К содержанию
Верховный Суд · правовые позиции

Касаційний цивільний суд

Правовые позиции Верховного Суда в разделе «Касаційний цивільний суд», новые первыми. Поиск ниже ищет в этом разделе.

Новые позиции

Найдено 2 563 позиции

Источник: lpd.court.gov.ua, обновлено 29.10.2026

  1. КГС ВС Визнання заповіту недійсним

    Повноваження чергового лікаря закладу охорони здоров'я на посвідчення заповіту

    Черговий лікар закладу охорони здоров'я, у тому числі той, який здійснює чергування в режимі «на дому» та прибув до закладу за викликом, є черговим лікарем у розумінні частини першої статті 1252 ЦК України і має повноваження посвідчувати заповіт пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні. Режим або місце чергування лікаря не впливає на наявність у нього таких повноважень.

    Позиция опубликована 28.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  2. КГС ВС Визнання заповіту недійсним

    Відсутність у заповіті вказівки на місце його складення як підстава для визнання його недійсним

    Місце складення заповіту є його реквізитом, а не елементом форми чи змісту. Відсутність у заповіті вказівки на місце його складення сама по собі не є підставою для визнання заповіту недійсним (нікчемним або оспорюваним).

    Позиция опубликована 28.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  3. КГС ВС Визнання заповіту недійсним

    Неповнота відомостей про свідків у заповіті як підстава для його недійсності

    Неповнота відомостей про свідків у заповіті (зокрема відсутність окремих реквізитів) не є підставою для визнання заповіту недійсним, якщо під час його посвідчення особи свідків та особа, яка підписала заповіт замість заповідача, були встановлені, їх дієздатність перевірена, а інші передбачені законом вимоги дотримані. Підзаконний нормативно-правовий акт, що регулює порядок вчинення нотаріальних дій, не може встановлювати додаткові, не передбачені ЦК України, підстави недійсності правочину.

    Позиция опубликована 28.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  4. КГС ВС Изменено Складання заповіту особою, яка не мала на це права

    Повноваження на посвідчення заповіту в сільській раді та наслідки їх відсутності

    Повноваження покласти на посадову особу органу місцевого самоврядування функції щодо вчинення нотаріальних дій, зокрема посвідчення заповітів, належать виключно виконавчому комітету сільської ради. Заповіт, посвідчений секретарем сільської ради на підставі розпорядження сільського голови без відповідного рішення виконавчого комітету, є нікчемним відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України. Від указаних висновків ВС у складі ОП КЦС відступив 29 січня 2024 року у справі № 369/7921/21 (провадження № 61-5293 сво 23)

    Позиция опубликована 28.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  5. КГС ВС С отступлением Визнання заповіту нікчемним

    Відступ! Відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на посадову особу вчинення нотаріальних дій, як підстава для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради

    Законодавець у ЦК України не передбачив таких підстав для кваліфікації нікчемним заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, так і відсутність вказівки в заповіті про місце народження заповідача. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми й порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача. ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 607/15112/17-ц (провадження № 61-46960св18); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 683/3061/18 (провадження № 61-18936св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17 (провадження № 61-15028св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі № 147/1062/21 (провадження № 61-6536св22); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 647/2133/19 (провадження № 61-12081св20); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 517/129/20 (провадження № 61-8933св22)

    На сайте Верховного Суда ↗

  6. КГС ВС Розірвання трудового договору у зв’язку з прогулом (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП)

    Щодо звільнення за прогул після скасування роботодавцем режиму надомної роботи

    Якщо умовами трудового договору про надомну роботу передбачено можливість одностороннього скасування роботодавцем такого режиму і працівника було належним чином повідомлено про скасування надомного режиму та необхідність виконання завдань за основним місцем роботи, відсутність працівника на робочому місці після такого скасування утворює склад дисциплінарного проступку у вигляді прогулу за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Неодержання роботодавцем письмових пояснень від працівника не є самостійною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджено належними доказами.

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  7. КГС ВС Изменено Договір дарування

    Щодо дарування грошових коштів, розміщених на банківському депозиті, без їх фактичної передачі обдаровуваному

    З внесенням вкладу до банку право власності вкладника на грошові кошти припиняється та виникають зобов'язальні відносини між банком і вкладником, тому вкладник не вправі розпоряджатися коштами на депозиті шляхом їх дарування як річчю. Реальний договір дарування грошей, предметом якого є кошти на банківському вкладі, за яким фактична передача грошей обдаровуваному не відбулася, не спрямований на реальне настання правових наслідків. ВС у складі ОП КЦС відступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах , викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18 (постанова ВС у складі ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі № 359/523/23 провадження № 61-10626сво24)

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  8. КГС ВС С отступлением Договір позики, кредиту, банківського вкладу, поруки, іпотеки

    Право на банківський вклад як предмет договору дарування

    Право на банківський вклад є майновим зобов’язальним правом вимоги та самостійним об’єктом цивільного обороту, а тому може бути предметом договору дарування. У разі його дарування за нотаріально посвідченим договором обдаровуваний набуває майнове право на вклад і може реалізувати його після смерті дарувальника ВС у складі ОП КЦС ввідступив від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах , викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року у справі № 700/2095/15, провадження № 61-6991св18.

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  9. КГС ВС С отступлением Договір позики, кредиту, банківського вкладу, поруки, іпотеки

    Щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки за кредитним договором

    Встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки є імперативним, а умова договору про його перевищення — нікчемною, що суд враховує ex officio. До кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, це обмеження застосовується лише в разі продовження строку кредитування після цієї дати. За відсутності імперативного обмеження процентної ставки суд не вправі самостійно зменшувати проценти без відповідної позовної вимоги споживача, крім випадків тлумачення нечітких або двозначних умов договору ОП КЦС у складі Вс вважала за необхідне відступити від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24).

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  10. КГС ВС Изменено Витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикація)

    Вибуття майна з володіння власника на підставі скасованого судового рішення як підстава для віндикації

    Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому було скасоване, вважається вибуттям майна з володіння власника поза його волею, що є підставою для його витребування від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України. ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі. (постанова ОП КЦС у складі ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 367/3272/19 провадження № 61-11176сво24)

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  11. КГС ВС С отступлением Справи у спорах, що виникають з питань захисту права власності

    Щодо витребування майна забудовником у кінцевого набувача після відчуження майнових прав

    Якщо забудовник відчужив майнові права на майно і отримав їх повну вартість, він не має права витребовувати це майно у кінцевого набувача. Попереднє відчуження забудовником майнових прав на нерухомість первісному набувачу за правочином, презумпція правомірності якого не спростована, виключає можливість витребування цього майна у кінцевого набувача лише з тієї підстави, що право власності первісного набувача було зареєстровано на підставі судового рішення, яке згодом скасовано ОП КЦС у складі ВС встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року у справі № 367/3799/17 (провадження № 61-22930св19) та від 28 січня 2021 року у справі № 367/8910/17 (провадження № 61-9629св19) про право ТОВ «Аверс-Сіті» на витребування майна, майнові права на яке воно раніше відчужило іншій особі.

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  12. КГС ВС учасники судового процесу

    Щодо належного суб'єктного складу у справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування

    У справах про оскарження рішення органу місцевого самоврядування належними відповідачами є орган місцевого самоврядування, який прийняв оспорюване рішення (його правонаступник), та особа, якої безпосередньо стосується це рішення. Незалучення такого органу до участі у справі як співвідповідача свідчить про неналежний суб’єктний склад та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  13. КГС ВС Изменено Справи у спорах, які виникають з кредитних відносин

    Про несправедливість умов кредитного договору щодо непропорційно великої суми компенсації

    Умови кредитного договору, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку зобов'язання та нарахувати непропорційно велику суму компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції), є несправедливими відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Стягнення заборгованості за кредитним договором має здійснюватися на підставі чітко обумовлених між сторонами умов, а не умов, що дають змогу нарахувати компенсацію, яка не відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності. ОП КЦС відступила від висновків, як сформульовані у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження 61-92св24) (постанова ОП КЦС від 07 вересня 2026 року у справі справа № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25)

    Позиция опубликована 21.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  14. КГС ВС Правовий режим майна осіб, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах та порядок його поділу

    Щодо умов застосування статті 74 СК України щодо поділу майна осіб, які проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу

    Правило статті 74 СК України про поширення режиму спільної сумісної власності на майно, набуте під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, застосовується лише за умови, що жінка та чоловік не перебувають у будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі. Суд зобов'язаний достовірно встановити наявність або відсутність зареєстрованого шлюбу сторони з іншою особою, у тому числі шлюбу, укладеного за правом іноземної держави.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  15. КГС ВС Щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного/приватного виконавця

    Щодо дії ухвали суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України після відновлення виконавчого провадження

    Ухвала суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, постановлена в межах виконавчого провадження, зберігає свою дію після відновлення цього виконавчого провадження у порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження», і виконавець зобов'язаний направити таку ухвалу до уповноваженого органу Державної прикордонної служби України для внесення відомостей до відповідної бази даних.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  16. КГС ВС Процесуальні питання

    Щодо підстав зупинення провадження у справі у зв’язку з переглядом судового рішення у подібних правовідносинах Верховним Судом

    Зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України допускається лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду. Перебування іншої справи на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного суду не є підставою для зупинення провадження за цією нормою.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  17. КГС ВС відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду

    Щодо умов відшкодування неодержаного заробітку внаслідок незаконного кримінального переслідування

    Відшкодування неодержаного заробітку на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» можливе лише за умови, що особу було відсторонено від роботи (посади) або звільнено у зв'язку з кримінальним переслідуванням. Якщо особа на момент застосування до неї незаконних дій не працювала і не була відсторонена від роботи чи звільнена у зв'язку з кримінальним переслідуванням, підстави для відшкодування неодержаного заробітку за цим Законом відсутні.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  18. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Щодо виселення зі службового житла військовослужбовців, які раніше реалізували право на забезпечення постійним житлом

    Гарантія, передбачена статтею 125 ЖК України щодо неможливості виселення без надання іншого жилого приміщення, є гарантією житлових прав військовослужбовців, звільнених з військової служби, які не забезпечені житлом для постійного проживання. Якщо військовослужбовець або члени його сім'ї вже були забезпечені державою житлом для постійного проживання, виселення зі службового житла без надання іншого жилого приміщення є пропорційним заходом втручання у право на житло.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  19. КГС ВС Справи у спорах, що виникають із житлових відносин

    Щодо права колишнього члена релігійної спільноти на користування монастирською келією після втрати монашого стану

    Реєстрація місця проживання та факт попереднього проживання у монастирській келії не створюють самостійного цивільно-правового титулу на користування цим приміщенням після втрати особою монашого стану. Задоволення вимоги колишнього члена релігійної спільноти про надання постійного доступу до келії за відсутності цивільно-правового договору чи сервітуту є порушенням гарантованої автономії релігійної організації та її права власності.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

  20. КГС ВС Стягнення заборгованості із заробітної плати

    Щодо тримісячного строку звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати

    Кошти, нараховані в порядку компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є складовою заробітної плати, а тому вимоги про їх стягнення не обмежуються тримісячним строком звернення до суду.

    Позиция опубликована 20.10.2026 На сайте Верховного Суда ↗

Позиции подготовлены аналитиками Верховного Суда. Это не цитата решения: прежде чем ссылаться в процессуальном документе, прочитайте само постановление.

Разделы

Практика по вашему делу

Merit сам находит позиции Верховного Суда для вашего дела

Merit читает материалы дела, строит позицию и подбирает практику в ее поддержку. Каждую ссылку можно открыть и проверить.

Заказать демо Позиции ВС в Claude и ChatGPT