Skip to content
Supreme Court · legal positions

Велика Палата

The legal positions of the Supreme Court in the section «Велика Палата», newest first. The search below looks in this section.

New positions

Found 1,402 positions

Source: lpd.court.gov.ua, updated November 3, 2026

  1. GC SC Спори, пов'язані з припиненням повноважень директора господарського товариства

    Застосування положень законодавства про працю у спорах за позовом директора товариства про припинення повноважень

    ВП ВС відступила від правових висновків КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та КГС ВС від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 щодо застосування положень законодавства про працю у спорах за позовом директора товариства про припинення повноважень, визначивши, що відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. За відсутності встановлених судами обставин укладення з директорами трудових договорів (контрактів) норми законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, яка визначає порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, не застосовуються. Для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу директор за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків. Директор має дотриматись вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства, зокрема: не пізніше, ніж за 30 днів до початку зборів шляхом надсилання поштовим відправленням з описом вкладення повідомити кожного з учасників Товариства про порядок денний, дату, час і місце їх проведення, а також надати учасникам можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного, і забезпечити належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства в робочий час.

    On the Supreme Court site ↗

  2. GC SC Спори, пов’язані з набуттям майна без достатньої правової підстави

    Порядок повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд

    ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС від 10 липня 2019 року у справі № 489/6624/15-ц щодо порядку повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд, визначивши, що суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі адміністративний суд визнав протиправною та скасував, можна стягнути на користь платника згідно зі статею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку № 787

    On the Supreme Court site ↗

  3. GC SC Спори, що виникають із договорів іпотеки/застави

    Позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру

    ВП ВС відступила від правового висновку КЦС ВС щодо немайнового характеру позовної вимоги про визнання права іпотекодержателя, визначивши, що позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру і розмір судового збору за його подання сплачується, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.

    On the Supreme Court site ↗

  4. GC SC Спори, пов’язані із застосуванням статті 625 ЦК України до правовідносин страхування

    Відповідальність Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) за прострочення виплати страхового відшкодування з вини ліквідованого

    ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, щодо обов`язку МТСБУ сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, визначивши, що МТСБУ здійснює відшкодування шкоди за договорами страхування цивільно-правової відповідальності, для виплати за якими у страховика, що ліквідується за рішенням уповноважених законом органів, недостатньо майна, отже, лише гарантує отримання відшкодування постраждалою особою (потерпілим) та не може відповідати за прострочення виконання зобов`язань з виплати страховиком страхового відшкодування за договорами страхування. Натомість у разі прострочення виконання МТСБУ грошового зобов`язання зі здійснення регламентної виплати у нього виникає передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми. За прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика відповідно пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» саме він має сплатити пеню, передбачену наведеним положенням, особі, яка має право на таке відшкодування. Натомість за прострочення здійснення регламентної виплати з вини МТСБУ пеня нараховується за час такого прострочення і у такому разі МТСБУ має обов`язок сплатити її.

    On the Supreme Court site ↗

  5. GC SC Спори у сфері публічних закупівель

    Наявність в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов’язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти

    ВП ВС відступила від правових висновків КГС ВС, викладених у постановах від 14.07.2022 у справі № 909/1285/21 та від 01.02.2023 у справі № 924/996/21, щодо відсутності в органів місцевого самоврядування повноважень здійснювати захист законних інтересів держави у правовідносинах, пов’язаних із закупівлею комунальними закладами товарів за бюджетні кошти, визначивши, що оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов’язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складником інтересів держави, пов’язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у спорах щодо оскарження договорів, укладених такими комунальними закладами. Зазначене поширює свою дію і на випадки, коли в інтересах позивача діє прокурор, який у відповідному спорі представляє не комунальний заклад, а орган місцевого самоврядування.

    On the Supreme Court site ↗

  6. GC SC Спори, пов'язані з реєстрацією податкової накладної в ЄРПН

    Наслідки оскарження покупцем невиконання або неналежного виконання продавцем обов’язку зі складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної

    ВП ВС відступила від правового висновку КАС ВС, зробленого у постанові від 14.07.2022 у справі № 420/14397/21, щодо наслідків оскарження покупцем невиконання або неналежного виконання продавцем обов’язку зі складення та реєстрації в ЄРПН податкової накладної, визначивши, що з 1 січня 2015 року покупець товарів / послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної, а звернення зі скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку.

    On the Supreme Court site ↗

  7. GC SC Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Спосіб захисту права власності на майно, яке було продане на аукціоні під час процедури банкрутства

    ВП ВС відступила від правових висновків КЦС ВС від 23 вересня 2020 року у справі № 638/5388/14-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15400/16-ц, щодо порядку витребування майна, яке було продане від імені третьої особи на аукціоні у процедурі банкрутства, визначивши, що продаж майна боржника під час процедури банкрутства не є продажем у порядку, встановленому для виконання судових рішень, порядок виконання яких визначається Законом України «Про виконавче провадження». Для витребування майна від набувача не потрібно визнавати недійсним аукціон з продажу майна боржника в процедурі банкрутства, у тому числі в разі якщо перший з договорів, предметом яких було відчуження спірного майна до набуття боржником відповідного права власності на нього, визнано недійсним.

    On the Supreme Court site ↗

  8. GC SC Способи захисту прав у спорах, що виникають із кредитних договорів/договорів іпотеки

    Спосіб захисту прав іпотекодавця у разі державної реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки

    ВП ВС підтримала правовий висновок КЦС ВС щодо застосування статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначивши, що задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами). Скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, на яке було звернено стягнення за договором іпотеки, є належним способом захисту прав іпотекодавця за умови, якщо таке майно не було відчужене на користь третіх осіб. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України

    On the Supreme Court site ↗

  9. GC SC Припинення поруки

    Припинення поруки у зв'язку із закінченням строку

    Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові в позові у разі звернення до суду. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений вказаним приписом, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов`язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором

    On the Supreme Court site ↗

  10. GC SC Спори, пов’язані з припиненням іпотеки

    Порядок задоволення вимог кредитора за рахунок предмета договору поруки/іпотеки у разі смерті боржника

    Зобов`язання за договором поруки/іпотеки нерозривно пов`язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги за рахунок предмета договору поруки/іпотеки, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем). У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими

    On the Supreme Court site ↗

  11. GC SC Спори, пов’язані із виселенням з житлового приміщення – предмета іпотеки

    Виселення з житлового приміщення, на яке звертається стягнення

    Якщо іпотечне майно було набуте не за кредитні кошти, на нього звертається стягнення в позасудовому порядку та якщо мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, то виселення цих осіб повинне відбуватися на підставі рішення суду в порядку статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частин першої – третьої статті 109 ЖК УРСР, тобто з наданням іншого постійного житлового приміщення. Вселення та реєстрація місця проживання особи в житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя всупереч вимогам такого договору та прямій забороні, передбаченій Законом України «Про іпотеку», свідчить про уникнення іпотекодавцем звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому може бути підставою для виселення такої особи із житла та скасування реєстрації її місця проживання

    On the Supreme Court site ↗

  12. GC SC Визнання права власності на майно

    Визнання права спільної сумісної власності подружжя на об’єкт незакінченого будівництва

    ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ від 18 листопада 2015 року у справі № 6-388цс15 щодо визнання права спільної сумісної власності подружжя на об’єкт незакінченого будівництва, визначивши, що до прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на це новостворене нерухоме майно як об’єкт цивільного обороту не виникає, у такому випадку особа є власником лише матеріалів, обладнання, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі неможливості поділу об’єкта незакінченого будівництва суд може визнати право за сторонами спору на будівельні матеріали й конструктивні елементи такого будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити компенсацію. Визнаючи при цьому право власності на матеріали чи обладнання, суд у своєму рішенні має зазначити (назвати) ці матеріали чи обладнання

    On the Supreme Court site ↗

  13. GC SC Спори, пов’язані із правом власності на земельні ділянки

    Спосіб захисту інтересу держави у разі використання власником земельної ділянки не за цільовим призначенням

    ВП ВС відступила від правового висновку ВСУ, викладеного у рішенні від 18 серпня 2010 року у справі № 6-21895св09, щодо застосування пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України, визначивши, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею. У разі використання власником земельної ділянки не за цільовим призначенням ефективним способом захисту інтересу держави є заявлена на підставі пункту «а» частини першої статті 143 ЗК України вимога про припинення права власності скаржника на спірну земельну ділянку. Задоволення цієї вимоги має наслідком виникнення у відповідача обов’язку повернути спірну земельну ділянку

    On the Supreme Court site ↗

  14. GC SC Спори з іноземним елементом

    Поширення дії арбітражного застереження на особу, яка вступила у договірні правовідносини

    Включення сторонами до договору арбітражного застереження як умови має наслідком поширення дії цього арбітражного застереження і на правовідносини за цим договором за участі іншої особи, яка вступила у ці правовідносини як сторона, взяла на себе відповідні права та обов`язки сторони цього договору, і при цьому сторони не припиняли дію арбітражної угоди, не виключали певний спір з-під її дії, не позбавляли її обов`язкової сили для такої сторони, і арбітражна угода не втратила чинність внаслідок інших обставин

    On the Supreme Court site ↗

  15. GC SC Негаторний позов (усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном)

    Порядок застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини»

    ВП ВС відступила від правового висновку висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 09.09.2014 у справі № 5011-48/950-2012, щодо порядку застосування заборони, встановленої Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини», визначивши, що набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», який замінив Закон УРСР «Про охорону і використання пам`яток історії та культури» в регулюванні питань, пов`язаних з пам`ятками історії та культури, не призвело до скасування охоронюваного статусу об`єктів культурної спадщини. Невиконання Кабінетом Міністрів України своїх обов`язків щодо подачі на затвердження Верховній Раді України проекту Переліку пам`яток, що не підлягають приватизації, не може бути підставою для незастосування заборони, встановленої статтею 1 Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини». Таке правове регулювання не допускало жодної можливості до 17 жовтня 2008 року включно набути з комунальної власності у приватну пам`ятку культурної спадщини ні за Законом України «Про приватизацію державного майна», ні тим більше у непередбачений ним спосіб, зокрема під виглядом проведення інвестиційного конкурсу. Правочин щодо відчуження пам’ятки культурної спадщини, вчинений попри заборону, встановлену Законом України «Про тимчасову заборону приватизації пам`яток культурної спадщини» порушує публічний порядок і є нікчемним. Належним способом захисту порушеного права територіальної громади як власника такої пам’ятки культурної спадщини є подання негаторного позову на підставі статті 391 ЦК України

    On the Supreme Court site ↗

  16. GC SC Спори, пов'язані з компенсацією за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану

    Порядок отримання компенсації громадянам за примусово відчужене (мобілізоване) у них майно в умовах правового режиму воєнного стану

    В Україні діє законодавство, яке передбачає компенсацію громадянам за примусово відчужене (мобілізоване) у них майно. Отримати її можливо за умов та у порядку, визначених нормативними актами. Мобілізація майна є різновидом його реквізиції (примусового відчуження) у розумінні ЦК України та Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Однак, якщо згідно зі статтею 3 цього Закону примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості і тільки у разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості, то у випадку мобілізації майна громадян згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» таке відшкодування може бути тільки наступним. Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п`яти наступних бюджетних періодів, правового режиму надзвичайного стану - протягом одного наступного бюджетного періоду після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за рахунок коштів державного бюджету за умови, що майно було примусово відчужене, а особа відповідно має право на таку компенсацію

    On the Supreme Court site ↗

  17. GC SC Віндикаційний позов (витребування майна з чужого незаконного володіння)

    Розмежування віндикаційного та негаторного позову у земельних спорах

    Не можна розглядати як єдиний позов вимогу витребувати спірну земельну ділянку шляхом знесення об’єкта нерухомості, оскільки в такій вимозі поєднані одночасно два способи захисту (віндикаційний і негаторний позови), спрямовані на усунення різних за змістом порушень права власності. Власник земельної ділянки може просити про захист права володіння шляхом витребування такої ділянки з володіння кінцевого набувача, що є підставою не для знесення спорудженого на ній об’єкта нерухомості, а для внесення запису (відомостей) про право власності на спірну земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Після того власник може ставити питання про захист прав від порушень, які не пов’язані з позбавленням його володіння спірною земельною ділянкою, зокрема, шляхом знесення спорудженого на ній об’єкта нерухомості. У разі поєднання в одній вимозі віндикаційного та негаторного позовів суд має визначити, яку мету переслідує позивач, і застосувати належні норми права, зокрема, задовольняючи такий позов частково

    On the Supreme Court site ↗

  18. GC SC Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст.365 КК України)

    Віднесення органу державної влади до правоохоронного, а працівників - до правоохоронців

    До правоохоронних органів слід відносити органи державної влади, визначені в законах України як правоохоронні чи такі, що здійснюють закріплену за ними на законодавчому рівні правоохоронну функцію. При вирішенні питання про те, чи є особа працівником правоохоронного органу, необхідно виходити із системного аналізу: положень Конституції України, КК України, КПК України, КУпАП, нормативно-правових актів, які регулюють правовий статус того чи іншого органу державної влади, з яким особа перебуває у трудових чи службових відносинах; повноважень працівника згідно з його посадовою інструкцією, які передбачають реалізацію правоохоронної функції, зокрема вжиття визначених законом превентивних заходів і заходів примусу, а також передбачених кримінальним процесуальним законодавством і законодавством про адміністративні правопорушення заходів; законодавства про пенсійне забезпечення відповідної категорії працівника

    On the Supreme Court site ↗

  19. GC SC Касаційне оскарження судових рішень

    Порядок оскарження прокурором вироку, винесеного на підставі угоди про визнання винуватості

    Реалізація права на касаційне оскарження судових рішень пов’язана з дотриманням вимоги щодо необхідності перегляду судового рішення в апеляційному порядку до моменту подання касаційної скарги. Недотримання цієї вимоги унеможливлює перегляд відповідного рішення суду в касаційному порядку. Таким чином, визначена законом послідовність оскарження вироку суду першої інстанції не допускає перегляду в касаційному порядку вироку суду першої інстанції, який не було переглянуто в апеляційному порядку. Перелік меж і підстав, передбачений пунктом другим частини четвертої статті 394 КПК України, за яких вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржено, є вичерпним

    On the Supreme Court site ↗

  20. GC SC Спори, пов’язані із правом власності на частку в статутному капіталі господарського товариства

    Ефективний спосіб захисту прав акціонера, який придбав неплатоспроможний банк та якого визнано пов’язаною з банком особою

    Позовні вимоги про недійсність правочинів із придбання акціонером неплатоспроможного банку, якого визнано пов’язаною з банком особою, акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку та про відчуження на користь держави належної йому частки у складі 100 % акцій неплатоспроможного банку не здатні поновити його права як колишнього учасника (акціонера) банку, оскільки відновлення становища, яке існувало до вчинення оспорюваних правочинів у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку як наслідок недійсності правочинів, не є можливим незалежно від встановлення / невстановлення судом певних порушень при вчиненні таких правочинів. Єдиним ефективним способом захисту прав такого акціонера може бути відшкодування йому в грошовій формі завданої шкоди

    On the Supreme Court site ↗

The analysts of the Supreme Court wrote these positions. A position is not a quotation of the ruling: read the ruling itself before you cite it in a procedural document.

Sections

Case law for your case

Merit finds the Supreme Court positions for your case

Merit reads the case file, builds the position and finds the case law that supports it. You can open and check each reference.

Book a demo Supreme Court positions in Claude and ChatGPT