Skip to content
Supreme Court · legal positions

Спори, що стосуються питань процесуального права

The legal positions of the Supreme Court in the section «Спори, що стосуються питань процесуального права», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 535 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CCC SC Докази та доказування

    Щодо обов'язку позивача до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги

    Статтею 164 ГПК України визначено документи, які додаються до позовної заяви, згідно з частинами другою, четвертою якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CCC SC Докази та доказування

    Про можливість витребування судом оригіналу висновку судової експертизи, проведеної у кримінальному провадженні та дослдіження його як доказу у справі

    При вирішенні господарських спорів може бути досліджений і висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Господарський суд не може встановлювати обставини справи на підставі копії висновку експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, засвідченої неуповноваженою особою. Господарського процесуальним та кримінально - процесуальним законодавством України не встановлено заборони господарському суду витребовувати окремі оригінали документів, які долучені до матеріалів кримінального провадження, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 81 ГПК України.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CCC SC Докази та доказування

    Розмежування понять нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту)

    Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України). Водночас, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч.4 ст.320 ГПК України). Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CCC SC Висновок експерта

    Підстави та порядок призначення судом додаткової експертизи

    Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що неможливо усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні, заслухавши експерта. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо. Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або має непевний, неконкретний характер. Згідно вимог частини першої статті 107 ГПК України неповнота експертного висновку є достатньою підставою для призначення додаткової експертизи у справі. В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту. Слід враховувати, що судова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи чи неможливо застосувати інші засоби доказування.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CCC SC Оскарження ухвал

    Щодо можливості оскарження ухвал про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам

    Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Відсутність у переліку частини першої статті 255 ГПК України ухвали про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, не позбавляє учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, права оскаржити в апеляційному порядку зазначену ухвалу суду першої інстанції та, відповідно, подати касаційну скаргу на таку ухвалу після її перегляду в апеляційному порядку згідно з пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України. Колегія суддів ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2019 у справі № 902/1260/15, від 03.07.2019 у справі № 927/313/18, від 31.05.2019 у справі № 912/2199/17 щодо можливості оскарження ухвал про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CCC SC Висновок експерта

    Висновок експерта як рівноцінний засіб доказування у справі

    Згідно з частинами 1,2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує на явних у експерта спеціальних знань. Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, разом з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CCC SC Докази та доказування

    Щодо допустимості електронного документа як доказу у справі

    Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом. Якщо позивач визнавав приналежність йому, як юридичній особі, електронної адреси, а відповідач не заперечував здійснення ним електронної переписки з позивачем по даному договору та приналежність йoму електронних адрес для листування, отже, висновки судів з посиланням на те, що роздруківка електронного листування, на яку посилається апелянт, є неналежним та недопустимим доказом у даній справі, оскільки не підтверджує факту надсилання апелянтом відповідачу за первісним позовом "техніко-економічного обґрунтування" саме 19.12.2016 є такими, що не відповідають приписам статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оскільки сила електронного документа, як доказу, не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму та не підтверджується додатково показами свідків (учасників переписки).

    On the Supreme Court site ↗

  8. CCC SC Касаційне провадження

    Встановлення процесуальних фільтрів (пункт 24 частини першої статті 255 та пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України) виключило можливість оскарження ухвал про зміну способу та порядку виконання судових рішень до касаційного суду

    Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних обмежень доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб. За таких обставин об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що приписи статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження ухвал про зміну способу та порядку виконання судових рішень до касаційного суду. Відповідно пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Водночас немає й підстав для відступу у зв'язку з цим від правового висновку Верховного Суду у справі № 904/5492/15 (ухвала від 08.11.2018 і постанова від 22.01.2019). Як вбачається зі змісту відповідної ухвали Верховного Суду від 08.11.2018, відкриття та здійснення касаційного провадження у зазначеній справі було зумовлене тим, що на вирішення касаційного суду в ній було винесено питання, яке мало фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і відтак за підставами відкриття та розгляду відповідна справа не була подібна до справи № 17/32.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CCC SC Апеляційне провадження

    Щодо розгляду апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції, у разі подання позивачем заяви про відмову від позову

    Системний аналіз норм частини першої статті 17, частини першої статті 254, частини першої статті 272, частини другої статті 261, пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов’язки заявника апеляційної скарги. Разом з тим, якщо апеляційним судом буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов’язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов’язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України. Зазначений правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16 і підстав для відступлення від цього висновку суд не вбачає. Прийняття апеляційним судом відмови від позову і визнання нечинним рішення суду першої інстанції під час апеляційного перегляду в порядку статті 272 ГПК України не створює процесуальної колізії, оскільки судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій, прийняті після рішення суду першої інстанції, яке надалі визнано нечинним, автоматично втрачають юридичну силу та не можуть мати жодних правових наслідків.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CCC SC Докази та доказування

    Порядок оцінки судом доказів, поданих учасником справи на спростування преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду

    Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CCC SC Докази та доказування

    Про право суду витребувати у позивача докази щодо наявності у нього майнових авторських прав на спірні музичні твори

    Відповідно до приписів частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Так, розглядаючи справу за позовними вимогами про стягнення компенсації за порушення виключних авторських прав, у випадку якщо суд має сумніви щодо наявності у позивачів майнових авторських прав на спірні музичні твори (за відсутності у матеріалах справи, зокрема, договорів, посилання на які містяться у деклараціях музичних творів) та (або) наявності повноважень управляти майновими авторськими правами на такі музичні твори, суд не позбавлений можливості та має право, витребувати такі докази в позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

    On the Supreme Court site ↗

  12. CCC SC Докази та доказування

    Щодо права суду витребувати у сторони докази у справі за позовними вимогами про стягнення оплати за укладеним договором купівлі-продажу

    За загальним правилом обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору. Однак зазначене не позбавляє суд права витребувати у сторони докази у передбаченому частиною четвертою статті 74 ГПК випадку. Зокрема, у випадку коли у суду під час розгляду справи за позовними вимогами про стягнення оплати за укладеним договором купівлі-продажу виникають сумніви щодо підтвердження оплати за долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення (оскільки вона не містить підпису відповідальної особи та відбитку штампа банку), суд має право витребувати у сторони копію платіжного доручення, засвідчену підписом сторони та відбитком штампу банку, та в разі необхідності інші докази, а не вважати цей факт доведеним.

    On the Supreme Court site ↗

  13. CCC SC Докази та доказування

    Підстави для відмови у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів

    Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, у випадку якщо характер правовідносин, що склалися між сторонами, а також викладені позивачем у процесуальних документах обставини, свідчать, що такі докази мали б бути наявні у позивача, а також якщо позивачем не обґрунтовано належним чином, з яких підстав такі докази були у нього відсутні та з яких підстав він не може самостійно надати докази, які просить витребувати відповідним клопотанням.

    On the Supreme Court site ↗

  14. CCC SC Докази та доказування

    Порядок прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції

    Частиною третьою статті 269 ГПК України унормовано, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У такому випадку, надання судом апеляційної інстанції оцінки доказам, які були подані стороною у справі лише до суду апеляційної інстанції (додані до апеляційної скарги) без дослідження причин неподання цих доказів до суду першої інстанції є порушенням вимог статей 80 та 269 ГПК України. Вказане з урахуванням положень статті 282 ГПК України означає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи додаткові докази, має викладати мотивувальну частину своєї постанови із зазначенням відповідного обґрунтування заявником неможливості їх подання до суду першої інстанції та з оцінкою апеляційною інстанцією такого обґрунтування.

    On the Supreme Court site ↗

  15. CCC SC Докази та доказування

    Порядок і строки подання доказів позивачем

    Всі докази, які підтверджують заявлені позовні вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з позовною заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована. Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить проте, що докази,якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме напозивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (ут.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад ,якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CCC SC Витрати на професійну правничу допомогу

    Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у разі встановлення судом, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору

    За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи. Слід також у порядку статті 86 ГПК України давати належну оцінку доказам фактичного надання стороні адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг

    On the Supreme Court site ↗

  17. CCC SC Витрати на професійну правничу допомогу

    Обмеження розміру відшкодування судових витрат у разі непропорційності його до предмета спору

    Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи

    On the Supreme Court site ↗

  18. CCC SC Докази та доказування

    Інформація про відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі

    Досудове розслідування кримінального провадження не є остаточним рішенням (вироком), яким завершено кримінальне провадження, а лише відображає проведення досудового розслідування за заявою особи для встановлення обставин, на які посилається така особа. Крім того, в процесі проведення досудового розслідування дії, за якими було порушено кримінальне провадження, можуть бути перекваліфіковані, а тому відкриття кримінального провадження не може вважатись єдиним належним доказом у справі.

    On the Supreme Court site ↗

  19. CCC SC Закриття провадження у справі

    Оскарження у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції в частині затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі в зв'язку з цим

    Закриття провадження у справі, зокрема, є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв'язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв'язку із затвердження мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 192 ГПК України, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. ОП КГС ВС не вбачає підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 911/1113/15 та від 18.06.2019 у справі № 911/617/15 щодо неможливості оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі, оскільки у справах №№ 911/1113/15, 911/617/15 КГС ВС не було висловлено однозначну позицію про неможливість оскарження у касаційному порядку ухвали в частині затвердження мирової угоди сторін з одночасним закриттям провадження у справі.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CCC SC Витрати на професійну правничу допомогу

    Про критерії, керуючись якими, суд може не присуджувати стороні,на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу

    Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п’ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Відповідно до частини п’ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п’ятою – сьомою, дев’ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п’ятою – сьомою, дев’ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT