К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний адміністративний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний адміністративний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 4 943 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КАС ВС Контроль Рахункової палати, Державної аудиторської служби Україна, державний фінансовий контроль

    Акт про неможливість проведення ревізії не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України

    Акт про неможливість проведення ревізії за своєю правовою природою є носієм інформації, де зафіксовано обставини, що стали на заваді проведенню ревізії, або, іншими словами, викладено опис причин та умов, що унеможливили або перешкодили її проведенню. Дії посадової особи органу державного фінансового контролю щодо складення такого акта мають на меті зафіксувати ці обставини та причини, що їх зумовили. Оскарження до суду дій щодо складення такого акта на предмет наявності або відсутності підстав для його складення означає для суду потребу перевірити достовірність зафіксованої у ньому інформації та правильність їх оцінки посадовою особою органу державного фінансового контролю як таких, що унеможливили ревізію.Отже, акт про неможливість проведення ревізії не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС України. При цьому дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача.

    Позиция опубликована 26.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Законність і обґрунтованість судового рішення (Стаття 242

    Про гарантії забезпечення рівності сторін та інших учасників під час розгляду справи

    Одне із призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті, та надати стороні можливість його оскарження у разі незгоди з аргументами суду. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль за здійсненням правосуддя. А тому при оскаржені рішення суду слід звертати увагу на те, що залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням процесу. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду та здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

    Позиция опубликована 26.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Строк звернення до адміністративного суду (Стаття 122)

    Про момент початку перебігу місячного строку звернення до суду

    Місячний строк звернення до суду, визначений частиною п’ятою статті 122 КАС України, обчислюється саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а не з дня коли особа почала уважати, що її права порушені.

    Позиция опубликована 26.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про обов’язок розповсюджувача нехарчової продукції припинити її надання на ринку у разі невідповідності встановленим вимогам

    Розповсюджувач не несе відповідальності за розробку технічної документації або внесення змін до інструкцій та декларацій про відповідність, проте зобов`язаний забезпечити, щоб продукція, яку він надає на ринку, відповідала встановленим вимогам та супроводжувалася належною документацією. Відсутність у розповсюджувача повноважень вносити зміни до технічної документації виробника, не звільняє його від обов`язку припинити надання на ринку продукції, яка не супроводжується належною документацією або містить формальні невідповідності встановленим вимогам. У разі виявлення органом ринкового нагляду невідповідності продукції розповсюджувач зобов`язаний припинити її реалізацію до повного усунення встановлених порушень. Крім цього, звернення розповсюджувача до виробників чи імпортерів з метою усунення виявлених невідповідностей не замінює собою виконання обов’язку, встановленого пунктом 5 частини першої статті 9 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», - припинити надання на ринку продукції, яка не відповідає вимогам законодавства.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про заборону реклами азартних ігор засобами зовнішньої реклами

    Поширення інформації про спонсора, у тому числі шляхом розміщення його знаків для товарів і послуг, за своїми ознаками охоплюється поняттям реклами (непрямої реклами) у розумінні Закону України «Про рекламу», незалежно від того, чи має таке повідомлення самостійний рекламний характер або є складовою іншого інформаційного продукту. Вирішальним для кваліфікації інформації як реклами є її зміст, спосіб подання та об’єктивна здатність формувати або підтримувати інтерес споживачів до відповідного суб’єкта господарювання, товару чи знаків для товарів і послуг. Частина перша статті 22-1 вказаного Закону встановлює пряму заборону реклами азартних ігор, а також торговельних марок та інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, засобами зовнішньої реклами, незалежно від того, чи є така реклама прямою або непрямою. Тому розміщення засобами зовнішньої реклами знаків для товарів і послуг, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, у тому числі у формі спонсорського повідомлення, підпадає під таку заборону.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про вимоги до витягу з містобудівної документації

    Витяг з містобудівної документації, який використовується як правова підстава для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, має відповідати стандарту формальної визначеності. Такий витяг повинен однозначно ідентифікувати функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, відповідність заявленого виду цільового призначення встановленому функціональному призначенню території, а також наявні обмеження у використанні земель.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Закриття провадження у справі (Стаття 238)

    Про неоскаржуваність рішення адміністративного органу про відмову у зупиненні адміністративного провадження

    До моменту прийняття адміністративного акта, тобто рішення або юридично значущої дії індивідуального характеру, прийнятого (вчиненого) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямованого (спрямованої) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб), оскарженню підлягає рішення (дія), яким на якийсь певний час припиняється (спиняється) рух (поступ, перебіг) правовстановлювальних, правозобов`язальних чи будь-яких інших значимих дій у справі. У протилежному значенні, коли приймається рішення відмовити в зупиненні адміністративного провадження, після якого рух справи не зупиняється і не створюється перешкод для здійснення провадження у ній, то таке рішення не підлягає оскарженню до моменту прийняття адміністративного акта. Отже, процедурне рішення уповноваженої особи адміністративного органу щодо відмови у зупиненні адміністративного провадження не може бути самостійним предметом судового розгляду.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахунків із застосуванням РРО

    Відсутність обов'язку з'єднання платіжних терміналів з РРО

    Законодавством не встановлено обов’язку використовувати лише платіжні термінали, з'єднанні або поєднанні з РРО / ПРРО. Незазначення у фіскальному чеку реквізитів рядків 10–17 Положення № 13 під час приймання оплати платіжною карткою через платіжний термінал, що не з’єднаний з РРО / ПРРО, не є порушенням порядку проведення розрахунків та не тягне відповідальності згідно зі ст. 155¹ КУпАП або на підставі Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Податкові спори

    Право на торгівлю пальним через новий РРО до переоформлення ліцензії

    Суб’єкт господарювання, який замінив РРО на АЗС і подав заяву про переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним протягом місячного строку з дня введення нового РРО в експлуатацію, має право здійснювати реалізацію пального через такий новий РРО з моменту його реєстрації та введення в експлуатацію до моменту отримання переоформленої ліцензії. У таких діях відсутній склад правопорушення щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат / книгу обліку розрахункових операцій, не зазначений у ліцензії. Тому протиправним є і штраф у розмірі 200 % вартості реалізованої продукції через такий РРО.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Податкові спори

    Умови звільнення від мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки з вибухонебезпечними предметами

    Для застосування пільги щодо звільнення від нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання недостатньо загального розпорядження обласної військової адміністрації про суцільне розмінування району чи про те, що територія є засміченою вибухонебезпечними предметами. Обласна військова адміністрація має чітко вказати конкретні земельні ділянки, стосовно яких встановлено факти засмічення вибухонебезпечними предметами або наявність фортифікаційних споруд, із зазначенням кадастрових номерів або в інший спосіб, що дозволяє їх однозначно ідентифікувати. Лише в разі наявності такого індивідуального акта обласної військової адміністрації платник може бути звільнений від нарахування та сплати мінімального податкового зобов’язання щодо відповідних земельних ділянок.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Податок на прибуток

    Включення вартості послуг з передання електроенергії до витрат постачальника

    Вартість послуг з передання та розподілу електроенергії, оплачена постачальником операторам систем передання / розподілу, входить до складу витрат постачальника, якщо згідно з умовами договору зі споживачем така вартість належить до ціни постачання електроенергії. Виставлення окремих актів чи видаткових накладних на ці послуги не є обов’язковим, якщо споживач оплачує їх у складі єдиної ціни електроенергії, а первинні документи підтверджують факт витрат та їхній прямий зв’язок з доходом від реалізації електроенергії.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

    Про пільги з податку на нерухомість для інвалідів війни та ліквідаторів ЧАЕС

    Набуття статусу інваліда війни або ліквідатора аварії на ЧАЕС після 01 січня 2011 року не звільняє фізичну особу від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо нежитлових об’єктів. Пільги з цього податку для фізичних осіб щодо нежитлової нерухомості мають право встановлювати лише органи місцевого самоврядування (міські, сільські, селищні ради). Пільга не діє в разі відсутності відповідного рішення місцевої ради, попри наявність посвідчень інваліда війни чи ліквідатора ЧАЕС.

    Позиция опубликована 23.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Спори у сфері організації господарської діяльності

    Про формальні порушення у протоколі порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю

    Наявність формальних порушень у протоколі про п орушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю не спростовує факту вчинення правопорушення та не може бути самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому та відповідальності у формі штрафу. Тобто, процедурні неточності, що не впливають на суть правопорушення та не обмежують права особи, не можуть бути самостійною підставою для визнання рішення протиправним та його скасування.

    Позиция опубликована 19.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про вимоги до рішення про відмову у перетинанні державного кордону України

    Рішення про відмову у перетинанні державного кордону громадянину України при виїзді з України повинно містити конкретну законну підставу та її фактичне підтвердження. Внутрішнє припущення (сумнів) посадової особи щодо паспортного документа не може підміняти встановлення юридично значимого факту: або відсутності дійсного документа, або наявності іншої визначеної законом підстави для відмови. Наявність такої підстави має бути доведена та відображена у мотивувальній частині рішення про відмову, інакше рішення не відповідає вимогам обґрунтованості. Фіксація у висновку поглибленої перевірки «сумнівів щодо дійсності документа» не формує правової презумпції його недійсності і не може автоматично трансформуватися у підставу відмови з мотиву «відсутності дійсного паспортного документа, який дає право на перетин кордону», оскільки наявність сумніву є підставою для перевірочних дій, проте не є доказом недійсності як юридичного факту.

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Громадський порядок та безпека, національна безпека та оборона України

    Про вилучення паспортного документа та встановлення його недійсності

    Вилучення паспорта для виїзду за кордон (як процесуальна дія під час прикордонного контролю) не є тотожним встановленню юридичного факту недійсності паспортного документа. Сам факт його вилучення не створює правового наслідку «відсутності дійсного паспортного документа, який дає право на перетин кордону», якщо недійсність не встановлена у передбаченому законом порядку та не підтверджена належними доказами.

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні (Стаття 223)

    Про обов`язок суду мотивувати у судовому рішенні підстави для відхилення доказів поважності неявки учасника справи у судове засідання

    Відкладення розгляду справи у суді апеляційної інстанції передбачено у таких випадках: якщо стосовно учасника справи немає відомостей про вручення йому судової повістки, а також у випадку наявності відповідного клопотання від учасника справи, якщо повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Отже, якщо учасник надав докази поважності неявки, суд має мотивувати, чому ці причини відхилені.

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку з працівником

    Приписи частини першої статті 116, частини першої статті 117 КЗпП України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлюють загальне правило, згідно з яким у випадку звільнення працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний виплатити йому всі належні суми у день звільнення, а якщо в указаний строк цього не було зроблено з вини власника або уповноваженого ним органу, то підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь затримки до дня фактичного розрахунку. Межі дії диспозиції частини першої статті 117 КЗпП України визначені її гіпотезою, яка указує на умови, за наявності яких уступає в дію правило про виплату середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Обставини, з настанням яких необхідно здійснювати це правило, пов`язані з фактами звільнення працівника та невиплатою йому з вини власника або уповноваженого ним органу належних сум у день звільнення.

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про забезпечення права державного службовця на пояснення у разі дисциплінарного провадження щодо нього

    Дисциплінарна комісія зобов`язана надати державному службовцю можливість надати пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Недотримання указаного обовязку дисциплінарною комісією є істотним порушенням процедури здійснення дисциплінарного провадження та достатньою підставою для визнання протиправним дисциплінарного стягнення.

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Відкладення розгляду справи або перерва в судовому засіданні (Стаття 223)

    Про обов’язок суду здійснювати індивідуальну оцінку поважності причин неявки учасника справи у судове засідання

    Судова дискреція щодо оцінки обставин, які не дають можливості особі прийняти участь у судовому засіданні, на предмет їх поважності чи неповажності для цілей відкладення судового розгляду не має абсолютних меж. Суд має враховувати конкретну ситуацію та обґрунтування особи, яка просить суд відкласти судовий розгляд, відповідне обґрунтування не має бути абстрактним, а обставини, наведені у ньому, повинні бути підтверджені належною доказовою базою. Тобто реалізація відповідної дискреції суду щодо кваліфікації наведених учасником судового процесу у клопотанні про відкладення судового розгляду обставин має здійснюватися індивідуально з урахуванням принципу верховенства права. Це зумовлено тим, що сама концепція верховенства права передбачає суд як найдієвіший інструмент її застосування, адже тільки суд може вийти за межі формального права та визначити доцільне та належне регулювання в кожній конкретній ситуації. При цьому для цілей дотримання принципу верховенства права суд повинен обирати такий варіант вирішення клопотання про відкладення судового засідання, який є максимально доцільним та справедливим у відповідній ситуації, а обраний ним процесуальний наслідок розгляду відповідного клопотання, як результат реалізації наданих йому дискреційних повноважень, завжди вимагає мотивації зробленого вибору.

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Податкові спори

    Про диференціацію податкового обов'язку у вузькому та широкому розумінні

    Сплата податку є реалізацією основного обов'язку платника і може бути розглянута як податковий обов'язок у вузькому розумінні. Податковий обов'язок у широкому розумінні включає в себе обов'язок з ведення податкового обліку; зі сплати податків і зборів; з подання податкової звітності. Податковий обов'язок у широкому розумінні можна диференціювати і за видовими обов'язками платника, що виникають за кожним податком чи збором. Сукупність подібних окремих обов'язків складає комплекс податкових обов'язків платника (податковий обов'язок у широкому розумінні).

    Позиция опубликована 16.02.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.