Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,404 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CrCC SC Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Щодо можливості застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК

    Пособництво у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та добровільне обіймання особою посади в. о. начальника залізниці на окупованій території свідчать про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційному ладу, а тому виключають можливість звільнення від відбування покарання з випробуванням

    On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Щодо неможливості звільнення особи від відбування покарання за вчинення корупційного кримінального правопорушення

    Вчинення особою злочину, передбаченого відповідною частиною ст. 191 КК, шляхом зловживання службовим становищем, унеможливлює застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, адже таке діяння вважається корупційним

    On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Щодо призначення покарання у виді конфіскації майна за ч. 2 ст. 307 КК

    Призначення додаткового покарання за ч. 2 ст. 307 КК у виді конфіскації майна допускається лише в разі, якщо особа вчинила це кримінальне правопорушення з корисливого мотиву

    On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Повторність кримінальних правопорушень (стаття 32)

    Щодо наявності кваліфікуючої ознаки "повторність" у разі визнання особи винуватою лише за одним епізодом крадіжки

    Якщо з усього обсягу пред’явленого обвинувачення особу визнано винуватою лише за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення майна, а інших судимостей за вчинення будь-яких із злочинів, передбачених статтями 185, 186 та 189–191 або статтями 187, 262 КК, в особи не було, то кваліфікація дій засудженої особи за ознакою «повторність» є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність

    On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Оцінка доказів (стаття 94)

    Щодо правових наслідків проведення судово-медичної екпертизи з метою виявлення тілесних ушкодженнь у потерпілого через тривалий час (4 роки) пісдля ДТП

    Якщо у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи за ч. 2 ст. 286 КК, з метою виявлення у потерпілого відповідних тілесних ушкоджень, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, судово-медична експертиза була проведена через 4 роки після такої пригоди на підставі рентгенографії, проведеної через 3 роки після такої пригоди, то вирішення судом питання належності зазначеного доказу має вагоме значення для доведеності чи недоведеності винуватості засудженого

    On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок проходження військової служби (статті 407–409)

    Щодо складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК (момент виникнення наміру, мета обов'язкова ознака складу)

    Момент виникнення у особи наміру ухилитись від військової служби (безпосередньо в момент самовільного залишення військової частини або в період незаконного перебування за її межами) не впливає на наявність складу злочину «Дезертирство». Обов’язковою ознакою складу цього кримінального правопорушення завжди є мета, що полягає у намірі військовослужбовця ухилятися від військової служби протягом не трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а назавжди

    On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок діяльності захисників або представників особи (статті 397–400-1)

    Щодо суб'єктивної сторони (мотиву) складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 398 КК

    Мотивом вчинення злочину, передбаченого ст. 398 КК, може бути бажання припинити певні дії захисника чи представника особи або помста за їх діяльність, а суб’єктивна сторона складу цього злочину не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих повноважень, які наразі виконує потерпілий, адже достатньо, щоб винний усвідомлював той факт, що захисник або представник особи здійснює свою діяльність. Для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між завданням обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій та здійсненням нею як адвокатом діяльності з надання правової допомоги, належить зважати на багатоаспектність змісту правової допомоги

    On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Контроль за вчиненням злочину (стаття 271)

    Щодо способу вираження пропозиції неправомірної вигоди за ст. 369 КК

    1. Стаття 369 КК не виключає, що пропозиція неправомірної вигоди може виражатися не лише у конкретній сумі грошей або чітко визначеному майні, але й у встановленні інших параметрів предмету неправомірної вигоди, наприклад, у вигляді долі від отриманого прибутку або частки у майні підприємства, проценті від доходів тощо, якщо окреслені в пропозиції параметри дозволяють визначити предмет і розмір неправомірної вигоди за виконання або настання певних умов. Такий спосіб визначення неправомірної вигоди не виключає сам по собі наявність корупційного злочину, у тому числі й передбаченого ст. 369 КК. 2. Ухвалення службовою особою рішень або вчинення нею дій при виконанні своїх повноважень, якщо за оцінкою зацікавленої особи воно є незаконним та/або необґрунтованим, саме по собі не може свідчити про підбурювання до надання неправомірної вигоди. Крім того, навіть якщо надалі таке рішення буде скасовано через незаконність або необґрунтованість, це не може свідчити, без додаткових доказів, про те, що воно приймалося з корупційною метою

    On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Службова недбалість (стаття 367)

    Фізична особа-підприємець є суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК

    Фізична особа-підприємець, яка керувала колективом найманих працівників, ставила перед ними виробничі завдання, визначала розмір заробітної плати, вважається такою, що виконує організаційно-розпорядчі і адміністративно-господарські функції, відтак є службовою особою та суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Кримінальні правопорушення щодо недотримання встановленого законодавством порядку обігу та використання документів, печаток, штампів, бланків, спеціальних технічних засобів отримання інформації та ліній зв’язку (статті 357–360)

    Щодо кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 358 КК

    Дії, що полягають у використанні завідомо підробленого військового квитка з фейковими даними про те, що особа не підлягає військовій службі за призовом під час мобілізації як така, що виключена з військового обліку за станом здоров’я, для пред’явлення при перевірці працівниками прикордонної служби з метою перетину державного кордону України, підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 358 КК

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Порушення вимог законодавства про охорону праці (стаття 271 КК)

    Щодо обставин, які необхідно встановити для кваліфікації дій агронома підприємства за ч. 2 ст. 271 КК

    Для встановлення винуватості особи, що обіймає посаду агронома підприємства, у нездійсненні належного контролю за безпечним виконанням працівниками польових робіт (ч. 2 ст. 271 КК), під час яких при заборі води з каналу сталась дорожньо-транспортна пригода (самовільний рух керованого автомобіля заднім ходом та його падіння з мосту в меліоративний канал), що призвела до смерті водія, належить визначити, чи є агроном посадовою особою, відповідальною за випуск транспортних засобів на лінію та чи має перевіряти їх технічний стан як під час роботи, так і під час випуску на лінію, а також, чи покладається посадовою інструкцією на агронома обов'язок безпосередньо керувати кожною дією водія під час здійснення забору води, що свідчитиме про наявність чи відсутність причинно-наслідкового зв'язку між смертю водія та діями/бездіяльністю агронома

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на встановлений порядок лісокористування, використання рослинного і тваринного світу (статті 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252)

    Кваліфікація дій особи за ст. 246 КК залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка

    Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК, полягає у незаконній порубці дерев і чагарників. При цьому кваліфікація таких дій за ст. 246 КК залежить від категорії захищеності лісу, а також інших об'єктів, де здійснюється порубка. Незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього кримінального правопорушення лише тоді, коли це заподіяло істотної шкоди Про заподіяння істотної шкоди незаконною порубкою дерев в захисній лісосмузі свідчить кількість зрубаних дерев ( 401 дерево) та їхня вартість, яка на час вчинення злочину становила 1 491 652, 31 грн, і була визначена на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» з урахуванням відповідної індексації, передбаченої п. 2 указаної Постанови

    On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Крадіжка (стаття 185)

    Щодо наявності кваліфікуючої ознаки "проникнення" на територію огороджену парканом при кваліфікації дій особи за ст. 185 КК

    Паркан фактично є захистом ділянки від сторонніх осіб та об'єктивно перешкоджає вільному доступу на територію ділянки, а тому така ділянка може бути віднесена за своїми ознаками до поняття «сховище», адже наявність такого паркану без сумніву дозволяє ідентифікувати певну територію як таку, що має призначення для постійного або тимчасового зберігання матеріальних цінностей. При здійсненні правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа. Для з'ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння

    On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Умисне тяжке тілесне ушкодження (cтаття 121)

    Щодо врахування обставин надання медичної допомоги та відмови потерпілої від госпіталіцізації при квалфікації дій особи за ч. 2 ст. 121 КК

    Оскільки необхідною умовою для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 121 КК є встановлення причинного зв'язку між умисними тяжкими тілесними ушкодженнями і смертю, що настала, то попередження смертельного наслідку, обумовлене наданням медичної допомоги, як і відмова потерпілої від госпіталізації, що призвела до ускладнення її стану, не мають братися до уваги під час оцінки загрози життю за таких ушкоджень

    On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Щодо кваліфікацїі дій водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу за ч. 7 ст. 111-1 КК

    Верховний Суд зауважив, що у нормативній конструкції ч. 7 ст. 111-1 КК термін «працівник правоохоронного органу» не використовується, тому дії засудженого, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу і забезпечував його функціонування, правильно кваліфіковані за ч. 7 ст. 111-1 КК.

    On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Колабораційна діяльність (стаття 111-1)

    Щодо кваліфікаційдій в.о. керівника КП самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації» за ч. 5 ст. 111-1 КК

    Дії громадянина України який зайняв посаду в.о. керівника КП самопроголошеної «військово-цивільної адміністрації» у структурі окупаційної адміністрації держави-агресора, що створена представниками держави-агресора рф на тимчасово окупованій території України, особисто зареєстрував у «податковій службі» новостворене «Комунальне підприємство» військово-цивільної адміністрації, брав участь у нарадах в «управлінні житлово-комунального господарства військової-цивільної адміністрації» та отримував заробітну плату в російських рублях, за відсутності примусу до вчинення вищезазначених дій, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК

    On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Обставини, які обтяжують покарання (стаття 67)

    Співвідношення понять "вчинення злочину з використанням умов воєнного стану" та "вчинення злочину в умовах воєнного стану"

    Поняття «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» визначене п. 11 ст. 67 КК обставиною, яка обтяжує покарання, і не має жодного відношення до поняття «вчинення злочину в умовах воєнного стану», що є кваліфікуючою ознакою кримінальних правопорушень

    On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Обставини, які пом'якшують покарання (стаття 66)

    Зміст щирого каяття та стадія кримінального провадження на якому можливе щире каяття винної особи

    Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (наприклад, при з'явленні із зізнанням), так і після їх внесення, на досудовому розслідуванні або під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про справжність, щирість визнання вини, шляхом відповідного ставлення до скоєного, що передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, і має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації

    On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Щодо необхідності з’ясування чи є особа працевлаштованою при призначенні засудженому покарання у виді виправних робіт

    Перш ніж призначати засудженому покарання у виді виправних робіт, належить з’ясувати, чи є особа працевлаштованою, оскільки відсутність місця роботи унеможливлює визначення розміру відрахувань із суми заробітку засудженого в дохід держави, яке є обов’язковим при призначенні вказаного виду покарання.

    On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286)

    Про відсутність порушення права на захист у разі ухвалення вироку стосовно засудженого за ч. 1 ст. 286 КК на підставі сукупності наявних у кримінальному провадженні доказів, без дослідження приладу для встановлення швидкості руху

    Якщо в кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 286 КК орган досудового розслідування за дорученням місцевого суду в порядку ч. 3 ст. 333 КПК мав провести огляд транспортного засобу, за кермом якого перебував засуджений під час ДТП, а саме: виявити та вилучити прилад для встановлення швидкості руху, однак через значний проміжок часу повідомив про неможливість виконання ухвали місцевого суду у зв'язку з відсутністю відповідного закладу, який би міг провести вилучення тахокарти з тахографа, той факт, що з метою дотримання розумних строків місцевий суд дійшов висновку про можливість ухвалення вироку стосовно засудженого на підставі сукупності інших наявних у кримінальному провадженні доказів, зокрема і фактичних даних висновку судової інженерно-транспортної експертизи, не впливає на обсяг обвинувачення та не може бути підставою порушення права на захист.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT