Skip to content
Supreme Court · legal positions

Відносини публічної служби

The legal positions of the Supreme Court in the section «Відносини публічної служби», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 527 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. ACC SC Прийняття на публічну службу

    Про суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого входить призначення на посаду керівника державного/комунального закладу культури за результатами конкурсного добору

    Законодавцем не включено до етапів конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури перегляд органом управління рішення конкурсної комісії за результатами такого добору, як і не передбачає право голови облради скасувати результати конкурсу на посаду керівника комунального закладу культури. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржене і скасоване лише у судовому порядку. Отже, указаними нормами законодавства встановлено в імперативній формі обов`язок керівника органу управління комунальним закладом культури (в даному випадку голови облради) призначити переможця конкурсу керівником цього закладу у визначений термін і не передбачено повноважень переглядати рішення конкурсної комісії або не реалізовувати його у встановленому порядку, у тому числі, винесення цього питання на розгляд пленарного засідання облради.

    On the Supreme Court site ↗

  2. ACC SC Проходження служби

    Про довідку, як одне з джерел для підтвердження участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи прирівняних до них заходах

    Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

    On the Supreme Court site ↗

  3. ACC SC Проходження служби

    Про види адміністративних правопорушень (та їх зв’язок з конкретним видом діяльності), з якими законодавець пов’язав можливість невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди

    Питання невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, яке є предметом спірних правовідносинах, Постанова №168 не врегульовує. У той же час абзац четвертий пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), врегульовує питання щодо невиплати військовослужбовцям щомісячної премії. Так, на час виникнення спірних правовідносин абзац четвертий пункту 5 розділу XVI Порядку №260 визначав, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини.

    On the Supreme Court site ↗

  4. ACC SC Проходження служби

    Про правову природу додаткової винагороди

    Таким чином, додаткова винагорода, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

    On the Supreme Court site ↗

  5. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про вплив періоду тимчасової непрацездатності особи на оцінювання результатів її службової діяльності державного службовця

    Згідно з Додатком 5 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Порядок №640) визначено обставини, які загалом не перешкоджають затвердженню висновку, але унеможливлюють оцінювання за певним конкретно визначеним показником, наслідком чого є виставлення балу «не підлягає оцінюванню». До таких віднесено випадки, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин. Це зумовлено тим, що завдання і ключові показники можуть вимірюватися як у кількісному, так і якісному вираженні (пункт 10 Порядку №640), відповідно, перебування державного службовця, зокрема, у стані тимчасової непрацездатності, залежно від конкретних обставин здатне виключати можливість оцінки за певним кількісним та/або якісним показником, однак поряд із цим не перешкоджає визначенню результатів виконання завдань чи затвердженню висновку загалом, тобто не є самостійною і безумовною підставою для цього. Тож, правила пункту 14 Порядку №640 стосуються обставин, які унеможливлюють визначення результатів виконання завдань чи затвердження висновку одночасно за всіма показниками, їх перелік є вичерпним, і, як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, ці правила не містять застережень щодо врахування або неврахування будь-яких інших обставин, зокрема, періодів відпустки, тимчасової непрацездатності тощо. Водночас зазначені обставини керівник може визнати такими, що об`єктивно унеможливили виконання певного конкретного завдання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання та виставити за це завдання бал «не підлягає оцінюванню», однак не має наслідком незатвердження висновку загалом. З огляду на викладене не можна визнати обґрунтованими доводи скаржниці про неможливість врахування у зазначений тримісячний строк періоду тимчасової непрацездатності позивачки та потребу обрахування цього строку керуючись саме часом реального виконання трудової функції, оскільки зміст пункту 14 Порядку №640 як окремо, так і у системному зв`язку з іншими положеннями цього Порядку, не містять таких правил та не дають підстав тлумачити їх саме у такий спосіб. За загальним правилом, у випадку перебування працівника у відпустці чи стані тимчасової непрацездатності за ним зберігається посада, заробітна плата та інші гарантії, тому (аналогічно з правилами визначення стажу роботи), самі собою ці обставини не є тим чинником, що взагалі унеможливлює оцінку ефективності виконаної працівником роботи протягом звітного періоду та затвердження такої оцінки у розумінні пункту 14 Порядку №640.

    On the Supreme Court site ↗

  6. ACC SC Проходження служби

    Про належність грошового забезпечення курсантів до категорії витрат на їх навчання

    Згідно з пунктами 7, 8 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки. При цьому пунктом 3 Порядку № 964 обумовлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою. З наведеного висновується, що грошове забезпечення курсантів вищих військових навчальних закладів належить до категорії витрат на їх навчання і за наявності на те підстав підлягають компенсації Міністерству обороні України.

    On the Supreme Court site ↗

  7. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про обов’язок поліцейського перед початком виконання службових обов’язків отримати портативний відеореєстратор та безперервно вести відеозйомку під час їх виконання

    Аналіз зазначених норм свідчить про те, що поліцейський перед початком виконання службових обов`язків зобов`язаний отримати у відповідальної особи органу поліції портативний відеореєстратор та з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції вести відеозйомку безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Отже на поліцейського покладено обов`язок отримати портативний відеореєстратор до початку виконання службових обов`язків, щоб включити цей пристрій з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції та безперервно вести відеозйомку до її завершення, а відповідальна особа відповідача зобов`язана, зокрема, забезпечити безперебійне заряджання портативного відеореєстратора та видати його поліцейському під підпис у журналі обліку.

    On the Supreme Court site ↗

  8. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про підхід застосування статті 117 КЗпП України у різних редакціях до правовідносин, які охоплюють період свого існування в обидвох редакціях цієї норми

    У разі коли спірний період стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні одночасно охоплюється дією редакцій статті 117 КЗпП України, як до змін, внесених Законом № 2352-ІХ та і після їх внесення, то за такого правового врегулювання спірний період варто умовно поділяти на 2 частини: до набрання змінами чинності 19.07.2022 і після цього (варто пам’ятати, що цими змінами законодавець обмежив виплату шістьма місяцями, проте при цьому не підлягає застосуванню принцип співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові).

    On the Supreme Court site ↗

  9. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про розуміння норм статті 38 КЗпП України в питаннях визначення моменту звільнення працівника

    З аналізу частин першої-другої статті 38 КЗпП України висновується, що сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення. Таким чином, роботодавець вправі звільнити працівника із займаної посади на його прохання раніше двотижневого строку, без зазначення причин, але із зазначенням дати звільнення. При цьому особа підлягає звільненню у випадку коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Отже, доводи особи про те, що роботодавець мав звільнити його лише після завершення двотижневого строку, передбаченого частиною першою статтею 38 КЗпП України, є безпідставними, оскільки вказаний строк, насамперед, спрямований на захист роботодавця від раптового звільнення працівника, а не додатковим часом для працівника для обдумування свого рішення про звільнення з роботи. Можливість відкликання працівником поданої ним заяви про звільнення протягом двотижневого строку, передбаченого статтею 38 КЗпП України для попередження роботодавця про своє звільнення (у випадку, якщо сторони не узгодили інший строк для звільнення), є додатковим механізмом, який захищає інтереси обох сторін щодо продовження трудових правовідносин, у разі зміни обставин, які слугували передумовою для припинення трудового договору. При цьому, за домовленості сторін, яка відображається в заяві працівника у вигляді бажаної дати звільнення з роботи, яка підписана роботодавцем і погоджена в установленому законом порядку, звільнення працівника може бути здійснено раніше в межах визначеного статтею 38 КЗпП України двотижневого строку.

    On the Supreme Court site ↗

  10. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про межі оцінки поведінки поліцейського в аспекті з’ясування питання чи було вчинено ним дисциплінарний проступок

    Мотиви скаржника про незастосовність до спірних правовідносин сталої судової практики Верховного Суду з огляду на те, що позивач у конкретну дату службових обов`язків не виконував, не заслуговують на увагу, оскільки в силу специфіки і характеру функцій, покладених на органи Національної поліції, положеннями чинних законодавчих актів передбачено правила поведінки, дотримання яких вимагається від поліцейського незалежно від того, чи виконує він у цей момент свої службові обов`язки. Зокрема, це стосується принципів діяльності поліцейського, вимог, що ставляться до професійно-етичних якостей поліцейських. Разом із цим, їх недотримання не виключає можливість кваліфікації цих дій уповноваженим органом як дисциплінарного проступку та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

    On the Supreme Court site ↗

  11. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про необов’язковість висновків суду, який розглядає справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності, для вирішення питання про наявність в діях особи ознак дисциплінарного проступку

    Ураховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, то висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акту про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Це ж стосується дисциплінарного органу, який, вирішуючи питання наявності або відсутності у діях особи ознак дисциплінарного проступку, керується виключно правилами та вимогами, встановленими для дисциплінарної процедури, однак не втручається у питання винуватості цієї особи у скоєнні адміністративного правопорушення за правилами і в порядку КУпАП.

    On the Supreme Court site ↗

  12. ACC SC Проходження служби

    Про належні засоби підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою та суб’єкта, уповноваженого на їх формування

    На погляд Верховного Суду, медичний висновок це документ, який містить дані про стан здоров`я особи та видається з питань, пов`язаних з таким станом здоров`я. Суб`єктами формування та видачі медичного висновку є лікарі, лікарсько-консультативні та лікарсько-експертні комісії закладів охорони здоров`я. Водночас Верховний Суд зауважив, що лікар, лікарсько-консультативна комісія та лікарсько-експертна комісія формують медичний висновок, а медико-соціальні експертні комісії - довідку, акт огляду (витяг з акту огляду). Щодо повноважень лікарсько-консультативної комісії та медико-соціальної експертної комісії на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду, Судом було зазначено, що у переліку прав та обов`язків (визначеному у Положеннях № 1317) медико-соціальної експертної комісії відсутнє поняття «постійного догляду», який може бути визначений для осіб, яким інвалідність не встановлена, а вказано лише право визначати необхідність стороннього нагляду, догляду. При цьому, поняття «сторонній догляд» не є тотожним поняттю «постійний догляд», позаяк перше говорить про те, ким надається догляд, а друге коли надається такий догляд. В свою чергу, поняття «постійний догляд» передбачає безперервний догляд, який надається особі, що не здатна до самообслуговування, догляд, який надається без будь-якого часового обмеження, суцільним порядком. Аналізуючи повноваження медико-соціальної експертної комісії, передбачені Положенням № 1317, у Суду є підстави для висновку, що така визначає потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі особам з інвалідністю, а також особам, яким визначена ступінь втрати професійної працездатності. Щодо осіб, які не відносяться до цих категорій, але які за станом здоров`я нездатні до самообслуговування і потребують постійного стороннього догляду, то суд приходить до переконання, що такі повноваження можуть бути віднесені до лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, які також мають право приймати висновки, зокрема, про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-2/о) з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг. Крім того, суд зауважив, що абзац 4 підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначає два документи альтернативно для підтвердження необхідності здійснення постійного догляду за особою або висновок медико-соціальної експертної комісії, або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

    On the Supreme Court site ↗

  13. ACC SC Проходження служби

    Про межі повноважень працівників та керівника секретаріату суду щодо судових справ, які перебувають в провадженні суду

    Аналіз вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Закон № 1402-VIII) свідчить, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. При цьому, будь-які висновки стосовно допущення суддею порушення вимог закону при здійсненні правосуддя можуть бути зроблені виключно при перегляді ухваленого судом (суддею, який при розгляді справ одноособово діє як суд) рішення в порядку, установленому процесуальними кодексами, або при розгляді дисциплінарної справи відносно судді. Тобто, порушення суддею вимог закону встановлюється: - судом вищої інстанції при здійсненні перегляду ухваленого судового рішення в порядку, передбаченому відповідними процесуальними кодексами; - Дисциплінарною палатою ВРП при розгляді дисциплінарної скарги стосовно судді. Іншого чинним законодавством не передбачено. Отже, установлення порушення суддею строків розгляду справ про адміністративні правопорушення та констатація спливу строків накладення адміністративного стягнення у конкретних справах не відноситься до повноважень працівників суду, у тому числі, керівника апарату суду. До повноважень керівника апарату суду належить складання та/або затвердження внутрішніх документів суду, які стосуються організації роботи суду; організація та контроль проходження організаційно-розпорядних документів суду. Однак, стосовно процесуальних документів керівник апарату виконує лише організаційні функції на відповідних етапах їх проходження (прийняття, реєстрація, надсилання тощо). Водночас, організація прийняття (відкриття), розгляду, складання, формування процесуальних документів у справи, їх виконання та контроль за виконанням перебуває в межах повноважень судді (суду).

    On the Supreme Court site ↗

  14. ACC SC Проходження служби

    Про правову природу акту про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності в розрізі можливості розглядати цей документ в якості самостійного предмету судового оскарження

    Оскаржуючи спірні акти, особа стверджує, що висновок ВРП про відкриття дисциплінарного провадження щодо неї ґрунтувався на відомостях, викладених у цих актах, що є безумовно негативними наслідками, які порушують її права, свободи та інтереси. Проте, Верховний Суд звертає увагу, що акт про перевищення строку притягнення до адміністративної відповідальності - це службовий документ, в якому зафіксовано певні обставини та висновки щодо руху справи у суді, а також наявність чи відсутність порушень вимог законодавства. Оцінка цього акту та висновки, викладені у ньому, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Таким чином, висновки, викладені в акті, є відображенням дій працівників і самі собою не породжують правових наслідків для позивачки та відповідно такий акт не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивачки або настання негативних наслідків, не порушує її прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких актів у порядку адміністративного судочинства.

    On the Supreme Court site ↗

  15. ACC SC Проходження служби

    Про розуміння граничних максимальних/мінімальних меж надбавки за особливості проходження служби та визначення моменту в часі, з якого реалізація військовослужбовцем права на її отримання стала законодавчо можливою

    Порядком № 260 (Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260) визначено максимальний розмір спірної надбавки (за особливості проходження служби) - до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов`язків. Розмір спірної надбавки, який не може перевищувати 65 відсотків є розрахунковою величиною щомісячної надбавки за особливості проходження служби, яку може отримати військовослужбовець. Таким чином, розмір спірної надбавки за особливості проходження служби встановлений Постановою №704 (постанова Кабінету Міністрів України ""Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"" від 30 серпня 2017 року №704), порядок її виплати, окремим нормативно-правовим актом до затвердження наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 Порядку, не регулювався. Тому, твердження скаржника про те, що виплати належні йому при звільненні за період з 01 березня по 08 серпня 2018 року, виходячи з розміру надбавки за особливості проходження служби, становлять 65 відсотків від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, є необґрунтованими.

    On the Supreme Court site ↗

  16. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про обставини, які варто з’ясувати суду при розгляді справи, предметом якої є скасування наказу про припинення державної служби за угодою сторін

    Розглядаючи позовні вимоги щодо скасування наказу про припинення державної служби/звільнення за угодою сторін, суди повинні, зокрема, з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість державного службовця і суб`єкта призначення про припинення державної служби/звільнення за взаємною згодою; чи було волевиявлення державного службовця на припинення державної служби/звільнення в момент видання наказу про звільнення; чи не заявляв державний службовець про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення державної служби/звільнення за угодою сторін; чи була згода суб`єкта призначення на анулювання угоди сторін про припинення державної служби/звільнення.

    On the Supreme Court site ↗

  17. ACC SC Звільнення з публічної служби

    Про віднесення такого юридичного правила як надання пояснень щодо вчиненого особою дисциплінарного проступку до категорії її прав, а не обов’язків

    Чинним законодавством України передбачено право, а не обов`язок поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та дисциплінарної комісії надавати і, відповідно, одержувати пояснення щодо обставин, які досліджуються. Ненадання таких пояснень не є перешкодою для подальшого розгляду матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку та проведення службового розслідування. Крім того, ані Дисциплінарним статутом, ані Порядком № 893 не конкретизовано місце, де саме мають бути надані такі пояснення. При цьому, поліцейський може надати такі пояснення як письмово, так і безпосередньо членам дисциплінарної комісії під час проведення бесіди. Поряд з цим, приписами Дисциплінарного статуту встановлений обов`язок дисциплінарної комісії скласти акт, у разі відмови поліцейського від надання пояснень.

    On the Supreme Court site ↗

  18. ACC SC Проходження служби

    Про відомості, які мають бути відображені в акті про ліквідацію юридичної особи, що будуть свідчити саме про ліквідацію такої особи

    Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передання іншим органам виконавчої влади. Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

    On the Supreme Court site ↗

  19. ACC SC Проходження служби

    Про витрати, які необхідно курсанту відшкодувати навчальному закладу у разі дострокового припинення навчання

    У разі дострокового розірвання контракту, через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу, курсант зобов`язаний відшкодувати усі витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі. Тому грошове забезпечення військовослужбовця входить до складу витрат, що підлягають відшкодуванню навчальному закладу у разі відрахування курсанта з підстав, передбачених законом.

    On the Supreme Court site ↗

  20. ACC SC Проходження служби

    Про відсутністю впливу положень постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1272 "Деякі питання надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка" на право військового отримати додаткову винагроду

    Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 № 1272 "Деякі питання надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка", якою встановлено строк для подання запитів (заявок) для отримання допомоги в рамках Програми "єПідтримка" до 31.03.2022, що відповідно виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог про виплату спірної додаткової винагороди у період з 24.02.2022 по травень 2022 року, колегія суддів зазначає, що встановлений у цій постанові строк для подання передбачених нею запитів (заявок) жодним чином не пов`язується із правом на отримання додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 Постанови № 168.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT