оперативної закупки психотропної речовини

    Пасивна поведінка працівників правоохоронних органів під час проведення оперативної закупки психотропної речовини є допустимою та не може бути визнана провокацією злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Визнання доказів недопустимими (стаття 89)

    Недопустимість доказів. Виправдання особи у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК

    Якщо докази, яким сторона обвинувачення обґрунтовувала доведеність вини, визнано недопустимими, а іншими доказами вина особи жодним чином не підтверджена, то особу має бути виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Визнання апеляційним судом окремих доказів недопустимими без безпосереднього дослідження всіх доказів у справі при перекваліфікації з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК

    Визнання апеляційним судом окремих доказів недопустимими, що вплинуло на перекваліфікацію дій засудженого з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК, без дослідження всієї сукупності доказів у справі не відповідає вимогам КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Внесення відомостей в ЄРДР (ст. 366-1 КК) за відсутності висновку НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства

    Відсутність висновку НАЗК про встановлення факту порушення антикорупційного законодавства суб’єктом декларування не позбавляє прокурора повноважень вносити відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, та не є підставою для визнання доказів у цьому провадженні недопустимими.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій (стаття 246)

    Недопустимість доказів. Відсутність письмового доручення слідчого/прокурора на проведення НСРД оперативними працівниками

    Проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними працівниками без письмового доручення слідчого або прокурора всупереч ч. 6 ст. 246 КПК має наслідком визнання отриманих доказів недопустимими.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Визнання доказів недопустимими (стаття 89)

    Недопустимість доказів. Вчинення процесуальних дій посадовою особою, не уповноваженою на здійснення розслідувань щодо неповнолітніх

    Вчинення процесуальної дії у кримінальному провадженні стосовно неповнолітнього посадовою особою, яка в силу ч. 2 ст. 484 КПК не уповноважена на здійснення розслідувань щодо неповнолітніх, зумовлює недопустимість доказу, отриманого під час такої процесуальної дії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Застосування критеріїв відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблених ЄСПЛ

    Для висновку про наявність у діях органів досудового розслідування ознак провокації, що має наслідком визнання доказів недопустимими, суд повинен застосувати критерїі відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблені ЄСПЛ.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Відсутність ознак провокації злочину (пасивна поведінка органів досудового розслідування)

    Пасивна поведінка органів досудового розслідування, яка не підбурює особу до вчинення злочину, не може розцінюватись як провокація злочину.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Встановлення причетності особи до вчинення злочину шляхом відібрання зразків для проведення експертизи та пред’явлення її для упізнання, та пред`явлення їй підозри у подальшому

    Встановлення причетності особи до вчинення злочину шляхом відібрання зразків для проведення експертизи, пред’явлення її для упізнання іншим особам з подальшим пред’явленням їй підозри не є підставою для визнання доказів недопустимими.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Отримання показань від свідка під час слідчого експерименту, щодо якого відсутні дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у майбутньому

    Вчинення слідчим чи прокурором дій, спрямованих на отримання показань від свідка, щодо якого відсутні дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим у майбутньому, не вказують на недопустимість зазначених показань як доказів. Не вважаються недопустимим доказом пояснення свідка, надані під час слідчого експерименту, проведеного з метою відтворення обставин ДТП, якщо до проведення слідчого експерименту були відсутні дані про те, що саме ця особа винувата у порушенні правил дорожнього руху, а висновок експерта, яким було встановлено, що саме дії цієї особи призвели до настання суспільно небезпечних наслідків, передбачених у ч. 2 ст. 286 КК, був наданий після проведення слідчого експерименту.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Недопустимість доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого (стаття 88)

    Порушення права на захист. Обмеження права сторони захисту на допит свідка під час судового розгляду

    Обмеження сторони захисту у реалізації права на допит свідка безпосередньо під час судового розгляду, є істотним порушенням прав людини та основоположних свобод, а отже, підставою для визнання доказу недопустимим, що зумовлює неможливість його покладення в основу обвинувального вироку.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87)

    Допустимість/недопустимість пояснень, наданих експерту в ході проведення судово-психіатричної експертизи

    Пояснення, надані експерту в ході проведення судово-психіатричної експертизи, є недопустимим доказом, якщо особу не було попереджено про можливість відмовитися від давання пояснень та не відповідати на запитання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Оцінка факту відкриття матеріалів кримінального провадження підозрюваному, а не його захиснику

    При оцінці факту відкриття матеріалів кримінального провадження підозрюваному, а не його захиснику, як обставини, що зумовлює недопустимість доказу, суд має оцінити, чи призвело це до істотного обмеження можливостей сторони захисту ознайомитися з доказами сторони обвинувачення і підготувати правову позицію, що буде нею обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Порушення права на захист. Відсутність захисників під час проведення впізнання обвинувачених за відсутності належного повідомлення.

    Відсутність захисників під час проведення впізнання обвинувачених за відсутності доказів повідомлення захисників про час та місце проведення цієї слідчої дії становить порушення права на захист, що має наслідком недопустимість як доказу протоколу вказаної слідчої дії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи (стаття 236)

    Вирішення питання щодо присутності підозрюваного під час проведення обшуку та допустимість протоколу такого обшуку

    Оскільки згідно із ст. 236 КПК питання щодо присутності підозрюваного під час проведення обшуку вирішується за розсудом слідчого, підстави вважати протокол обшуку, проведеного за відсутності підозрюваного, недопустимим доказом, відсутні.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Обов’язкова участь захисника (стаття 52)

    Відсутність захисника під час відібрання зразків крові при вирішенні питання про допустимість висновку судово-медичної експертизи.

    Відсутність захисника під час відібрання зразків крові в особи не є такою обставиною, що зумовлює недопустимість висновку судово-медичних експертиз через порушення права на захист, оскільки зразки крові містять інформацію, зміст якої не залежить від волі особи, в якої вони відбираються.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Обов’язкова участь захисника (стаття 52)

    Відсутність захисника та законного представника під час проведення слідчої дії за участю неповнолітнього

    Проведення слідчої дії за участю неповнолітнього за відсутності захисника та законного представника має наслідком недопустимість доказів, отриманих під час такої слідчої дії.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT