Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,404 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. CrCC SC Докази, їх належність та допустимість (статті 84–86)

    Розмежування збору доказів у кримінальному провадженні щодо декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК) та моніторингу способу життя судді

    Ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у цій справі з моніторингом способу життя судді (ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції») є нерелевантними, оскільки моніторинг має більш широкі цілі (перевірка достовірності декларування, виявлення ознак адміністративних правопорушень, злочинів, необґрунтованих активів), інші підстави для його проведення за вказаним Законом і стосується лише НАЗК. Якщо в кримінальному провадженні заходи, передбачені положеннями ст. 52-2 Закону «Про запобігання корупції» (виконувати які уповноважено працівників НАЗК), не проводилися, а орган досудового розслідування діяв лише в межах своїх повноважень, визначених нормами законів та КПК, тоді в такому разі немає підстав для ототожнення дій сторони обвинувачення зі збору доказів у справі з моніторингом способу життя судді.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Відсутність службових повноважень виключає кваліфікацію дій особи за ст. 368 КК

    У діях особи відсутній складу злочину, передбачений ч. 3 ст. 368 КК, якщо сторона обвинувачення не навела переконливих обґрунтувань, які саме службові повноваження використовувала ця особа. Якщо аналіз службових повноважень виправданого, згідно з наявними у справі доказами (витягом із розподілу функціональних повноважень між начальником міжрайонного управління водного господарства, головним інженером та заступником, копією Положення про міжрайонне управління водного господарства), свідчить про відсутність в нього повноважень у зв’язку із займаною посадою на виготовлення чи погодження дозвільних документів на будівництво ставка чи акумулюючого басейну, перевірку раціональності використання водних ресурсів на водному об’єкті, розташованому на території приватного дворогосподарства, виготовлення технічної документації робочого проєкту облаштування акумулюючого басейну чи вжиття заходів до їх вчинення іншими службовими особами завдяки своєму службовому становищу, то в діях особи відсутній відповідний склад кримінального правопорушення.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Відсутність вимагання неправомірної вигоди за відсутності примушування, погроз чи створення перешкод (ст. 368 КК)

    Така ознака, як вимагання неправомірної вигоди, може бути поставлена у вину за наявності трьох основних чинників: ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа, яка одержує таку вигоду; пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється відкритою погрозою або створенням таких умов, які переконують особу, яка надає таку вигоду, в наявності реальної небезпеки (прихована погроза) її правам та законним інтересам, що змушує погодитися з вимогою особи, яка вимагає неправомірну вигоду; дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і, головне, мають протиправний характер та спрямовані на заподіяння шкоди правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду. Заява особи про вчинення кримінального правопорушення сама по собі не є достатнім доказом вимагання неправомірної вигоди, якщо її зміст спростовується іншими належними та допустимими доказами, дослідженими судом. Водночас саме по собі обговорення суми неправомірної вигоди та домовленість про її передачу не свідчать про вимагання. Також ознака вимагання відсутня якщо зі змісту зафіксованих розмов, які зафіксовані у протоколах за результатами проведення НСРД, убачається лише домовленість про надання неправомірної вигоди, а потерпілий підтверджує, що жодних погроз, примусу чи умов щодо негативних наслідків у разі відмови не висувалося.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Наявність лише факту виявлення грошей в службовому кабінеті для доведення винуватості особи в одержанні неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням (ст. 368 КК)

    Сам по собі факт виявлення у службовому кабінеті обвинуваченого грошових коштів, залишених свідком, не може слугувати доказом отримання особою саме неправомірної вигоди за невчинення ним дій з використанням наданого службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, оскільки підстави та умови її вимагання і надання мають підтверджуватися достатніми доказами для доведення винуватості особи.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Усвідомлення особою, яка пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, статусу та можливостей службової особи, як обов’язкова умова кваліфікації за ч. 3 ст. 369 КК

    Для інкримінування ч. 3 ст. 369 КК за ознакою пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, треба встановити, що особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, усвідомлювала відповідний статус адресата неправомірної вигоди. Кримінальна відповідальність за порушення заборони отримання службовою особою, яка займає відповідальне становище, будь-якої неправомірної вигоди у зв’язку зі здійсненням своїх службових повноважень, настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі й у зв’язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує неправомірну вигоду, розуміє значущість займаної нею посади, її статусність та можливості. Під час встановлення кримінальної відповідальності за пропозицію чи обіцянку службовій особі, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду враховується також вагомість цієї посади у розумінні особою, яка надає неправомірну вигоду, мета, яку вона переслідує, та її впевненість у тому, що цю мету буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає особа, яка отримує неправомірну вигоду. У кримінальному провадженні обвинувачена беззаперечно була обізнана зі статусом особи (слідчого), якій пропонує та/або надає неправомірну вигоду, якщо слідчий здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо неї. Якщо обвинувачена після її допиту підписує протокол, складений за його результатами слідчим, вона не може не усвідомлювати вагомість займаної слідчим посади і його можливості, отримані внаслідок перебування на вказаній посаді, для ймовірного сприяння у закритті кримінального провадження, яке розслідується конкретно цим слідчим, та її сподівання на досягнення відповідної мети завдяки можливостям указаної посади, яку обіймає слідчий.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Формальний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК

    Передбачений ст. 369 КК злочин є закінченим з моменту, коли особа лише запропонувала чи пообіцяла надати неправомірну вигоду службовій особі, а остання усвідомила цю інформацію або коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди (формальний склад).

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Необов’язковість встановлення конкретного адресата отримання неправомірної вигоди для кваліфікації дій особи за ст. 369 КК

    Особа, яка передає неправомірну вигоду, а також посередник у такій передачі не обов’язково повинні бути обізнані про точні дані кінцевого одержувача такої неправомірної вигоди, про розподіл неправомірної вигоди між кількома особами, про точні ролі, які мають виконати одержувачі неправомірної вигоди. Для кваліфікації діяння за ст. 369 КК достатньо встановити, що особа усвідомлювала, що неправомірна вигода надається службовій особі певної категорії для вчинення чи невчинення нею дій з використанням службового становища, окрім випадків, коли йдеться про кваліфікований склад злочину саме за ознакою адресата неправомірної вигоди. При цьому не має кримінально-правового значення невстановлення конкретної службової особи, якій призначалась неправомірна вигода, необізнаність цієї службової особи про передачу коштів або невідомість слідчому прізвища особи, яка діє як посередник, якщо інше не випливає з кваліфікуючих ознак складу кримінального правопорушення.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Зловживання впливом (стаття 369-2)

    Обставини, які необхідні для встановлення наявності в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК

    Для встановлення наявності в діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, важливо встановити факт вчинення одного із альтернативних діянь, визначених диспозицією цієї статті із неправомірною вигодою, які здійснюються саме за вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави. Важливим є встановлення потенційної можливості здійснення такого впливу та коло осіб чи конкретна особа, на яких він може бути спрямований або був спрямований. У тих випадках, коли має місце лише реєстрація факту подання певної заяви, звернення, пакету документів для отримання певних погоджень, однак саме рішення за результатами їх подання ще не прийняте уповноваженим суб’єктом, сторона обвинувачення повинна вказати в чому взагалі міг полягати такий вплив. Тобто для кваліфікації діяння за ст. 369-2 КК суд зобов'язаний встановити, на кого саме обвинувачений впливав або мав намір здійснити вплив, а також на підставі яких службових повноважень, посадового становища чи інших обставин він мав реальну можливість такого впливу. Саме по собі твердження про можливість впливу без встановлення її джерела та конкретного адресата є недостатнім для кримінально-правової кваліфікації за цією статтею.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Призначення покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК) особам, які вчинили корупційне правопорушення

    Відповідно до ст. 54 КК засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Специфіка вчинюваного засудженим тяжкого корупційного кримінального правопорушення і наявність у нього класного чину є несумісними. Підставами для призначення покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу є 1) наявність у особи такого звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу; 2) вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Кримінальний закон не передбачає необхідності використання повноважень, які має (мала) особа через наявність у неї військового чи спеціального звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу у ході вчинення злочину, за який вона притягується до кримінальної відповідальності. Можливість призначення вказаного покарання не залежить від того, який саме тяжкий чи особливо тяжкий злочин було вчинено. Суд може призначити покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу у тих випадках, коли вважатиме неможливим його збереження із вчиненням тяжкого або особливо тяжкого злочину особою.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Службова недбалість (стаття 367)

    Співвідношення матеріальної шкоди і складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.367 КК

    Службова недбалість належить до злочинів із матеріальним складом, який за ч. 2 ст. 367 КК визнається закінченим із моменту спричинення тяжких наслідків. Настання тяжких наслідків від службової недбалості є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК. Відсутність таких наслідків може свідчити про вчинення службовою особою лише дисциплінарного чи адміністративного проступку. Висновки місцевого суду є суперечливими якщо він визнає доведеним обвинувачення, пред’явлене особі, й засудить її за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони якого є наявність тяжких наслідків у вигляді спричинення державним інтересам матеріальних збитків, проте, при вирішенні цивільного позову представника потерпілого, одночасно встановить, що діями обвинуваченого не була заподіяна дійсна шкода потерпілому (акціонерному товариству), чим фактично поставить під сумнів наявність в діянні засудженого об’єктивної сторони, як елементу складу вчиненого ним кримінального правопорушення.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Необхідна оборона; уявна оборона (статті 36, 37)

    Необхідність урахування всіх обставин провадження при вирішенні питання про відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло (ч.5 ст. 36 КК)

    Розбиття потерпілим віконця у дверному пройомі вхідних дверей квартири само по собі не є достатньою підставою для застосування до обвинуваченого, який здійснив постріл в бік потерпілого, внаслідок чого його було поранено в ліве плече, положень ч. 5 ст. 36 КК щодо необхідної оборони від протиправного насильницького вторгнення в житло. Суд повинен дослідити всі інші обставини цього провадження, серед яких законність перебування потерпілого у житлі обвинуваченого, застосування фізичного насильства і конфлікт між обвинуваченим і потерпілим, можливість потерпілого відчинити ззовні броньовані вхідні двері до квартири обвинуваченого, інші заходи, які були застосовані обвинуваченим для відвернення проникнення потерпілого до житла .

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Заборона призначення за ч. 3 ст. 436-2 КК додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі відсутності корисливого мотиву на вчинення кримінального правопорушення

    Додаткове покарання у виді конфіскації майна не може бути застосоване до засудженого за ч. 3 ст. 436-2 КК, якщо він не мав корисливого мотиву, вчиняючи це кримінальне правопорушення.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Застосування конфіскації майна у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням і можливість роз’яснення виконання судового рішення відповідно до статей 537, 539 КПК

    У разі звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна, не застосовується. Це порушення не вказує на необхідність скасування чи зміни судових рішень судом касаційної інстанції, оскільки сторони кримінального провадження мають право звернутися до місцевого суду з клопотанням про роз’яснення порядку виконання судового рішення відповідно до статей 537, 539 КПК.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення (стаття 72)

    Неможливість на підставі статей 71, 72 КК зарахування строку покарання, відбутого за попереднім вироком, та попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні

    Положеннями статей 71, 72 КК не передбачено можливості зарахування засудженому у строк покарання, призначеного остаточно за сукупністю вироків, строку покарання, відбутого повністю або частково за попереднім вироком, та строку попереднього ув’язнення в іншому кримінальному провадженні.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення (стаття 72)

    Неможливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови

    Можливість перерахування строку тримання під вартою через незадовільні санітарні умови не передбачена кримінальним процесуальним законом.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Державна зрада (cтаття 111)

    Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій як форма державної зради (ст. 111 КК)

    Передача координат місць дислокації українських військ співробітнику фсб рф в умовах активних бойових дій свідчить про спрямованість умислу діяння на шкоду Україні та є завершеним складом державної зради (ст. 111 КК) незалежно від того, чи вчинено в подальшому ураження цих об’єктів.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Вбивство через необережність (cтаття 119)

    Розмежування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121 і ст. 119КК

    Щоб визнати особу винною в умисному тяжкому тілесному ушкодженні (ст. 121 КК), заподіяному одним ударом, сторона обвинувачення має довести поза розумним сумнівом одну з двох альтернативних обставин: удар був значної сили; або особа завдала його в таке місце чи в такий спосіб, який завідомо для неї призводить до тяжких наслідків. Якщо сторона обвинувачення не надала доказів того, що, завдаючи одного удару кулаком у передню частину голови під час раптової обопільної бійки, особа мала намір влучити саме в те місце і за таких умов, які, за висновком експерта, викликали б летальну реакцію організму, це свідчить про відсутність в особи наміру на заподіяння тяжкої шкоди і кваліфікується за ст. 119 КК як вбивство через необережність.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Крадіжка (стаття 185)

    Відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК, якщо потерпіла не набула права власності на майно

    Предметом крадіжки може бути лише чуже майно, на яке винний не має ані дійсного, ані уявного права. Якщо потерпіла не набула права власності на майно, не можна стверджувати, що воно було в неї викрадене, а отже і зробити висновок про наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Сплата кредиту за іпотечним договором не виключає відповідальності за шахрайство з нерухомим майном (ст. 190 КК) за відсутності волі власника на передачу майна в іпотеку і використання підробленої довіреності

    Отримання особою кредитних коштів під забезпечення іпотекою з використанням підробленої довіреності від імені потерпілої, за відсутності дійсної волі потерпілої на розпорядження цим майном, є заволодінням правом на чуже майно шляхом обману та підлягає кваліфікації за ст. 190 КК як шахрайство. Сплата кредитних коштів цією особою не впливає на кримінально-правову оцінку дій, пов’язаних із переданим в іпотеку нерухомим майном, оскільки предметом посягання у цьому провадженні є право на об’єкти нерухомості, а не кошти, отримані в банку.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Необов’язковість усвідомлення винним кому конкретно належить майно у разі заволодіння ним шляхом шахрайства (ст. 190 КК)

    Вказівка в ст. 190 КК на вчинення шахрайства стосовно чужого майна, виходячи з органічного зв’язку між його об’єктивними ознаками, психічне ставлення до яких необхідно встановити за змістом цієї кримінально-правової норми, свідчить про те, що кримінальна відповідальність за шахрайство пов’язана, як правило, не з встановленням ознак конкретної особи, власності якої заподіяно шкоду, а з встановленням усвідомлення винним факту заволодіння майном, яке належить іншій особі (чужим для нього), з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав для того і збільшення внаслідок цього власних майнових фондів (чи третьої особи). Усвідомлення винуватим, кому саме та на яких підставах належить чуже для нього майно, чи заволодіває він майном, ввівши в оману (обманувши) власника предмета злочину чи іншу особу, у фактичному володінні якої перебуває предмет злочину, не є обов’язковим для встановлення ознак шахрайства, якщо не йдеться про врахування матеріального становища конкретного потерпілого за ч. 4 ст. 190 КК.

    Published August 18, 2026 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT