К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний адміністративний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний адміністративний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 4 943 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 04.11.2026

  1. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про процесуальний порядок вирішення питання щодо наявності підстав для прийняття відмови від позовної заяви

    Статтями 47 та 189 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право позивача, як учасника справи, з урахуванням приписів цього Кодексу та керуючись наявною у нього метою, вільно обирати вид власної процесуальної поведінки, в тому числі шляхом відмови від позову на будь-якій стадії судового процесу. Водночас, із огляду на вагомість процесуальних та матеріально-правових наслідків відмови від позову у вигляді неможливості звернутися до суду з тотожним позовом вдруге, складністю однозначно ідентифікувати при власноручному підписі особу-підписанта, а також з метою запобігання вчинення іншими особами умисних дискредитуючих дій, обов`язковою передумовою прийняття такої відмови судом є роз`яснення сторонам наслідків відповідних процесуальних дій, а також ретельної/якісної перевірки дійсної відсутності в діях позивача порушень закону чи чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, зокрема учасників справи, що можливо здійснити, за умови наявності раціональних сумнівів та проявляючи розумну обачність (due diligence), зокрема, у судовому засіданні з викликом учасників справи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КАС ВС Виплата одноразової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві

    Про протиправність обмеження підзаконним нормативно-правовим актом права членів сім’ї застрахованої особи, що загинула на виробництві, на отримання одноразової допомоги сім`ї потерпілого

    Встановлена Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 11, обов`язковість збігу зареєстрованого місця проживання усієї родини для отримання одноразової допомоги на сім`ю у разі смерті потерпілого є додатковою обмежуючою умовою, що значно звужує обсяг встановлених законом прав сімей застрахованих осіб, що загинули на виробництві. При цьому Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить вимоги співпадіння зареєстрованого місця проживання усієї родини для отримання одноразової допомоги на сім`ю у разі смерті потерпілого та не передбачає невиконання цієї вимоги серед переліку підстав для відмови в призначенні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КАС ВС Перерахунок пенсії призначеної особі, яка постраждала від аварії на ЧАЕС

    Про право особи з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, на перерахунок пенсії відповідно до Рішення КСУ від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком

    Незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Прийняттям Закону України від 29 червня 2021 року № 1584-IX «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» не досягаються всупереч зазначеному вище рішенню Конституційного Суду України мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Аналіз норми статті 54 Закону № 796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, свідчить про те, що законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі № 796-XII саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту. Отже, враховуючи рішення Конституційного Суду України, для перерахунку пенсії особі з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, слід застосувати норми Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КАС ВС Оскарження нормативно-правових актів у сфері соціального страхування та соціального захисту

    Про протиправність встановлення Кабінетом Міністрів України розміру разової грошової допомоги до 5 травня на 2022 рік в іншому розмірі, ніж це визначено законом

    Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в оскаржуваній частині обмежує права і пільги ветеранів війни, передбачені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки її положення суперечать статті 17 Основного Закону та спеціальному законодавству, яке регулює забезпечення державою соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства, які є пріоритетними й мають безумовний характер.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КАС ВС Призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років

    Про визначення розмірів державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю та надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років і різну правову природу цих соціальних виплат

    Розмір соціальної допомоги на дитину з інвалідністю не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом та розмір надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначені соціальні виплати не можна рахувати сукупно, оскільки допомога на дитину сплачується на утримання дитини з інвалідністю, а надбавка на догляд за дитиною, сплачується безпосередньо на утримання особи, яка здійснює такий догляд і не має інших видів доходів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КАС ВС Спори у сфері праці

    Про незаконність штрафу за порушення законодавства про працю, накладеного на філію підприємства

    Зміст частини другої статті 265 КЗпП України вказує на те, що лише юридичні та фізичні особи - підприємці можуть бути суб`єктами відповідальності у вигляді штрафу за порушення законодавство про працю, які передбачені цією частиною статті. Право юридичної особи визначати суб`єкта уповноваженого на укладання договорів не змінює приписів цієї норми щодо суб`єкта відповідальності.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КАС ВС Перерахунок пенсії за віком призначеної на загальних умовах

    Про величину оцінки одного року страхового стажу при перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України № 168

    При перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку. Зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КАС ВС Призначення та виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям

    Про визначення розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності

    Розмір одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України і такий розмір одноразової грошової допомоги безпосередньо пов`язаний з днем встановлення інвалідності вперше.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КАС ВС Перерахунок пенсії за віком призначеної на загальних умовах

    Про визначення показника середньої заробітної плати для перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу

    Під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (якою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу) у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058-ІV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КАС ВС Здійснення публічних закупівель

    Про суб’єкта, який несе відповідальність за достовірність даних, використаних під час здійснення розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах

    Згідно з пунктом 11 Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 977 та пунктом 5 Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 932 відповідальність за достовірність даних, використаних під час здійснення розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах, несе керівник суб`єкта господарювання, що, насамперед, не узгоджується з положеннями частини другої статті 3 Закону № 1730-VІІІ, якими передбачено, що відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості. Частиною третьою статті 7 КАС України обумовлено, що у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Таким чином, у питанні визначення особи, яка має відповідати за заподіяння шкоди, враховуючи приписи частини третьої статті 7 КАС України, до спірних правовідносин мають застосовуватися саме положення частини другої статті 3 Закону № 1730-VІІІ, а не приписи пункту 11 Методики та пункту 5 Типового положення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КАС ВС Прийняття на публічну службу

    Про суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого входить призначення на посаду керівника державного/комунального закладу культури за результатами конкурсного добору

    Законодавцем не включено до етапів конкурсного добору керівника державного чи комунального закладу культури перегляд органом управління рішення конкурсної комісії за результатами такого добору, як і не передбачає право голови облради скасувати результати конкурсу на посаду керівника комунального закладу культури. Рішення конкурсної комісії може бути оскаржене і скасоване лише у судовому порядку. Отже, указаними нормами законодавства встановлено в імперативній формі обов`язок керівника органу управління комунальним закладом культури (в даному випадку голови облради) призначити переможця конкурсу керівником цього закладу у визначений термін і не передбачено повноважень переглядати рішення конкурсної комісії або не реалізовувати його у встановленому порядку, у тому числі, винесення цього питання на розгляд пленарного засідання облради.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про підхід до оцінки висновку Верховного Суду на його релевантність з іншими

    Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КАС ВС Проходження служби

    Про довідку, як одне з джерел для підтвердження участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи прирівняних до них заходах

    Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КАС ВС Проходження служби

    Про види адміністративних правопорушень (та їх зв’язок з конкретним видом діяльності), з якими законодавець пов’язав можливість невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди

    Питання невиплати військовослужбовцю додаткової винагороди у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, яке є предметом спірних правовідносинах, Постанова №168 не врегульовує. У той же час абзац четвертий пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), врегульовує питання щодо невиплати військовослужбовцям щомісячної премії. Так, на час виникнення спірних правовідносин абзац четвертий пункту 5 розділу XVI Порядку №260 визначав, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КАС ВС Проходження служби

    Про правову природу додаткової винагороди

    Таким чином, додаткова винагорода, встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні. Правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КАС ВС Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

    Про необхідність одержання державним виконавцем попередньої згоди уповноваженого органу на реалізацію майна, речове право на яке мають діти

    Враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII), Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (Закон № 2623-IV), а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду, про яке, зокрема, зазначає в заяві на реалізацію арештованого майна.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КАС ВС Звільнення з публічної служби

    Про вплив періоду тимчасової непрацездатності особи на оцінювання результатів її службової діяльності державного службовця

    Згідно з Додатком 5 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року №640 (далі - Порядок №640) визначено обставини, які загалом не перешкоджають затвердженню висновку, але унеможливлюють оцінювання за певним конкретно визначеним показником, наслідком чого є виставлення балу «не підлягає оцінюванню». До таких віднесено випадки, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема через тимчасову непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень), простій, тимчасову відсутність державного службовця з інших причин. Це зумовлено тим, що завдання і ключові показники можуть вимірюватися як у кількісному, так і якісному вираженні (пункт 10 Порядку №640), відповідно, перебування державного службовця, зокрема, у стані тимчасової непрацездатності, залежно від конкретних обставин здатне виключати можливість оцінки за певним кількісним та/або якісним показником, однак поряд із цим не перешкоджає визначенню результатів виконання завдань чи затвердженню висновку загалом, тобто не є самостійною і безумовною підставою для цього. Тож, правила пункту 14 Порядку №640 стосуються обставин, які унеможливлюють визначення результатів виконання завдань чи затвердження висновку одночасно за всіма показниками, їх перелік є вичерпним, і, як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, ці правила не містять застережень щодо врахування або неврахування будь-яких інших обставин, зокрема, періодів відпустки, тимчасової непрацездатності тощо. Водночас зазначені обставини керівник може визнати такими, що об`єктивно унеможливили виконання певного конкретного завдання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання та виставити за це завдання бал «не підлягає оцінюванню», однак не має наслідком незатвердження висновку загалом. З огляду на викладене не можна визнати обґрунтованими доводи скаржниці про неможливість врахування у зазначений тримісячний строк періоду тимчасової непрацездатності позивачки та потребу обрахування цього строку керуючись саме часом реального виконання трудової функції, оскільки зміст пункту 14 Порядку №640 як окремо, так і у системному зв`язку з іншими положеннями цього Порядку, не містять таких правил та не дають підстав тлумачити їх саме у такий спосіб. За загальним правилом, у випадку перебування працівника у відпустці чи стані тимчасової непрацездатності за ним зберігається посада, заробітна плата та інші гарантії, тому (аналогічно з правилами визначення стажу роботи), самі собою ці обставини не є тим чинником, що взагалі унеможливлює оцінку ефективності виконаної працівником роботи протягом звітного періоду та затвердження такої оцінки у розумінні пункту 14 Порядку №640.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про вид запиту, з яким має звернутися адвокат до правоохоронного органу, у разі поєднання у ньому диференційованих видів інформації (публічної та такої, яка може бути отримана виключно в рамках кримінального процесу)

    Звертаючись до розпорядника публічної інформації із адвокатським запитом, адвокат (у тому числі, який звертається з метою належного виконання договору про правову допомогу) повинен окрім положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), який визначає його право на таке звернення, посилатися й на норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), аби розпорядник інформації мав можливість «ідентифікувати» такий запит саме як запит на публічну інформацію. Окрім того принагідно звернути увагу, що за змістом статті 15 Закону № 5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. У той же час, за змістом статей 10, 23 Закону № 2939-VI відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Таким чином, окрім уже згаданих відмінностей запиту на отримання публічної інформації і адвокатського запиту, вони відрізняються також і наслідками відмови в отриманні запитуваної інформації. На переконання Суду, описаний аспект є важливим, оскільки у випадку звернення адвоката із запитом до правоохоронного органу, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, останній має чітко розуміти, що адвокат (як представник) має на меті не лише отримання інформації, надання якої здійснюється у порядку КПК України, а й інформації, яка можливо є публічною. Підсумовуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що запитувана позивачем інформація (наявності чи відсутності договірних відносин між ДБР і відповідною установою та її посадовою особою, а також щодо здійснення відповідачем витрат бюджетних коштів на здійснення оплати за надані цією установою послуги) все ж таки могла бути надана ДБР у порядку Закону № 2939-VI, але для цього адвокат мав би звернутися до відповідача із запитом на отримання інформації у порядку цього Закону, або ж зауважити про це в адвокатському запиті з посиланням на відповідні норми останнього.

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КАС ВС Доступ до публічної інформації

    Про відмінність між адвокатським запитом та запитом на отримання публічної інформації

    Якщо говорити про запит на отримання публічної інформації у сенсі Закону України «Про доступ до публічної інформації» (Закон №2939-VI), то запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому, розпорядниками такої інформації є суб`єкти, названі у статті 13 цього Закону; - якщо ж йдеться про адвокатський запит у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон № 5076-VI), то на відміну, від запиту на отримання публічної інформації, такий може бути адресований як суб`єктам владних повноважень та юридичним особам, так і приватним особам. - основною відмінністю запиту на отримання публічної інформації (1) і адвокатським запитом (2) є те, що перший - може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Тобто метою звернення адвоката з адвокатським запитом є виключно належне виконання договору про надання правової допомоги. Це узгоджується з приписами статті 24 Закону № 5076-VI, якою передбачено обов`язок адвоката додавати до адвокатського запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Отже, як неодноразово у своїх постановах вказувала Велика Палата Верховного Суду, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КАС ВС Кодекс адміністративного судочинства

    Про строки звернення поліцейського до суду з позовом про оскарження, застосованого до нього, дисциплінарного стягнення

    Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337- VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - «Дисциплінарний статут») передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. У випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут. При цьому Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження наказу про своє звільнення не із днем отримання примірника такого наказу, а із днем ознайомлення із ним.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT