Skip to content
Supreme Court · legal positions

Застосування норм матеріального права

The legal positions of the Supreme Court in the section «Застосування норм матеріального права», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 584 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. GC SC Departs Негаторний позов (усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном)

    Належний спосіб захисту прав держави на протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)

    За змістом ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) не підлягали приватизації (відчуженню). Такі споруди відносилися до об’єктів загальнодержавного значення, перебували у державній власності та за їх цільовим призначенням необхідні для виконання державою своїх функцій для забезпечення її обороноздатності та захисту життя і здоров’я населення від наслідків аварій, катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. З урахуванням положень ст. 321, 391 ЦК України належним та ефективним способом захисту прав держави на протирадіаційні укриття / споруди як один з видів захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) є негаторний позов. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 906/1052/22 та від 23 вересня 2025 року у справі № 924/720/22, про те, що належному способу захисту права у таких правовідносинах відповідає вимога про витребування нерухомого майна, тобто подання віндикаційного позову.

    Published October 6, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. CivCC SC Визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

    Ефективний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою

    Для ефективного захисту прав власника землі, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов’язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред’явлення вимоги про повернення землі, визнання відсутнім права оренди, скасування державної реєстрації речового права, залежно від обставин кожної конкретної справи.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. GC SC Внесення змін/розірвання договору оренди земельної ділянки

    Співвідношення загальних та спеціальних норм законодавства при вирішенні питання про розірвання договору оренди землі у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати

    Оскільки на практиці систематична несплата орендної плати може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК України , а нормами ЦК України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання. До того ж потрібно враховувати, що коли норма закону закінчується словами «якщо інше не встановлено законом або договором» (або інше подібне формулювання), як от в частині першій статті 651 ЦК України , то це означає, що правила спеціального закону або домовленість сторін договору можуть скасувати дію відповідної загальної правової норми шляхом запровадження іншого правила поведінки, розрахованого на ту ж саму фактичну ситуацію, на яку була розрахована така норма. Утім, у частині другій статті 651 ЦК України використано дещо іншу формулу закінчення «та в інших випадках», що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін. Отже, приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. GC SC Накладення арешту на майно

    Презумпція добросовісності набувача рухомого майна за відсутності відомостей про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна

    Необхідною умовою добросовісності набувача є відсутність в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна, і в такому разі набувач презюмується добросовісним. Водночас така презумпція може бути спростована, якщо буде доведено, що набувач знав чи за всіма обставинами справи мав знати про наявність прав інших осіб або обтяжень, відомості про які не були відображені в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У такому випадку набувач є недобросовісним і в залежності від обставин справи не набуває права на рухоме майно або набуває право на рухоме майно, обмежене такими обтяженнями, про які набувач знав чи мав знати.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. GC SC Недійсність прилюдних торгів

    Оцінка судом добросовісності набувача майна, зокрема придбаного на публічних торгах, при вирішенні питання про можливість його витребування

    Добросовісність набувача майна має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього. Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна, а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону. Якщо нерухоме майно придбаває добросовісна особа, тобто та, яка не знала та не могла знати про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб, вона може покладатися на відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Придбання майна на публічних торгах не є запорукою добросовісності набувача. Тому питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. GC SC Спори, пов’язані із заміною сторони у виконавчому провадженні

    Механізм захисту прав іпотекодержателя в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця

    Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку » у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки. Отже, в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством установлено механізм захисту прав іпотекодержателя шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. GC SC Departs Реалізація майна боржника

    Щодо наслідків скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, якщо предмет іпотеки було придбано у період відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження

    Виключення запису про обтяження, зокрема, на підставі судового рішення саме по собі не припиняє іпотеки, яка залишається чинною. Відповідно скасування такого судового рішення не спричиняє відновлення дії іпотеки. Якщо предмет іпотеки не був реалізований та відсутні інші підстави для припинення іпотеки, встановлені законом, то іпотека є чинною з моменту внесення про неї первинного запису до відповідного реєстру незалежно від того, чи було скасоване судове рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження. У такому разі запис про іпотеку підлягає відновленню. Водночас Велика Палата Верховного Суду нагадує, що функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Аналогічно функцією державної реєстрації іпотеки є оголошення належності іпотеки нерухомого майна певній особі. Тобто запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису («заднім числом»), а підлягає відновленню з моменту вчинення запису про таке відновлення. Якщо ж іпотека припинена у зв`язку з реалізацією предмета іпотеки, то подальше скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, не впливає ані на чинність договору купівлі-продажу, укладеного на прилюдних торгах, ані на чинність іпотеки. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Зазначену норму слід застосовувати разом з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас, за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19). Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від її висновку, викладеного у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц, а також від аналогічного висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1193цс15, і КЦС ВС, викладеного у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц про те, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення; у разі скасування незаконного судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду; це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек; договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. GC SC Реалізація майна боржника

    Щодо особливостей реалізації предмета іпотеки в межах ліквідаційної процедури

    Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачена реалізація предмета іпотеки незалежно від наявності чи відсутності судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, як те встановлено у статті 39 Закону України " Про іпотеку" . Тому в межах ліквідаційної процедури застосовуються правила, передбачені Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а не Законом України " Про іпотеку" . За загальним правилом продаж предмета застави (іпотеки) припиняє заставу (іпотеку) відповідно до приписів пункту 3 частини першої статті 593 ЦК України. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено інших наслідків щодо продажу предмета застави (іпотеки) у ліквідаційній процедурі у провадженні у справі про банкрутство. Відтак у випадку продажу предметів застави (іпотеки) відповідно до законодавства про банкрутство застосовуються загальні наслідки припинення застави (іпотеки) згідно з пунктом 3 частини першої статті 593 ЦК України.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. GC SC Спори, пов’язані зі зверненням стягнення на майно боржника

    Щодо набуття добросовісним набувачем права на нерухоме майно вільного від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідних відомостей, на які такий набувач міг покладатися

    Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  10. GC SC Спори, що виникають з договорів найму (оренди)

    Ознаки форс-мажорних обставин

    Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність

    Published August 25, 2026 On the Supreme Court site ↗

  11. GC SC Стягнення заборгованості за кредитним договором

    Щодо наслідків закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, для другої сторони

    Закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

    Published August 21, 2026 On the Supreme Court site ↗

  12. GC SC Departs Спори, пов'язані з поділом майна подружжя

    Значення платоспроможності відповідача при вирішенні судом питання про застосування частини другої статті 364 ЦК України (щодо поділу неподільного об`єкта спільної часткової власності)

    Факт відсутності у відповідача коштів для одномоментної виплати компенсації позивачеві сам по собі не може бути ознакою надмірності тягаря з такої виплати. Якщо у цього відповідача будуть відсутні кошти, зокрема регулярні доходи, для реального виконання рішення суду, за яким на користь позивача треба виплатити компенсацію, то під час виконавчого провадження виконавець може звернути стягнення на майно відповідача, у тому числі на присуджену йому річ (стаття 56 Закону України «Про виконавче провадження»). Виручені від реалізації кошти спрямовуються на задоволення вимог стягувача, сплату виконавчого збору, відшкодування витрат виконавчого провадження тощо. ВП ВС відступила висновку, сформульованого, зокрема, у постановах ВСУ від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15 і КЦС ВС від 29 серпня 2019 року у справі № 371/1369/15-ц, про те, що для вирішення питання про застосування частини другої статті 364 ЦК України юридичне значення має те, чи сплачує співвласник-відповідач, який володіє та користується спільним майном, матеріальну компенсацію позивачеві за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України , чи спроможний співвласник-відповідач виплатити співвласникові-позивачеві грошову компенсацію вартості його частки, і чи не буде така виплата надмірним тягарем.

    Published August 21, 2026 On the Supreme Court site ↗

  13. GC SC Departs Спори, пов'язані з поділом майна подружжя

    Вимога позивача про стягнення з відповідача грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на майно подружжя не породжує обов`язку відповідача попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду

    Приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. Велика Палата Верховного Суду відступила від сформульованого, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-2811цс15 і КЦС ВС від 16 червня 2021 року у справі № 559/609/15 висновку про те, що суд має визначити ідеальні частки співвласників у неподільній речі без її реального поділу та залишити відповідне майно у спільній частковій власності у разі, коли відповідач попередньо не вніс на депозитний рахунок суду кошти за частку позивача у праві спільної сумісної власності на неподільну річ, а останню не можна поділити в натурі відповідно до часток.

    Published August 21, 2026 On the Supreme Court site ↗

  14. GC SC Укладення договору оренди земельної ділянки

    Значення дозволу на розробку проєкту землеустрою та рішення про надання такого дозволу для набуття права власності чи користування на земельну ділянку

    Дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди і наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому, а рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

    Published August 21, 2026 On the Supreme Court site ↗

  15. GC SC Укладення договору оренди земельної ділянки

    Момент виникнення правовідносин оренди землі державної або комунальної власності

    Правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди. До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку.

    Published August 21, 2026 On the Supreme Court site ↗

  16. CivCC SC Departs Визнання права власності на майно

    Належний спосіб захисту речових прав замовника на об’єкт будівництва у разі їх оспорювання або невизнання

    У разі оспорювання або невизнання речових прав замовника на майно, що перебуває в процесі створення, останній має право на захист шляхом пред’явлення позову про визнання за ним його майнових прав на усе таке майно в цілому (об'єкт архітектури) або його частину та витребування своєї власності (майнових прав) з незаконного володіння іншої особи (статті 388, 392 ЦК України). Натомість спосіб захисту прав шляхом визнання договору про відчуження спірного нерухомого майна (ланцюга правочинів) недійсним не лише є неефективним, а й може призвести до непропорційного і безпідставного втручання у права третьої особи (останнього володільця). ВП ВС відступила від висновків, висловлених КЦС ВС в постановах від 23 липня 2024 року у справі № 727/11510/23 та від 19 жовтня 2023 року у справі № 727/7731/22, що полягають у визнанні ресцисорного позову в подібних спірних правовідносинах як належного та ефективного способу захисту.

    Published August 12, 2026 On the Supreme Court site ↗

  17. GC SC Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності

    Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України

    Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями та наслідками. Вчинення правочину у розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване. Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо), і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України.

    Published August 12, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. GC SC Departs Спори, пов’язані з укладенням договорів

    Щодо характеру правовідносин між постачальником «останньої надії» та споживачем природного газу, якщо договір між ними не було припинено до закінчення граничного строку, постачальник не припинив постачання, а споживач продовжує споживати природний газ

    Якщо договір із постачальником «останньої надії» не було припинено до закінчення 60-добового граничного строку, постачальник «останньої надії» не припинив постачання природного газу споживачу, який був включений до його реєстру, а споживач продовжує споживати природний газ за відсутності у нього іншого постачальника, то немає підстав вважати такі правовідносини недоговірними, враховуючи, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» вважається укладеним шляхом акцептування публічної оферти споживачем через сам факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. ВП ВС відступила від підходу у застосуванні ст. 15 Закону України «Про ринок природного газу», викладеного у постановах КГС ВС від 20.11.2024 та 05.08.2025 у справі № 917/1297/23, від 19.11.2025 у справі № 917/692/24, де сформульовано висновок про кондикційний характер правовідносин між постачальником та споживачем природного газу, якщо договірні відносини між сторонами не були належним чином оформлені.

    Published August 12, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. GC SC Спори, пов’язані із орендою земельних ділянок

    Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок

    Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в державній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону. У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, встановлені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов’язковими під час розпорядження цими об’єктами земельних прав, якщо це прямо не визначено законом. Під час дії воєнного стану земельне законодавство визначає дві окремі процедури передачі згаданих об’єктів земельних прав в оренду: звичайну (ст. 13 Закону № 899-ІV) та спрощену (укладення договорів відповідно до пп. 2 п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України). Жодна із наведених процедур не встановлює обов’язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв).

    Published August 12, 2026 On the Supreme Court site ↗

  20. GC SC Departs Внесення змін/розірвання договору оренди земельної ділянки

    Застосування п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України при розірванні договору оренди землі

    Систематична несплата орендної плати (два або більше випадків) у повному обсязі є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, натомість загальне правило частини другої статті 651 ЦК України підлягає застосуванню коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним. ВП ВС конкретизувала свій висновок, викладений в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 про те, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають правила частини другої статті 651 ЦК України.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT