К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний цивільний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний цивільний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 563 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 03.11.2026

  1. КГС ВС учасники судового процесу

    Залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи

    На підставі принципу національного режиму і судового імунітету іноземної держави іноземці, як і громадяни України, можуть пред`явити позов до іноземної держави, просити про забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави, яке знаходиться в Україні, лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України або законом України. Питання про те, який орган іноземної держави компетентний дати таку згоду, вирішується законодавством даної іноземної держави. Іншими словами, іноземна держава не може бути залучена до суду як відповідач або третя особа без згоди на це компетентних органів відповідної держави. Таким чином, судовий імунітет іноземної держави означає непідсудність її суду іншої держави. Він ґрунтується на суверенній рівності держав, в силу принципу «рівний над рівними не має юрисдикції, влади» «par in parem non habet imperium». Таким чином, бути учасником справи в судах іншої держави кожна суверенна держава може тільки зі згоди, висловленої через уповноважених на це осіб.

    На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС відшкодування майнової шкоди/збитків

    Стягнення з юридичної особи - платника податків коштів, які не надійшли до бюджету у вигляді податків у результаті скоєння її службовою особою злочину

    Стягнення коштів, які не надійшли до бюджету у вигляді податків у результаті скоєння злочину, має відбуватися не зі службової особи, винної у скоєнні цього злочину, а з платника податків – юридичної особи, податкові зобов`язання якого не були сплачені, на підставі положень податкового законодавства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

    Невиконання судового рішення через відсутність у боржників майна не може бути підставою для покладення на державу відповідальності за шкоду, завдану конкретними особами, на підставі статті 1177 ЦК України

    Механізм відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Водночас цей Закон передбачає можливість реалізації норми цивільного законодавства про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету України лише у випадку, коли кримінальне правопорушення вчинено спеціальним суб'єктом (працівник правоохоронного органу, прокуратури) і набуло вигляду незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою тощо. Та обставина, що державний виконавець не забезпечив виконання судового рішення через відсутність у боржників майна, не може бути підставою для покладення на державу відповідальності за шкоду, завдану конкретними особами, на підставі статті 1177 ЦК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС смертю фізичної особи

    Факт завдання шкоди особі може бути підставою виникнення грошового зобов’язання між сторонами

    Приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов’язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов’язань. Вказане свідчить, що грошове зобов’язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема з факту завдання шкоди особі.

    На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС звернення стягнення на предмет іпотеки

    Відсутність обов’язку іпотекодержателя щодо направлення досудової вимоги про добровільне виселення, якщо звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось (відбувається) у судовому порядку

    Вимога частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення іпотекодержателем на адресу осіб, які проживають в іпотечному майні, письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки і не застосовується у випадку, коли звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось (відбувається) за рішенням суду. Ухвалення судом рішення про задоволення вимог іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки без винесення рішення про виселення мешканців не позбавляє іпотекодержателя права звернутися з позовом про виселення окремо. При цьому направлення досудової вимоги про добровільне виселення перед зверненням до суду з відповідним позовом законодавством не вимагається.

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС юрисдикція

    Юрисдикція спорів щодо правомірності вчинення правочинів про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства

    ГПК України з 19 січня 2013 року встановив для господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, підвідомчість усіх майнових спорів з вимогами до боржників, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником у такій справі. Отже, спір щодо правомірності вчинення правочину про відчуження майна боржника у процедурі банкрутства має розглядатися за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство.

    На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Справи у спорах, що виникають з приводу забезпечення виконання кредитних зобов’язань іпотекою

    Щодо наявності підстав для визнання недійсним договору іпотеки у зв’язку з позбавленням іпотекодавця права власності на предмет іпотеки

    Якщо на момент укладення договору іпотеки іпотекодавець був власником переданого в іпотеку майна і лише згодом майно було витребуване у нього на підставі рішення суду, підстав для визнання недійсним договору іпотеки немає. Слід враховувати, що банк покладався на відповідні обставини на момент укладення оспорюваного договору і тому уклав договір іпотеки.

    На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС Визнання договору купівлі-продажу удаваним

    Факти, які підлягають встановленню судом у справі щодо визнання правочину удаваним

    Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: факт укладення правочину, що, на його думку, є удаваним; спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином. Оскільки згідно із частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, що суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін на укладення правочину, а також з`ясування питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.

    На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Наслідки неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт

    Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Витрати на професійну правничу допомогу

    Стягнення витрат на професійну правничу допомогу на підставі інформації яка міститься в акті приймання правничої допомоги

    Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

    На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС Припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

    Відкликання працівником заяви про звільнення, якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору

    Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника

    На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС Договір банківського вкладу

    Відповідальність банку перед клієнтами, які уклали договір банківського вкладу (депозит), не залежить від місця розташування його філій

    Фінансова установа (банк) як юридична особа несе відповідальність перед клієнтами, які уклали договір банківського вкладу (депозит), незалежно від місця розташування її філій, зокрема тих, які розміщені на тимчасово окупованій території.

    На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Інше

    Наслідки прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів»

    Тлумачення абзацу 1 частини п’ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» свідчить, що цей абзац застосовується до договорів підряду та договорів про надання послуг, та не поширюється на договори купівлі-продажу майнових прав. Відповідно прострочення зобов’язань, що виникли із договору підряду або договору про надання послуг зумовлює нарахування пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) або в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

    На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Стягнення заборгованості за аліментами

    Щодо стягнення пені у разі виникнення заборгованості з вини платника аліментів

    Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

    На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Інше

    Визначення належного відповідача у справах про визнання односторонніх правочинів недійсними

    У справі про визнання недійсними таких односторонніх правочинів як видача довіреності і прийняття спадщини належним відповідачем є особа, яка видавала довіреність, і особа, яка прийняла спадщину, а не нотаріус чи нотаріальна контора, якщо позивач не обґрунтовує недійсність правочинів неправомірними діями нотаріуса.

    На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС судові витрати

    Щодо вирішення судом законодавчої колізії стосовно наявності у заявника пільг зі сплати судового збору

    Наявність у законодавстві України на момент звернення особи до суду із заявою про скасування судового наказу норми (пункту 2 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір») про звільнення заявника від сплати судового збору за подання такої заяви та одночасне існування інших протилежних норм дає суду підстави для вирішення колізій у законодавстві на користь особи.

    На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС судові витрати

    Питання щодо розподілу/компенсації процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні, не розглядаються в порядку цивільного судочинства

    Питання про розподіл процесуальних витрат за результатами судового розгляду у кримінальному провадженні вирішується, у тій справі, в якій вони були понесені, за правилами КПК України. Якщо ж це питання суд не вирішив, сторона кримінального провадження має можливість оскаржити в цій частині ухвалене у справі судове рішення в апеляційному та касаційному порядку. А тому такі витрати не можуть бути стягнуті з обвинуваченого за позовом, поданим за правилами цивільного судочинства.

    На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС Справи у спорах, що виникають у сфері надання житлово-комунальних послуг

    Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг та відсутність членства в ОСББ як підстава для звільнення споживача від їх оплати

    Факти відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг та відсутність членства в ОСББ не можуть бути підставою для звільнення споживача від їх оплати

    На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою

    Підстави для задоволення вимог про визнання особи безвісно відсутньою

    Фактична відсутність відомостей про місце перебування особи, не є безумовною підставою для визнання її безвісно відсутньою, що потребує додаткового доказування.

    На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС апеляційний перегляд справи

    Порядок апеляційного оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про відвід судді

    Ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду заяви про відвід судді направлена на вирішення окремого процесуального питання, вона не перешкоджає провадженню у справі і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду на підставі частини першої статті 353 ЦПК України.

    На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT