Skip to content

Current version of the article: from 1 Jan 2014

Article 230 Civil Code. Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Practice of the Supreme Court

The legal positions of the Supreme Court that apply this article, newest first. The positions are in Ukrainian.

  1. Зміна думки щодо відмови від спадщини як підстава для визнання заяви про відмову від спадщини недійсною відповідно до ст. 230 ЦК України

    Decision of 3 Nov 2021 Civil Cassation Court Case No. 303/2113/19 The position on the Supreme Court site ↗

  2. Відсутність підстав для застосування статті 1254 ЦК України у випадку нікчемності наступного заповіту

    Decision of 1 Mar 2021 Case No. 473/1878/19 The position on the Supreme Court site ↗

  3. Щодо обов’язку доказування у справах про визнання правочину недійсним на підставі статті 230 ЦК України

    Decision of 7 Jun 2018 Civil Cassation Court Case No. 537/4201/16-ц The position on the Supreme Court site ↗

For your AI assistant

Ask Claude or ChatGPT about this article

Connect the Merit MCP server, and the assistant reads the article in the version of the date you need, with the practice of the Supreme Court and the state registers. Each answer names its source.