К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний кримінальний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний кримінальний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 3 242 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. ККС ВС Кримінальні правопорушення у сфері надання медичної допомоги (статті 132, 134, 138–145)

    Кваліфікація. Обставини, що свідчать наявність у діях чергової акушерки пологового відділення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК

    На наявність у діях чергової акушерки пологового відділення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК, вказує невиконання нею безпосередніх обов’язків щодо повідомлення чергового лікаря про скарги вагітної на злиття навколоплідних вод чи підозри на це, що потягло ненадання своєчасної медичної допомоги та настання смерті плода

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. ККС ВС Умисне вбивство (cтаття 115)

    Квалфікація. Щодо обставин, які свідчать про вчинення умисного вбивства з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК)

    Нанесення потерпілій не менше сімнадцяти ударів ножем в область розташування життєво важливих органів та прижиттєве відчленування її обох передплічь, від чого потерпіла відчувала нестерпний фізичний біль і в короткий проміжок часу померла на місці злочину, свідчить про вчинення вбивства з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 1 ст. 115 КК)

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Щодо кваліфікація дій особи, передбачених ч. 1 чи 2 ст. 114-2 КК, вчинених з метою надання державі-агресору або її представникам інформації щодо переміщення, руху та розташування Збройних сил України за ст. 111 КК

    Верховний Суд констатував, що відповідальність за ст. 114-2 КК настає у випадку поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Частиною 3 цієї статті передбачено, що відповідальність настає за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Дії, передбачені частинами 1 чи 2 ст. 114-2 КК, вчинені з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, мають кваліфікуватися за ст. 111 КК як державна зрада у формі надання допомоги іноземній державі або її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, - якщо ці дії вчинені громадянином України, а відповідні відомості не є державною таємницею. Тому в таких випадках ч. 3 ст. 114-2 КК застосовуватися не може. Верховний Суд указав, що місцевий суд правильно зазначив про те, що засуджений усвідомлював, що рф здійснює широкомаштабну збройну агресію проти України та що надані відомості можуть бути використані ними для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, спрямованих на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідних об’єктах. Це підтверджується його активною участю в дослідженій переписці, зокрема тим, що засуджений відшуковував і передавав інформацію, яка становить інтерес для іноземної держави, проявляв ініціативу у виконанні поставлених йому завдань, активно обговорював їх та пропонував варіанти вирішення. Наведені обставини спростовують версію захисника про відсутність у засудженого умислу на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Кваліфікація. Щодо суб'єкта державної зради (ст. 111 КК)

    Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обвинувачений, будучи суддею Апеляційного суду АР Крим, надавав іноземній державі (рф) та її представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, а саме здійснював «правосуддя» від імені іноземної держави (рф), чим забезпечив функціонування незаконно створених рф судових органів, становлення та зміцнення окупаційної влади рф на території України. Як вбачається з матеріалів провадження, місцевий суд, ухвалюючи стосовно судді обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 111 КК, зауважив, що обвинувачений до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради юстиції із заявами про переведення до іншого суду на території України чи про звільнення з посади за загальними обставинами не звертався, хоча таку можливість мав; з огляду на законодавство України із заявою про вихід із громадянства України (ЗУ «Про громадянство») не звертався, а також не скористався своїм правом заявити про бажання зберегти громадянство України на території тимчасово окупованої Республіки Крим (ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України») та, як наслідок, автоматично був визнаний громадянином рф. Отже, факт звільнення обвинуваченого з посади судді Апеляційного суду АР Крим у зв’язку з порушенням ним присяги судді, не може свідчити про те, що останній не є суб’єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК, та не звільняє його від кримінальної відповідальності за вчинені ним діяння за тих обставин, що визнані судом доведеними.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Щодо кваліфікації дій працівниці "Укрпошти" за ст. 111 КК

    Верховний Суд указав, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв’язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту (вчинює шпигунські дії, надає іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності проти України) і бажає цього. Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб’єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК. Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені фактичні обставини справи вказують на те, що працівниця «Укрпошти» діяла саме з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності й недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України в умовах воєнного стану, а її дії полягали в наданні іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. Отже дії засудженої містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. ККС ВС Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення (стаття 72)

    Щодо перерахування особі строку попереднього ув'язнення за попереднім вироком у іншому кримінальнмоу провадження при призначенні покарання за сукупністю вироків (ч. 1 ст. 71 КК)

    Зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 71 КК, суд не може втрутитися у попередній вирок, який набрав законної сили, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015) перерахувати особі строк попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні, оскільки це законом не передбачено

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. ККС ВС Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження (стаття 399)

    Щодо рішення яке має ухвали касаційний суд за наслідками перегляду ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу

    Суд касаційної інстанції, установивши, що ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на рішення щодо обрання (продовження) запобіжного заходу постановлена з порушенням приписів п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу скасовує оскаржену ухвалу з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 436 вказаного Кодексу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. ККС ВС Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року

    Щодо повноважень Верховного Суду на перегляд за нововиявленими обставинами рішення ВСУ, який за КПК 1960 р. виконував функції касаційного суду

    Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 33 КПК ВС наділений повноваженнями щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення ВСУ, який за КПК 1960 р. виконував функції суду касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, постановленого останнім, як судом першої інстанції.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. ККС ВС Відкриття матеріалів іншій стороні (стаття 290)

    Щодо правових наслідків повернення обвинувального акту прокурору

    Повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам КПК (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК), не відновлює досудове розслідування. В ухвалі про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору суд першої інстанції не вправі зазначати про неповноту чи неправильність досудового розслідування, неправильність кримінально-правової оцінки діяння та про необхідність проведення органом досудового розслідування слідчих (розшукових) дій та/або негласних слідчих (розшукових) дій. Сторона обвинувачення після постановлення судом ухвали про повернення прокурору обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру і до звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням, які приведено у відповідність до вимог КПК, має право виконати лише ту сукупність процесуальних дій, які є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду. Якщо сторона обвинувачення після повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру проводила слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії та/або приймала процесуальні рішення, які не є необхідними для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК та забезпечення виконання ухвали суду, то отримані у кримінальному провадженні за результатами здійснення таких дій докази повинні визнаватись недопустимими, як отримані після закінчення досудового розслідування. Прокурор може повторно звернутися до суду із обвинувальним актом чи клопотанням в межах розумного строку, без невиправданих затримок у часі, після закінчення виконання процесуальних дій, які були необхідними на виконання ухвали суду для приведення цього акта чи клопотання у відповідність до вимог КПК і подальшого звернення з ними до суду.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо обрахування строку досудового розслідування у разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру

    У разі скасування прокурором постанови слідчого, дізнавача чи прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не було повідомлено про підозру, у зв’язку з її незаконністю та необґрунтованістю, період з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження до моменту її скасування не включається до строку досудового розслідування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. ККС ВС Ухвали слідчого судді під час досудового розслідування, які підлягають оскарженню

    Ухвала слідчого судді про скасування арешту або відмову у скасування, про вирішення долі речових доказів постановлена після закриття провадження підлягає апеляційному оскарженню

    Висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч. 4 ст. 132 КПК: У разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч. 4 ст. 132 КПК. Висновок щодо застосування норм, передбачених ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, у їх взаємозв’язку із приписами статей 170 – 174 КПК: Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або відмову у його скасуванні, постановлена після закриття кримінального провадження, не передбачена кримінальними процесуальними нормами, тому суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці законності такого рішення, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 та ст. 309 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, статей 124, 129 Конституції України. Висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 9 ст. 100 КПК, у взаємозв’язку із нормами, передбаченими статтями 171–174 КПК: Ухвала суду, постановлена на підставі ч. 9 ст. 100 КПК після закриття кримінального провадження слідчим або прокурором, за якою вирішено питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена як у апеляційному, так і у касаційному порядку. Постановлена слідчим суддею в порядку ч. 9 ст. 100 КПК ухвала про вирішення питання про долю речових доказів і документів, може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, як така, що не передбачена КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Щодо призначення остаточного покарання за приписами ч. 4 ст. 70 КК, якщо за одним із вироків особі призначено покарання із застосуванням ст. 75 КК

    Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. ККС ВС Загальний порядок судового провадження на підставі угоди (стаття 474)

    Обов`язок суду щодо перевірки угоди про визнання винуватості. Безпідставність відмови суду у відкритті апеляційного провадження за скаргою захисника засудженого на вирок місцевого суду

    Верховний Суд не погодився з висновком апеляційного суду та зазначив, що аудіозапис судового засідання свідчить про те, що під час судового розгляду усупереч вимогам ч. 4 ст. 474 КПК перед ухваленням рішення про затвердження угоди місцевий суд належним чином не з’ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК, зокрема підстави й порядок оскарження обвинувального вироку, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди. Крім того, суд, ураховуючи узгоджене покарання у виді максимального строку, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК, не перевірив, чи укладено угоду добровільно.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. ККС ВС Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо критеріїв застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК

    Верховний Суд, не погоджуючись із такими висновками судів попередніх інстанцій, зазначив, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є процесуальною нормою, яка визначає процесуальні наслідки у разі пропуску встановленого процесуального строку досудового розслідування. При цьому правила перебігу процесуальних строків досудового розслідування, які визначаються ст. 219 КПК, істотно відрізняються від правил обчислення матеріально-правових строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК. Тому не можна вважати, що положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК є такими, що визначають «караність, а також кримінально-правові наслідки діяння» (ст. 4 КК), а відтак вони не є «законом про кримінальну відповідальність», що «скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи» (ст. 5 КК, ст. 58 Конституції України). Натомість застосування вказаної норми пов’язано виключно із порушенням іншої процесуальної норми, яка регулює строки досудового розслідування. При цьому різне застосування таких процесуальних наслідків для кримінальних правопорушень, внесених до ЄРДР до 16.03.2018 та після, чітко слідує зі змісту закону та є передбачуваним. Саме тому застосування правил, що містяться в пункті 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, не порушує положення ст. 58 Конституції України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості протоколів огляду інтернет-сайтів, як офіційних сторінок органів державної влади рф у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 111 КК

    Верховний Суд зазначив, що протоколи оглядів сайтів, які були предметом дослідження в ході судового розгляду, є самостійними доказами у розумінні ст. 84 КПК. Оцінивши докази у кримінальному провадженні в цій частині, апеляційний суд обґрунтовано вказав, що дані, які містяться в протоколах оглядів інтернет-сайтів Президента рф, господарського та Арбітражного судів Республіки Крим та в долучених до них додатках у вигляді роздрукованих безпосередньо із сайтів або зафіксованих за допомогою функції скрин-шоту законодавчих актів рф і судових рішень цих судів узгоджуються з іншими наявними у справі відомостями, зокрема з копіями судових рішень засудженої – судді Арбітражного суду Республіки Крим, що були отримані ПАТ «Державний експортноімпортний банк України» і надалі надіслані до Генеральної прокуратури України, походження та зміст яких у захисту заперечень і сумніву в ході судового розгляду не викликали. Також апеляційний суд зазначив, що копії наданих ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» судових рішень виготовлені на бланках суду та містять посилання на офіційний сайт (http://crimea.arbitr.ru), такий самий, що був предметом огляду відповідно до протоколів. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що засуджена і суддя незаконно створених на тимчасово окупованій рф території України господарського та Арбітражного судів Республіки Крим, якою винесені долучені до справи судові рішення, є однією особою з огляду і на інші наявні в матеріалах провадження докази. Верховний Суд вказав, що згідно матеріалів справи, орган досудового розслідування звертався до компетентних органів рф з клопотанням про надання міжнародної правової допомоги, у тому числі порушував питання про надання належним чином завіреної копії Указу Президента рф, яким засуджену призначено на посаду судді Арбітражного суду Республіки Крим, документів, що стали підставою для видачі такого Указу, документів Вищої кваліфікаційної колегії суддів рф щодо засудженої, як кандидата на посаду судді. Хоча відповідь на вказаний запит у матеріалах кримінального провадження відсутня, КПК не містить імперативного припису збирання доказів саме в такий спосіб.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. ККС ВС Державна зрада (cтаття 111)

    Щодо порядку внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК

    Верховний Суд зазначив, що за змістом ст. 214 КПК, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Як убачається з витягу з ЄРДР про реєстрацію 23.03.2022 кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК, відомості в цей реєстр були внесені на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень. Тож відсутність заяви свідка у цьому випадку не свідчить про порушення органом досудового розслідування норм КПК. Порядок внесення таких відомостей у ЄРДР у цьому провадженні повністю відповідає положенням ст. 214 КПК.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. ККС ВС Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Щодо допустимості висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, у кримінальному провадженні про обвинувачення особи за ч. 1 ст. 110 КК

    Верховний Суд дійшов висновку, що висновок експерта у цьому кримінальному провадженні є належним та допустимим доказом. Зазначеним висновком установлено, що у висловлюваннях засудженої містяться публічні заклики змінити межі території сучасної України шляхом від’єднання територій західноукраїнських областей і передачі їх у володіння інших держав (Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини). Семантико-текстуальне дослідження мовлення – це підвид експертизи писемного мовлення, яка проводиться з метою встановлення об’єктивного змісту, стилістичних та інших мовних особливостей тощо письмового або усного (зміст якого надано у вигляді текстового відтворення) текстів та окремих їх компонентів (фрагментів, висловлювань, термінів, понять, слів та словосполучень), що мають значення для справи. При цьому, відповідно до підпункту 2.2.5 Глави 2 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮУ від 08.10.1998 № 53/5 експерту також обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування фонограм досліджуваних розмов з їх надрукованим текстом, оформленим відповідно до процесуальних вимог. Під час допиту у місцевому суді експерт зауважила, що вона є експертом із писемного мовлення, досліджувала тексти стенограм, які звіряла, прослуховуючи відповідні записи висловлювань засудженої. Верховний Суд вказав, що ці стенограми надав слідчий відділ обласного Управління СБУ разом з об’єктами дослідження, як і передбачено методичними рекомендаціями. Крім того, суд касаційної інстанції звернув увагу, що, захисник у касаційній скарзі не навів жодного обґрунтування та не вказав, як недослідження експертом інтонації висловлювань засудженої впливає на сприйняття слухачами висловлювань як таких, що спонукають до зміни меж території та державного кордону України. За обставин цього кримінального провадження значення має суть висловлювань, а не їх інтонація.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. ККС ВС Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Щодо допустимості аудіофайлів, вилучених з телефону засудженого за ч. 2 ст. 111 КК

    Верховний Суд звернув увагу на Рішення КСУ від 20.10.2011 № 12рп/2011, де вказано, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими як у приміщеннях, так і ззовні. Відповідно до ч. 3 ст. 258 КПК спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв’язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб. Як неодноразово зазначав Верховний Суд, указані положення охороняють права осіб, що бажають зберегти таємницю їхнього спілкування і надають гарантії від зловживань правоохоронних органів на несанкціоноване втручання у спілкування. Натомість таємниця виключається, якщо абонент (учасник) спілкування не бажає її зберігати і добровільно розкриває, зокрема, перед державними органами. За таких обставин не відбувається втручання у спілкування, а відбувається фіксація добровільно розкритої інформації, яка втрачає статус таємниці й набуває статусу відкритості. Доказом у цьому кримінальному провадженні є аудіофайли, вилучені з телефону самого засудженого, який він безпосередньо надав органу досудового розслідування та які надалі були предметом дослідження експертом та безпосередньо судом. Таким чином, доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до особи засудженої за ч. 1 ст. 438 КК

    Верховний суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій та зазначив, що оцінюючи під час призначення покарання ступінь тяжкості кримінального правопорушення, суди керувалися не лише формальними критеріями, визначеними у ст. 12 КК, а і врахували реальний ступінь небезпеки відповідних діянь для інших осіб, інтересів держави, суспільства з огляду на особливості конкретного злочину, вчиненого у порушення законів та звичаїв війни щодо цивільного населення, яке виїжджало з окупованих рф територій та мало у зв’язку з цим вразливий стан. Також суд врахував спосіб, наслідки, обстановку та соціальний контекст його вчинення. Практика звільнення від відбування покарання осіб, що вчинили відповідні дії, створить небезпечні прецеденти можливості фактично безкарного свавілля з боку військовослужбовців держави – агресора, які нехтуючи законами та звичаями війни, передбаченими міжнародними договорами, вчинюють умисні тяжкі злочини з корисливих мотивів. У цьому контексті особливе значення має необхідність і достатність призначеного покарання для досягнення визначеної у ч. 2 ст. 50 КК мети загальної превенції – запобігання вчиненню нових аналогічних злочинів не лише засудженими, а й іншими особами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. ККС ВС Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до особи засудженої за ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК

    Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду, який повною мірою не врахував ступінь тяжкості вчинених засудженим кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким, конкретних обставин справи, адже засуджений у період активної стадії збройної агресії рф проти України, шляхом умисного та цілеспрямованого вираження в соціально-орієнтованій мережі «Одноклассники», висловив свою антигромадську/антиукраїнську позицію, тобто вчинив кримінальне правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Вчинивши інкриміновані кримінальні правопорушення, засуджений не просто засвідчив свою антиукраїнську позицію, а й створив уяву у ворога, що громадяни України підтримують позицію російської влади, бажають приходу «руського миру» до українських міст та сіл, що в свою чергу підживлює в них впевненість в успішності їхніх дій на території України та спонукає до продовження війни проти України, оскільки заборонена в Україні мережа «Одноклассники» користується популярністю саме в рф.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT