Здійснення публічних закупівель
The legal positions of the Supreme Court in the section «Здійснення публічних закупівель», newest first. The search below looks in this section.
New positions
Found 74 positions
Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026
-
Про дію Закону України "Про публічні закупівлі" як спеціального закону в правовідносинах у сфері публічних закупівель
Законом України "Про публічні закупівлі", який є спеціальним в межах правовідносин у сфері публічних закупівель, не встановлено вимог щодо відповідності документів, поданих учасниками процедури закупівлі вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Враховуючи, що підставою для відхилення тендерної пропозиції є невідповідність умовам тендерної документації, відсутність дати складання акту прийому-передачі робіт не є підставою для відхилення тендерної пропозиції.
- Case No. 640/17592/19 Постанова June 3, 2021 Decision in the register ↗
-
Про визначення критеріїв відсутності встановлення замовником дискримінаційних умов під час проведення публічних закупівель
За наведеним у Законі України «Про захист економічної конкуренції» визначенням, економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибрати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Закони України «Про захист економічної конкуренції» та «Про публічні закупівлі» не визначають, що наявність двох і більше виробників певної продукції є доказом відсутності дискримінації, проте відсутність такої норми не є перешкодою для урахування такого критерію під час оцінки доводів скаржника щодо встановлення замовником дискримінаційних умов.
- Case No. 826/7945/18 Постанова June 30, 2021 Decision in the register ↗
-
Про зміст ч. 4 ст. 36 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі»
У частині четвертій статті 36 Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» не йдеться мова про тендерну документацію. Натомість є застереження до основних вимог до договору про закупівлю за результатами проведення її процедури та неможливість в подальшому зміни істотних умов договору про закупівлю вже після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, які встановлені в цій же правовій нормі.
- Case No. 160/4421/20 Постанова May 5, 2021 Decision in the register ↗
-
Про строки подання подання скарг згідно ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі» на дії замовника в залежності від характеру таких дій
Законом України «Про публічні закупівлі» для подання скарг на дії замовника встановлені різні строки в залежності від характеру таких дій. Скарга на дії замовника, пов’язані із затвердженням рішення про розгляд пропозиції учасників закупівлі є такими, що відбулися після оцінки пропозицій учасників, та, відповідно, до скарг на такі дії мають застосовуватися строки подання протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю, що визначені абзацом 2 ч. 2 ст. 18 Закону Існують дві підстави для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою яка потребує додаткового захисту. По-перше, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо, по-друге, заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частини першої статті 1 Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
- Case No. 826/12879/17 Постанова April 12, 2021 Decision in the register ↗
-
Про доцільність розгляду Антимонопольним комітетом України скарги особи після завершення процедури публічної закупівлі
Після прийняття скарги до розгляду АМКУ припинив її розгляд, посилаючись на положення частини третьої статті 8 та частини п`ятої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки з моменту укладення договору про закупівлю лише суди мають повноваження на розгляд скарг щодо таких договорів. Отже, станом на час прийняття спірного рішення АМК України, як суб`єкт владних повноважень, позбавлений можливості розгляду та вирішення скарги позивача по суті, оскільки публічна закупівля є завершеною. Навіть у разі прийняття скарги, її розгляду та прийняття рішення по суті скарги не призведе до відновлення порушених, на думку позивача, його прав, оскільки фактично процедура публічної закупівлі завершена (укладено договір з переможцем та виконаний). При цьому, законодавством не передбачено можливості повернутись на попередній етап проведення закупівлі або обов`язок відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів чи відміну процедури закупівлі після визнання учасника переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору та його виконання.
- Case No. 420/9461/22 October 23, 2024 Decision in the register ↗
-
Про суб’єкта, який несе відповідальність за достовірність даних, використаних під час здійснення розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах
Згідно з пунктом 11 Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 977 та пунктом 5 Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 932 відповідальність за достовірність даних, використаних під час здійснення розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах, несе керівник суб`єкта господарювання, що, насамперед, не узгоджується з положеннями частини другої статті 3 Закону № 1730-VІІІ, якими передбачено, що відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості. Частиною третьою статті 7 КАС України обумовлено, що у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Таким чином, у питанні визначення особи, яка має відповідати за заподіяння шкоди, враховуючи приписи частини третьої статті 7 КАС України, до спірних правовідносин мають застосовуватися саме положення частини другої статті 3 Закону № 1730-VІІІ, а не приписи пункту 11 Методики та пункту 5 Типового положення.
- Case No. 160/2307/23 March 27, 2024 Decision in the register ↗
-
Про особливості визначення предмета закупівлі для послуг з організації харчування
Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. При цьому, згідно із пунктом 5 розділу І Порядку № 708, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Варто наголосити, що особливості визначення предмета закупівлі для послуг з організації харчування Порядком № 708 не встановлені. А тому замовник має виходити із загальних правил визначення предмета закупівлі.
- Case No. 160/17450/22 March 13, 2024 Decision in the register ↗
-
Про випадок, який унеможливлює зміну істотних умов договору з огляду на предмет публічної закупівлі
У розглядуваному випадку предметом публічної закупівлі є послуги поводження з побутовими відходами. Поняття послуги з поводження з побутовими відходами міститься в частині першій статті 1 Закону України «Про відходи», де зазначено, що це послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування. Отже, твердження, що у цій справі предмет закупівлі підпадає під визначення пунктом 34 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII поняття товари, до якого включено також термін - послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів, є безпідставним та свідчить про помилкове тлумачення цієї норми. З цього вбачається, що підстава для зміни істотних умов договору, визначена у підпункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII та яка включена замовником у підпункт 2 пункту 4 розділу VI ««Істотні умови, що обов`язково включаються до договору»» тендерної документації, може бути застосована тоді, коли предметом закупівлі є товар, а не як у нашому випадку послуги, про що у ній прямо зазначено - зміна ціни за одиницю товару.
- Case No. 160/8420/22 March 6, 2024 Decision in the register ↗
-
Про обов’язки головного розпорядника коштів місцевого бюджету в аспекті процедури публічної закупівлі
Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету, мав забезпечити оприлюднення інформації про обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті і не оприлюднення такої інформації свідчить про порушення ним вимог пункту 4-1 Постанови № 710. При цьому судом були відхилені твердження Департаменту, що Постанова № 710 не є законодавством у сфері закупівель та носить рекомендаційний характер, а відтак, не обов`язкова до виконання Замовником, оскільки по-перше, Положенням про департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 85/7 від 26.05.2021, визначено, що Департамент у своїй діяльності керується, у тому числі актами Кабінету Міністрів України, а по-друге, поняття «законодавства» є широким і включає у себе як законодавчі акти, так і нормативно-правові акти. До того ж варто відмітити, що Постанова № 710 безпосередньо стосується позивача, як головного розпорядника коштів місцевого бюджету, а тому дотримання її положень може бути предметом перевірки контролюючого органу в рамках проведення моніторингу процедури закупівлі.
- Case No. 160/8420/22 March 6, 2024 Decision in the register ↗
-
Про компетенцію структурних органів фінансового контролю щодо проведення моніторингу державних закупівель
Як свідчить зміст Закону №922-VIII та Положення №43, то їхні норми не містять чіткого переліку випадків, за яких моніторинг закупівлі, зокрема, проводиться саме Держаудитслужбою, а за яких - його міжрегіональними територіальними органами. Водночас приписи частин першої, четвертої статті 5 Закону №2939-ХІІ передбачають, що моніторинг закупівлі здійснюється у порядку, встановленому Законом №922-VIII, та за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Питання взаємовідносин між Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами, у розрізі меж їхніх повноважень, зокрема, урегульовані Положенням №43 та положеннями про офіси Держаудитслужби та їх підрозділи. Аналізуючи положення частин першої, другої статті 8 Закону №922-VIII у системному зв`язку з положеннями частин першої, четвертої статті 5 Закону №2939-ХІІ, з урахуванням приписів Положення №43 та Положення про Західний офіс Держаудитслужби, Верховний Суд дійшов висновку, що приписи частини четвертої статті 5 Закону №2939-ХІІ насамперед стосуються органу державного фінансового контролю, який має право провести відповідний моніторинг за своїм місцезнаходженням на території інших областей поза межами його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України, за умови наявності відповідного доручення Голови Держаудитслужби.
- Case No. 160/18391/22 February 1, 2024 Decision in the register ↗
-
Про можливість застосування органом фінансового контролю до суб’єкта його перевірки вимоги превентивного характеру (на майбутнє)
Проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є складання висновку, що містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності об`єкта перевірки, у такому висновку може бути зазначено і вимогу усунути виявлені порушення та способи їхнього усунення, що є обов`язковим до виконання. Разом з тим, у разі несуттєвості виявлених порушень, вимога органу державного фінансового контролю щодо необхідності у майбутньому вжити певних заходів, спрямованих на уникнення таких порушень, є лише превентивним заходом. Суд визнає, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, наслідком якого є визначення імперативного обов`язкового способу його усунення. Проте, у цьому випадку, імперативність оскарженого висновку полягає в тому, що його приписи зобов`язують суб’єкта перевірки утриматись від певних дій у майбутньому, а отже, в цій частині орган фінансового контролю чітко окреслив спосіб усунення порушень. Застосований до суб’єкта перевірки захід впливу має лише спонукальний характер, направлений на забезпечення ним у майбутньому виконання вимог законодавства у сфері закупівель товарів та послуг, а тому не створює для позивача правових наслідків за цією закупівлею, що була предметом перевірки.
- Case No. 160/18391/22 February 1, 2024 Decision in the register ↗
-
Про дискрецію органу фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень у сфері публічних закупівель
Орган фінансового контролю має право як і висувати замовникам обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за укладеним договором, так і право на ініціювання питання про визнання договору недійсним. У свою чергу, статтею 43 Закону №922 регламентовано вичерпний перелік підстав для автоматичного визнання договору закупівлі нікчемним. Також орган фінансового контролю має право звертатися до суду лише у визначених випадках: у разі невиконання підконтрольною установою висунутих вимог, або у випадку не здійснення повернення коштів у дохід держави. Отже, чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень в залежності від виду цих порушень. Окрім того, враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового використання цих коштів.
- Case No. 260/3428/21 February 1, 2024 Decision in the register ↗
-
Про значення, наданих учасником процедури публічної закупівлі, гарантійних листів у складі тендерної пропозиції в розрізі забезпечення виконання в майбутньому договірних зобов’язань
Замовник у Тендерній документації встановив, що одним із кваліфікаційних критеріїв є наявність в учасника відповідної техніки у певній кількості та зобов`язав гарантувати, що техніка для зимового утримання автомобільних доріг, яка була подана в якості підтвердження матеріально-технічної бази учасника, не буде подана в підтвердження матеріально-технічної бази в інших закупівлях експлуатаційного утримання, та не буде використовуватись, в період зимового експлуатаційного утримання, для надання послуг/виконання робіт за іншими договорами які укладено. В ході моніторингу процедури закупівлі відповідач встановив неможливість в майбутньому здійснити виконання учасниками тендеру вимог, які наведені у гарантійних листах: у разі перемоги в даній закупівлі техніка для зимового утримання автомобільних доріг, яка була подана в якості підтвердження матеріально-технічної бази учасника, може бути залучена в зимовий період не лише на об`єкті по предмету даної закупівлі. Верховний Суд наголошує, що гарантійні листи, які подавались учасниками закупівлі, стосувались виключно умов на майбутнє: лише після визначення учасника переможцем вказаної процедури на нього починають розповсюджуватися умови гарантійного листа, до того моменту він має право вказувати техніку в будь-яких закупівлях та використовувати на будь-яких об`єктах. Інакше позбавлення участі особи у тендерному конкурсі до визначення переможця і укладення з ним договору, може бути розцінено як дискримінація, що не відповідає природі ринкових відносин. При цьому законодавством не передбачено жодних правових наслідків у разі відмови від гарантійних листів на подальших стадіях процедури закупівель.
- Case No. 420/25968/21 January 25, 2024 Decision in the register ↗
-
Про вимоги до завірення тендерної документації на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель
Аналіз пункту 3 Порядку № 1082 у системному зв`язку з пунктом 23 частини першої статті 1, частини другої статті 18 та пункту 12 частини другої статті 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги» дає підстави для висновку, що у разі розміщення тендерної документації на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, такі документи повинні бути завірені виключно кваліфікованим електронним підписом (КЕП) посадової особи замовника. Невиконання цієї умови є порушенням вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII.
- Case No. 240/12834/24 Постанова May 5, 2026 Decision in the register ↗
- Case No. 420/162/22 Постанова December 20, 2023 Decision in the register ↗
-
Про умови проведення повторної закупівлі у відповідності до затвердженого річного плану
Приписи частини десятої статті 3 Закону №922-VIII містять заборону придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, визначених цим Законом. Тому, питання щодо проведення повторної закупівлі у відповідності до затвердженого річного плану необхідно вирішувати через призму оцінки змісту тендерної документації, на предмет її відповідності умовам частини другої статті 22 Закону №922-VIII. Так, частиною другою статті 22 Закону №922-VIII установлено вимоги до тендерної документації, зокрема в частині визначення дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій, яка не може передувати як даті публікування відповідного оголошення про закупівлі, так і даті опублікування річного плану або змін до нього. Тому, у разі, якщо закупівля була передбачена річним планом, проте не відбулася, то в таких випадках, зокрема, необхідно змінити кінцевий строк подання тендерних пропозицій, у разі, якщо план не змінювався. Лише після таких дій замовник може здійснити таку закупівлю повторно, відповідно до установленого Законом №922-VIII порядку, оскільки етап розробки та затвердження тендерної документації є наступним, після публікації річного плану. Іншої процедури Законом №922-VIII не передбачено. Підсумовуючи наведене Верховний Суд дійшов висновку, що дата затвердження тендерної документації, не може передувати даті оприлюднення річного плану або змін до нього, так як всі інші процедури, що безпосередньо стосуються проведення самих торгів, можливі лише після оприлюднення цього плану (змін до нього) в системі закупівель.
- Case No. 160/14058/21 Постанова December 14, 2023 Decision in the register ↗
-
Про умови застосування переговорної процедури закупівлі
Аналіз пункту 5 частини другої статті 40 Закону № 922-VIII свідчить, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником для закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника протягом трьох років після укладення договору про закупівлю якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
- Case No. 160/13393/21 November 30, 2023 Decision in the register ↗
-
Про необхідність наведення обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі у повідомленні про намір укласти договір за такою процедурою
У формі повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури має міститися обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі). Разом з тим, замовник сам вирішує чи достатньо таких обґрунтувань для обрання саме цієї процедури закупівлі.
- Case No. 380/10863/22 Постанова September 29, 2025 Decision in the register ↗
- Case No. 160/13393/21 November 30, 2023 Decision in the register ↗
-
Про одну з підстав для проведення органом державного фінансового контролю моніторингу процедури закупівлі
Належним підтвердженням виконання сторонами умов договору про закупівлю при закінчення строку його дії можна вважати опублікований замовником в електронній системі закупівель звіт про виконання цього договору. Відповідно, не опублікування звіту про виконання договору про закупівлю в електронній системі закупівель дає підстави уважати, що строк (термін) дії договору про закупівлю не закінчився. З цього висновується, що при закінченні строку дії договору про закупівлю, який визначений в такому договорі, за відсутності в електронній системі закупівель звіту про виконання такого договору, орган державного фінансового контролю вправі провести моніторинг процедури закупівлі. Водночас варто зазначити, що звітування про виконання договору про закупівлю стосується виключно договору, укладеного за результатами проведення конкурентної процедури закупівлі, спрощеної закупівлі та переговорної процедури закупівлі.
- Case No. 200/5201/22 November 29, 2023 Decision in the register ↗
-
Про компетенцію органу державного фінансового контролю самостійно визначити порушнику законодавства у сфері публічних закупівель спосіб усунення виявлених порушень
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ані Закон № 922-VIII, ані Порядок № 552, не визначають у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.
- Case No. 160/7811/22 November 9, 2023 Decision in the register ↗
-
Про умови договору, які не підпадають під законодавчі заборони з приводу внесення до них змін, визначені частиною четвертою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»
Аналіз положень частин четвертої, п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII дає підстави для висновку, що встановлені частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII заборони щодо зміни умов договору стосуються заборони на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору, і норми цієї статті не містять заборони на уточнення редакції певних положень проекту договору, які не є істотними умовами договору у розмінні статті 638 Цивільного кодексу України.
- Case No. 160/7811/22 November 9, 2023 Decision in the register ↗
The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.
Merit finds the Supreme Court positions for your case
Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.