Skip to content
Supreme Court · legal positions

Кримінальний кодекс України

The legal positions of the Supreme Court in the section «Кримінальний кодекс України», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,404 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. CrCC SC Основні покарання (статті 56–58, 60–64)

    Щодо неправильного застосування положень ст. 61 КК, через наявність у засудженої за ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК, доньки, яка на час постановлення ухвали не досягла чотирнадцятирічного віку

    Верховний Суд вказав, що за приписами ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи. Оскільки засуджена має доньку, яка на час постановлення ухвали не досягла чотирнадцятирічного віку, тому призначене їй за ч. 2 ст. 109, ч. 2 ст. 436-2 КК покарання у виді обмеження волі свідчить про неправильне застосування судом положень ст. 61 КК.

    On the Supreme Court site ↗

  2. CrCC SC Додаткові покарання (статті 54, 59)

    Щодо застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна за вчинений засудженим злочин, передбачений ч. 3 ст. 109 КК

    Верховний Суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду, зауважив, що згідно з ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна застосовується за вчинений засудженим злочин, передбачений ч. 3 ст. 109 КК, незалежно від того, чи мали такі дії корисливий характер. Положення зазначеної норми передбачають, що конфіскація майна застосовується за злочини проти основ національної безпеки України незалежно від ступеня їх тяжкості, і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК. Хоча ч. 3 ст. 109 КК передбачає альтернативну можливість застосування або незастосування конфіскації майна, апеляційний суд, крім посилання на відсутність корисливого мотиву, будь-яких інших обґрунтувань щодо незастосування додаткового покарання у виді конфіскації майна не навів, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

    On the Supreme Court site ↗

  3. CrCC SC Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України... (стаття 114-2)

    Кваліфікація дій особи за ч. 2 ст. 114-2 КК. Поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості

    Верховний Суд не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції та зазначив наступне. Якщо захисник особи, яку засуджено за ч. 2 ст. 114-2 КК за те, що вона в умовах воєнного стану поширювала інформацію про розташування ЗСУ, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в апеляційній скарзі зазначає, що в діях обвинуваченого відсутній склад цього кримінального правопорушення через малозначність, оскільки ніякої шкоди ця інформація безпеці держави Україна не спричинила, то суд апеляційної інстанції зобов’язаний перевірити доводи скарги сторони захисту, надати на них вичерпні, аргументовані та конкретні відповіді, провести належний аналіз і оцінку обставин. Проте апеляційний суд при розгляді апеляційної скарги захисника взагалі не зазначив наведених у скарзі доводів, не перевірив їх, вичерпних відповідей на них не дав.

    On the Supreme Court site ↗

  4. CrCC SC Державна зрада (cтаття 111)

    Кваліфікація. Державна зрада (ч. 1 ст. 111 КК)

    Верховний Суд залишив рішення судів попередніх інстанцій без зміни та зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 111 КК (у редакції ЗУ № 1183-VII від 08.04.2014 та ЗУ № 1689-VII від 07.10.2014) державна зрада – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. Засуджена не була звільненою з посади судді за законодавством України, упродовж березня-листопада 2014 року як «суддя» незаконно створеного «Господарського суду Республіки Крим рф» здійснювала «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави – рф, а з призначенням у грудні 2014 року на посаду «судді Арбітражного суду Республіки Крим російської федерації» прийняла на себе на окупованій території України повноваження судді іншої держави – рф, яка окупувала та незаконно анексувала цю територію. Верховний Суд погодився з висновком місцевого суду про те, що здійснення за таких умов «правосуддя» від імені рф свідчить про порушення нею вимог ст. 65 Конституції України, присяги судді, оскільки забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади рф шляхом утворення та функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади рф на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади рф з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а отже надання нею допомоги рф в проведенні підривної діяльності проти України. Засуджена може не підтримувати політичний режим країни, в якій проживає, працевлаштуватися на території іншої держави тощо, але вона при цьому не отримує права шкодити суверенітетові та територіальній цілісності України чи надавати іноземній державі будь-яку допомогу в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду таким цінностям, тим більше суддею.

    On the Supreme Court site ↗

  5. CrCC SC Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (cтаття 110)

    Кваліфікація. Публічний заклик до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України (ч. 1 ст. 110 КК)

    Дії засудженої правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 110 КК як публічний заклик до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Об’єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, які можуть виявитися у чотирьох формах: дії, спрямовані на зміну меж території України; дії, спрямовані на зміну меж державного кордону України; публічні заклики до вчинення таких дій; розповсюдження матеріалів із закликами до вказаних дій. Публічні заклики до вчинення вказаних дій означають усні (на мітингу, зборах, по радіо тощо) або письмові звернення до громадян (невизначеної або певної групи людей). Заклики можуть бути пов’язані зі спробами схилити невизначену кількість людей або певні організації чи інші угруповання до виходу автономної республіки, області, району або міста зі складу України або до відокремлення частини території України і приєднання її до території іншої держави. Суб'єктивна сторона цього кримінального правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу. При цьому для перших двох форм кримінального правопорушення обов’язковою є також наявність спеціальної мети – змінити межі території або державного кордону України. Для публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України, зазначена мета не є обов’язковою ознакою складу. Відповідальність за ці дії має нести й особа, яка особисто не має такої мети, у зв’язку з чим довід сторони захисту про недоведеність того, що засуджена діяла з метою зміни меж території або кордонів України всупереч установленому в Конституції України порядку за обставин, встановлених місцевим судом, визнаний касаційним судом безпідставним.

    On the Supreme Court site ↗

  6. CrCC SC Домашнє насильство (стаття 126-1)

    Щодо угоди про примирення укладеної між потерпілою та обвинуваченим, який визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК

    Верховний Суд звернув увагу, що предметом розгляду судом була угода про примирення, укладена між обвинуваченим і потерпілою, від 21.04.2023, а тому посилання засудженого на невідповідність приписам кримінального процесуального закону окремих положень угоди про примирення від 18.04.2023, копію якої додано до касаційної скарги, як на підставу до скасування оскаржених судових рішень, є безпідставними, оскільки останню сторони кримінального провадження не подавали на розгляд суду і вона не створює жодних правових наслідків у цьому провадженні. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що угода про примирення від 21.04.2023 між потерпілою та обвинуваченим укладена з дотриманням вимог ст. 471 КПК, умови угоди відповідають інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. З огляду на положення ч. 3 ст. 469 КПК, враховуючи, що обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, яке відповідно до приписів ст. 12 КК є нетяжким злочином, суди дійшли законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК, для відмови в затвердженні угоди про примирення.

    On the Supreme Court site ↗

  7. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, у якому особа обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, а саме погрозі вбивством дружині

    Як убачається зі змісту оскарженого судового рішення, особа обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК, а саме погрозі вбивством дружині. В обвинувальному акті щодо нього не йдеться про пов’язаність інкримінованого йому злочину з домашнім насильством, в тому числі не вказано на вчинення злочину, пов’язаного з домашнім насильством, як на обставину, яка обтяжує покарання.

    On the Supreme Court site ↗

  8. CrCC SC Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи (стаття 284)

    Щодо кримінального проступку, пов'язаного із домашнім насильством. Незакриття кримінального провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК

    Оскільки обвинуваченому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, пов'язаного із домашнім насильством, ця обставина була визнана обтяжуючою, та він мав можливість захищатися від цього обвинувачення, за таких обставин відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження щодо нього не можна було закрити у зв’язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

    On the Supreme Court site ↗

  9. CrCC SC Звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75–78)

    Незастосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до засудженого за ст. 126-1 КК

    ВС погодився з рішенням апеляційного суду, який зазначив, що суд першої інстанції в повній мірі не врахував те, що засуджений неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо потерпілої, на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти систематичне фізичне та психологічне насильство по відношенню до потерпілої. При цьому, засуджений не зважав, що очевидцями таких конфліктів були їх неповнолітні діти, свою вину у вчиненому не визнав. Як наслідок, останньому рекомендовано судовим експертом обов’язкове проходження програми психологічної реабілітації.

    On the Supreme Court site ↗

  10. CrCC SC Загальні засади призначення покарання (стаття 65)

    Щодо безпідставності визнання обставиною, що пом’якшує покарання особі засудженій за ч. 1 ст. 115 КК - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка

    Пом’якшуючи призначене засудженій покарання, суд апеляційної інстанції свої висновки обґрунтував, зокрема, тим, що вбивство потерпілого було зумовлено також і протиправною поведінкою загиблого, який роками знущався зобвинуваченої та її дітей, бив їх, ображав словесно, водночас визнавши такі дії домашнім насильством стосовно обвинуваченої з боку її чоловіка та обставиною, яка пом’якшує призначене їй покарання. При цьому апеляційний суд безпосередньо не дослідив доказів, наявних в матеріалах кримінального провадження, та, обмежившись лише допитом обвинуваченої й потерпілих, дав свою, відмінну від суду першої інстанції, оцінку обставинам конфлікту між засудженою і потерпілим та характеру поведінки останнього. Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свій висновок щодо пом’якшення засудженій покарання, визнав обставиною, що пом’якшує покарання - домашнє насильство стосовно неї з боку її чоловіка. Однак така обставина встановлена апеляційним судом з порушенням вимог КПК. Суд не врахував належним чином конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінки засудженої після вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про недотримання принципу співмірності та індивідуалізації покарання. З огляду на викладене Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

    On the Supreme Court site ↗

  11. CrCC SC Кримінальні правопорушення, що посягають на порядок підлеглості та військової честі (статті 402–406)

    Обставини, що свідчать про наявність у діях особи складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК (Непокора)

    На наявність у діях особи складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 «Непокора» КК, указує відкрита відмова військовослужбовця в умовах воєнного стану виконати наказ начальника, який є реальним для виконання, законним, сформульованим виразно, чітко й зрозуміло та не допускає подвійного тлумачення. Сама собою непокора в період воєнного стану є небезпечним військовим злочином, який посягає на встановлений порядок підлеглості та військової честі і породжує неорганізованість та безладдя у військових частинах, а отже безсумнівно негативно позначається на боєготовності і боєздатності військових формувань, що виключає малозначність цього діяння в розумінні ч. 2 ст. 11 КК

    On the Supreme Court site ↗

  12. CrCC SC Декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК)

    Обставини, які свідчать про умисел на внесення неправдивих відомостей до декларації (ст. 366-2 КК)

    Про умисел на внесення неправдивих відомостей до декларації свідчить декларування депутатом районної ради лише частини об’єктів декларування і невнесення відомостей про об’єкти на загальну суму, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що не є опискою чи помилкою в підрахунку. Сплата податків з отриманого доходу не звільняє від відповідальності за недекларування майна, від оренди якого отримано цей дохід, а недостатність практичних навичок роботи на комп’ютері не виправдовує вибіркове зазначення об’єктів декларування

    On the Supreme Court site ↗

  13. CrCC SC Кримінальні правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації (статті 335–337)

    Кваліфікація. Дії військовозобов'язаного, які підлягають кваліфікації за ст. 336 КК.

    Дії військовозобов'язаного, який з моменту оголошення Указу Президента України № 65/2022«Про загальну мобілізацію» ухилився від призову на військову службу, вважаються такими, що вчинені під час мобілізації, в особливий період і підлягають кваліфікації за ст. 336 КК. Незазначення при правовій кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 336 КК такої ознаки, як особливий період, не може вважатися беззаперечною підставою для визнання неправильною такої кваліфікації дій обвинуваченого

    On the Supreme Court site ↗

  14. CrCC SC Хуліганство (стаття 296)

    Кваліфікація. Щодо обов'язкових ознак, які є необхідними для юридичної оцінки діяння як хуліганства (ст. 296 КК)

    Для юридичної оцінки діяння як хуліганства обов’язковим є поєднання ознак об’єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб’єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства. Дії особи, яка у приміщенні лікарні в присутності медичних працівників поводилася агресивно, безпідставно застосувала насильство із заподіянням лікарю тілесних ушкоджень, внаслідок чого останній був вимушений залишити своє робоче місце, що потягло порушення роботи лікарні, утворюють склад хуліганства

    On the Supreme Court site ↗

  15. CrCC SC Незаконне заволодіння транспортним засобом (стаття 289)

    Кваліфікація. Дії особи, які утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК

    Дії особи, яка отримала ключі й свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для доставки автомобіля до місця його ремонту, однак без дозволу власника чи користувача транспортного засобу здійснила поїздку до іншого населеного пункту з будь-якою метою, утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК

    On the Supreme Court site ↗

  16. CrCC SC Сексуальне насильство (стаття 153)

    Щодо безпідставності виключення з формулювання обвинувачення такої кваліфікуючої обставини, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК

    У разі вчинення кримінального правопорушення за наявності в діянні винної особи кількох кваліфікуючих ознак, передбачених різними частинами однієї статті КК, такі дії слід кваліфікувати за тією частиною статті, яка передбачає відповідальність за найбільш тяжкий злочин, а наявність інших кваліфікуючих ознак, передбачених іншими частинами цієї статті, відображається у формулюванні обвинувачення шляхом наведення їх переліку в тексті процесуального документа. Виключивши з обвинувачення кваліфікуючу ознаку перебування засудженого з потерпілою у сімейних відносинах, суд першої інстанції порушив правила кваліфікації злочинів і неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, чого у свою чергу не виправив суд апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції хоча й зазначив довід сторони обвинувачення про безпідставність виключення з формулювання обвинувачення такої кваліфікуючої обставини, як вчинення особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК, однак всупереч вимогам ст. 419 КПК взагалі не розглянув та не проаналізував його.

    On the Supreme Court site ↗

  17. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою не є оціночним поняттям (ст. 190 КК)

    Заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою не є оціночним поняттям, воно формалізоване в законі, тобто визначене законодавцем за допомогою вартісних критеріїв, зазначених у пунктах 2–4 примітки до ст. 185 КК, та встановлено їх мінімальний і максимальний розмір з прив’язкою до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян

    On the Supreme Court site ↗

  18. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Дії внутрішньо переміщеної особи, вчинені з метою отримання соціальної допомоги, які свідчать про вчинення шахрайства (ст. 190 КК)

    Про вчинення шахрайства внутрішньо переміщеною особою свідчить отримання нею соціальної допомоги на підставі заяв, у яких вона не повідомила органам соціального захисту про наявність нерухомого майна, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції

    On the Supreme Court site ↗

  19. CrCC SC Шахрайство (стаття 190)

    Кваліфікація дій особи за ст. 190 КК (шахрайство)

    Дії особи, яка не мала на меті організовувати виступ музичного гурту, але пропонувала потерпілим придбати квитки на концерт і заволоділа їхніми коштами через впевненість останніх у добросовісності дій так званого організатора концертів, слід кваліфікувати як шахрайство

    On the Supreme Court site ↗

  20. CrCC SC Кримінальні правопорушення проти інших політичних прав людини та рівноправності громадян (статті 161, 170, 171)

    Обставини, які вказують на відсутність умислу на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ст. 171 КК)

    Якщо потерпілий не вжив заходів для ідентифікації себе як журналіста, не повідомив про здійснення професійної журналістської діяльності, зокрема проведення відеозйомки, то в діях особи, яка погрожує потерпілому насильством, відсутній умисел на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста (ст. 171 КК)

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT