Касаційний цивільний суд
Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний цивільний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.
Новые позиции
Найдено 2 563 позиции
Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026
-
Недопустимість ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
- Дело № 761/26815/17 Постанова 27.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
-
Презумпція вини заподіювача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України)
Законом не покладається на позивача обов’язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди з огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України). Водночас, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
- Дело № 395/1360/15 Постанова 30.01.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Щодо відшкодування витрат, пов'язаних із лікуванням потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді
Відповідно до статті 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов'язані із лікуванням потерпілого, відшкодовуються страховиком тільки потерпілому. Після смерті потерпілого у дорожньо-транспортній пригоді особа, яка понесла такі витрати, має право на їх відшкодування заподіювачем шкоди відповідно до статей 23, 1166 ЦК України.
- Дело № 712/1503/17-ц Постанова 12.09.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Обов’язок доведення наявності умов для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади
Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді відшкодування шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов у межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про відшкодування шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
- Дело № 158/1988/16-ц Постанова 04.09.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Визначення належного відповідача у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України.
- Дело № 459/274/17 Постанова 27.01.2020 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 308/5414/16-ц Постанова 09.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Юрисдикція господарських судів щодо вирішення спорів між суб'єктами господарської діяльності про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень
Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК». У цій справі позивачем було заявлено вимогу лише про відшкодування шкоди, заподіяної діями суб'єкта владних повноважень, така вимога не об'єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом така вимога повинна була розглядатися в господарському судочинстві.
- Дело № 234/11977/16-Ц Постанова 23.10.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 454/1668/17 Постанова 27.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Виконання рішення суду про відшкодування шкоди, завданої органами Пенсійного фонду України
Шкода, завдана органами Пенсійного фонду України, компенсується за рахунок державного бюджету, а відповідне рішення суду виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, оскільки не має законодавчих та інших правових підстав щодо виплати з коштів Пенсійного фонду України будь-яких відшкодувань моральної шкоди. Крім того, бюджетом Пенсійного фонду України, який кожного року затверджується Кабінетом Міністрів України, не передбачено витрат на зазначені цілі.
- Дело № 281/46/16-ц Постанова 04.07.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди
Сама по собі ухвала слідчого судді про задоволення скарги чи заяви про відвід не є правовою підставою для відшкодування учасникам кримінального провадження моральної шкоди. Такий висновок узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у рішеннях у справі «Перна проти Італії» та у справі «Білуха проти України», де встановлено, що визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за шкоду, завдану особі.
- Дело № 382/814/17 Постанова 13.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування збитків, заподіяних державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження
Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.
- Дело № 753/19110/15 Постанова 20.03.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 761/7165/17 Постанова 05.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відносини щодо цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження, нормами КПК України не регулюються
Питання наявності між сторонами деліктних зобов’язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди.
- Дело № 754/10071/17 Постанова 17.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування моральної шкоди внаслідок бездіяльності державного виконавця, яка визнана неправомірною у судовому порядку
Моральна шкода, завдана особі внаслідок бездіяльності державного виконавця, визнаної неправомірною судовим рішенням, відшкодовується державою на підставі статті 1174 ЦК України.
- Дело № 686/11185/16-ц Постанова 20.06.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження у справі не є безумовною підставою для відшкодування шкоди
Саме по собі скасування постанов слідчого про закриття кримінального провадження у справі не свідчить про протиправність його дій, які не є неправомірними в розумінні закону та не можуть бути підставою для відшкодування шкоди. Позивачем має бути доведено, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні органами слідства, його посадовими особами, зокрема безпосередньо слідчим, допущені порушення норм кримінально процесуального права (протиправність дій чи бездіяльності), які призвели до спричинення позивачеві шкоди.
- Дело № 308/1990/16-ц Постанова 23.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Застосування статті 625 ЦК України у випадку порушення грошового зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Таким чином, інфляційні втрати та три проценти річних можуть бути нараховані за невиконання грошового зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої органами досудового розслідування, прокуратури і суду.
- Дело № 339/400/16-Ц Постанова 10.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Витрати пов'язані з явкою до суду у кримінальному провадженні не є майновою шкодою відповідно до статті 1166 ЦК України
Витрати пов'язані з явкою позивача до суду у кримінальному провадженні не є майновою шкодою відповідно до статті 1166 ЦК України, а є витратами, компенсація яких здійснюється за нормами спеціального закону. Питання про відшкодування зазначених витрат підлягає вирішенню під час розгляду й ухвалення судового рішення саме у кримінальній справі, оскільки ці витрати понесені позивачем під час розгляду кримінальної справи. Крім того, сам факт реалізації позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.
- Дело № 522/22009/15-ц Постанова 07.11.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення
Положення статті 1177 ЦК України передбачають можливість компенсації шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, за рахунок Державного бюджету України виключно у випадках та порядку, передбачених законом. Проте на даний час у національному законодавстві відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який визначає такий порядок відшкодування шкоди. В ухвалі Європейського суду з прав людини від 30 вересня 2014 року у справі «Петро Якович Петльований проти України», суд зауважив, що відповідно до ЦК України питання державної компенсації жертвам злочину врегульовано таким чином, що будь-яка вимога про таку компенсацію є умовною, і ці умови частково викладені у першому пункті статті 1177 ЦК України, який містить слова «якщо особа, яка вчинила злочин, не ідентифікована або неплатоспроможна». Подальші умови полягають у тому, що вони мають бути встановлені окремим законом, який не було прийнято до цього часу. Такий закон має також містити процедуру присудження та сплати компенсації. Ясно видно з цих застережень, що право на компенсацію з боку держави жертвам злочину, передбачене вищевказаною статтею Кодексу, ніколи не було призначене, щоб бути безумовним. Практика національних судів підтверджує, що за відсутності закону, який формулює такі положення, право на компенсацію не може виникнути згідно статті 1177 ЦК України як окремо взятої.
- Дело № 552/1813/18 Постанова 19.12.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відшкодування моральної шкоди та втраченого заробітку внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду
Межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. При цьому дія Закону, яким встановлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, на правовідносини щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду не поширюється. Встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.
- Дело № 213/1972/16-ц Постанова 13.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
- Дело № 334/3231/16-ц Постанова 16.01.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність передбачених законом підстав для відшкодування шкоди має наслідком відмову у позові
Відсутність передбачених законом підстав для відшкодування шкоди тягне за собою відмову у позові, а не відмову у відкритті провадження у справі.
- Дело № 454/2843/15-ц Постанова 16.01.2018 Решение в ЕГРСР ↗
-
Потерпіла особа не зобов`язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди
Для задоволення цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов’язковим.
- Дело № 374/131/16-ц Постанова 06.11.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Можливість виникнення зобов′язання із відшкодування шкоди за наявності договірних правовідносин між сторонами.
Відносини із відшкодування шкоди й відповідно відповідальність за завдану шкоду може мати місце, як правило, лише за відсутності договірних правовідносин, а за наявності останніх має йтися про договірну відповідальність.
- Дело № 308/6020/15-ц Постанова 24.04.2019 Решение в ЕГРСР ↗
-
Відсутність підстав для застосування норм матеріального права, що регулюють деліктні правовідносини, у зв’язку з невиконанням умов договору банківського вкладу
Відносини із відшкодування шкоди й, відповідно, відповідальність за завдану шкоду може мати місце, як правило, лише за відсутності договірних правовідносин, а за їх наявності має йтися про договірну відповідальність. Вирішуючи позовні вимоги про стягнення нарахованих на вклад процентів, які передбачені умовами договорів вкладу, судам слід враховувати, що ці правовідносини випливають із договірних, а тому відповідальність за невиконання умов договору несе особа, з якою було укладено ці договори, тобто банк чи кредитна спілка, що передбачено статтею 1058 ЦК України. Вказане стосується й застосування відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, а тому суми процентів та інфляційних втрат, нарахованих на суму вкладів і обумовлених невиконанням умов договорів вкладу, не можуть бути стягнуті у порядку делікту.
- Дело № 569/7619/16-ц Постанова 31.07.2019 Решение в ЕГРСР ↗
Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.
Разделы
- Постанови Об'єднаної Палати
- Процесуальні питання
- Спори, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав
- Справи за заявою про надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів
- Справи наказного провадження
- Справи окремого провадження
- Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
- Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
- Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
- Справи про оскарження рішень третейських судів
- Справи про оспорювання рішень міжнародних арбітражів
- Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб
- Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності
- Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно
- Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
- Справи у спорах, що виникають з недоговірних зобов’язань
- Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань заставою
- Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань іпотекою
- Справи у спорах, що виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг
- Справи у спорах, що виникають із виконання судових рішень
- Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування
- Справи у спорах, що виникають із житлових відносин
- Справи у спорах, що виникають із земельних відносин
- Справи у спорах, що виникають із питань нотаріальної діяльності
- Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів
- Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин
- Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
- Справи у спорах, які виникають з кредитних відносин
- Справи у спорах, які виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань порукою
- Справи щодо визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела
Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.