Skip to content
Supreme Court · legal positions

Застосування норм матеріального права

The legal positions of the Supreme Court in the section «Застосування норм матеріального права», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 584 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. GC SC Недійсність/нікчемність правочинів

    Обставини, що дають змогу кваліфікувати оплатний цивільно-правовий договір як фраудаторний

    Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно.

    Published April 14, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. GC SC Departs Недійсність/нікчемність правочинів

    Нормативна підстава визнання недійсним договору, який направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника (фраудаторний)

    Позивач, який не був стороною оспорюваного правочину, має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України). ВП ВС відступила шляхом конкретизації від власного висновку, сформульованого в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16 , про те, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, визначена ст. 234 ЦК України, так й інша, наприклад підстава, визначена ст. 228 ЦК України.

    Published April 14, 2026 On the Supreme Court site ↗

  3. GC SC Недійсність/нікчемність правочинів

    Щодо належної перевірки контрагентом юридичної особи обсягу повноважень її керівника при укладенні договору

    Посилання в договорі на те, що особа діє на підставі статуту, не можна беззастережно ототожнювати з тим, що третя особа – контрагент – ознайомилася зі статутом. Добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, зокрема й щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи. Ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема й стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з’ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів.

    Published April 14, 2026 On the Supreme Court site ↗

  4. GC SC Departs Недійсність/нікчемність правочинів

    Щодо можливості застосування положень глави 17 ЦК України «Представництво» до регулювання діяльності органів управління юридичної особи

    Норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи. ВП ВС уточнила власний висновок, сформульований у постанові від 13 березня 2024 року у справі №757/23249/17 щодо визнання недійсним правочину, вчиненого представником з перевищенням своїх повноважень та не схваленого надалі довірителем.

    Published April 14, 2026 On the Supreme Court site ↗

  5. GC SC Недійсність/нікчемність правочинів

    Обставини, які підлягають встановленню під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, укладених органом управління юридичної особи з перевищенням повноважень

    Під час вирішення спорів про визнання правочинів недійсними з підстав перевищення повноважень органом або особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, необхідним є встановлення обставин щодо добросовісності / недобросовісності поведінки третьої особи. Зокрема, предметом доказування має бути обставина стосовно того, чи знала третя особа про відсутність в органу юридичної особи необхідного обсягу повноважень або, проявивши розумну обачність, повинна була знати про це. Обов’язок доведення цих обставин покладається на юридичну особу.

    Published April 14, 2026 On the Supreme Court site ↗

  6. GC SC Недійсність/нікчемність правочинів

    Перевищення органом управління юридичної особи своїх повноважень при укладанні правочину як підстава для визнання його недійсним

    У разі, якщо третя особа-контрагент знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень органу управління юридичної особи, правочин, вчинений відповідним органом управління від імені юридичної особи з перевищенням таких повноважень, може бути визнаний недійсним з підстав, визначених частиною першою статті 203, частиною першою статті 215 ЦК України

    Published April 14, 2026 On the Supreme Court site ↗

  7. GC SC Спори, що виникають з трудових відносин. Публічна служба

    Судовий контроль у процедурі звільнення керівника підприємства за вимогою профспілкової організації

    Під час вирішення спору за позовом про оскарження рішення профспілки щодо звернення з вимогою до власника підприємства про звільнення керівника суд має оцінити підстави такої вимоги на предмет її обґрунтованості, відповідності визначеному законом переліку підстав її заявлення, істотності порушення трудового законодавства керівником підприємства, а також меті діяльності профспілкових організацій, яка, як уже зазначалося, в питанні розірвання трудового договору з керівником підприємства полягає в захисті колективних інтересів працівників підприємства.

    Published April 9, 2026 On the Supreme Court site ↗

  8. GC SC Спори, що виникають з трудових відносин. Публічна служба

    Правові підстави для вимоги профспілкової організації про звільнення керівника підприємства (ст. 45 КЗпП України)

    Стаття 45 КЗпП України встановлює самостійну підставу припинення трудового договору з керівником, яка обумовлюється вимогою профспілкового органу, що ґрунтується на твердженні про порушення керівником: а) законодавства про працю; б) законодавства про колективні договори і угоди; в) Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Виходячи із суті наданого законодавцем права профспілковому органу заявляти вимогу про розірвання трудового договору з керівником підприємства така вимога має ґрунтуватись на факті вчинення керівником істотного порушення трудового законодавства. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що будь-яка профспілка матиме формальну підставу вимагати від роботодавця звільнення керівника навіть за вчинення ним дрібного, несуттєвого проступку. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити баланс інтересів суб’єктів трудових правовідносин і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності.

    Published April 9, 2026 On the Supreme Court site ↗

  9. GC SC Departs Спори, що виникають з трудових відносин. Публічна служба

    Право профспілки, яка не є членом спільного представницького органу профспілок, вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства

    Якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, кожна з них, незалежно від членства у спільному представницькому органі та участі в укладенні колективного договору, має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства в порядку ст. 45 КЗпП України. ВП ВС відступила від висновків КЦС ВС, викладених в постанові від 11 грудня 2019 у справі № 266/4331/17 , про те, що за наявності на підприємстві, установі, організації декількох профспілкових організацій первинна профспілкова організація, яка не була членом спільного представницького органу профспілок та не брала участі у погодженні та підписанні колективного договору, не набуває передбаченого законом права ухвалювати рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору (контракту) з виконувачем обов’язків директора підприємства.

    Published April 9, 2026 On the Supreme Court site ↗

  10. GC SC Спори, пов’язані із самочинним будівництвом

    Правовий режим самочинного будівництва

    Самочинне будівництво як майно має визначений правилами статті 376 ЦК України спеціальний правовий режим, елементом якого є умови та порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а також наслідки відмови у такому визнанні. Цей механізм ґрунтується на судовому порядку вирішення питань, пов`язаних як із рішенням про визнання права власності, так і з наслідками цього рішення та захистом осіб, права яких порушено самочинним будівництвом.

    Published April 8, 2026 On the Supreme Court site ↗

  11. GC SC Departs Визнання права власності на майно

    Належний спосіб захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво

    За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Належними вимогами, які може заявити особа – власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС, викладеного в постанові від 21.12.2022 у справі № 263/18985/19 , щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво.

    On the Supreme Court site ↗

  12. GC SC Спори, пов’язані із самочинним будівництвом

    Належний відповідач за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва

    Оскільки вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову, обов’язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, зокрема, шляхом знесення будинків, будівель і споруд, покладено на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду. Тож відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва має бути не забудовник, а останній набувач цього об’єкта.

    Published April 8, 2026 On the Supreme Court site ↗

  13. GC SC Departs Спори, пов’язані із порядком здійснення виконавчого провадження

    Щодо здійснення виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника

    Проведення виконавцем під час здійснення виконавчого провадження перевірки виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню, не має імперативного характеру, а є дискреційним повноваженням виконавця, і, відповідно, не є обов’язковою процесуальною дією в кожному випадку. Прийняття постанови про арешт майна (коштів) не пов’язано з проведенням перевірки виконавцем стану виконання боржником рішення, яке підлягає примусовому виконанню. ВП ВС відступила від висновку КГС ВС, викладеного в постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 4/69/07, щодо зобов’язання проведення державним виконавцем перевірки виконання боржником судових рішень під час прийняття постанови про арешт коштів боржника

    Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  14. GC SC Departs Недійсність/нікчемність правочинів

    Щодо можливості державного (приватного) виконавця звертатися до суду в інтересах боржника з позовом про оспорення фраудаторних правочинів останнього

    Виконавець може звертатися до суду з позовом про оспорення фраудаторних правочинів боржника та визначення його частки в спільному майні лише в інтересах стягувача. Якщо ж позов пред’явлено в інтересах боржника, то позовна заява підлягає поверненню заявникові без відкриття провадження у справі, а якщо це встановлено після відкриття провадження у справі, то такий позов підлягає залишенню без розгляду. ВП ВС уточнила свій висновок, викладений у постанові від 8 червня 2022 року у справі № 2-591/11 , щодо права державного (приватного) виконавця звертатися до суду з позовом в інтересах боржника без (всупереч) його волі.

    Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗

  15. GC SC Departs Спори, пов’язані із заміною сторони у виконавчому провадженні

    Щодо заміни стягувача у виконавчому листі / провадженні на підставі укладення договору відступлення права вимоги після ухвалення судового рішення

    Договір відступлення права вимоги може бути укладений кредитором після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості, що є підставою для заміни стягувача у виконавчому листі / провадженні. Ухвалення судового рішення щодо стягнення заборгованості за договором не свідчить про заміну зобов’язання за договором новим зобов’язанням за рішенням суду, а вказує лише на охоронний характер таких правовідносин, у яких права та інтереси сторони захищені судовим рішенням, що є обов’язковим до виконання на всій території України. Водночас таке судове рішення не змінює обсяг прав та обов’язків сторін зобов’язання, а лише підтверджує їх наявність та надає можливість примусового виконання такого зобов’язання. ВП ВС відступила від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 10 та 11 липня 2018 року у справах № 922/3535/15 і № 908/1490/17, та у постанові ВСУ від 19 серпня 2014 року у справі № 923/945/13, про те, що відступлення права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди є незаконним (недійсним), оскільки чинним законодавством не передбачене.

    Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗

  16. GC SC Спори, пов'язані з виплатою суддівської винагороди

    Щодо механізму переведення суддів Верховного Суду України до штату Верховного Суду та визначення дати, з якої у них виникає право на отримання суддівської винагороди, встановленої для суддів Верховного Суду

    З 27 грудня 2023 року (дня набрання чинності Законом України " Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" від 21 листопада 2023 року № 3481-IX) законодавчо врегульовано механізм переведення суддів Верховного Суду України до штату Верховного Суду, а разом із цим і питання встановлення дати, з якої в судді, обраного до ВСУ безстроково, виникає право на отримання суддівської винагороди, визначеної положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для судді ВС, – дати зарахування його до штату ВС відповідно до наказу Голови ВС.

    Published December 16, 2025 On the Supreme Court site ↗

  17. GC SC Спори у сфері публічних закупівель

    Обмеження щодо загального збільшення ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (у разі коливання цін на ринку)

    Загальне збільшення ціни за товар при послідовних змінах до договору про закупівлю (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати 10 % від ціни товару, визначеної в договорі, зокрема й у випадку закупівлі бензину і дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину й дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів у цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

    Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  18. GC SC Спори у сфері публічних закупівель

    Належний позивач у справі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину

    Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету . Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

    Published April 7, 2026 On the Supreme Court site ↗

  19. GC SC Departs Спори, пов’язані з відповідальністю платника податків за невиконання податкових зобов’язань

    Строки звернення до суду при оскарженні податкових повідомлень-рішень після адміністративного оскарження

    При зверненні до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після їх оскарження в досудовому (адміністративному) порядку застосовується спеціальна норма пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, яка встановлює місячний строк, що обчислюється з дня, наступного за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Ця норма має перевагу над загальною нормою частини четвертої статті 122 КАС України, яка передбачає тримісячний строк. ВП ВС відступила від власного висновку, викладеного в постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПУ України встановлює спеціальні строки звернення до суду, відсилаючи в цьому питанні до статті 102 цього Кодексу. ВП ВС зазначила, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

    Published August 8, 2025 On the Supreme Court site ↗

  20. GC SC Спори, пов’язані із застосуванням позовної давності до вимог про стягнення коштів, передбачених статтею 625 ЦК України

    Позовна давність щодо вимог про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, під час дії карантину та воєнного стану

    В разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим у разі, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року.

    Published July 21, 2025 On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT