Skip to content
Supreme Court · legal positions

Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

The legal positions of the Supreme Court in the section «Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 30 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated October 29, 2026

  1. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про повноваження Націкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у сфері стандартизації

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не належить до суб'єктів стандартизації і не наділена повноваженнями щодо прийняття, перегляду, скасування чи затвердження нормативних документів з питань стандартизації. Одним із принципів державної політики у сфері стандартизації є добровільність застосування галузевих нормативних документів, крім випадків, якщо обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. При цьому, тексти галузевих нормативних документів, обов'язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, розміщуються на офіційних веб-сайтах центральних органів виконавчої влади з безоплатним доступом до них.

    Published August 19, 2026 On the Supreme Court site ↗

  2. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про порядок оприлюднення рішень органів місцевого самоврядування, які стосуються встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги

    Недотримання встановленої законодавством процедури розробки та прийняття актів органів місцевого самоврядування, якими визначено тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, зокрема, прийняття таких актів без врахування інтересів осіб, щодо яких такі тарифи будуть застосовуватися, є підставою для визнання незаконними та скасування відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

    On the Supreme Court site ↗

  3. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про правомірність включення банківських кредитів до структури тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення

    Банківські кредити, які внесені до структури тарифів як «розрахунковий прибуток-інше використання прибутку (запозичення)» в розумінні приписів законодавства є позичковими коштами, які не були включені до інвестиційних програм. Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869,не передбачено пряме включення «іншого використання прибутку (запозичення)» до складу тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення без включення його до інвестиційної програми, погодженої уповноваженим органом; не визначено включення до структури тарифу планового прибутку, який не увійшов до інвестиційної програми. Отже, складова планового прибутку «погашення основної суми запозичення» може не враховуватись у інвестиційній програмі. За рахунок планованого прибутку насамперед фінансується інвестиційна складова, обов’язковість якої передбачено Законом України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення».

    Published August 14, 2025 On the Supreme Court site ↗

  4. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про правову природу рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг

    Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом, а тому і регуляторним актом.

    On the Supreme Court site ↗

  5. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про особливості надання послуг з поводження з побутовими відходами

    Послуги із вивезення побутових відходів (збирання, зберігання та перевезення побутових відходів) є складовими послуг з поводження з побутовими відходами. Законодавцем передбачено можливість запровадження окремої послуги з поводження з побутовими відходами та визначення окремо кожної послуги поводження з побутовими відходами за видами побутових відходів, зокрема великогабаритними та ремонтними відходами. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобовязаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із субєктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту. Послуги з поводження з побутовими відходами надаються субєктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

    On the Supreme Court site ↗

  6. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про механізм визначення початкової ціни на товар для подальшого декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни з огляду на момент запровадження державного контролю цін за відповідними товарами

    Виходячи із визначення, наведеного пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (Закон №5007-VI), декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни як спосіб державного регулювання цін за своїм змістом є інформуванням суб`єктом господарювання у встановленому порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної. Аналіз викладеного, у взаємозв`язку із вимогами пункту 3 Порядку №341, дає підстави для висновку, що декларувати зміну роздрібних цін на товари суб`єкти господарювання зобов`язані за першого ж їх підвищення на 5 відсотків і більше, починаючи з дня запровадження державного контролю цін за відповідними товарами, - 18.05.2020. Таким чином, поточною, у значенні пункті 3 частини першої статті 1 Закону №5007-VI, пункту 3 Порядку №341, є роздрібна ціна на товари, передбачені Переліком №341, станом на 18.05.2020, або наступна задекларована ціна. Якщо станом на 18.05.2020 суб`єкт господарювання не здійснював продажу відповідних товарів, поточною ціною може бути ціна першого продажу таким суб`єктом господарювання товарів, передбачених Переліком №341.

    On the Supreme Court site ↗

  7. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про предмет позову, з яким може звернутися Держпродспоживслужби в порядку адміністративного судочинства

    Право Держпродспоживслужби на звернення до суду обмежене підставою стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

    On the Supreme Court site ↗

  8. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про обставини, за існування яких, законодавцем передбачено юридичну відповідальність суб`єкта господарювання за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін

    Задля розуміння приписів частини першої статті 20 Закону № 5007-VI в аспекті умов (обставин), за яких передбачено настання юридичної відповідальності суб`єкта господарювання за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, необхідно звернутися до дефініції понять, які містяться у статті 1 згадуваного Закону, й таким чином визначити зміст, у якому їх вжито в тексті цього нормативного акта. Аналізуючи ці дефінітивні норми, які, пригадаємо, написані вище, можна дійти висновку, що такі терміни як «встановлення» ціни, «застосування» ціни, «формування» ціни та «декларування» зміни ціни позначають різні поняття. Іншими словами, у Законі № 5007-VI перелічені терміни мають неоднакове розуміння, а це в контексті спірних правовідносин дозволяє виснувати, що «декларування зміни ціни», чи радше невиконання або неналежне виконання суб`єктом господарювання задіяного (впровадженого) державою (в особі уповноважених органів) способу [державного] регулювання ціни не охоплюється гіпотезою пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5007-VI, з якою приписи названої статті передбачають застосування заходів юридичної відповідальності (адміністративно-господарських санкцій, які в цьому випадку полягають у вилученні необґрунтовано одержаного виторгу та застосуванні штрафу пропорційно до суми цього виторгу). «Декларування зміни ціни» є одним зі способів державного регулювання цін, що опосередковано «вплітає» цей механізм інформування суб`єктом господарювання про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної, в канву «формування, встановлення і застосування цін». Однак, коли йде мова про перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного контролю розпорядчого документа та/або застосування санкцій до суб`єкта господарювання за порушення нормативних приписів, то чіткість (ясність) норми закону в цьому випадку має визначальне значення для правильного її застосування, головно для суб`єкта господарювання, який повинен знати свої права та обов`язки, відповідно передбачати (прогнозувати) юридичні наслідки їх недотримання / невиконання. У цьому зв`язку варто зважити також приписи частини сьомої статті 4 Закону № 877-V, за якими неоднозначне (множинне) трактування у нормі закону повноважень органу державного нагляду (контролю) або прав та обов`язків суб`єкта господарювання треба тлумачити в інтересах останнього. З уваги на наведені мотиви, відповідаючи на порушене в касаційній скарзі питання, Верховний Суд зазначив, що у вимірі правовідносин, з яких виник цей спір, текстуальний виклад пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5007-VI не може охоплювати порушення вимог щодо «декларування зміни ціни», що таким чином не дозволяє застосовувати до суб`єкта господарювання санкцій, які передбачені за «порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін».

    On the Supreme Court site ↗

  9. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про спосіб компенсації виробничо-технологічних та нормованих втрат ліцензіатів

    Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Як убачається із положень діючого законодавства «компенсація вартості ВТВ (виробничо-технологічні витрати та нормовані втрати)» не є збитками, які можуть бути відшкодовані в порядку статей 1166, 1173 ЦК України. Положеннями розділу IV Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25 лютого 2016 року № 236, встановлено, що при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб`єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України. Отже, законодавством врегульований порядок компенсації витрат ліцензіатів саме шляхом включення їх до складу витрат структури тарифу».

    On the Supreme Court site ↗

  10. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про обов’язок НКРЕКП забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку при формуванні тарифів

    Чинне законодавство чітко визначає, що умови виконання спеціальних обов`язків мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов`язків; постачальник надає універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, що формуються ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат. Отже, НКРЕКП має здійснювати формування цін і тарифів таким чином, щоб вони забезпечували, зокрема покриття економічно обґрунтованих витрат постачальника. За таких умов, Регулятор має лише один законний спосіб дії (правильний варіант поведінки) у вигляді забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат.

    On the Supreme Court site ↗

  11. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про один з ефективних засобів державного регулювання господарської діяльності у сфері енергетики

    З аналізу пунктів 7.8, 7.10-7.11 Порядку № 1175 випливає, що як засіб державного регулювання у сфері енергетики НКРЕКП має право ініціювати за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів встановлення тарифів ліцензіата, а при недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми. Отже, НКРЕКП, установивши за наслідками перевірки господарської діяльності юридичної особи порушення у сферах енергетики та комунальних послуг, мало право, керуючись пунктами 1, 13 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII, підпунктом 2 пункту 7.8 Порядку №1175, установити такій особі тариф на розподіл електричної енергії, відкоригувавши його в бік зменшення.

    On the Supreme Court site ↗

  12. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про зміни в правовому регулюванні встановлення «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії

    Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» від 21.07.2020 № 810-IX внесені зміни до Закону № 555 доповнивши його статтею 9-4, якою передбачені особливості встановлення "зеленого" тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтеративних джерел енергії у період з 01.08.2020, а також запроваджені понижуючі коефіцієнти до «зелених» тарифів. Так, відповідно до цих змін для суб`єктів господарювання у період з 01.08.2020 «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 Закону № 555, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) «зеленого» тарифу. Таким чином, з 01.08.2020 статтею 9-4 Закону № 555 передбачені особливості встановлення «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. При цьому, дія зазначеної статті поширюється на суб`єктів господарювання, які відповідно до статті 9-1 Закону № 555 виробляють або мають намір виробляти електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні-, та малі гідроелектростанції) на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пускових комплексах). Тому, з 01.08.2020 «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП за правилами, визначеними статтею 9-1 цього Закону, з урахуванням понижуючих коефіцієнтів, визначених цією статтею, або на рівні граничного (максимального) «зеленого» тарифу.

    On the Supreme Court site ↗

  13. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Повноваження НКРЕКП у межах здійснення державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики

    Окрім накладення штрафних санкцій Регулятор (НКРЕКП) під час здійснення державного контролю суб`єкта господарювання може також і приймати обов`язкові до виконання рішення про усунення виявлених порушень, та і/або заходи регуляторного впливу, що мають іншу правову природу.

    On the Supreme Court site ↗

  14. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Врахування окремих норм галузевих угод в локальному колективному договорі Надавача послуг, без його приєднання до їхньої дії

    Врахування окремих норм галузевих угод в локальному колективному договорі Надавача послуг, без його приєднання до їхньої дії, не створює законних підстав для забезпечення гарантій таких угод в Тарифі, оскільки положення Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, не вказують на можливість забезпечення в Тарифі гарантій локального колективного договору, які є додатковими порівняно з гарантіями оплати праці, передбаченими законодавством (порівняно з державними нормами, або нормами галузевих угод, в сфері дії сторін яких перебуває надавач послуг).

    On the Supreme Court site ↗

  15. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Підстава недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки

    Відсутність затвердженої уніфікованої форми акта не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень. Водночас, це є підставою для недопуску посадових осіб до перевірки, а не для скасування прийнятих за наслідками її проведення рішень органу державного нагляду (контролю).

    On the Supreme Court site ↗

  16. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про повноважного суб’єкта розробки та затвердження нормативних актів з питань електроенергетики та теплопостачання

    Ураховуючи, що відповідно до Законів України «Про електроенергетику» та «Про теплопостачання» НКРЕКП формує тарифну політику в сферах електроенергетики та теплопостачання, розробка та затвердження нормативних актів з питань електроенергетики та теплопостачання є її виключною компетенцією.

    On the Supreme Court site ↗

  17. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про обов`язок державного реєстратора щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями

    Одним з обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію; вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

    On the Supreme Court site ↗

  18. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про відсутність повноважень у НКРЕКП на визначення порядку розрахунків обсягів, небалансів електричної енергії гарантованого покупця поза правилами ринку

    Законодавством встановлено повноваження НКРЕКП визначати правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця в порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії та умови відшкодування частка вартості врегулювання небалансу електричної енергії. Проте не передбачено повноважень НКРЕКП визначати порядок розрахунків обсягів, небалансів електричної енергії гарантованого покупця поза правилами ринку, як і не передбачають повноважень НКРЕКП визначати обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця.

    On the Supreme Court site ↗

  19. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Про види застосовних санкцій та інших заходів впливу регулятора на суб’єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг

    Положеннями ч.2 ст. 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII законодавцем визначено вичерпний перелік санкцій, які можуть бути застосовані Регулятором до суб`єкта господарювання за порушення ним законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Верховний Суд вказує, що інші заходи впливу регулятора, які випливають з мети та завдань його діяльності, не є санкціями відповідальності, а відтак на них не поширюється встановлений законодавством п`ятиденний строк для їх застосування.

    On the Supreme Court site ↗

  20. ACC SC Спори у сфері державного регулювання цін і тарифів

    Визначення цін на ринку за методом «на добу наперед»

    Аналіз статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» дає суду підстави для висновку, що порядок визначення істотного коливання цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку, та процедуру встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку має визначати саме методика, яка затверджується Регулятором у формі окремого нормативно-правового акту.

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT