К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний адміністративний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний адміністративний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 4 943 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КАС ВС Призначення пенсії по інвалідності

    Про розмежування вислуги років та страхового стажу при визначенні права на пенсійне забезпечення

    Вислуга років і страховий стаж є різними за правовою природою категоріями. Вислуга років застосовується у межах спеціального пенсійного законодавства та відображає тривалість проходження служби незалежно від факту та розміру сплати страхових внесків, тоді як страховий стаж є елементом солідарної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та обчислюється виключно за правилами, прямо визначеними Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Саме цей Закон встановлює вичерпні умови, порядок і критерії обчислення страхового стажу, що є підставою для призначення пенсій у солідарній системі.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника

    Про неприпустимість зміни порядку обчислення розміру пенсії у разі втрати годувальника відомостями довідки про грошове забезпечення

    При призначенні пенсії у разі втрати годувальника на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що враховуються при обчисленні пенсії, визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням годувальника. Порядок розрахунку розміру пенсії, встановлений нормативно-правовим актом, не може змінюватися відомостями, викладеними у довідці органу, в якому проходив службу годувальник.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Оскарження нормативно-правових актів у сфері соціального страхування та соціального захисту

    Про протиправність встановлення підзаконним нормативно-правовим актом спеціального порядку виплати нарахованих сум пенсії внутрішньо переміщеним особам

    Положення абзацу другого пункту 1 та пункту 4 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, суперечать законам України, оскільки встановлюють не передбачений законом спеціальний порядок виплати нарахованих сум пенсії внутрішньо переміщеним особам, ставлять реалізацію права на їх отримання у залежність від бюджетних призначень та інших умов, не визначених законом, чим звужують зміст і обсяг гарантованого законом права на пенсійне забезпечення та порушують принцип рівності.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Призначення соціальних допомог та виплат

    Про законодавство, що підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) волонтера

    Право на отримання одноразової грошової допомоги є похідним від юридичного факту загибелі (смерті) волонтера та виникає саме з моменту настання цієї події. Саме на цей момент повинні визначатися умови реалізації такого права, у тому числі перелік документів, якими підтверджується наявність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Тому подальша зміна нормативного регулювання щодо переліку документів, які подаються заявником, сама по собі не може впливати на обсяг прав особи, право якої на отримання відповідної соціальної виплати виникло до набрання чинності такими змінами. Зміни до законодавства, які набрали чинності після настання події, з якою закон пов`язує виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема щодо переліку документів, які подаються заявником разом із заявою про виплату одноразової грошової, не мають зворотної дії в часі та не підлягають застосуванню до правовідносин, у межах яких право на таку допомогу виникло до набрання чинності відповідними змінами.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Роз’яснення судового рішення (Стаття 254)

    Про правову природу роз'яснення судового рішення

    Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту. Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. Критерієм для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Спори у сфері охорони навколишнього природного середовища

    Про наслідки ненадання під час громадських слухань з оцінки впливу на довкілля документа, що підтверджує повноваження представника субєкта господарювання (замовника планованої діяльності)

    Ненадання документа на підтвердження повноважень представника суб’єкта господарювання (замовника планованої діяльності) безпосередньо під час проведення громадських слухань, за умови їхнього подальшого належного підтвердження, має характер формального процедурного недоліку, який не впливає на досягнення мети громадського обговорення, не обмежує прав громадськості, а відтак не створює визначеної пунктом 10 Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 року № 989 підстави для визнання громадських слухань такими, що не відбулися.

    Позиция опубликована 11.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Податковий контроль та облік

    Про використання РРО

    Ненадання під час фактичної перевірки документів, що підтверджують походження підакцизних товарів, які знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті), не є підставою для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності, встановленої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій під час продажу підакцизних товарів. Порушення, що полягає в ненаданні під час перевірки документів, які підтверджують облік товарів, зокрема підакцизних, що знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті), не можна вважати пов’язаним із порядком здійснення розрахункових операцій, тому таке порушення охоплюється мораторієм, впровадженим пунктом 12 розділу II «Прикінцеві положення» цього Закону. Стаття 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР передбачає дві самостійні підстави для застосування штрафної санкції: реалізацію необлікованих товарів та ненадання під час перевірки документів, що підтверджують облік товарів у місці їх реалізації. Вчинення будь-якого з цих порушень є достатньою підставою для застосування фінансової відповідальності окремо або в сукупності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Транспортний податок

    Транспортний податок: визначення об’єкта оподаткування за середньоринковою вартістю автомобіля

    Легковий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком лише за одночасної наявності двох ознак: з року його випуску минуло не більше п’яти років і його середньоринкова вартість перевищує 375 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року. Податковий орган не має повноважень самостійно визначати або перераховувати середньоринкову вартість транспортного засобу; за офіційними даними, розміщеними уповноваженим центральним органом виконавчої влади, автомобіль із вартістю не більш як 1 200 000 грн не є об’єктом оподаткування транспортним податком.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Здійснення публічних закупівель

    Про дотримання принципу недискримінації учасників публічних закупівель

    Реалізація спеціальних норм не звільняє замовника від обов`язку дотримання статті 5 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» в частині недискримінації учасників та створення умов для рівного доступу всіх потенційних постачальників до процедури закупівлі. Спеціальний статус законодавства у сфері використання ядерної енергії не звільняє замовника від обов'язку дотримуватися принципів недискримінації учасників, а лише встановлює високі критерії до предмета закупівлі, яким можуть відповідати декілька конкурентоспроможних суб'єктів.

    Позиция опубликована 07.08.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Спори щодо реєстрації податкових накладених/розрахунку коригування

    Про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як триваюче правопорушення та мораторій на застосування штрафних санкцій у період карантину

    Несвоєчасна реєстрація накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим правопорушенням, яке починається на наступний день після останнього (граничного) дня реєстрації податкової накладної і припиняється в день її фактичної реєстрації. Період вчинення правопорушення має значення лише для визначення розміру штрафних санкцій, а не для правової кваліфікації порушення як триваючого. При цьому штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, вчинені у період з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершилася дія карантину, не підлягали застосуванню, оскільки таке порушення не віднесене до винятків, визначених п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, щодо яких мораторій на застосування штрафних санкцій не поширювався.

    Позиция опубликована 06.04.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів

    Про повноваження Кабінету Міністрів України встановлювати складові розрахунку та розмірів грошового забезпечення для військовослужбовців

    Саме Уряду делеговано право встановлювати умови, порядок, а також розміри складових грошового забезпечення, і таке право є дискреційними повноваженнями, визначеними нормами Конституції України та Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» . При цьому, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям та іншим, прирівняним до них осіб. Під «порядком» розуміється, що Уряд має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення нарахування грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Під «складовими грошового забезпечення» слід розуміти посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, щомісячні (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. При цьому, базовий критерій для визначення складових грошового забезпечення військовослужбовця є визначальною величиною, оскільки саме від цього показника (шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти) обчислюються основні види виплат при розрахунку грошового забезпечення. Таким чином, за відсутності базового спеціального закону, норми та положення щодо структури, складових розрахунку та розмірів грошового забезпечення для певних категорій осіб (зокрема, військовослужбовців,) встановлюються та регулюються актами Кабінету Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою, зокрема, й було затверджено конкретний механізм визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, а також встановлення базового критерію для розрахунку такого грошового забезпечення.

    Позиция опубликована 31.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Проходження служби

    Зупинення дії закону про індексацію як підстава для відсутності обов'язку виплати індексації грошового забезпечення

    Якщо дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зупинено на відповідний бюджетний період (зокрема у 2023 році), у суб'єкта владних повноважень (військової частини) відсутній обов'язок нараховувати та виплачувати індексацію-різницю грошового забезпечення військовослужбовця за цей період. Невиплата такої індексації в цей час не утворює протиправної бездіяльності.

    Позиция опубликована 29.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Податковий контроль та облік

    Обов’язок подання податкової звітності з ПДВ в електронній формі

    З 01.01.2015 набрали чинності положення Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII, якими внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, запроваджено систему електронного адміністрування ПДВ та встановлено обов’язок подавати податкову звітність з ПДВ лише в електронній формі. Пункт 49.4 Податкового кодексу України (у редакції, чинній після внесення змін) є імперативною нормою, яка зобов’язує платників ПДВ подавати звітність з цього податку лише в електронній формі, дотримуючись встановленого порядку реєстрації електронного підпису. Тобто, після запровадження системи електронного адміністрування ПДВ податкова декларація з ПДВ повинна подаватися виключно в електронній формі. Недотримання цієї вимоги може бути розцінено як порушення податкового законодавства.

    Позиция опубликована 24.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про непоширення на технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель законодавчих вимог щодо оприлюднення проєктів регуляторних актів

    Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель не містить норм права і розробляється суб`єктом, який згідно із Законом України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» має право на здійснення діяльності у сфері землеустрою, із додержанням державних стандартів, норм і правил. Вона лише відображає результати визначення нормативної грошової оцінки за встановленою методикою і не встановлює, не змінює та не скасовує загальнообов`язкових правил поведінки. Отже, така документація не є регуляторним актом у розумінні Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», на неї не поширюється встановлений статтями 9 і 13 цього Закону порядок оприлюднення проєкту регуляторного акта, а її неопублікування не належить до обставин, з якими стаття 36 цього Закону пов’язує неможливість прийняття регуляторного акта.

    Позиция опубликована 17.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Спори у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

    Про порядок виключення з Єдиного державного реєстру відомостей про керівника структурного утворення політичної партії та визначення суб'єкта, уповноваженого ініціювати внесення відповідних змін

    Виключення відомостей про керівника структурного утворення політичної партії здійснюється лише у загальному порядку, визначеному частиною четвертою статті 21 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який потребує відомостей про новообраного керівника. Структурне утворення політичної партії повинно мати керівника, а відомості про нього як про особу, уповноважену діяти від його імені, підлягають відображенню в Єдиному державному реєстрі і вважаються достовірними у відносинах з третіми особами з огляду на частину першу статті 10 Закону № 755-IV. Попередній керівник структурного утворення політичної партії, не є суб`єктом, уповноваженим ініціювати внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки обов`язок забезпечити подання документів у порядку статті 21 Закону № 755-IV покладено на політичну партію в особі керівника політичної партії (новообраного керівника її структурного утворення) чи іншої особи, уповноваженої діяти від її імені на підставі довіреності, виданої за підписом керівника політичної партії (її структурного утворення) та засвідченої печаткою з огляду на пункт 5 частини другої статті 14 Закону № 755-IV.

    Позиция опубликована 17.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Призначення соціальних допомог та виплат

    Про право члена сім’ї загиблого працівника об’єкта критичної інфраструктури на одноразову грошову допомогу

    Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України від 20 березня 2023 року № 2980-IX «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України», виникає безпосередньо в момент настання юридичного факту, а саме, загибелі (смерті) працівника внаслідок військової агресії під час виконання професійних обов`язків. Будь-які рішення держави (як-от створення Реєстру чи подальше внесення об`єкта до нього), що вчинені після цього моменту, не можуть звужувати, скасовувати чи відтерміновувати вже набуте особою право на соціальний захист.

    Позиция опубликована 17.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про межі повноважень органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки

    Повноваження міської ради щодо зміни цільового призначення земельних ділянок комунальної власності реалізуються шляхом прийняття обов’язкових до виконання рішень на її пленарних засіданнях (сесійно). Водночас, хоча рада й діє самостійно від імені територіальної громади як розпорядник земель, її повноваження ухвалювати такі рішення не є абсолютним, оскільки обмежене імперативним конституційним принципом законності, який зобов’язує орган місцевого самоврядування вчиняти дії лише у спосіб, передбачений законом, та чітко в межах відповідного виду функціонального призначення території, заздалегідь визначеного затвердженою містобудівною документацією. Таким чином, єдиною умовою, визначеною положеннями Земельного кодексу України, для зміни цільового призначення земельної ділянки є узгодженість такої зміни з положеннями затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні. За наявності такої узгодженості та дотримання вимог закону щодо розробки документації із землеустрою, орган місцевого самоврядування не наділений абсолютною дискрецією відмовляти у задоволенні відповідного клопотання за відсутності передбачених законом підстав.

    Позиция опубликована 17.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Спори у сфері землеустрою та регулювання земельних відносин

    Про протиправність відмови органу Держгеокадастру у проведенні інвентаризації земель з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо земельної ділянки

    Інвентаризація земель є формою реалізації публічних повноважень у сфері землеустрою, яка здійснюється на підставі рішень уповноважених органів та спрямована на формування та актуалізацію відомостей Державного земельного кадастру шляхом встановлення меж, площі, правового статусу земель і їх подальшого належного обліку. При цьому Порядок проведення інвентаризації земель, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 476 не ставить проведення інвентаризації у залежність від повноти чи наявності попередньої технічної інформації про конкретну земельну ділянку, а навпаки передбачає, що саме за результатами інвентаризації формуються необхідні відомості та розробляється технічна документація із землеустрою, яка є інструментом фіксації вже встановлених під час інвентаризації характеристик земель. Відсутність або недостатність вихідних технічних даних щодо земельної ділянки не може розглядатися як правова перешкода для проведення інвентаризації, оскільки її метою є якраз виявлення, уточнення та формування таких даних, а також забезпечення їх внесення до Державного земельного кадастру. Таким чином, інвентаризація має самостійний характер як процедура первинного встановлення та впорядкування відомостей про земельні ділянки, у зв`язку з чим відмова у її проведенні з мотивів відсутності або неповноти технічної документації щодо відповідної земельної ділянки не відповідає її правовій природі та меті.

    Позиция опубликована 17.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Строк звернення до адміністративного суду (Стаття 122)

    Про визначення моменту обізнаності прокурора про порушення інтересів держави у сфері надрокористування для обчислення строку звернення до суду

    Суд має з’ясувати, які саме відомості вперше дали змогу прокурору ідентифікувати порушення інтересів держави у сфері надрокористування, чи були вони реально доступні раніше та чи діяв прокурор із належною оперативністю після їх отримання. Саме лише оприлюднення дозволу, наказу чи протоколу на офіційних сайтах та в реєстрах суб’єктів владних повноважень не доводить обізнаність прокурора про підстави позову, якщо ймовірне порушення могло бути встановлене лише після аналізу документів, що не випливали очевидно зі змісту відкритих реєстрів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів (стаття 19)

    Про юрисдикцію спорів щодо оскарження реєстраційних дій державного реєстратора, вчинених із порушенням встановленої законом процедури державної реєстрації

    Спір про оскарження реєстраційної дії приватного нотаріуса (державного реєстратора) у сфері державної реєстрації, протиправність якої обґрунтовується недотриманням установленої Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» процедури її вчинення, належить до юрисдикції адміністративних судів.

    Позиция опубликована 10.07.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.