Skip to content
Supreme Court · legal positions

Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

The legal positions of the Supreme Court in the section «Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 415 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. ACC SC Постанови судової палати (соціальна)

    Про знесення об’єкта самочинного будівництва

    Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об’єкта самочинного будівництва. Якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, можливість знесення об’єкта самочинного будівництва відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України не ставиться в залежність від можливостей його перебудови. В цьому випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов’язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такі види самочинного будівництва, безперечно, не можуть бути приведені до легітимного стану шляхом перебудови.

    On the Supreme Court site ↗

  2. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про заборону самовільного встановлення об’єктів зовнішньої реклами, торговельних лотків, павільйонів, кіосків на об’єктах благоустрою

    Статтею 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено перелік робіт, виконання яких на об`єктах благоустрою заборонено. При цьому, більшість передбачених статтею 16 Закону № 2807-IV заборон не є безумовними, а дозволяють виконання тих чи інших робіт у разі дотримання певних умов. Зокрема, пунктом 5 статті 16 Закону № 2807-IV передбачено, що на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо. Таким чином, зазначена заборона стосується не всіх випадків встановлення об`єктів зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіосків тощо (які належать до тимчасових споруд), а лише в разі їх самовільного встановлення.

    Published July 8, 2025 On the Supreme Court site ↗

  3. ACC SC Changed Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про необхідність отримання дозволу на земляні роботи, які безпосередньо пов’язані з охороною культурної спадщини

    Норма статті 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» вимагає отримання дозволу на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць для фізичних осіб – виконавців відповідних робіт. Вона не покладає обов’язок отримання такого дозволу на юридичних осіб – замовників будівництва або підрядників. Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Отже, позивача не може бути зобов’язано отримувати згаданий дозвіл.У частині першій статті 35 згаданого Закону, а також у Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 13 березня 2002 року № 316, не визначене поняття інших земляних робіт. З ураховуванням назви статті, а також предмета регулювання, загального її контексту це свідчить про необхідність отримання дозволу не на будь-які земляні роботи на території пам’ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а на ті, які безпосередньо пов’язані з охороною культурної спадщини. СП КАС ВС відступила від висновку, викладеного у цьому судовому рішенні, про те, що оскільки межі історичного ареалу міста Києва Міністерством культури та інформаційної політики України не затверджені у встановленому законом порядку, то, відповідно, відсутні підстави для отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва.

    On the Supreme Court site ↗

  4. ACC SC Departs Постанови судової палати (соціальна)

    Про обов'язковість отримання дозволу на проведення будівельних робіт у межах історичного ареалу міста Києва

    Межі історичного ареалу міста Києва, які визначені в Генеральному плані міста Києва та у складі якого виконано історико-містобудівний план, повинні враховуватись суб’єктами господарювання під час здійснення містобудівної діяльності, отже, проведення будівельних робіт може відбуватися за наявності дозволу від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі й у випадку незатвердження науково-проєктної документації з визначенням меж історичного ареалу відповідно до ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17, 03.04.2020 у справі № 640/21505/18 та в інших , про те, що оскільки межі історичного ареалу міста Києва Міністерством культури та інформаційної політики України не затверджені у встановленому законом порядку, то, відповідно, відсутні підстави для отримання дозволу від Мінкультури на проведення будівельних робіт на територіях, які фактично знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва.

    On the Supreme Court site ↗

  5. ACC SC Departs Постанови судової палати (соціальна)

    Про відсутність права в керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю делегувати повноваження щодо накладення штрафу

    Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю, здійснюючи повноваження виконавчого та розпорядчого характеру, має право розподілити свої обов'язки із заступником (між заступниками). Проте таке делегування не може суперечити встановленим законом процедурам реалізації заходів державною примусу компетентним органом, який безпосередньо здійснюється відповідною службою (посадовою) особою цього органу, яка в цьому випадку визначена законом, згідно із яким накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності", від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю має право керівник виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю міської ради і таке право не може бути делеговане іншим. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 01.06.2022 у справі № 815/2790/18 , щодо застосування ч. 2 ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" стосовно можливості делегування керівником органу державного архітектурно-будівельного контролю визначених законом повноважень щодо розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності із прийняттям відповідних рішень заступнику на підставі внутрішнього розпорядчого акта (наказу про розподіл функціональних обов’язків та/або посадової інструкції).

    On the Supreme Court site ↗

  6. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Відмінність паспорта прив’язки тимчасової споруди від документів дозвільного характеру, строки дії яких автоматично продовжуються на період воєнного стану

    Паспорт прив`язки тимчасової споруди - це комплект документів, які в сукупності дають підстави для розміщення тимчасової, водночас такі документи не можна ототожнювати із документами дозвільного характеру в розумінні положень Закону України від 6 вересня 2005 року № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України від 19 травня 2022 року № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», яка у період воєнного стану передбачає особливості щодо продовження строку дії діючих документів дозвільного характеру.

    Published June 12, 2025 On the Supreme Court site ↗

  7. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про зміну виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель без зміни її цільового призначення

    Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не вважається зміною її цільового призначення, не потребує проходження процедур, передбачених земельним законодавством України для зміни цільового призначення, зокрема розробки та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

    Published June 12, 2025 On the Supreme Court site ↗

  8. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про визначення санітарно-захисної зони для промислових підприємств

    Санітарно - захисна зона промислових виробництв може бути віднесена виключно до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

    Published June 12, 2025 On the Supreme Court site ↗

  9. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Обов’язок балансоутримувача вести облік зелених насаджень на закріплених територіях

    Балансоутримувачі зобов`язані вести облік зелених насаджень на закріплених територіях. Це означає, що в разі значної втрати чи пошкодження зелених насаджень, наприклад, внаслідок шкоди, завданої третіми особами, у балансоутримувача виникає обов`язок із проведення позапланового обліку для фіксації стану зелених насаджень. Такий облік спрямований на виявлення фактичних пошкоджень (втрат) та підготовки відповідних матеріалів, які можуть бути використанні як докази при визначені розміру завданої шкоди та встановленні вини у діях відповідних юридичних чи фізичних осіб, які призвели до таких наслідків. Відсутність у підприємства відповідних ресурсів, належної технічної бази, кваліфікованих фахівців та дозволів, які необхідні для проведення власними силами інвентаризації об`єкта загального користування (зеленої зони), а також фінансування на залучення виконавця робіт з інвентаризації, не можуть впливати на дотримання встановленого законодавством порядку організації благоустрою населеного пункту, здійснення контролю за станом останнього і, як наслідок, не є поважною підставою для невиконання відповідного обов`язку балансоутримувачем.

    Published June 12, 2025 On the Supreme Court site ↗

  10. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Процедура занесення об’єкта культурної спадщини до державного обліку до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини»

    Для об`єктів, які взято на державний облік відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини», передбачено спеціальну процедуру занесення до Реєстру, яка, на відміну від загальної процедури, не передбачає складання облікової документації.

    Published June 12, 2025 On the Supreme Court site ↗

  11. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про обрання належного способу захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини

    Стаття 21 Закону України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» чітко встановлює спосіб захисту інтересів держави в суді уповноваженим на це органом охорони культурної спадщини у разі, якщо пам`ятці загрожує пошкодження, руйнування чи знищення внаслідок недобросовісних дій або бездіяльності власника пам`ятки, а саме - шляхом пред`явлення позову про викуп пам`ятки. Іншого правового регулювання, зокрема звернення до суду позовом про зобов'язання власника пам'ятки вжити заходів щодо її відновлення, закон не містить.

    Published April 11, 2025 On the Supreme Court site ↗

  12. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про особливості розгляду судами справ за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про припинення права на виконання будівельних робіт

    Орган державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) може звернутися до суду для припинення права замовника будівництва (генпідрядника, підрядника) на виконання будівельних робіт у разі очевидної недостовірності даних у повідомленні про початок будівельних робіт, за умови наявності хоча б однієї з таких обставин: 1) відсутня реєстрація права власності на нерухомість на момент подання повідомлення, та/або 2) технічні характеристики об'єкта у повідомленні не відповідають правовстановлюючим документам (площа, поверховість, конструктивні елементи тощо), та/або 3) об'єкт будівництва не відповідає заявленим у документах характеристикам. У цій категорії спорів орган ДАБК повинен обґрунтувати, яким чином очевидна виявлена недостовірність даних в повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності». Непроведення органом ДАБК позапланової перевірки об'єкта будівництва не є підставою для відмови у позові, якщо наявні документальні підтвердження подання суб'єктом містобудування очевидних недостовірних даних та ознак самочинного будівництва. Якщо недостовірність даних у повідомленні про початок будівельних робіт не є очевидною, то орган ДАБК повинен здійснити позапланову перевірку. У разі недопуску до перевірки або відсутності замовника будівництва (генпідрядника, підрядника), або його уповноваженої особи на об'єкті під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, орган ДАБК має зафіксувати цей факт шляхом складання відповідного акта та направлення копії суб’єкту містобудування. Розглядаючи спори про припинення права на виконання будівельних робіт, суди повинні: 1) ідентифікувати об'єкт будівництва на підставі технічної документації та правовстановлюючих документів; 2) перевірити наявність у замовника оформленого права власності на момент подання повідомлення про початок будівельних робіт і технічні характеристики будівлі; 3) дослідити відомості державних реєстрів, реєстраційні справи та дані бюро технічних інвентаризацій, які до 01 січня 2013 року здійснювали інвентаризацію об'єктів нерухомості та державну реєстрацію права власності.

    Published April 11, 2025 On the Supreme Court site ↗

  13. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про порядок оскарження органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації/повідомлення про початок виконання будівельних робіт у разі виявлення у вказаних документах недостовірних даних

    Стаття 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», якою регламентовано повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду з позовом про скасування декларації/повідомлення про початок виконання будівельних робіт або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, не визначає і не встановлює способу виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних може мати місце як у спосіб проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів (відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів), так і шляхом виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації, які є очевидними. У цьому випадку проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю і оформлення їх результатів не є передумовою для звернення до суду, оскільки недостовірність даних є очевидною, що є підставою для позову про припинення в судовому порядку права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого замовником будівництва повідомлення відповідно до частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI.

    On the Supreme Court site ↗

  14. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про наслідки непроведення органом місцевого самоврядування громадського обговорення питання зміни найменування топонімів населеного пункту

    Передбачене Законом України від 24 травня 2012 року № 4865-VI «Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» обов’язкове проведення громадського обговорення питання зміни найменування топонімів є способом реалізації права особи на участь у процесі прийняття рішення, відтак непроведення такого обговорення безумовно призводить до порушення права особи (позивача) як члена територіальної громади та мешканця вулиці, про перейменування якої прийнято рішення, на участь у його прийнятті.

    On the Supreme Court site ↗

  15. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про відсутність у дозвільного органу правових підстав вимагати у замовника будівництва надання документів із зазначенням «намірів» для отримання містобудівних умов та обмежень

    В перелік обов’язкових документів, визначених частиною третьою статті 29 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» не входить надання документів із зазначенням «намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень». Більш того, приписами частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI для одержання містобудівних умов та обмежень для проектування об’єкта будівництва визначено вичерпний перелік документів, які подаються замовником будівництва (реконструкції), який має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.

    On the Supreme Court site ↗

  16. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про предмет громадських слухань у контексті містобудівної документації

    Для дотримання вимог Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 громадські слухання мають бути проведені саме щодо містобудівної документації на місцевому рівні, до якої відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» відносяться генеральний план населеного пункту, план зонування територій і детальний план території, їх оновлення та внесення змін до них. Проведення громадських слухань проектної документації щодо будівництва або реконструкції конкретних об`єктів Порядком № 555 не передбачено.

    On the Supreme Court site ↗

  17. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про преклюзивність строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення

    Законодавець прямо передбачив, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації. У разі якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю не зареєстрував декларацію про початок виконання будівельних робіт або не повернув її в п`ятиденний строк, право на виконання будівельних робіт виникає на одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна бути зареєстрована або повернена. У такому разі декларація вважається зареєстрованою. Цей строк є преклюзивним (присічним). Своєю чергою, наслідком порушення суб`єктом владних повноважень строку розгляду питання реєстрації декларації або її повернення є визнання такої декларації зареєстрованою.

    On the Supreme Court site ↗

  18. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про неможливість продовження органом державного архітектурно-будівельного контролю строку позапланової перевірки після його закінчення

    Продовжити строк перевірки можливо тільки до його закінчення. Вчинення такої дії після закінчення строку перевірки свідчить про те, що суб`єктом владних повноважень фактично призначається нова перевірка.

    On the Supreme Court site ↗

  19. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про використання уповноваженим органом під час вирішення питання про видачу містобудівних умов та обмежень офіційної інформації про цільове призначення земельної ділянки

    Зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель здійснюється її власником або користувачем на підставі відповідної заяви. Ці зміни обов`язково відображаються у Державному земельному та містобудівному кадастрах, які ведуться з урахуванням даних обох цих інформаційних систем. Тому саме офіційна інформація про цільове призначення земельної ділянки з урахуванням даних про вид її використання, яка відображається у вищеназваних кадастрах, й повинна братись до уваги уповноваженим органом під час вирішення питання про видачу містобудівних умов та обмежень. Ця ж інформація повинна використовуватись уповноваженим органом при визначенні відповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідності цих намірів цільовому призначенню земельної ділянки, на яку ці містобудівні умови та обмеження надаються. Вирішуючи питання про видачу містобудівних умов, необхідно враховувати й доданий до заяви замовника містобудівний розрахунок, що визначає його інвестиційні наміри, містить доступну та стислу інформацію про основні параметри об`єкта будівництва.

    On the Supreme Court site ↗

  20. ACC SC Спори у сфері містобудування та архітектурної діяльності

    Про процедуру передачі пам`ятки архітектури національного значення з державного майна у комунальну власність

    Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад області (обласні ради), уповноважені здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження саме об`єктами комунальної власності. Порядок набуття права комунальної власності на об`єкти, що перебували у державні власності, з урахуванням правового статусу такого об`єкта як пам`ятки архітектури національного значення, визначається сукупністю законодавчих актів, а саме Законом України від 3 березня 1998 року № 147/98-ВР «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», Законом України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності», Законом України від 8 червня 2000 року № 1805-III «Про охорону культурної спадщини» та Законом України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», зі змісту яких вбачається, що належною правовою підставою для передачі об`єкта державної до комунальної власності є рішення уповноваженого органу за погодженням у встановленому порядку з органом охорони культурної спадщини, а також акт приймання-передачі за підписом відповідних уповноважених органів. При цьому норми законодавства не містять положень про те, що ініціатором такої передачі зобов`язаний бути орган місцевого самоврядування.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT