Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,404 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Порядок призначення покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст.54 КК)

    Порядок призначення покарання, передбаченого ст. 54 КК, характеризується певними особливостями, зокрема, закон обмежує призначення цього покарання ступенем тяжкості вчиненого злочину, оскільки можливе при засудженні особи лише за тяжкий чи особливо тяжкий злочин; воно може бути призначене тільки як додаткове покарання; це додаткове покарання не передбачене в жодній із санкцій статей (санкцій частин статей) Особливої частини цього Кодексу і тому в усіх випадках призначається на підставі ст. 54 Загальної частини КК. Отже, призначення цього додаткового покарання є правом, а не обов’язком суду, який застосовує його на свій розсуд з врахуванням конкретних обставин справи та особи винного. Крім того, це покарання є спеціальним і тому застосовується не до будь-якого суб’єкта злочину, а лише до тих, які на момент постановлення вироку мали військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, які були присвоєні їм у встановленому законом порядку.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Види покарань. Основні та додаткові покарання (статті 51, 52 КК)

    Корисливі спонукання як умова призначення покарання у виді конфіскації майна за тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення

    Статтями 51 та 52 КК встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, є конфіскація майна. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу. Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК, якщо його вчинено з корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями потрібно розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов’язків або досягти іншої матеріальної вигоди. Вирішуючи питання щодо доцільності призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд має виходити з наявності чи відсутності у діях винного корисливого мотиву.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Конфіскація майна як покарання (ст. 59 КК)

    Згідно з ч. 1 ст. 59 КК покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Норми кримінального законодавства України не містять приписів щодо можливості конфіскації лише того майна, яке було безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення, ба більше, вказані положення КК та санкція інкримінованого засудженому злочину, встановлюють обов’язковість конфіскації майна винної особи в цілому, яке належить їй на праві власності.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Умова за якої суд має зазначати яка частина майна підлягає конфіскації (ст. 59 КК)

    За вимогами ч. 1 ст. 59 КК обов’язок суду зазначати, яка частина майна конфіскується, передбачений лише у випадку прийняття рішення про конфіскацію частини майна, а засудженому призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке є його власністю, тобто всього, а не частини майна.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Додаткові покарання, які можуть бути призначені при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням (ст.77 КК)

    Як визначено ст. 77 КК, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. З огляду на положення вказаної статті, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов’язковим, то в разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки в зазначеному переліку додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, конфіскація майна відсутня.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Застосування конфіскації майна при призначенні покарання за ст. 332 КК у разі вчинення злочину з корисливих мотивів. Обставини, які свідчать, що це покарання не становитиме надмірний тягар

    Застосування конфіскації майна за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК, є обґрунтованим, якщо встановлені судами обставини свідчать про систематичний характер злочинної діяльності засудженого, її вчинення за винагороду та наявність попередніх судимостей за аналогічні злочини. Саме по собі посилання засудженого на те, що конфіскація житла створює надмірний особистий тягар для нього та його матері, без наведення інших обставин, які б свідчили про непропорційність такого заходу, не є достатньою підставою для висновку про необґрунтованість конфіскації.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Відсутність імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов’язана з користуванням таким правом, є їх роботою та джерелом засобів для існування тощо

    Закон про кримінальну відповідальність не містить імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких діяльність, пов’язана з користуванням таким правом, є їх роботою та джерелом засобів для існування тощо. Ці обставини потребують врахування з точки погляду більш виваженого підходу до аспектів призначення покарання, однак не вказують на неможливість застосування такого додаткового покарання.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Призначення додаткового покарання за ст.332 КК тоді, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю

    Санкція ч. 3 ст. 332 КК передбачає обов’язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна. Тобто законодавцем передбачена обов’язковість додаткового покарання, передбаченого в санкції ч. 3 ст. 332 КК. Призначення цього покарання має відбуватися й тоді, коли особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю.

    Published September 16, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Відшкодування процесуальних витрат у разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК

    Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов’язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Щодо призначення додаткового покарання особі засудженій за ч. 3 ст. 111-1 КК

    Положення абз. 5 ч. 1 ст. 55 КК передбачають, що позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основне або додаткове покарання за вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 111-1, 111-2 цього Кодексу, призначається на строк від 10 до 15 років. Таким чином, якщо в санкції статті Особливої частини КК визначено характер посади або вид діяльності, то формулювання покарання у вироку має точно відповідати змісту цієї санкції. Разом з тим, якщо ж покарання у санкції зазначене в загальній формі, то суд повинен конкретизувати правову заборону і точно зазначити у вироку характер та коло тих посад або вид тої чи іншої діяльності, права обіймати які чи займатися якою він позбавляє особу, яка притягується до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідне покарання потрібно сформулювати таким чином, щоб засуджена особа була позбавлена можливості обіймати зазначені у вироку посади або займатися діяльністю в будь-якій галузі, а також була позбавлена можливості обіймати такі посади або займатися такою діяльністю, які за змістом і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов’язане вчинене кримінальне правопорушення. Особі, яка на окупованій території впроваджувала стандарти освіти держави-агресора, має бути призначене таке додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що виключить можливість цій особі займатися будь-якою діяльністю у сфері освіти, у тому числі й щодо надання публічних послуг у цій сфері.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові (статті 53, 55)

    Щодо розміру штрафу як основного покарання у разі засудження за отримання неправомірної вигоди

    Положенням ч. 2 ст. 53 КК визначено, що за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад 3 000 НМДГ, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. Якщо розмір неправомірної вигоди становить 5 000 доларів США (182 850 грн у перерахунку за курсом НБУ на момент вчинення правопорушення), призначення за ч. 2 ст. 369-2 КК покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 НМДГ (51 000 грн), суперечить положенням ч. 2 ст. 53 КК.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Достатні підстави для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК)

    Достатньою підставою для оголошення розшуку особи, підозрюваної у вчиненні колабораційної діяльності (ст. 111-1 КК), та здійснення щодо неї спеціального кримінального провадження є наявність у матеріалах досудового розслідування доказів того, що вона перебуває на тимчасово окупованій території України або на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та не з’являється без поважних причин на виклик слідчих органів або суду за умови її належного повідомлення.

    Published September 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Необережність та її види (стаття 25)

    Неприпустимість кваліфікації за ст.345 КК дій, пов’язаних з заподіянням шкоди здоров’ю працівнику поліції у зв’язку з недотриманням правил безпеки руху

    Недотримання правил безпеки руху є необережним діянням, де ставлення водія до можливих наслідків характеризується самовпевненістю або недбалістю, а не умислом. Спроба обвинувачення кваліфікувати дорожній інцидент за ч. 2 ст. 345 КК лише на тій підставі, що водій рухався без належної обачності, є неприпустимим розширенням меж кримінального закону.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Потерпілий (стаття 55)

    Визнання потерпілими працівників правоохоронних органів і військовослужбовців у разі коли вони здійснювали заходи з охорони правопорядку у межах своїх повноважень з власної ініціативи (ст. 348 КК)

    Працівники правоохоронних органів і військовослужбовці можуть визнаватися потерпілими не тільки тоді, коли виконували свої службові обов’язки, перебуваючи безпосередньо на службі, та коли здійснювали заходи з охорони правопорядку відповідно до своїх службових обов’язків за наказом чи розпорядженням, а й тоді, коли вони застосували зазначені заходи у межах своїх повноважень з власної ініціативи.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Зловживання владою або службовим становищем (службовими повноваженнями) (статті 364, 364-1, 365-2)

    Відповідальність члена колегіального органу за зловживання службовим становищем (ст. 364 КК) та отримання неправомірної вигоди за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу (ст. 368 КК)

    Колегіальна форма прийняття рішень тендерного комітету не виключає можливих зловживань службовим становищем зі сторони особи при виконанні нею повноважень голови цього комітету як під час засідань, так і в комунікації з учасниками тендеру. Хоч колегіальний орган приймає рішення в цілому, але кожен його член окремо може справити на таке спільне рішення вирішальний влив через активну особисту участь на засіданні (ініціювати питання, переконати в його правильності інших осіб). При цьому члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб’єктами відповідних корупційних правопорушень. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (стаття 365)

    Перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень (ст. 365 КК) у разі застосування фізичної сили та заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження без будь-яких законних підстав

    Застосування поліцейським до потерпілого фізичної сили шляхом захоплення кисті правої руки з проведенням залому її за спину, які були здійснені без будь-яких законних на те підстав та призвели до заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження, свідчить про перевищення працівником правоохоронного органу службових повноважень та кваліфікується за ст. 365 КК.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Підкуп службової особи, службової особи юридичної особи приватного права, особи, яка надає публічні послуги (статті 368, 368-3, 368-4, 369)

    Керівник територіального управління Департаменту патрульної поліції НПУ як особа, яка займає відповідальне становище (ч. 2 примітки ст. 368 КК), незалежно від тимчасовості виконання функцій

    Посада керівника територіального управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України свідчить про відповідальне становище відповідної службової особи (ч. 2 примітки ст. 368 КК). Виконання функцій, притаманних цій посаді, на тимчасовій основі не спростовує висновку, що під час виконання цих функцій особа займала відповідальне становище.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок отримання доказів та висновків у судочинстві (статті 383–388, 396)

    Вчинення незаконних дій із заставленим майном директором підприємства (ст.388 КК)

    Ініціювання та проведення директором підприємства зборів з метою зменшення розміру корпоративних прав підприємства зі 100 % до 10 % після постановлення судових рішень, якими було стягнуто борг за кредитними договорами та звернуто стягнення на предмет застави, а саме 100 % корпоративних прав підприємства, свідчить про наявність прямого умислу на вчинення незаконних дій із заставленим майном, а тому такі дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 388 КК.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок проходження військової служби (статті 407–409)

    Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) як триваючий злочин і момент його закінчення

    Самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) є триваючим злочином та характеризується безперервним здійсненням протягом визначеного часу злочинного діяння, об’єктивна сторона якого розтягнута в часі, що вважається закінченим у момент його виявлення або примусового чи добровільного припинення.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Обставини, які обтяжують покарання (стаття 67)

    Кваліфікація дій за ст. 438 КК у разі вчинення кримінального правопорушення групою осіб і врахування цієї обставини як такої, що обтяжує покарання

    У диспозиції ст. 438 КК не передбачено такої ознаки складу кримінального правопорушення, як його вчинення за попередньою змовою групою осіб. Ця ознака не впливає на вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності, адже перебуває поза межами відповідного складу кримінального правопорушення, проте має значення для з’ясування кримінально-правових наслідків вчиненого злочину, зокрема для призначення покарання. Зазначення у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 4 ст. 67 КК) й відповідно визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання, відповідає в цьому випадку положенням ч. 4 ст. 67 КК у їх взаємозв’язку із приписами ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 438 КК. Застосування у формулі кваліфікації посилання на положення ч. 2 ст. 28 КК не додає до вказаної диспозиції таку обтяжуючу ознаку, як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. У разі вчинення кримінального правопорушення декількома особами, які діяли як співвиконавці, кваліфікація їх дій не пов’язана із застосуванням норм ст. 28 КК, де визначено ознаки відповідних форм співучасті. З огляду на вказане не доцільне використання у формулі кваліфікації взагалі посилання на положення ст. 28 КК.

    Published August 27, 2026 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT