Застосування норм матеріального права
The legal positions of the Supreme Court in the section «Застосування норм матеріального права», newest first. The search below looks in this section.
New positions
Found 584 positions
Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026
-
Наслідки встановлення комісії за обслуговування кредиту у кредитному договорі, укладеному після 10 червня 2017 року
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі № 361/392/20 (провадження № 61-16470св20) про визнання недійсною умови кредитного договору, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту на підставі положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
- Case No. 496/3134/19 Постанова July 13, 2022 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Ефективний спосіб захисту права власності на земельну ділянку, яка використовується без дозвільних документів і на якій збудовано тимчасову споруду
Якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що використовується власником цих приміщень без установлених законом підстав, норми статті 376 ЦК України щодо знесення об`єкту самочинного будівництва застосуванню не підлягають. Ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов (стаття 391 ЦК України), зокрема шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на такі приміщення та зобов’язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у спосіб демонтажу нежитлових приміщень.
- Case No. 914/585/22 Постанова May 6, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 914/1785/22 September 18, 2024 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Щодо наслідків пропуску кредитором строків пред'явлення вимог до спадкоємців боржника
Сплив передбачених статтею 1281 ЦК України строків пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, має наслідком позбавлення кредитора права вимоги як за основним, так і за додатковим зобов'язанням та припинення таких зобов'язань.
- Case No. 932/4622/22 Постанова April 1, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 638/1046/14-ц October 9, 2024 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Способи пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців боржника
Кредитор може пред`явити вимогу до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, відповідно до вимог статті 1281 ЦК України в один із таких способів: 1) безпосередньо спадкоємцю; 2) опосередковано - через нотаріуса за місцем відкриття спадщини (за межами України - через консульську установу). Вибір конкретного способу пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд. Водночас кредитор, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою статті 1281 ЦК України, позбавляється права вимоги (частина четверта цієї статті).
- Case No. 638/1046/14-ц October 9, 2024 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Застосування порядку пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців боржника відповідно до ст. 1281 ЦК України
Якщо смерть позичальника настала під час розгляду судової справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості, до таких правовідносин застосовуються правила про загальний порядок пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, визначені у ст. 1281 ЦК України, а спадкоємці, які прийняли спадщину, підлягають залученню до участі у справі як правонаступники відповідного учасника справи на підставі ст. 55 ЦПК України. У разі пропуску кредитором строків пред’явлення вимог до спадкоємців боржника, які прийняли спадщину, передбачених ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитор позбавляється прав вимоги як за основним зобов’язанням, так і за додатковим зобов’язанням — порукою, що не може існувати окремо від основного зобов’язання.
- Case No. 638/1046/14-ц October 9, 2024 Decision in the register ↗
-
Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України)
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
- Case No. 911/952/22 October 16, 2024 Decision in the register ↗
- Case No. 913/228/22 Постанова September 6, 2023 Decision in the register ↗
- Case No. 904/1725/22 Постанова April 21, 2023 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Порядок зміни розміру орендної плати за землю у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки
З моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. З огляду на викладене ВП ВС конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
- Case No. 914/2276/25 Постанова August 11, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 925/457/23 February 5, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 914/2848/22 June 5, 2024 Decision in the register ↗
-
Наслідки систематичної повної несплати орендної плати та часткової несплати
Несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне. ВП ВС відступила шляхом конкретизації від висновку, викладеного у постановах ОП КЦС ВС від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц, у постановах КГС ВС від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21 та в постановах КЦС ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 549/178/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19, від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20 про те, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.
- Case No. 610/986/25 Постанова May 20, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 918/391/23 November 20, 2024 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Щодо визначення належного відповідача у справі про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності
Належним відповідачем у справі за позовом покупця про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності в порядку статей 127, 128 ЗК України є орган місцевого самоврядування, що здійснює від імені територіальної громади правомочності власника цієї земельної ділянки, зокрема навіть у випадку прийняття ним рішення про уповноваження виконавчого органу на укладання договору, адже в силу такого уповноваження виконавчий орган не набуває правомочностей власника такої земельної ділянки.
- Case No. 907/825/22 December 18, 2024 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Визначення належного способу захисту у разі здійснення тимчасовим користувачем будівництва без погодження з постійним лісокористувачем
Вимога про розірвання договору тимчасового довгострокового користування лісами в разі порушення умов договору тимчасовим користувачем, зокрема, при здійсненні будівництва без погодження з постійним лісокористувачем, є належним та ефективним способом захисту і не потребує пред’явлення вимоги про знесення самочинного будівництва, та/або визнання за власником (користувачем) земельної ділянки права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо договором врегульовано повернення земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан.
- Case No. 902/111/24 Постанова May 7, 2025 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Право обласної (військової) адміністрації оскаржувати договори тимчасового довгострокового користування лісами, стороною яких вона не є
Обласні державні (військові) адміністрації, діючи від імені держави як власника лісової ділянки, мають право вимагати розірвання договору тимчасового довгострокового користування лісами в судовому порядку в разі порушення умов договору тимчасовим користувачем, зокрема, при здійсненні будівництва без погодження з постійним лісокористувачем. Постійний лісокористувач обсягом таких повноважень не наділений, і його повноваження у процесі виділення земельної ділянки у тимчасове користування зводяться до надання згоди на таке виділення, підписання договору довгострокового тимчасового користування на умовах, визначених розпорядником лісової ділянки, та її передачі тимчасовому лісокористувачу за актом приймання-передачі.
- Case No. 902/111/24 Постанова May 7, 2025 Decision in the register ↗
Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Набрання чинності додаткової угоди до договору оренди землі, підписаного сторонами до 1 січня 2013 року
Додаткова угода за своєю юридичною природою є правочином, який вносить зміни до вже існуючого договору. Додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 1 січня 2013 року (до внесення законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди), набирає чинності для сторін договору не раніше здійснення її державної реєстрації, якщо сторони в тексті додаткової угоди не пов’язуватимуть момент набрання її чинності з подією, яка настане пізніше.
- Case No. 925/457/23 February 5, 2025 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Порядок виділу частки з нерухомого майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності
При виділі частки з нерухомого майна, яке є об’єктом спільної сумісної власності, власнику, частка якого виділяється, та власнику (власникам), частка якого (яких) залишається, мають бути виділені окремі приміщення, які повинні бути ізольованими від приміщень іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, підведену систему водопостачання, водовідведення, опалення тощо, тобто складати окремий об’єкт нерухомого майна. У постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 357/3145/20 ВП ВС конкретизувала такий висновок.
- Case No. 344/8200/14-ц Постанова November 20, 2019 Decision in the register ↗
-
Наслідки поділу майна та виділу частки зі спільної власності для колишніх співвласників цього майна
Поділ спільного майна (стаття 367 ЦК України) відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні (стаття 364 ЦК України) тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається. За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні в подальшому не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об`єкти нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать позивачеві та відповідачеві. За наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку. Винятком із цього правила є випадки, коли всі співвласники або всі, крім одного, бажають поділу майна. У такому випадку суд має визначити частки всіх співвласників та провести поділ майна із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретних окремих об`єктів нерухомого майна, що утворилися у результаті його поділу та належать кожному з колишніх співвласників. У цьому разі право спільної власності припиняється. ВП ВС конкретизувала власний правовий висновок, викладений у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 344/8200/14-ц щодо наслідків виділу частки зі спільного майна.
- Case No. 357/3145/20 Постанова April 23, 2025 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Нікчемність правочину та його правові наслідки
Нікчемний правочин є недійсним уже в момент свого вчинення (ab initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто ні для кого не зумовлює переходу / набуття / зміни / встановлення / припинення прав. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
- Case No. 924/971/23 Постанова April 16, 2025 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Спосіб захисту у разі нікчемності правочину
Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обгрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового ріщення в якості обгрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
- Case No. 496/3134/19 Постанова July 13, 2022 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Належний спосіб захисту при нікчемності договору відчуження майна забороненою політичною партією на користь благодійної організації
Для ефективного захисту інтересу держави необхідно повернути спірне нерухоме майно у власність політичної партії, тим самим застосувавши наслідки недійсності нікчемного договору. Скасування державної реєстрації прав благодійної організації на спірне нерухоме майно призведе до державної реєстрації набуття прав політичної партії на таке нерухоме майно
- Case No. 924/971/23 Постанова April 16, 2025 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Застосування наслідків недійсності правочину
Зміст статті 216 ЦК України, визначає, що, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості. Враховуючи вишевикладене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від своїх висновків, викладених у пунктах 72 та 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20.
- Case No. 918/1043/21 September 18, 2024 Decision in the register ↗
-
Правосуб'єктність політичної партії
Закон наділяє політичну партію статусом юридичної особи для виконання політичною партією передусім публічно-правових функцій, спрямованих на досягнення мети створення політичної партії. Тобто будучи суб`єктом публічно-правових відносин, у приватноправових відносинах політична партія бере участь виключно у тій мірі, яка необхідна для забезпечення її існування та діяльності як суб`єкта публічно-правових відносин. Правосуб`єктність політичної партії як юридичної особи є спеціальною, вона підпорядкована меті участі такої організації у публічних відносинах, пов`язаних зі здобуттям публічної влади, та інших суспільно важливих для держави відносинах.
- Case No. 924/971/23 Постанова April 16, 2025 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
-
Право політичної партії передавати своє майно на благодійні цілі
Законодавство встановлює обмеження та заборони щодо розпорядження майном політичних партій. Майно, що належить політичній партії, повинно використовуватися з метою реалізації статутних завдань, таке майно може передаватися на благодійні цілі лише у разі припинення діяльності політичної партії шляхом реорганізації чи саморозпуску.
- Case No. 924/971/23 Постанова April 16, 2025 Decision in the register ↗
Published July 7, 2025 On the Supreme Court site ↗
The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.
Merit finds the Supreme Court positions for your case
Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.