К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний цивільний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний цивільний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 563 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КГС ВС смертю фізичної особи

    Встановлення факту перебування особи на утриманні померлого у справах про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого

    Факт перебування особи на утриманні померлого має значення для відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС недієздатною фізичною особою

    Відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою

    Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною особою, несе її опікун або заклад, який зобов'язаний здійснювати нагляд за такою особою (психіатричні лікарні, спеціалізовані інтернати тощо), якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Під виною опікунів та відповідних закладів розуміється нездійснення ними належного нагляду за недієздатним під час завдання ним шкоди. Оскільки опікун та відповідна організація несуть відповідальність за свою вину, їх обов'язок по відшкодуванню шкоди не припиняється в разі наступного поновлення цивільної дієздатності завдавача шкоди. Вони також не мають права звертатися до недієздатної особи з регресними вимогами. Таким чином, лише будинок-інтернат як спеціалізована установа, директор якої є опікуном недієздатної особи, має відповідати за шкоду, завдану такою особою позивачу, а не літній табір, у якому знаходилася на відпочинку недієздатна особа.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Необхідність встановлення джерела поширення інформації, достовірність якої оскаржується

    Для правильного вирішення справи про визнання поширеної у ЗМІ інформації недостовірною судам необхідно встановити, чи є інформація, яку позивач просить визнати недостовірною, висновками самого журналіста, чи зазначена інформація була поширена з іншого джерела інформації.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Визнання недостовірною інформації, викладеної особою у зверненні до компетентних органів в порядку реалізації передбаченого ст. 40 Конституції України права

    Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Отже, суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. Разом з тим, у випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам необхідно враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей). Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Фактичні твердження про вчинення особою дій, що містять ознаки злочину, за відсутності вироку суду є недостовірною інформацією та такою, що порочить честь, гідність і ділову репутацію

    Межа допустимої критики щодо державного службовця визначається з урахуванням конкретних обставин і може бути ширшою, ніж щодо приватної особи. Проте фактичні твердження про вчинення позивачем дій, що містять ознаки злочину, за відсутності вироку суду відносно нього порушують презумпцію невинуватості та негативно впливають на немайнові права позивача.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

    Відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з незаконним притягненням особи до адміністративної відповідальності

    Тлумачення статті 1176 ЦК свідчить, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто на основі загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК). Здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). До правовідносин з відшкодування особі моральної шкоди, яка завдана такими незаконними діями, підлягають застосуванню положення статті 1174 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Заява про відвід слідчого судді містить лише оціночні судження заявника, які не підлягають спростуванню

    Згідно зі статтею 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Особа, яка бере участь у справі, може заявити слідчому судді відвід з підстав, які на її думку викликають сумнів у його неупередженості, а слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність або відсутність таких підстав для відводу та за наслідками розгляду заяви постановити вмотивовану ухвалу. Вказане свідчить, що заява про відвід слідчого судді містить лише оціночні судження заявника щодо наявності підстав для його відводу, дійсність яких перевіряє слідчий суддя.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС юрисдикція

    Визначення юрисдикції спору, пов`язаного зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу розпорядження державними коштами

    Позов про відшкодування шкоди, завданої державі протиправними діями суб`єкта владних повноважень під час здійснення ним владних управлінських функцій з приводу розпорядження державними коштами, повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Застосування позовної давності до вимог про захист гідності, честі чи ділової репутації

    На вимоги про захист гідності, честі чи ділової репутації, що випливають із порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється, крім випадків, встановлених законом, зокрема пунктом 2 частини другої статті 258 ЦК і статтею 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації ( пресу) в Україні»

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Щодо обов'язку доведення достовірності поширеної інформації

    Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України, чинною на момент виникнення спірних правовідносин, негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. Стягнення грошових коштів з позичальника

    Зарахування зустрічних однорідних вимог

    Потрібно розмежовувати зарахування зустрічних однорідних вимог та заяву про таке зарахування. Сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій неможливе в порядку цивільного судочинства

    У порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати, оскільки такій інформації оцінка надається у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом. Крім того, у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Оціночні судження не підлягають спростуванню в судовому порядку

    Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб'єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Розмежування фактів та оціночних суджень в поширеній інформації, яка становить суспільний інтерес

    Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження і критику у поєднанні з дотримання розумних меж цих суджень. У разі, якщо позивач є публічною особою, відомим у суспільстві державним службовцем найвищого рівня, який обіймає публічну посаду, відповідно межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності держави, та його безпосередні дії становить суспільний інтерес. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, необхідно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацію фактів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Неприпустимість спростування даних, що містяться в повідомленні про підозру, в порядку цивільного судочинства

    Спростування даних, які містяться в повідомленні про підозру, як недостовірної інформації у порядку цивільного судочинства є неприпустимим.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС учасники судового процесу

    Визначення належного відповідача у справах про поширення недостовірної інформації посадовою чи службовою особою

    У разі поширення інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача у справах про захист честі, гідності та ділової репутації судам необхідно з’ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов’язків, то належним відповідачем є саме вона.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС учасники судового процесу

    Визначення належних відповідачів у справі щодо поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет

    Належним відповідачем у справі щодо поширення в мережі Інтернет недостовірної інформації, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб–сайту, яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо така інформація розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС учасники судового процесу

    Щодо правомірності звернення керівника громадської організації з позовом про захист його честі й гідності внаслідок поширення інформації про громадську організацію

    Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред’явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім’ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права. У разі поширення недостовірної інформації, що шкодить діловій репутації юридичної особи або її структурного підрозділу, позов вправі пред’явити орган цієї юридичної особи. Таким чином, поширена в соціальній мережі інформація щодо діяльності громадської організації не може порушувати особисті немайнові права позивача, оскільки позивач звернувся до суду із позовом про захист честі гідності та ділової репутації як фізична особа, а не як керівник громадської організації з метою представлення її інтересів та захисту ділової репутації

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС учасники судового процесу

    Визначення належних відповідачів у справі щодо спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації

    Якщо позов у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації. Таким чином, громадська організація, як видавець та розповсюджувач газети, що здійснює підготовку та вихід у світ зазначеного засобу масової інформації, має відповідати за позовом щодо спростування інформації, поширеної у газеті.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Щодо захисту честі, гідності та ділової репутації

    Право особи на звернення до суду за спростуванням інформації, поширеної про неї та (або) членів її сім'ї

    Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України). Конструкція цієї норми уповноважує особу, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення недостовірної інформації про неї та (або) членів її сім'ї, звернутися до суду за спростуванням цієї інформації як щодо себе, так і членів родини, якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує її особисті немайнові права.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT